П’ять років Грибовицької трагедії: винні не покарані, а сміттєпереробного заводу у Львові досі нема

Після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі під Львовом минуло п’ять років. УНІАН поспілкувався з родичами загиблих тоді рятувальників, чиновниками міста та області, місцевими мешканцями та з’ясував, чому винні досі не покарані, а обіцяного сміттєпереробного заводу чекати ще не один рік.

30 травня минають п’яті роковини з дня трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі. Тоді на полігоні твердих побутових відходів, розташованому в селі Великі Грибовичі, за 10 кілометрів від Львова, внаслідок масштабної пожежі, стався зсув сміття. Інцидент набув масштабного розголосу, адже відходи поховали під собою чотирьох людей – трьох рятувальників та працівника комунального підприємства. Приховати проблему було неможливо.

Після трагедії звалище закрили, львівське сміття почало «мандрувати» Україною, а чиновники різних рангів били себе в груди, обіцяючи покарати винних і нарешті розв’язати питання рекультивації полігону та побудувати сміттєпереробний завод. УНІАН дізнавався, що змінилося за п’ять років.

Що тоді сталося?

28 травня 2016 року на території Грибовицького сміттєзвалища спалахнула масштабна пожежа. Приборкати її вдалося лише 30 травня, але у момент, коли рятувальники збирали своє спорядження, стався зсув. Тонни сміття накрили начальника ДПРП-48 з охорони м. Рава-Руська, капітана служби цивільного захисту Юрія Рудого, начальника караулу ДПРЧ-17 з охорони м. Жовква, старшого лейтенанта служби цивільного захисту Андрія Вненкевича, пожежника ДПРЧ-17 з охорони м. Жовква, сержанта служби цивільного захисту Богдана Юнка, а також інженера-еколога ЛКП «Збиранка» Олександра Бутіна.

Тіла трьох загиблих рятувальників виявили лише наступного дня. А от Олександра Бутіна не знайшли досі. Лише у 2017 році його офіційно визнали загиблим.

Грибовицьке сміттєзвалище – чи не найнебезпечніше в Європі

Грибовицьке сміттєзвалище, створене ще наприкінці 50-х років минулого століття, було єдиним легальним місцем для скупчення сміття зі Львова та довколишніх сіл. Щодня сюди вивозили по 600-650 тонн відходів зі Львова, Жовківського району, частково з Кам’янка-Бузького, Пустомитівського, Городоцького та Яворівського. Поруч із ним села – Малі Грибовичі, Малехів, Збиранка і Дубляни, жителі яких змушені були постійно дихати смородом та випарами з полігону. Нарікали, що влітку, у спеку, навіть неможливо було відчинити вікна, а діти потерпали від постійних захворювань дихальної системи.

Громадський інспектор з охорони довколишнього середовища Державної екологічної інспекції у Львівській області Ігор Муравський / фото Facebook Ігор Муравський

«Грибовицьке сміттєзвалище – чи не найнебезпечніше в Європі. На ньому зберігається приблизно 11-12 млн тонн відходів, у тому числі 2 млн тонн гальваніки – це відходи військової промисловості, - розповів УНІАН громадський інспектор з охорони довколишнього середовища Державної екологічної інспекції у Львівській області Ігор Муравський. - Крім того, на території Грибовицького сміттєзвалища є гудронні озера (одне з них – найтоксичніше - вже засипали 30-метровим шаром сміття). А гудрони – це другий клас небезпеки після радіоактивних елементів. Тож при інтенсивних опадах весь цей інфільтрат разом з токсичними елементами витікав в підніжжя Грибовицького сміттєзвалища, потрапляючи у воду в криницях, газ (щороку понад 5 млн «кубів») – у повітря тощо. Там була ціла таблиця Менделєєва! Адже це і залишки мертвих тварин, яких мали б утилізовувати, і продукти, і метали…. Чого там тільки не було!».

За словами Муравського, статистика захворюваності місцевих жителів станом на 2016 рік просто зашкалювала, а на місцевих кладовищах дуже багато могил людей, які від онкології чи інших захворювань померли у молодому віці. Він пов’язує це із впливом на довкілля саме Грибовицького сміттєзвалища.

«Не у всіх селах досі є централізоване водопостачання і більшість місцевих жителів користуються водою з криниць. А вода там непридатна для споживання, ми час від часу моніторимо її стан. Там немає бактерій, лише суцільна «хімія», зокрема, тяжкі метали, які не виводяться з організму», - каже Муравський.

Зараз полігон не працює, триває перший етап його рекультивації / фото Facebook «Зелене місто»

«Полігон природньо стабілізується»

Варто зазначити, що постанову про закриття сміттєзвалища львівська обласна санепідемстанція видала ще у 2003 році, але полігон і надалі працював, аж допоки п’ять років тому тут не сталася трагедія.

«Зараз полігон не працює, триває перший етап його рекультивації, - продовжує пан Муравський. - Туди завозять землю, розгортають, уположують схили. І це не може не тішити. Хоча за ці роки сміттєзвалище фактично вже саме стабілізувалося – «сіло» на декілька метрів, стало нижчим. Бо коли возили свіже сміття, воно постійно гнило, потрапляла вода і маса була пухкою. А тепер, перегнивши, зменшилася в обсягах».

Місцеві жителі теж кажуть, що за останні два роки справа справді зрушила з мертвої точки – ЛКП «Зелене місто», яке формує сучасну систему управління відходами у Львові, почало щось робити. Але до того, за їхніми словами, гроші, які мали йти на очистку фільтрату, йшли невідомо куди.

«Це все було окозамилювання. Очисна станція нібито й працювала, але вона фізично не могла стільки очищати, як їй приписували. А зараз робота йде постійно – техніка працює, землю возять», - кажуть жителі Великих Грибовичів.

Рекультивація полігону розпочалася восени минулого року / фото Facebook «Зелене місто»

Рекультивація полігону розпочалася восени минулого року і триватиме у два етапи, розповідають в ЛКП «Зелене місто». Зараз на звалищі тривають земляні роботи, виположують схили. Тобто те, що знизу розсунулося, вивозять наверх сміттєвого полігону, формують «купол». Далі розпочинаються роботи з дегазації. Все обсипають ґрунтом, щебнем, вкладатимуть труби, звідки будуть забирати газ, який зараз потрапляє в повітря.

Цей процес триватиме ще 2-3 роки. За цей час на полігоні будуть висаджені чагарники, кущі, інші невеликі зелені насадження. Планується, що у результаті полігон у Грибовичах буде виглядати як великий сквер.

Куди вивозять львівське сміття – не знає ніхто

Одразу після трагедії на полігоні звідусіль почали з’являтися новини про «мандри» львівського сміття. Сміттєвози активісти виявляли на Рівненщині, Київщині, Миколаївщині, Житомирщині, Вінниччині, Чернігівщині, у Дніпрі тощо. Географію подорожей львівського непотребу можна поширювати на всю країну. Причому, й зараз. Адже куди насправді його вивозять сьогодні, не знають навіть у міській раді.

«Куди зараз вивозять сміття зі Львова, вам не скаже ніхто. Приватні перевізники, які забезпечують чистоту в місті, мають укладені угоди з полігонами. Відомо, що вони вивозять сміття як в межах області, так і за межами. Куди саме – це їхня справа», - повідомили УНІАН у прес-службі міської ради.

А щодо випадків скидання цими перевізниками сміття у неналежних місцях, у мерії кажуть: «Мусять бути якісно розслідувані ці справи, а винні притягнуті до відповідальності». Мовляв, це спеціальна провокація.

Проект сміттєпереробного заводу у Львові / фото Львівська міська рада

Чи дочекається Львів сміттєпереробного заводу?

Однією із найгучніших обіцянок влади одразу після трагедії стало будівництво у Львові сміттєпереробного заводу. Міська рада на сесії виділила земельну ділянку під його спорудження – на вулиці Пластовій, 13. Тендер на проект оголосили у лютому 2018 року, а на початку червня того ж року міський голова Львова Андрій Садовий підписав угоду з ЄБРР про надання кредиту на 35 млн євро для «будівництва сміттєпереробного комплексу та рекультивації Грибовицького сміттєзвалища».

Втім, тоді повстали місцеві мешканці, які не погодилися жити по сусідству з таким виробництвом. І численні протести та мітинги призупинили процес.

Директор ЛКП «Зелене місто» Святослав Євтушенко / фото Facebook Святослав Євтушенко

Цікаво, що станом на сьогодні, будівництво сміттєпереробного заводу підтримують майже 68% львів’ян. Про це каже статистика, оприлюднена міською радою. Однак заводу… досі нема. У чому причина, УНІАН розповів директор ЛКП «Зелене місто» Святослав Євтушенко: «Вже завершені всі підготовчі роботи, земельна ділянка огороджена, очищена від всього, прокладені тимчасові дороги, винесені всі інженерні мережі (електрика, вода, каналізація). Зараз очікуємо підписання контракту з основним виконавцем. Це міжнародний тендер, будувати завод має нідерландсько-литовський консорціум WTT-Axis. Контракт має бути підписаний протягом місяця, тобто до кінця червня. А саме будівництво має розпочатися влітку і триватиме два роки».

Щодо конфліктів з місцевими жителями, противниками будівництва, то, за словами пана Євтушенка, вони дещо владналися.

«Зараз ситуація з місцевими спокійніша, ми працюємо над тим, щоб всі сторони були задоволені. Але треба виходити з того, що завод необхідний Львову й інших місць для будівництва немає. Тим паче, є рішення сесії, досить багато різних документів, щоб будувати його саме на Пластовій, на тій ділянці, яка виділена. Є всі дозволи, проект, який пройшов експертизу, ліцензія тощо. Навіть всі суди, до яких зверталися громадські активісти, противники будівництва, виграні нашим підприємством. Тобто жодних заборон немає», - розповідає він.

«Про нас всі давно забули»

Родичі загиблих рятувальників сьогодні неохоче спілкуються із пресою. Мовляв, втомилися з року в рік розповідати одне й те ж, на щось сподіватися, якщо від цього нічого не змінюється.

«Про нас давно всі забули і згадують лише напередодні чергової річниці трагедії, - каже УНІАН дружина одного з загиблих на полігоні рятувальників Андрія Вненкевича Анна. – Винні досі не покарані, ми залишилися сам на сам зі своєю бідою. В мене, наприклад, на руках двоє синів, і я сама тягну їх, як можу».

За словами Ігоря Муравського, який на час, коли сталася трагедія у Грибовичах, був депутатом Жовківської районної ради і лобіював питання підтримки родин загиблих, усі три сім’ї отримали по двокімнатній квартирі у Львові. Окрім того, на дітей виплатили грошову допомогу.

«Загалом було п’ятеро дітей, батьки яких загинули (у двох сім’ях – по двоє, і в одній – одна дитина). Ми тоді просили, щоб на кожну дитину дати по квартирі, але Львівська міська рада дала лише по квартирі на сім’ю. Вони отримали те житло, у Львові, на Сихові (найбільший спальний мікрорайон міста, - УНІАН). Окрім того, діти отримали грошову допомогу від Жовківської міської ради. А от страховки пожежники не отримали. Суди тривають досі, експертизи… словом, затягують… Мало не їх самих винними хочуть зробити», - зазначив він.

Через загибель людей на сміттєзвалищі були відкриті два кримінальні провадження / фото УНІАН

Винних досі не покарали

Через загибель людей на сміттєзвалищі були відкриті два кримінальні провадження, а на лаві підсудних опинилися четверо осіб. Про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 236 та ч.2 ст. 367 КК України, оголосили трьом посадовим особам Львівського комунального підприємства «Збиранка» – тодішньому директору Богдану Горбалю, його заступнику Борису Плашенку та директору полігону ТПВ Олександру Купричу. Судовий розгляд цієї справи здійснюється Жовківським районним судом.

«У ході судового розгляду кримінального провадження, 23 жовтня 2020 року ухвалою суду призначено судову експертизу з безпеки життєдіяльності та охорони праці, проведення якої доручено експертам Київського НДІСЕ. На даний час експертиза триває», - кажуть у прес-службі прокуратури.

Крім того, за невжиття заходів щодо контролю за діяльністю Львівського комунального підприємства «Збиранка», було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення керівнику Управління житлового господарства Львівської міської ради Юрію Гольцю. Проте у грудні минулого року, як розповідають у прокуратурі Львівської області, Гольця суд виправдав, але прокурор подав апеляцію. Розгляд її запланований на 8 червня цього року.

25 травня прокуратура Львівщини повідомила, що п’ятеро підприємців та керівників компаній, які займалися вивозом сміття зі Львова, підозрюються у заволодінні 2 мільйонами гривень бюджетних коштів. Вони мали укладені договори із Львівською міською радою, підробляли документи та незаконно скидали львівське сміття на полігони в Україні.

«Службові особи підприємств разом із підприємцями-субпідрядниками, які займаються вивезенням сміття із Львова, у 2020 році підробляли документи, завищуючи вартість захоронення ТПВ. У той же час підприємства вивозили сміття із Львова вночі та захоронювали на несанкціонованих сміттєзвалищах, не маючи на це дозволу від органів місцевого самоврядування. Зловмисники заволоділи 2 мільйонами бюджетних коштів», - кажуть у прокуратурі.

Зараз правоохоронці ще перевіряють причетність працівників Львівської міської ради до сміттєвих махінацій.

Мирослава Бзікадзе

УНІАН в Google News