"Через війну у хімічному "бульйоні" Чорного та Азовського морів вже загинули 120 тисяч дельфінів", - науковець Іван Русєв

Доктор біологічних наук Іван Русєв в інтерв’ю УНІАН розповів про вплив війни на тварин та птахів у єдиному неокупованому нацпарку України, масову загибель дельфінів і чим це загрожує морській екосистемі.

Повномасштабна війна, яку веде Росія проти України, має руйнівний вплив не лише на людей, а й на тварин. Внаслідок бойових дій страждає вся екологічна система, у тому числі рідкісні птахи та ссавці, які мешкають у Чорному морі, заповідниках та нацпарках. Так, на узбережжя все частіше викидає червонокнижних дельфінів, які гинуть через вибухи та хімічне отруєння, а шумове навантаження заважає рідкісним фламінго дати потомство…

Значна частина земель, відомих своїм біорізноманіттям, зараз науковцям взагалі недоступна через бойові дії чи окупацію. Тому про жахи, які там відбуваються, можна лише здогадуватися. На сьогодні на морському узбережжі залишився лише один український національний природний парк – "Тузлівські лимани" на півдні Одещини. Ці угіддя міжнародного значення відомі сотнями видами рослин та понад 260 видами птахів, серед яких близько чотири десятки – рідкісні…

Доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу нацпарку "Тузлівські лимани" Іван Русєв поділився з УНІАН інформацією про те, як виживають та пристосовуються до війни мешканці цієї оази, та описав катастрофічну ситуацію із загибеллю дельфінів.

Іване Трифоновичу, "Тузлівські лимани" – єдиний неокупований національний природний парк на чорноморському та азовському узбережжях України. У чому його важливість?

Йдеться про унікальну місцевість площею майже 28 тис. гектарів, 44 кілометри якої межують з узбережжям Чорного моря. Загальна протяжність парку по материку – 150 км: це степові ділянки, мілководні водно-болотні угіддя, лісовий масив, 13 лиманів. Тут можна спостерігати ціле тваринне "царство", яке живе за власними "законами"…

Ми говоримо про майже чотири десятки видів ссавців – диких кабанів, шакалів, лисиць, борсуків, єнотоподібних собак, зайців, рідкісних лісових котів, козуль, кажанів тощо. Водночас це оаза для мільйонів птахів – "аборигенів" та перелітних, яких можна спостерігати по 50-70 тисяч особин одночасно! У цьому різнокольоровому скупченні – рідкісні кучеряві та рожеві пелікани, блискучі ібіси, рожеві фламінго, гуси, чаплі, різноманітні кулики... на півдні Одещини для них – справжній рай, тобто відповідні кліматичні умови, багато їжі, зокрема, майже 90 видів риби, що запливає й на мілководдя, різні види комах. Наприклад, мільярди комарів-дзвінців, більш відомих як дергуни. Вони не кусають людей, але відкладають у лимані яйця, з яких вилуплюється мотиль – червоні черв’ячки, яких дуже полюбляють, зокрема фламінго...

Через бойові дії наші можливості спостерігати за цим усім обмежені. Водночас, дійсно, через вторгнення РФ ми залишилися єдиним національним природним парком України на Азово-Чорноморському узбережжі, який не окупований. Тому можемо проводити певні дослідження та інформувати правоохоронців, громадськість про те, як впливає війна на природні екосистеми та біорізноманіття.

Що змінилося у нацпарку в порівнянні із довоєнним часом?

Війна наклала свій відбиток, звісно. На фронті загинув один з наших інспекторів, ще один – зник безвісти… Це болюча втрата. Через те, що частина працівників нацпарку на фронті, у нас неповний штатний склад – утримувати установу силами, які зараз є, непросто.

Також через вторгнення (і заборону на відпочинок на узбережжі) зараз майже немає туристів. Раніше вони часто відвідували рекреаційну зону, в якій можна перебувати людям. А через їх відсутність немає доходів…

З іншого боку, ділянки парку, де намагалися полювати браконьєри, зараз більш стабільні – ці люди або на війні, або ховаються від ТЦК (посміхається)… Та через заборону полювання тварини почуваються безпечніше.

Які мешканці нацпарку найбільше постраждали через бойові дії?

Найбільше постраждали китоподібні. Складовою нашого природного різноманіття є три види дельфінів, які мешкають у Чорному морі, – азовка, звичайний дельфін та афаліна. Всі три занесені до Червоної книги України, а також до Червоного списку Міжнародного спілки охорони природи та природних ресурсів.

