Міністр Павленко: Рішення залишитися є не популярним і не найкращим для політичної кар’єри

15:20, 25.02.2016
16 хв. Інтерв'ю

Міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко в інтерв’ю УНІАН розповів, чим загрожує Україні відставка уряду, хто надихнув його піти на не найкращий для політичної кар’єри крок - відкликати заяву про звільнення. В той же час він уникав відповідей на деякі політичні запитання, зокрема, щодо партії «Самопоміч».

 
 

Павленко: Всі гілки влади мають підтримати наш план дій

У вас був доволі непростий місяць. Верховна Рада визнала роботу уряду незадовільною, але не змогла винести рішення щодо недовіри уряду. Зрозуміло, що ситуація вирішена. Попри цей шалений вир подій, ви залишаєтеся чи йдете з посади?

Був дійсно дуже непростий місяць. Після довгих дискусій і перемовин 11 лютого я вирішив, що залишуся на посаді при умовах, які були озвучені урядом. Це - три основні принципи: нульова толерантність до корупції, до політичного тиску і повна підтримка реформ, які є терміновими. Для агроблоку - це впровадження європейських стандартів у сфері харчової безпеки, земельна реформа, повна приватизація. Ми напрацювали детальну дорожню карту – 139 сторінок . Це - програма дій на цей рік.

Відео дня

Кому ви поставили ці умови? Депутатам?

Всі гілки влади мають підтримати наш план дій. Якщо не буде підтримки депутатів, то це залишиться просто загальною декларацією, без тих чи інших змін. Треба розуміти, що ситуація зараз критична. Ви чули, які повідомлення надходили від МВФ. Схожа інформація зараз іде й від донорів, з якими співпрацював Мінагропрод. Зупинка реформ буде на радість нашому північному сусіду, але точно не в інтересах народу України.

Як ваше рішення корелює з позицією фракції «Самопоміч»? Адже раніше ви заявляли про моральну відповідальність перед фракцією...

Я хочу подякувати «Самопомочі» за плідну роботу впродовж останніх 14 місяців. Щодо ситуації, яка склалася на даний момент, можу сказати, що мені прикро. Проте, навіть якщо фракція не буде в коаліції, я вважаю, що з її боку ми отримаємо підтримку нашої програми. Всі тези, які партія зараз проголошує - допомога малому і середньому бізнесу, приватизація і так далі – все це є в нашій програмі дій, в наших принципах.

До приходу на посаду ви взагалі не займалися політикою. Таким чином, вас мав хтось помітити і просунути. Кажуть, що це був Іван Мірошниченко. Можливо, саме в цьому і полягає ваша моральна відповідальність перед фракцією. Якщо «Самопоміч» буде наполягати на тому, щоб ви пішли з посади, як ви будете реагувати?

Ви хочете почути від мене якісь політичні заяви, але я змушений вас засмутити, їх не буде. Коли 15 місяців тому мене вперше запросили на співбесіду такі великі HR-компанії як Peterson Partners, WE Partners, я був дуже здивований. Вони телефонували і запитували, чи немає бажання прийти, зробити щось для країни, і я сказав, звісно, є. Коли з’явилася інформація в пресі, що такі люди проходять співбесіди, я знаю, що «Самопоміч» також проявила до цього інтерес, і мене запросили поспілкуватися. Дійсно, мене рекомендували й Єгор Соболєв, й Олена Сотник, й Олександр Данченко, й Анна Романова, яка раніше працювала зі мною, й Іван Мірошниченко, хоча я бачився з ним тільки двічі до рекомендації. Тому на той момент саме фракція «Самопоміч» рекомендувала мене як одного із міністрів-технократів.

Як «Самопоміч» пояснила вам своє рішення відкликати вас з Кабміну?

Партія прийняла політичне рішення: Кабмін - у відставку, прем’єр – у відставку.

Чому вони так різко змінили напрями критики, адже раніше їх не влаштовував президент і його оточення, а за декілька місяців – уже Кабмін і прем’єр-міністр?

Я не готовий зараз давати такі відповіді. Якщо є питання, можна звернутися до партії, до Олега Романовича Березюка. Вони вам дадуть дуже вичерпні відповіді. Я готовий вам розказати про кабачки, про пшеницю (сміється – ред.) – у нас тут стільки всього, а вам хочеться політики. Політична складова дуже проста - ми готові працювати, але для цього нам потрібна підтримка.

