Ціни на цукор: солодкого життя чекати не варто...

Ціна цукру на світових ринках б`є історичні максимуми,  що відгукнулись і в Україні. А прогнозований дефіцит цього продукту та потреба імпорту не обіцяють солодкого майбутнього...

В Україні завершується сезон виробництва цукру. Прогнози експертів і державних чиновників виявилися дуже оптимістичними – запланованого врожаю цукрового буряка в 12 млн. тонн і виробництва 1,5 млн. тонн цукру досягти не вдалося. Вже з упевненістю можна сказати, що власним цукром Україна  внутрішній ринок не нагодує. Врожай цукрового буряка склав трохи більше 10 млн. тонн, виготовити вдасться близько 1,37 млн. тонн цукру. Причин такої ситуації багато, і говорили про них не один десяток разів, тому повторювати нема сенсу. Галузь буквально кричала про свої проблеми два роки з нульовою при цьому реакцією уряду. Не отримавши відповіді – вона відреагувала по-своєму. Аграрії скоротили посівні площі під цукровим буряком майже втричі – до 300 тис. га, звідси і «рекордні» врожаї, і «вражаючі» об`єми виробництва.

Але фахівці заспокоюють - величезного дефіциту на ринку не буде, мовляв, його місткість, яка раніше оцінювалася в 2-2,2 млн. тонн, останнім часом звузилася через певні причини. Одна з них - криза, через яку промисловість «споживає» менше, друга – скорочення населення України, норми розраховували ще в ті часи, коли нас було на пару-трійку мільйонів більше. Правда, щодо оцінки, то є розбіжності: від 1,6 млн. тонн за версією Національної асоціації цукровиробників «Укрцукор» до трохи більше 1,8 млн. тонн за версією Мінагрополітики. Але дефіцит все-таки буде.

За словами заступника міністра аграрної політики Івана Демчака, український ринок потребуватиме приблизно 440 тис. тонн солодкого продукту. Заповнити нестачу сподіваються імпортом цукру-сирцю. За прогнозними розрахунками Мінагрополітики, імпорт з Білорусі складе близько 80 тис. тонн, і трохи більше 360 тис. тонн завезуть за квотою СОТ. Українські компанії вже заявили про готовність імпортувати цукор. Але не варто забувати, що дефіцит не тільки у нас, він у глобальному масштабі, що викликане в основному погодними умовами в основних країнах-виробниках тростинного цукру – Індії та Бразилії. Світова «нестача» оцінюється на сьогодні в 8 млн. тонн. У результаті, за внутрішнього дефіциту та необхідності імпорту ціна цукру в Україні буде прив`язана до цін на світових майданчиках. Вже зараз в магазинах цей продукт не знайдеш дешевше 7 грн. за кг, а «просунуті торгаші» реалізують його по 8,5 грн./кг і більше.

Учасники ринку, експерти і навіть профільне міністерство схвалюють зростання цін, пояснюючи, що ситуація, нарешті, вийшла на рівень беззбитковості для заводів. Адже минулі декілька років держава намагалася регулювати стан справ зовсім не ринковими методами, не контролюючи «на вході», тобто вартість енергоносіїв і т.д., збивало ціну готової продукції «на виході».

За оцінками асоціації «Укрцукор», таке «неринкове регулювання» призвело до збитків галузі в 2 млрд. грн. за останні 2 роки. Тепер ціни повинні стати мотивацією для підйому галузі.

За словами керівника групи експертів асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимира Лапи, «на жаль, для споживачів України оптимістичних прогнозів мало, тому що цукор-сирець з постачанням в український порт коштує вже 600 дол. за тонну. Зараз мова йде про те, що імпортований цукор не може продаватися за ціною нижче 7-7,5 грн. за кг, відповідно, і потенціал роздрібних цін підвищується. На початку календарного року ціна може скласти 9-10 грн. за кг в роздробі».

«Ми вважаємо, що в умовах дефіциту бурякового цукру, ціна на нього на внутрішньому ринку України не повинна значно перевищувати собівартість цукру, виготовленого з сирцю та ввезеного за пільговою квотою», - відзначив генеральний директор одного з найбільших виробників цукру в Україні агропромхолдингу «Астарта-Київ» Віктор Іванчик.

Прогнозувати ж ціну на кінець маркетингового року ніхто не береться – дуже багато невідомих складових. Хоча, за словами експертів, пік може припасти на лютий-березень, а після збирання цукрової тростини в південній півкулі ситуація може більш-менш стабілізуватися.

У ситуації, що склалася, український буряковий цукор стає конкурентноздатним на зовнішніх ринках і може потягатися з очеретяним. Високі ціни на солодкий продукт створюють безпрецедентні можливості. Але  учасники ринку сумніваються, що аграрії зможуть оперативно відреагувати на цей тренд. «Малоймовірно, що наступного року ситуація кардинально зміниться, навіть незважаючи на привабливі ціни на цукор на внутрішньому і світовому ринках. Буряк – дуже капіталомістка культура. Для її виробництва необхідно восени підготувати грунт, внести відповідні добрива, потрібна спеціальна техніка. А цього року дуже мало фермерських господарств мали достатньо засобів для того, щоб провести відповідні підготовчі роботи. Можливо, якби були виплачені обіцяні урядом дотації у розмірі 750 грн. за га., це якось би вплинуло на ситуацію, але, на жаль, дива не сталося», - відзначає В.Іванчик.

Виходить, аграрії втратили надію на державну підтримку, а завоювати їхню довіру буде не просто, як і примусити сіяти нерентабельний буряк замість прибуткових культур.

Проте Міністерство агрополітики все ж таки планує, що в 2010 р. аграрії збільшать площі під буряком до 450 тис. га, чого вистачить для виробництва 2,5 млн. тонн цукру. Як кажуть, і своїх нагодувати, і сусідам підсобити. Але чи зможе Україна використати цей шанс для завоювання зовнішніх ринків?

В.Іванчик констатує: «Зараз, коли щодня ціни на сирець на Нью-Йоркській біржі встановлюють історичні рекорди, ситуація змінилася. Тепер тільки від наших дипломатів, чиновників, які відстоюють економічні інтереси країни, наприклад, ведуть переговори про створення зони вільної торгівлі з ЄС, залежить, чи зможе наша цукрова галузь скористатися сприятливою кон`юнктурою на світових ринках. Адже цукор з України відповідає всім європейським вимогам щодо якості. На жаль, процес йде у зворотному напрямі: в нас не тільки не стимулюють експорт, а навпаки, намагаються адміністративними і бюрократичними методами його зупинити».

Лілія Коваль (УНІАН)