Гинуть переважно азовки – невеликі ссавці (до 1,5 метри в довжину, – УНІАН), які дуже чутливі до шумів війни – вибухів дронів, мін, ракет та гідролокаторів (сонарів) підводних човнів. Звукові хвилі шкодять здатності дельфінів орієнтуватися, знаходити їжу й вони гинуть від голоду та через мозкові травми.

Ще один чинник, який впливає на популяцію, – хімічне забруднення води.

Маєте на увазі забруднення, яке відбувається, наприклад, через затоплені Росією судна?

Тут діють декілька чинників. Це й затоплені кораблі, у тому числі крейсер "Москва", який пішов на дно у 2022 році і на борту якого було багато мазуту тощо (і це не єдине таке джерело). Також Росія щодня атакує цивільні судна – нещодавно через ракетний удар у морі поблизу Одеси затонув суховантаж… Забруднення відбувається й через падіння дронів, ракет – перелік довгий.

Ще один чинник – підрив Каховської греблі влітку 2023 року, через що у Чорне море потрапили десятки тонн важких металів та хлорорганічні сполуки. Також всі ми пам’ятаємо аварію двох російських танкерів "Волгонефть", яка сталася наприкінці 2024 року – тоді в акваторію витекло дуже багато нафтопродуктів… А цього року через удари по портах Великої Одеси неодноразово відбувався витік рослинної олії.

Таким чином, у Чорному морі утворюється жахливий хімічний "бульйон", в якому мешкають дельфіни, а вони – вершина екологічного ланцюга. Виходить, що ці рідкісні істоти споживають отруєну рибу та гідробіонти (організми, які мешкають у воді, – УНІАН) й акумулюють отруту у собі. Що відбувається далі? Коли дельфін втрачає орієнтацію через гідролокатори чи вибухи й не може ловити рибу, запускається так званий процес вживання власного жиру. Однак цей жир за роки війни накопичив ті самі хімічні речовини, якими забруднене море. Як наслідок, відбувається пригнічення імунної системи – ссавці хворіють, гинуть від вірусів тощо.

Тільки за останні два місяці під час моніторингу піщаної частини узбережжя Чорного моря у межах нацпарку ми виявили понад 80 мертвих дельфінів! Це жахає! Однак реальна кількість ссавців, які загинули через війну, значно більша. Це катастрофа для таких рідкісних видів.

Якою може бути реальна кількість загиблих дельфінів? Яким чином ви це встановлюєте?

Існують наукові дослідження американців, канадців, які вивчали викиди дельфінів на берег океану під час різних аварій, у тому числі пов’язаних з витоками нафтопродуктів. Серед ретельно проаналізованих катастроф – вибух нафтової платформи у Мексиканській затоці в квітні 2010 року (вибух призів до масштабного розливу нафти, внаслідок якого загинули тисячі птахів та тварин, серед яких були й дельфіни, – УНІАН). Тоді фахівці зробили висновок та оприлюднили його у наукових виданнях: море (океан) викидає на берег лише 5% загиблих китоподібних. Інші 95% просто опускаються на дно й люди їх не бачать.

Ми керуємось саме такою методикою – рахуємо тіла, знайдені на узбережжі та проводимо відповідні розрахунки. Аналогічну статистику ведуть дослідники усіх країн Чорноморського регіону, у тому числі РФ… Крім того, під час аналізу ми враховуємо той факт, що українська частина Азово-Чорноморського регіону має 2700 км, однак через війну доступні для спостереження лише близько 100 км. З урахуванням вказаних "нюансів", за нашими оцінками, за перше півріччя 2026 року через російську агресію загинули близько 20 тисяч чорноморських китоподібних.

А якщо рахувати з 2022 року?

Ситуація була жахливою ще у перший рік вторгнення – через вибухи бомб, ракет, мін, дію сонарів одразу загинули багато дельфінів… Крім того, сотні контужених ссавців втратили орієнтацію, відокремились від зграй та згодом померли від голоду.

У 2022 році фахівці країн Чорноморського регіону (Україна, Грузія, Болгарія, Туреччина, Румунія, РФ, – УНІАН) фізично нарахували до 3 тисяч загиблих дельфінів. Реальна кількість, за нашою оцінкою, близько 50 тисяч особин.

У наступні два роки фіксувалось менше загиблих китоподібних, адже завдяки діям Сил оборони України російські ракетоносії відійшли до Новоросійська. Однак наприкінці 2024-го у Керченській протоці аварії зазнали два танкери РФ – "Волгонефть-212" і "Волгонефть-239". Тисячі тонн нафтопродуктів потрапили у море, через що загинули близько 10 тисяч китоподібних…

За нашими оцінками, протягом 2022-2025 років у Чорному та Азовському морях загинули близько 100 тисяч особин. Через погіршення ситуації у першому півріччі поточного року загалом кількість загиблих сягає 120 тисяч.

Які ще чинники вливають на популяцію дельфінів в Азово-Чорноморському басейні, крім війни? Якою, наприклад, вона була у минулому столітті?

Згідно з науковими дослідженнями, до Другої світової війни чисельність трьох видів китоподібних у цьому регіоні становила приблизно два мільйони. Потім на популяцію вплинула низка чинників, у тому числі – масовий вилов дельфінів для виготовлення м’яса, жиру, борошна. Таким чином, протягом десятиліть Туреччиною, Румунією, Болгарією та СРСР було винищено шість мільйонів ссавців, що призвело до значного зменшення популяції, яка просто не встигала відновлюватися… Лише наприкінці 70-х років минулого століття вилов заборонили, а у 80-х дельфінів було занесено до Червоної книги.

Потім сталася ще одна проблема – у Чорному морі з’явилися інвазійні види – реброплави. Це такі желеподібні істоти, які є хижаками і харчуються, у тому числі ікрою хамси, заважаючи їй розмножуватися. А хамса – основна риба, яку споживають китоподібні. Тобто цей чинник теж вплинув на кількість ссавців.

Також популяція певним чином постраждала через намагання підготувати так званих бойових дельфінів. З цією метою було відкрито спеціальний океанаріум, де ссавців тренували, для цього їх відловлювали тисячами. Здобутки від цього були сумнівними і значна кількість тварин просто загинула (ще у 1965 році ВМФ СРСР створив у Севастополі науково-дослідний центр, який вивчав військове використання морських ссавців, з 1975 року бойових дельфінів використовував підводно-диверсійний підрозділ Чорноморського флоту. На початку 1990-х років йшлося, що використання цих дельфінів нібито припинили, але потім деякі джерела повідомляли, що роботу Севастопольської бази відновили, – УНІАН).

Згідно з дослідженням, в якому брали участь фахівці Болгарії, Румунії, Туреччини та України, станом на 2019 рік загальна чисельність дельфінів в Азово-Чорноморському регіоні складала 253 тисячі особин. З урахуванням територіальних вод Росії, яка не брала участі у цих дослідженнях, загалом на той момент було близько півмільйона особин. З 2022 року по перше півріччя 2026-го, повторюсь, загинули близько 120 тисяч китоподібних. Можна стверджувати: тенденція в бік зменшення популяції значно погіршилась.

Чи можна говорити про те, що популяція дельфінів в Азово-Чорноморському басейні може повністю зникнути?

Щоб цього не сталося, по-перше, треба закінчити з цією війною та покарати Росію – вона повинна сплатити репарації за всю шкоду, яку завдала довкіллю. По-друге, необхідно терміново створити великий морський резерват, де дельфіни зможуть спокійно відтворюватися. Адже це дуже складний, тривалий процес. Річ у тім, що вони стають статевозрілими на 7-10 рік життя, а народжують тільки по одному малюку й то не щороку. Потім триває виховання "дитини" – це ще 2-3 роки...

Як, на вашу думку, повинен виглядати такий резерват та де його потрібно облаштувати?

В Одеській області найбільш сприятливі для цього умови. Адже саме сюди, у північно-західну частину Чорного моря, припливають дельфіни після зимівлі біля берегів Криму, Грузії та Туреччини.

Ще у 2022 році фахівці нашого парку підготували відповідний проєкт та скерували пропозицію до тодішнього Міндовкілля. По суті, йдеться про розширення території нацпарку "Тузлівські лимани". Згідно з проєктом, морський резерват – охоронна зона площею 3 тис. кв. кілометрів, включаючи акваторію навколо острова Зміїний.

У рамках цього ж проєкту ми запропонували створити реабілітаційний центр для дельфінів на пересипі лиману Сасик. На нашу думку, такий центр вкрай необхідний, наприклад, для ссавців, які незаконно виловлені у морі та утримуються в дельфінаріях, де над ними, по суті, знущаються. Зокрема, ссавці перебувають у басейнах з хлорованою водою, їх дресирують через голод – примушують виконувати трюки за їжу…. Зазвичай, це афаліни, які є найрозумнішими та легко піддаються дресурі. Зрозуміло, що у неволі вони втрачають навички мисливців – просто не вміють ловити рибу. Тому не можуть бути відпущені одразу у море, бо загинуть. Шансом для таких тварин стане подібний реабілітаційний центр, де вони зможуть адаптуватися, навчитися добувати їжу…

Як чиновники відреагували на вашу пропозицію щодо створення резервату та реабілітаційного центру?

У Києві тоді погодилися, але Одеська ОВА не схвалює створення... На жаль, обласна адміністрація піддалася впливу браконьєрів, які запевняли, що вони – "законослухняні громадяни", а створенням резервату нацпарк нібито завадить риболовлі. Однак це не відповідає дійсності! Навпаки – проєктом передбачено розділення території на окремі зони для розмноження дельфінів, риболовлі тощо. Щоб не було, як раніше – тотальні сітки, де заманеться... Прикро про це казати, але до 2022 року в Україні процвітала корупція: окремі представники екологічної та рибної інспекції, прикордонної служби дозволяли у північно-західній частині Чорного моря незаконно рибалити. За нашими даними, "дозвіл" обходився рибалкам у 2 тисячі доларів з човна. В результаті в акваторії ставили шалену кількість сіток – 3 тисячі кілометрів щороку. У ці пастки разом з рибою потрапляли багато дельфінів, які потім гинули через задуху, адже китоподібним потрібно час від часу спливати на поверхню, щоб "ковтнути" кисню...

А стосовно створення реабілітаційного центру, то, за нашими даними, регіональні чиновники на цій місцевості "бачать" будівництво п’ятизіркового готелю і казино. Як бачите, у нас з ними різні світогляди… Це дуже прикро, бо страждає популяція неймовірних тварин, яких недарма називають "людьми моря". Адже це, дійсно, дуже розумні, соціальні тварини, які допомагають один одному у вихованні малечі, комунікують між собою за "іменами" – у перші місяці життя дитинча придумує собі унікальний звуковий сигнал, який запам'ятовують родичі й використовують для звернення... Їхній "словниковий запас" складається з 14 тисяч звукових сигналів…

Останнім часом на одеських пляжах неодноразово бачили дельфінів, деякі навіть самі наближаються до людей…

До берега найчастіше припливають афаліни – їх легко впізнати. Це достатньо великі ссавці (довжина може перевищувати 3 метри, – УНІАН), які шукають рибу виключно зграями. Однак дика тварина ніколи не буде "просто так обійматися" з людиною!

Але, дійсно, останнім часом у різних місцях узбережжя Одеси зафіксували близько десятка випадків, коли у пляжну зону заходили поодинокі невеликі ссавці. Це – азовки. Й це – нетипова картина, бо азовка – донна тварина. Якщо вона з’являється на поверхні та сама "ластиться" до людей, перед вами – дуже переляканий, або контужений дельфін. Краще його не чіпати і віддалитися, щоб не спричинити додаткового стресу. Такій тварині необхідний спокій, через вибухи її ехолокація повністю руйнується й за декілька днів вона може просто померти.

Чи проводять правоохоронні органи розслідування за фактом загибелі дельфінів?

Прокуратура за фактом екоциду у липні 2022 року відкрила кримінальне провадження. Ми збираємо тіла загиблих дельфінів, відповідні зразки відправлено до лабораторій Італії та Німеччини. Докази долучені до провадження. Наразі не можу розголошувати деталі слідства, але можу сказати: загибель дельфінів – наслідки війни.

Які ще тварини, що мешкають у нацпарку, страждають через війну?

Якщо "прилітає" бомба, ракета чи дрон, навколо все руйнується, у тому числі – місця гніздування птахів. Наприклад, у нацпарку впав "Іскандер". Утворилася величезна вирва, тисячі металевих уламків вбили безліч дорослих птахів, пташенят...

Також шкоди завдають дрони, які летять дуже низько – через шум лякаються птахи, які гніздяться, або просто відпочивають… Вони злітають і починають шукати нове, комфортне для себе місце. Але інших місць навколо немає! Тому птахи відлітають на далеку відстань, бо шукають зручну територію для гніздування. Під час таких тривалих пошуків вони втрачають енергію. А коли нарешті дістаються до нових місць, що відповідають їхнім потребам, то вже виснажені та не в змозі взагалі дати потомство, або відкладають меншу кількість яєць. Таким чином, популяції зменшуються, деякі можуть зникнути взагалі.

Який саме вид птахів на межі зникнення, чи який найбільше постраждав?

Зараз важко казати про конкретний вид, що може зникнути. Однак ми бачимо, як птахи скупчуються, а потім через чергове бомбардування зникають… Яскравий приклад – рожеві фламінго. Ці дивовижні птахи у "Тузлівських лиманах" вперше гніздувалися у 2023 році – тоді з’явилося 200 пташенят. Можливо, було б більше, але завадили російські обстріли, через які фламінго час від часу злітали... У 2024-2025 роках гніздування були взагалі невдалі – фламінго сформували декілька колоній, але потужні обстріли змусили птахів залишати кладки. Часто у цей час налітали мартини – величезні, дуже агресивні чайки, які поїдали покинуті яйця…

Цьогоріч фламінго теж до нас прилетіли, але гніздитися їм знову заважає війна через потужне шумове навантаження. Ми знаємо, що вони знайшли одне більш-менш зручне місце, але не в курсі, чи птахи там залишилися, адже через заборону військових не можемо туди дістатися (під час підготовки інтерв’ю стало відомо, що станом на початок серпня фламінго так і не змогли знайти спокійне місце для гніздування, – УНІАН).

Як почуваються у нацпарку інші види птахів?

Як я вже казав, тут мешкає багато різноманітних птахів й усі вони страждають через війну тією чи іншою мірою. Не мають спокою пелікани – через шумове навантаження ці велетні постійно змінюють місця перебування. Є багато різних куликів, які у великій кількості летять на Таймир, де гніздуються… Також до нас на зимівлю прибуває дуже багато гусей з ворожої Росії (сміється). Їм тут безпечніше через заборону полювання…

До речі, з’явився у "Тузлівських лиманах" птах під назвою брижач. Він вдвічі менший курки. Цікавий тим, що дуже рано летить до Таймиру з Африки. На наших лиманах зупиняються першими самці – посеред літа їх дуже багато – кружляють повсюди, шукають мотиля… А самочки із пташенятами ще там, на Таймирі. В них різна стратегія життя – у чоловічої та жіночої статі...

Чи є у вас улюблений птах?

Ще, коли був студентом та потім, у молоді роки, вивчав колоніальних птахів, мені сподобався блискучий ібіс – родич священного ібіса, дуже відомого у дельті річки Ніл в Єгипті. Цей птах прилітає у дельту Дністра на Одещину та переміщається через "Тузлівські лимани". Ці унікальні птахи є індикатором благополуччя екосистеми. Якщо є мілководдя, що розливається річкою, вони там оселяються, бо у водоймі – їжа. Якщо птаха немає у таких місцинах, можна казати, що екосистема хвора.

Чи фіксували випадки зміни поведінки якогось виду птахів під час війни?

Думаю, вони, як й люди, вже адаптовані до бойових дій: летять "Шахеди" – птахи, тварини починають тікати, ховатися. Небезпека минає – вони з’являються...

Розповім цікаву історію. Торік у нацпарку мешкали 1700 фламінго. Нагадаю, гніздуватися вони не змогли – під час кожного обстрілу змінювали дислокацію. Якось було так гучно, що вони зникли взагалі. Ми обстежили всі наші 13 лиманів, узбережжя моря – жодного фламінго! Але за два тижні, 6 вересня, я побачив у бінокль величезну рожеву "хмару", що насувалася з боку Румунії. Це була гігантська зграя фламінго! Ми нарахували тоді 2800 птахів! Тобто, "наші" 1700, що з переляку полетіли до Румунії, повернулися з гостями (сміється). Й вони всі разом потім "тусили" тут, на півдні Одещини. От так нас здивувала гнучка поведінка фламінго.

Які птахи є постійними мешканцями "Тузлівських лиманів"?

Галагаз – дуже виразний, красивий птах. Наші солоні лимани майже ніколи не замерзають, тому галагази тут харчуються різними гідробіонтами, переважно мотилем. Цікаво, що цей птах облаштовує свої "домівки" у лисячих норах. Тобто, якщо хижак не встиг зайняти нору, галагаз починає там гніздуватися. Іноді під "хатинку" цей птах використовує ніші у вертикальних стінах урвищ… Ще серед "аборигенів" є вусата синичка – дуже красива пташка. Харчується переважно очеретяним насінням…

Загалом, кожна особина цікава своїм життям. Кожна потрібна екосистемі, кожна жива істота "вмонтована" у харчові ланцюги. Без будь-якого виду ланцюг може перерватися й навколишнє середовище вже не буде таким, як раніше – як до війни.

Лариса Козова

УНІАН в Google News