Експертка "Екодії" Марина Ратушна: Україна посідає п’ятнадцяте місце за рівнем смертності через забруднення повітря. Але не можна вдихнути і відразу захворіти або померти. Тут має місце накопичувальний ефект

​​​​​​​Як забруднене повітря впливає на громадське здоров’я, та що треба зробити, щоб повітря в Україні було як у Фінляндії, УНІАН розповіла експертка з питань промислового забруднення Центру екологічних ініціатив «Екодія» Марина Ратушна.

Є багато телеграм-каналів, які допомагають слідкувати за рівнем забруднення повітря. Але чи варто відстежувати цю інформацію людині, яка не займається питаннями екології?

Знання про те, яким повітрям дихаємо, мають турбувати кожного. Це призводить до розуміння, як забруднене  повітря, «невидимий вбивця», впливає на здоров’я та тривалість життя.

Коли надворі немає туману, не відчувається запах диму чи продуктів горіння, це не означає, що повітря чисте. Дізнатися можна, тільки перевіривши.

Якими джерелами користуватися – соцмережі, сайти держустанов?

Державна система моніторингу повітря роками не модернізувалася, тому не дає інформацію про стан повітря в реальному режимі. А от за допомогою громадської мережі моніторингу стану якості повітря (проект EcoCity, SaveEcoBot, Якість повітря в Києві та інші) можна дізнаватися про такі дані тут і зараз. Кожен охочий може долучитися до альтернативної мережі, придбавши датчик вимірювання якості повітря та встановивши його на балконі або на вікні. А далі - бачити свою точку на онлайн мапі.

За словами Ратушної, державна система моніторингу повітря роками не модернізувалася / фото Pikist

Ви згадали про вплив забрудненого повітря на тривалість життя. Яким є вплив в Україні у порівнянні з іншими країнами?

Проблема забруднення повітря є глобальною. Від спричинених забрудненням повітря хвороб, щорічно передчасно помирає сім мільйонів людей. Основний забруднювач повітря - це тверді частки ТЧ 2,5 та ТЧ10. По суті, це пил. Називаються вони так через свій розмір. Розмір твердих частинок доходить до 2,5 мікрона та відповідно до десяти. Для порівняння - людська волосина має розмір до сімдесяти мікрон.

Коли ми дихаємо, то не відчуваємо їх, але тверді частки проникають через легені, потрапляють до кровоносної системи та провокують захворювання серцево-судинні, дихальної та нервової систем. Звісно, не можна вдихнути забруднене повітря і відразу захворіти або померти. Тут має місце накопичувальний ефект.

За даними ВООЗ, за рівнем смертності через забруднення повітря Україна на п’ятому місці серед європейських країн. Перед нами - Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Грузія, Болгарія. Варто зауважити, що ВООЗ зараховує Грузію до материкової частини Європи.

У світі ми посідаємо п’ятнадцяте місце за рівнем смертності через забруднення повітря.

У Грузії повітря гірше, ніж у нас? Дивно чути таке про країну, де гори, море…

Так, і море і гори. Але, до прикладу, в місті Руставі, яке знаходиться на відстані десяти ккілометрів від Тбілісі, розташовано понад 20 діючих заводів, через це регулярно фіксують підвищену концентрацію забруднюючих речовин в повітрі.  

Для вирішення проблеми в 2020 році  було розроблено та прийнято план поліпшення якості повітря в Руставі. Очікують, що після реалізації цього плану, до 2022 року, якість повітря в цій місцевості кардинально покращиться.

У Руставі розташовано понад 20 діючих заводів / фото mygeotrip

Коли говорять про хвороби чи смертність через забруднене повітря, чомусь уявляють тільки стареньких.  Чи помирають від забрудненого повітря діти?

Щорічно у світі майже пів мільйона дітей у віці до п’яти років помирають через хвороби, спричинені забрудненням повітря. Ба більше, забруднення повітря впливає на дітей в утробі матері. Діти можуть народжуватися передчасно,  з низькою вагою тіла. Вже в дорослому віці мати підвищений ризик захворіти на діабет чи серцево-судинні захворювання.

Які головні причини забруднення повітря в нашій країні?

Два основних джерела забруднення повітря в Україні – це стаціонарні (промислові викиди) та пересувні (транспорт). За офіційною статистикою, близько 65% викидів припадає на стаціонарні джерела забруднення. Відповідно, близько 35% - на транспорт. Але це, якщо говорити про всю Україну, в деяких містах є нюанси. Наприклад, в Києві основне джерело забруднення повітря – це саме автотранспорт. Посадовці говорять, що викиди від автотранспорту в столиці становлять близько 90% від всіх викидів в атмосферне повітря.

Однак одна третина населення України проживає саме на промислових територіях. В Маріуполі, Кривому Розі, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі основним джерелом забруднення є промисловість.

Вплив яких викидів для людини гірший - від промисловості чи від транспорту, чи все одно?

Не думаю, що якийсь вплив є менш чи більш безпечним. Впливає все. Усі забруднюючі атмосферне повітря речовини в більшому чи меншому ступені впливають на здоров’я людини.

Відповідно до комплексного індексу забруднення повітря за перше півріччя 2020 року, на першому місці по забрудненню був Маріуполь, на другому - Кам'янське, далі Одеса, Дніпро, Кривий Ріг. Київ був на шостому місці.

Знаю, що у нас діє Національний план скорочення викидів. Як він виконується?

На сьогодні на жодній з вугільних електростанцій не здійснюється постійний моніторинг викидів на рівні димових труб, як це передбачено планом. У своїх звітах підприємства вказують обсяги викидів, визначаючи їх на основі розрахунків, виконаних за результатами регулярних вимірювань. Певні електростанції вказують у звітах показники викидів саме такі, як граничні показники, передбачені у Національному плані скорочення викидів. Так робить Курахівська, Бурштинська, Добротвірська і Ладижинська ТЕС та Миронівська ТЕЦ. Це цікаво, бо виникає питання про правдивість даних.

На жодній з вугільних електростанцій країни не здійснюється постійний моніторинг викидів на рівні димових труб, каже Ратушна / фото надане героїнею інтерв'ю

Хто контролює, що фіксують чи не фіксують підприємства? 

Державна екологічна інспекція, як контролюючий орган. Але річ у тім, що насамперед потрібен постійний моніторинг викидів, якого немає.

Тривають розмови про потребу модернізувати громадський транспорт, розбудовувати велоінфраструктуру. За яких умов це матиме реальний вплив на чистоту повітря у місті?

Звісно, зменшення кількості автомобілів зменшить рівень забруднення повітря. Оскільки саме автотранспорт є основним джерелом забруднення у місті, як в Києві.

Коли говорять про транспорт, можна почути заклик переходити на електромобілі. Але хотіла б зауважити, що, наприклад, Київ перевантажений транспортом, подальше збільшення кількості авто чи навіть електрокарів перетворить місто на суцільний затор.

Варто розбудовувати громадський транспорт. Він має бути швидким, безпечним, якомога більш прямолінійним. Також важливо розвивати  мікромобільність у місті (використання велосипедів, самокатів, моноколес). Нині її частка в Києві становить менше одного відсотка.

Ратушна впевнена, що важливо розвивати  мікромобільність у місті / фото надане героїнею інтерв'ю

Зараз в Раді знаходиться підготовлений урядом законопроект про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення. Що він змінить, якщо ухвалять?

Зауважу, що він вже був зареєстрований у Раді. Але коли змінився Уряд, документ був повернутий на перепогодження, схвалений та знову поданий до парламенту. Очікуємо на розгляд.

Він передбачає видачу інтегрованого дозволу для великих підприємств, які є забруднювачами довкілля. Цей інтегрований дозвіл має встановлювати перелік вимог до обсягів забруднення та заходи, які будуть зменшувати вплив на довкілля. Інтегрований дозвіл має бути введений для підприємств у сфері енергетики, металургії, хімічної промисловості тощо. Важливо, що інтегрований дозвіл включатиме вимоги викидів у повітря, спецводокористування та управління відходами.

Підприємства матимуть звітувати раз на рік щодо виконання інтегрованого дозволу. У випадку порушень, дозвіл може бути анульований, а робота підприємства – тимчасово зупинена до виконання вказаних вимог.

Чи можемо спрогнозувати, який вплив це матиме на громадське здоров’я?

Законопроект має стимулювати підприємства модернізовуватися, встановлювати фільтри, зменшувати викиди. Важко сказати про якийсь прогноз щодо якості повітря в довгій перспективі. Поки що це прогнози на пальцях. В будь-якому випадку, якщо інтегрований дозвіл буде працювати, повітря в промислових містах імовірно має стати чистішим.

Україна посідає п'тнадцяте місце у світі за рівнем смертності через забруднення повітря / фото Pikist

Якщо законопроект ухвалять, який крок мав би стати наступним пріоритетом Мінекології в аспекті покращення ситуації з забрудненням повітря?

Ми вже згадували відсутність актуальних офіційних даних про забруднення повітря. Тому, по-перше, має модернізуватися система державного моніторингу якості повітря, потрібні нові станції моніторингу. Вони мають бути автоматизовані, дані мають бути доступні будь-кому в будь-який час.

По-друге, є постанова Кабміну про Деякі питання здійснення державного моніторингу якості повітря. Україна поділена на зони (області) та агломерації (великі міста з населенням понад 250 тисяч осіб). Всі зони та агломерації мають розробити плани поліпшення якості повітря. Від Міністерства потрібен конкретний порядок, як розробляти ці плани. А місцева влада має консолідуватися з громадськістю, розробляти та затверджувати заходи, дієві для конкретної місцевості.

Нині замміністра екології є колишня директорка «Екодії» Ірина Ставчук. Вам, як громадському екологічному сектору, стало простіше комунікувати з відомством, маючи там «свою людину»?

Ірина Ставчук працювала у нас, а зараз має інше місце роботи. Думаю, їй не до нас тепер (сміється). Загалом, вважаю, що Мінекології в своїй роботі рухається в правильному напрямку. Бачу це по їхній політиці.

На думку Ратушної, важко сказати про якийсь прогноз щодо якості повітря в довгій перспективі / фото надане героїнею інтерв'ю

Що треба, щоб повітря в Україні було як у Фінляндії, наприклад?

Насамперед, щоб кожне місто та область працювало над цим питанням у себе, у залежності від свого головного джерела забруднення. Наприклад, Києву потрібні рішення щодо засилля автомобільного транспорту. В промислових містах треба зосередити увагу на модернізації підприємств, встановленні фільтрів, фіксуванні викидів.

Якщо говорити про всю Україну, ще раз підкреслю – потрібна  модернізація системи моніторингу якості повітря. Це дасть  можливість мати актуальну інформацію щодо якості повітря в реальному часі та оперативно реагувати на підвищену концентрацію забруднюючих речовин.

Важливо усвідомлювати проблему, брати участь у громадських обговореннях заходів, які можуть покращити ситуацію. Людям треба озвучувати свої пропозиції місцевій владі, контролювали їх включення до планів поліпшення якості повітря, слідкувати за виконанням. Бо коли у столиці чи деінде фіксують перевищення рівня забруднення, то зазвичай кажуть, щось на кшталт: «Київ - перший у світі за забрудненням повітря, залишайтеся вдома...». Такі рекомендації якість повітря не покращать.

Ірина Петренко

УНІАН в Google News