Є ймовірність перевиборів до Верховної Ради у зв’язку з розпадом коаліції. У складі якої політичної сили ви на них підете?

Я особисто бачу, що нам зараз не можна йти на перевибори. Цього чекає Росія. Перевибори створять невизначеність на наступні 5 місяців. Так ми поставимо під удар нову програму з МВФ на 4,6 млрд дол. Співпраця з МВФ є доказом для всього світу, що Україна рухається в колії реформ, а це дає можливість мати нормальний, прогнозований курс. Будь-які курсові коливання будуть впливати напряму на затрати на посівну, а потім на ціни. Це - ризики, які ми бачимо з нашої точки зору. Крім того, я дуже хвилююся, що в разі відставки вже зроблене нами може швидко відкотитися назад. Якщо ми не доведемо дерегуляцію до кінця, то за 2-3 місяці все зійде нанівець. Навіщо ми тоді 14 місяців працювали?

Я пам’ятаю, наступного ранку, після заяви Айвараса про відставку через політичний тиск, я читав заголовки закордонних медіа «Ukraine is a Failed Democracy» – «Україна, це - країна з провальною демократією». Це повністю іде в канву пана Путіна, який казав, що лідери нашої  країни не здатні управляти самі собою і будувати майбутнє держави. Це - не так.

Міністр економіки тоді відкрито розповів, хто на нього тисне. В Мінінфраструктури також скаржаться на політичний тиск, хоча не називають прізвищ. Чи здійснюється тиск на ваше міністерство і що повинно статися, щоб ви відкрито заявили про те, хто вам заважає працювати?

Зараз ви тиснете на міністра (сміється – ред.) і можна робити заяву, що на міністра тиснуть медіа. Насправді, ситуація наступна. У нас дуже чіткі правила по всіх заступниках міністра, по керівниках виконавчих органів: якщо виникає тиск, ви маєте публічно про це заявити. Але тиск буває різний,  в тому числі і в медіа від проплачених статей. Наприклад, нещодавно я почитав, що ЗМІ почали отримувати так звані «темники» щодо Мінагропроду і його команди. Нас хочуть трошки полити брудом. Але у нас дуже прозорий підхід – одразу в НАБУ, або прокуратуру. Саме тому від нас величезна кількість звернень – ми не дозволяємо маніпулювати тими чи іншими питаннями.

Ви припускаєте, що в разі вашої відставки все досягнуте може зійти нанівець. Але в такому разі не зовсім зрозуміло, яким був хід ваших думок, коли ви вирішували, що треба піти з посади? І врешті, як приймалося рішення залишитися?

Заява про відставку стала рішенням фракції. Відбулася нарада, на якій фракція проголосувала за відкликання міністра. Я тоді сказав, що маю право не погоджуватися з цим рішенням, але, маючи повагу до думки фракції, написав заяву. При цьому я попросив весь колектив міністерства продовжувати роботу в плановому режимі. Жоден заступник не подав заяву про звільнення.

Потім була дискусія в уряді. Ми проговорили всю поточну ситуацію, всі ризики для країни – ті, які я вже вам назвав. Залишитися вирішив не тільки я, а й Андрій Пивоварський, Стець, Квіташвілі. Я вважаю, що це було моє відповідальне рішення.

Ви знаєте, я тоді отримав смс-повідомлення від мого товариша Ярослава Тропінова з Армії SOS: «Ми тут тримаємо оборону і не пустимо ворога. Тримайте оборону і ви». Я вважаю, що саме тут моє персональне АТО. Я хочу, щось зробити для нашої країни. Це - дуже проста мотивація.

Можливо, наше спільне рішення залишитися є не популярним і не найкращим для особистої політичної кар’єри. Але аграрна сфера не є політичною. Ми називаємо її сектором операційного управління. Він дає 38% загального експорту, майже п’яту частину економіки країни, і дає роботу понад 3 млн людей. Цей сектор гарантує продовольчу безпеку.

І, крім того, він є дуже ласим шматком для розподілу сфер впливу. Чи були спроби зі сторони депутатів або оточення президента ставити «смотрящих» на аграрні держпідприємства?

Якщо хтось хоче зайняти якусь посаду, то він має пройти конкурси й номінаційні комітети. У нас в міністерстві немає посади «гарна людина». Звісно, бажаючих багато. Але всі «просящі» далі йшли на конкурс і подавали заявку згідно з процедурою. У нас є чудова HR-команда, яка й інтерв’ю проведе й тестування. Так у нас уже пройшло понад 300 конкурсів. Було вибрано більше 200 керівників департаментів, виконавчих органів і підприємств. Ми створюємо систему, яка унеможливлює вплив.

Конкурси з відбору директорів «Укрспирту», «Артемсолі» затягуються, Кабмін досі не затвердив керівника ДПЗКУ. Дехто пояснює це тим, що кандидати не задовольняють певні політичні сили. Це так?

Люди багато, чого кажуть. Знаєте, треба дивитися по фактах. Люди не хочуть іти працювати на держпідприємства за тих умов і ризиків, що складаються. Конкурси перезапускаються, тому що не набирається такий колектив, який потім проходить номінаційний комітет. Зараз до цього процесу залучені професійні HR-компанії, які намагаються знайти людей, але так само з великими труднощами. Тому єдина можливість для підприємств працювати – це повна приватизація. Я ще раз заявляю, що готовий сьогодні передати всі підприємства під Мінагропродом на роздержавлення.

Павленко: Все буде передано на приватизацію

Що означає для українців утримання збиткових державних підприємств?

Збитковість державних підприємств означає дірку в бюджеті. Раніше «Нафтогаз», наприклад, отримував понад 100 млрд грн збитку, які потім компенсувалися з бюджету, або кредитуванням.

В аграрній сфері найбільш проблематичною є Державна продовольчо-зернова корпорація, тому що там існує 1,5 млрд дол. китайського кредиту. З компанії за минулі періоди зникло понад 300 млн дол. Ми подали тільки щодо ДПЗКУ 102 звернення до правоохоронних органів на загальну суму 200 млн дол. Найбільш яскравий приклад, це - 130 млн дол., які у вигляді зерна пішли разом з кораблями на офшор, і ні кораблів, ні зерна, ні грошей – нічого. Про такі речі ми завжди заявляємо і вимагаємо, щоб велися розслідування. На жаль, тільки щодо третини поданих до правоохоронних органів заяв зараз ідуть якісь рухи. По решті - або часу немає, або політичної волі.

Як зараз складаються ваші стосунки з аграріями? Хто задоволений вашою роботою, хто не задоволений і чому?

Є різні бачення й оцінки. Дехто оцінює ефективність діяльності міністерства по грошах, які воно лобіює в бюджеті. Але ви бачите бюджетну ситуацію, які були великі скорочення. У нас є програма на 300 млн грн компенсації відсотків по кредитах для малого і середнього бізнесу. Для великого бізнесу у нас відкрита величезна кількість країн для збуту і зроблена дерегуляція, що всі визнають. Я вважаю, що зараз у нас складаються робочі відносини з усіма асоціаціями і з донорами, які підтримують різні напрями. Але загалом, ми фокусуємося саме на малому і середньому виробникові.

Ви змогли налагодити стосунки з бізнесом, а населення, втім, сприймає роботу Кабміну без ентузіазму. Чому?

Люди часто не розуміють, що таке робота в уряді. Це - не райське містечко, це - працювати по 15 годин на добу без вихідних. Насправді, бути не в уряді й не в міністерстві часто набагато краще й цікавіше. Так, ми багато чого ще не зробили, багато чого ще тільки в планах. Але ми рухаємося. Є величезні проекти, наприклад, «єдине вікно» в портах з Мінінфраструктури.

Зі сторони може здаватися, що ми не працюємо, але ми задіяні у величезному блоці роботи. Ніхто не відчув російського ембарго, тому що на момент його введення на Росію припадало тільки 2% загального експорту, а раніше - 12%. Ми знайшли 9 нових країн збуту для більш ніж 100 українських компаній. Ми ведемо агресивну промо-компанію й війну з конкурентами. Кожен ринок – це величезна робота по відкриттю, а потім по відстоюванню. В цьому році ми хочемо зробити зони вільної торгівлі з Ізраїлем і Туреччиною. Це - величезна кількість комісій і підкомісій. А робота щодо номінаційних комітетів на держпідприємствах, по євроінтеграційних процесах? Я можу ще довго про це розказувати.

Мало, хто пам’ятає, що рік тому в цей час був розпал військових дій під Дебальцево. Курс долара був під 40 грн, і полиці магазинів були пусті. Тоді ми стабілізували ситуацію. Нам казали, що не буде посівної взагалі. Були й посівна, й жнива. Донецька і Луганська області зібрали 2,5 млн тонни зернових. Казали, що немає у малого і середнього фермера посівного матеріалу, щоб картоплю посадити. Ми тоді спільно з Організацією Об’єднаних Націй (ФАО) надали посівний матеріал на 20 млн грн. Це - просто такі шматки роботи, з яких складається результат. Ми рухаємося.

Експерти стверджують, що економіка України відштовхнулася від дна. Чи зможемо ми простежити подібну тенденцію у найбільш проблемній - тваринницькій сфері?

Для розвитку тваринництва ми працюємо, щоб забезпечити декілька умов: довгі, дешеві гроші, дерегуляцію і ринки збуту. Ми відкрили для молока китайський та європейський ринки, казахський ринок, який раніше був заблокований. Коли наші підприємства отримують живу валютну виручку за продаж сухого молока чи за сири, то це дає потім поштовх для розвитку переробної галузі, збільшуються закупівлі молока, в тому числі у населення.

Багато хто каже, що тваринництву необхідні прямі субсидії - і все буде гаразд. Ні, так не працює. Субсидії завжди були дуже великою корупційною складовою. Ходять чутки, що у минулі періоди до 70% субсидій осідали в кишенях держслужбовців. Тому зараз ми не розглядаємо цей варіант, ми концентруємося на відкритті доступу до кредитування. На рівні уряду ми підписали меморандум з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ – ред.) на 400 млн євро – це майже 10 млрд грн дешевих, довгих грошей для наших аграріїв.

Яким чином фермери будуть отримувати залучені урядом кошти?

По-перше, ми чекаємо від Верховної Ради ратифікації цієї угоди з ЄІБ. Після цього спільно з ЄІБ, Європейським банком реконструкції та розвитку й іншими донорами буде розроблено прозору систему розподілу коштів по кредитних заявках. Ці кошти будуть направлені, в основному, на рослинництво, можливо, на тваринництво. Другий блок – це олійна переробка, третій – аквакультура. Ми забуваємо, що в Україні є величезні можливості та потенціал для розвитку рибної галузі.

Під який відсоток фермер буде отримувати ці кошти?

Ці кошти будуть йти через банки, і відсоток буде максимально наближений до європейського.

А скільки ви плануєте залучити на фінансування галузі в цьому році?

Тут декілька складових. По-перше, фермери зможуть залучити 8 млрд грн кредитів за програмою компенсації відсотків. На це в бюджеті виділено 300 млн грн. Програма компенсації відсотків по кредитах спрощує доступ малого і середнього бізнесу до кредитування в банках. Тобто - це не уряд, а фермер напряму залучатиме фінансування, а держава компенсуватиме йому частину відсотків.

Ми також у цьому році продовжимо співробітництво з USAID, великими фондами, канадським, ізраїльським урядами щодо малого та середнього бізнесу, плодоовочівництву. Коли ж ми говоримо про донорські програми, то це взагалі не кредити, а фінансова допомога. Наприклад, програма уряду Канади. Новоствореним молочним кооперативам безкоштовно надається обладнання зі збору молока, доїльне обладнання, холодильник. Аналогічні проекти є по плодоовочівництву з ізраїльським урядом, який фінансує навчання аграріїв й обладнання для зрошення в п’яти регіонах півдня України.

Крім того, що стосується Європейського інвестбанку, то ми хочемо нарешті дати можливість фермерам отримати доступ до фінансування на 10 млрд грн. Ці кошти будуть розподілені по банках, й у аграріїв відповідно з’явиться можливість взяти кредит на тривалий термін й під значно менший відсоток. Таким чином, є можливість для надання фінансування мінімум на 20 млрд з фокусом на малий і середній бізнес.

Що ще стоїть на порядку денному?

По-перше, повна приватизація за 2016 рік. Все буде передано на приватизацію. По-друге, завершення дерегуляції. Третій блок –  відкриття зовнішніх ринків. Нас чекає зона вільної торгівлі з Туреччиною, з Ізраїлем, пріоритетним залишається Євросоюз. Крім того, нам потрібно розробити десятки законів для перейняття європейських стандартів у сфері харчової безпеки. Ми покликали наших європейських колег допомогти з обладнанням для нових лабораторій з контролю безпеки.

У рибній галузі – це рибний патруль, в лісовій галузі – прозорі конкурси і переатестація керівництва. Крім того, майже 100 тисяч людей мають отримати землю в результаті розпаювання майже 200 тис. га державних земель. Все це плануємо зробити вже в цьому році.

Аліна Зименко (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся