Тетяна Карпюк розповіла про глобальну небезпеку від масового вилову риби у світі

Тетяна Карпюк: В найближчі п’ятдесят років популяція риби в океанах і морях може знизитися до критичного рівня. А без риби нас чекає голод і екологічна катастрофа всесвітнього масштабу

По всьому світу пришвидшеними темпами знижується популяція риби в водоймах. Припинення комерційного рибальства до середини століття - ймовірний сценарій для України. Що буде зі світом без риби та як цьому запобігти, УНІАН розповіла спеціалістка осетрового напрямку WWF-Україна Тетяна Карпюк.

Тетяна Карпюк розповіла про глобальну небезпеку від масового вилову риби у світі

Днями на Миколаївщині зафіксували масовий мор риби. Якщо аналізувати минулі подібні випадки, то з чим це може бути пов’язано? Чому риба масово гине?

В цьому випадку точно не зможу сказати, бо не була там. Але масову загибель риби можуть викликати кілька причин. По-перше, цвітіння  водоростей, переважно синьо-зелених, які наче плівкою вкривають водойми, створюючи дефіцит кисню. Через це риба змінює свою поведінку і може задихатися, адже вона дихає розчиненим у воді киснем.

Цвітіння водоростей поширене в водоймах зі стоячою водою. Вони активно розмножуються та гинуть у спекотну погоду, виділяючи, до того ж, токсичні речовини. Також масове цвітіння спричиняють синтетичні миючі засоби, які  потрапляють в водойми, органічні відходи та змиті дощем добрива (поля часто розбивають впритул до річок). Іншою можливою причиною масової загибелі риби може бути випадковий або цілеспрямований виток у водойму якоїсь речовини з підприємства.

Знаряддя лову / автор Тетяна Карпюк

Американські вчені нещодавно заявили про ймовірність зникнення більшості видів риби до 2048 року. Однак, до такого ж висновку дослідники дійшли ще на початку нульових, і про це вже повідомлялося раніше. Час йде, а прогноз вчених той самий. Взагалі нічого не робиться, щоб його попередити?

Зауважу, що, переважно, такі дані стосуються океану та морів. Адже у світі всі їдять, переважно, морську рибу, тому ситуація з річковою рибою не зовсім і зрозуміла. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), за останні десятиріччя 33% видів рибу світовому океані страждають від перевилову. В найближчі п’ятдесят років популяція риби в океанах і морях дійсно може ще знизитися до критичного рівня і ми пройдемо точку неповернення. За даними WWF, чисельність хребетних у світі за останні сорок років знизилась на 60%, найгірша ситуація з прісноводними рибами, тому прісноводні види теж під величезною загрозою.

З одного боку, щось робиться. Наприклад, дослідники били на сполох та змогли зупинити зникнення того ж блакитного тунця. Однак системних дій не вистачає, тому проблема залишається. Перша тварина, про зникнення якої вчені оголосили у 2020 році, це теж риба – веслоніс китайський.

Рибний ринок в Марокко / автор Тетяна Карпюк

Що буде зі світом без риби?

Насамперед, буде голод та продовольча криза. Кажуть, що раціон мільярда людей, особливо в Азії, залежить від риби та морепродуктів. Це те, що стосується людини. Якщо відійти від егоцентризму і перейти до екоцентризму, то це спричинить екологічну катастрофу всесвітнього масштабу.

Риби - важливий компонент нашої екосистеми. Риби їдять водорості та мікроорганізми, рачків, креветок, малу рибу їсть більша риба або тварини.Ті самі білі ведмеді або тюлені, пелікани (один пелікан на день має з’їдати десять кілограмів риби). Якщо постійно зменшується та врешті зникає риба, відповідно, зменшується кількість тварин, які нею харчуються. Плюс, у водоймах розмножуються мікроорганізми, які не мали б розмножуватися. Можливе цвітіння, інші екологічні катастрофи.

Річка Прип'ять / автор Тетяна Карпюк

Який стан справ з запасами риби в наших водних ресурсах? В «Огляді стану довкілля 2020» від WWF-Україна повідомляється, що у нас навіть немає конкретної інформації про це.

Так, на жаль. Достатньої кількості інформації немає, а наука не фінансується. Часто у наукових інститутів немає навіть грошей на бензин, щоб провести наукові дослідження. Є певні наукові дані щодо промислових видів риби, того самого оселедця чорноморського. Бо на базі цих даних визначаються квоти для їх виловлювання. Між іншим, квоти розраховуються щороку, адже риба має певні річні хвилі - одного року її розмножується і виростає більше, іншого - менше. Але тут ніхто не враховує кількість риби, яку виловлюють любителі. Зокрема, дрібну рибу.

З червонокнижною рибою все ще складніше. Розумієте, щоб порахувати деякі червонокнижні рослини, достатньо прийти в ліс. Червонокнижну рибу просто так не порахуєш. Для цього її треба виловити, отримавши спеціальний дозвіл від комісії з Червоної книги. Це велика бюрократична система. Тому складно зрозуміти, який реальний запас риби та взагалі водних біоресурсів.

Наприклад, ми четвертий рік працюємо з осетровими. Їх вважають групою видів, які зникають з планети найшвидше. В Україні залишилося чотири види з шістьох, але вони теж зникають, даних щодо їх кількості в Чорному морі чи річках немає. Ми по краплинках збираємо інформацію, намагаємося знаходити фахівців, отримувати якісь дані. Але вони дуже первинні, бо багато років не збиралися.

Знаю, що Інститут рибного господарства проводить певну роботу, направлену на оцінку реального запасу риби. Проте повну картину ніхто, на жаль, вам в Україні не розкаже. Втім, так в багатьох країнах світу. Для загального розуміння потрібні дослідження не одного року і в усіх регіонах.

Маленька севрюга (з осетрових риб) / автор WWF-Україна

Окрім осетрових, які ще види риб зникають в Україні?

У Червоній книзі України 2009 року - 69 видів променеперих риб з 542 видів тварин. Осетроподібних, як вже зазначали, шість видів, два з яких вже вважаються зниклими в Україні. До речі, у нас в Україні навіть лосось є, але його мало хто бачив.

В згаданому Огляді від WWF-Україна мою увагу привернуло твердження: «Ймовірний сценарій для України – припинення комерційного рибальства до середини століття». Які причини для цього?

Так, розмови щодо цього йдуть на різному рівні. Запаси риби зменшуються, але не лише через перевилов, а з багатьох причин. Через ті самі Гідроелектростанції, греблі, які перекривають річки. Часто греблі проектуються без рибоходів або з рибоходами, через які не можуть проходити всі види риб. Наприклад, осетрові мають з моря йти на розмноження в річки. Раніше вони спокійно по Дніпру ходили, а зараз на Дніпрі каскад водосховищ. Звичайно, через це кількість риби зменшується.

Тому один із напрямків, над яким наразі працює WWF-Україна – це визначення важливих територій на річках, які можуть стати осередком розмноження важливих червонокнижних природних організмів у воді, не лише риб. Відповідно, на цих осередках не можна щось будувати. Наприклад, в Дунаї перша гребля стоїть на межі Румунії і Сербії, риби доходять до неї і мають можливість розмножуватися. Нам дуже важливо зберегти цей осередок.

Визначення таких осередків дозволить переломити ситуацію щодо ймовірного  припинення рибальства?

Дозволить трошки її загальмувати. Коли мова йде про рідкісних риб, не достатньо лише однієї охорони. Ще потрібно якось відновити популяцію до попереднього стану, тобто, потрібне зариблення.

Улов річкової риби / автор Тетяна Карпюк

Чи потрібні якісь зміни в законодавство, щоб нормалізувати ситуацію з рибним ловом?

Насамперед, треба збільшити штрафи. Бо наразі любителю рибалити в заборонений час виписують штраф в 170 гривень. Це нікого не налякає. По-друге, треба, щоб система справді діяла. Нині складається багато протоколів, доходять до суду, але далі рішення йде не на користь держави, часто порушників не карають. Якби система нормально діяла, люди б двічі думали, боялись порушувати.

Вже є проект Закону № 2765 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування». 16 червня він був прийнятий у першому читанні. Цей законопроект довго готувався, його підтримують всі наші виконавчі і природоохоронні служби. Передбачені документом зміни давно потрібні Україні, щоб хоч трошки відповідали європейському законодавству.

Осетрова Варта 2020 / автор WWF-Україна

А що найбільш корисне можуть зробити небайдужі громадяни, щоб зберегти або відновити певні види риби?

Насамперед, рибалити з розумом. Бо часто люди у нас люблять поїхати рибалити, а потім не знають, що з цією рибою робити. Взагалі, краще обирати спортивні рибалки, де рибу потім відпускають. Ніякої шкоди це не приносить. Дотримуватися всіх правил нерестової заборони, щоб риба розмножувалася. Бути активними, не давати знищувати та забруднювати річки. Долучатися до волонтерських ініціатив.

Наприклад, в Україні вже четвертий рік проходить Осетрова Варта. Це волонтерський проект WWF-Україна, під час якого активісти разом з різними службами, інспекціями виходять в рейди і проводять наукові дослідження разом з вченими та Дунайським біосферним заповідником. Ще є варіант долучитися до громадських інспекторів і разом з рибоохоронними органами виходити в рейди.

Осетрова Варта 2019 / автор WWF-Україна

А перші, хто можуть допомогти – це рибалки. Саме вони спостерігають реальну ситуацію і знають, скільки є риби. Можна розвивати громадянську науку, коли люди збирають якісні дані про різні види, щоб потім отримувати справжню наукову інформацію про кількість риби у водоймах. Також купувати рибу, спеціально вирощену на фермах. У нас цим займається багато підприємств (той самий норвезький лосось, який потрапляє до нас, вирощується, переважно, на фермах). Між іншим, для харчування риба з ферм іноді краща за дику, бо потрапляє під певні стандарти.

Ятір (вентерь російською) - знаряддя вилову / автор WWF-Україна

Мені не до кінця зрозумілий підхід деяких рибалок, зловити – відпустити. При тому, що ловлять рибу на гачок, тобто, вона вже поранена.

Так, тому рибалкам треба використовувати щадні методи. Або ловити в місцях, де спеціально зариблюють. Там ти платиш певні кошти за риболовлю, яка не впливає на природний стан популяції. Знову ж таки, має змінитися знаряддя рибалок та, взагалі, світогляд рибальства.

Людям важливо розуміти, що і як ми робимо. Бо, на жаль, у світі виловлюють багато риби, яку люди навіть не їдять. Наприклад, у багатьох країнах з виходом до океану виловлюють і перероблюють на комбікорм тваринам і малу, і велику рибу, навіть ще не досліджені види. З цим треба боротися.

Ірина Шевченко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter