Бій з «тінню» відтерміновується. Мораторій на продаж землі продовжено...

Депутати продовжили мораторій на продаж землі до 2012 року. Основний аргумент – недосконалість законодавства. Хоча, законів вистачає, просто їх ніхто не виконує...

За традицією, в Україні чи не кожен новий рік починається з продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Це вже стало так званим ритуалом для парламентарів. З приходом 2010-го народні обранці ще на два роки заблокували ринок землі – до 2012 року.

Дане питання обговорюється, а скоріше товчеться у ступі з 2001-го. Складність розгляду полягає у його надзвичайній заполітизованості. Практично кожна політична сила намагається заробити на ньому певні бали, особливо у розпал виборчої кампанії. А тим часом земля тишком-нишком розпродається...

Парламентська перевага

Нинішній мораторій продовжено, завдяки подоланню Радою президентського вето на відповідний закон («Про внесення змін до пунктів 14 і 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України»). Цікавий момент, документом передбачено, що купівля-продаж землі стане можлива з 1 січня 2012 року за умови набуття чинності законів про Державний земельний кадастр і ринок землі, але навіть якщо їх приймуть раніше, продавати можна тільки зі вказаної дати. До речі, Віктор Ющенко, ветувавши документ, направив представлення щодо його конституційності в КСУ. Юристи також сумніваються у його відповідності Конституції. І це цілком логічно – продовження мораторію суперечить Основному закону країни, який гарантує право власності, у тому числі, й на землю.

«Поняття «Право власності», згідно Цивільному кодексу України, передбачає право володіти, користуватися і розпоряджатися власністю. У тому ж ЦК йдеться, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд і держава не втручається в реалізацію власником права власності. Сьогодні українцям заборонено розпоряджатися своїми земельними ділянками, що обмежує їх конституційні права», - пояснює партнер «Адлер і партнери. Адвокатське бюро», адвокат Юрій Остапенко.

Але ці «юридичні тонкощі» не заважають парламентарям. Щоразу при черговому продовженні мораторію висувається аргумент – Україна ще не готова до функціонування ринку землі через відсутність законодавства, зокрема, про земельний кадастр. Проте, з року у рік рішення цього питання відтерміновується. Така завзятість наводить на певні роздуми, суть яких зводиться до народної мудрості – «в каламутній воді рибка легше ловиться»... 

Звичка бізнесу...

Сказати, що продовження мораторію здивувало фахівців і учасників ринку, не можна. Стримуючого чинника для роботи бізнесу він не має. «Хоча, якби мораторію не було, не виключено, що інвестори уважніше ставилися би до України і розглядали її як привабливе місце для вкладень», - відзначив керівник групи експертів асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа.

На його думку, вплив мораторію на бізнес має подвійний характер. «З одного боку, є підприємства, які б могли вже зараз купувати землю і робити з неї один з основних засобів виробництва, одержувати кредити і т.д. З іншого боку, є підприємства, і таких, напевно, більше, у яких зараз обмежені ресурси оборотних коштів, і які, у разі введення ринку землі, просто не зможуть її викупити. Тому для них мораторій – можливість зберегти себе на економічній карті України в існуючому стані і розмірі», - відзначив він. Крім того, за його словами, під час кризи прибутковість сільського господарства невисока і ніхто за землю максимальної ціни не дасть. У програші залишаться і селяни, які будуть вимушені продавати землю за порівняно низькою вартістю.

Ще один ризик відміни мораторію – прихід спекулятивного капіталу, його наявність або відсутність залежатиме від того, як розвиватиметься подальше законодавче регулювання, зокрема, є різні редакції законопроектів, в яких прописані положення, що роблять непривабливими спекулятивні операції. В.Лапа вважає, що відміняти мораторій необхідно, але саме зараз – недоцільно.

Експерт також відзначив, що питання функціонування ринку землі має багато невирішених проблем, які знаходяться у стадії обговорення, зокрема діяльність Земельного банку. «Але важливе прогнозування, адже у нас немає стратегії формування ринку землі, точніше вона зводиться до щорічного продовження мораторію», - підкреслює експерт.

«Можливо, було б доцільно упроваджувати ринок землі не відразу, а перехідними етапами. Наприклад, дати можливість спершу продавати земельні ділянки тим людям, які не мають спадкоємців. І сільгоспвиробники мали б можливість адаптуватися, і держава – відпрацювати і перевірити ті інструменти, які будуть в наявності, і люди дістали б можливість реалізувати своє конституційне право», - вважає В.Лапа.

Чого не вистачає для щастя?

Існуюча законодавча база у земельній сфері не є досконалою, проте є достатньою, щоби ринок землі запрацював, вважають юристи. «В Україні існує ряд законів, які регулюють земельні відносини. Це - Земельний кодекс, Цивільний кодекс, закони «Про іпотеку», «Про заставу», «Про оренду земель», «Про оцінку земель», «Про землеустрій», «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», «Про охорону земель», «Про державну експертизу землевпоряджувальної документації», “Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно”, а також постанова КМУ від 11.04.2002 р. №502 "Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб". Цих нормативно-правові актів достатньо для того, аби ринок землі працював, щоби люди могли одержувати держакти, розпоряджатися землею, змінювати її цільове призначення і так далі.

Звичайно, наше земельне законодавство не ідеальне, але ми зможемо його удосконалювати лише за умови роботи ринку. Відразу ж стане зрозуміле, які недоліки і перешкоди криються в існуючих законах, і законодавець зможе оперативно відреагувати», - відзначив Ю.Остапенко.

А поки, за його словами, законодавець самостійно визначив зміни, які необхідно внести до законів з тим, щоби не допустити зловживання в земельній сфері. «Так, у перехідних положеннях (п.15) Земельного кодексу України вказано, що мораторій на купівлю-продаж землі буде знято лише після набуття чинності законів «Про державний земельний кадастр» і «Про ринок землі». Я повністю згоден, що ці закони потрібні, але їх можна розробляти і при функціонуючому ринку. Така норма була прийнята у 2007 році, але до сьогоднішнього дня жоден з цих документів не прийнятий. Законодавчі акти можна ухвалити і за один день, головне, щоби у депутатів було політичне бажання».

Каламутна вода

Відсутність ринку землі зовсім не виключає операцій з нею. І ні для кого, окрім наших правоохоронних органів, це не секрет. «Сьогодні в Україні використовуються різні тіньові схеми обходу мораторію на купівлю-продаж землі. Зокрема, практикується зміна цільового призначення земельної ділянки, коли землі товарного сільськогосподарського виробництва і особистого селянського господарства, які заборонено продавати і купувати, переводяться в інші категорії земель сільгоспризначення. Ще один спосіб – укладення договорів обміну земельних ділянок з доплатою», - розповів Ю.Остапенко.

При цьому хочеться пригадати слова Президента. Раніше Віктор Ющенко заявляв, що за останній рік практично у кожній області від 1,2 до 2 тис. га сільськогосподарських угідь було виведено з обігу шляхом фіктивних операцій.

«Завдяки мораторію, корупція у земельній сфері процвітає. Існує негласний закон, згідно з яким, будь-яка заборона супроводжується появою чорних схем. Так і в цьому випадку: гроші йдуть повз державу у кишені конкретних чиновників, які за певні гроші ці чорні схеми прокручують. Але є підстави вважати, що у майбутньому, після зняття мораторію, прокуратора або інші органи визнаватимуть такого роду операції із землею незаконними», - вважає Ю.Остапенко.

«Усі добре розуміють, що продаж сільгоспземель у нас однаково відбувається, але за тіньовими схемами. Мораторій тільки створює умови для існування чорного ринку», - вважає екс-кандидат на посаду президента Сергій Тігіпко.

Він відзначив, що «посилання на відсутність інфраструктури земельного ринку ми чуємо з року в рік, але ніхто її створенням не займається. Кредит Світового банку на створення земельного кадастру був виділений шість років тому, але досі нічого не зроблено. Це свідчить про те, що уряд і парламент просто не зацікавлені у створенні цивілізованого земельного ринку».

Висновок напрошується однозначний. Проблема функціонування ринку землі лежить у двох площинах. Перша – недосконале законодавство. Друга – виконання діючих законів. У нас горять архіви, видають по два акти на одну ділянку, міняють «профіль» землі, роздають угіддя. Правда, це у компетенції правоохоронних органів і судів. Як відзначив В.Лапа: «Дуже багато питань, але до чого тут земельна реформа? Просто лад слід наводити. Адже незрозуміло, що первинно: відсутність ринку провокує тіньовий ринок, чи тіньовий ринок лякає, і всі бояться».

Олена Кучер (УНІАН)

УНІАН в Google News