Копилов: «Для подовження дії експортних мит на зерно є всі підстави»

У Мінекономірозвитку вважають, що експортні мита на зерно себе виправдали, і не виключають продовження терміну їх дії до кінця маркетингового року. Інтерв'ю УНІАН першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Вадима Копилова...

У Мінекономірозвитку вважають, що експортні мита на зерно, запроваджені у червні, себе виправдали, і не виключають подовження терміну їх дії до кінця маркетингового року. Про ситуацію на аграрному ринку України в інтерв'ю УНІАН розповів перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Вадим Копилов.

- Вадим Анатолійович, уряд не планує скасовувати мита на експорт зерна, введені до кінця 2011 року. Чи можливий варіант подовження їх дії до кінця маркетингового року - до липня 2012-го?

Міністерство аграрної політики ініціювало скасування мит, однак Кабінет Міністрів відхилив цю пропозицію. Для дії мит до кінця року є всі економічні підстави. Ми очікуємо зростання цін на зерно на світових ринках. Що ж стосується подовження дії мит до кінця маркетингового року, то це питання буде обговорюватися. Передумови для збільшення тимчасового терміну також є. На думку Мінекономрозвитку, це необхідно зробити і рішення потрібно прийняти якомога швидше, щоб бізнес міг займатися довгостроковим плануванням.

- З'явилася інформація про можливе введення мит на соняшникову олію і рапс. Це відбудеться?

Поки ми не вводимо мита на експорт соняшникової олії. Але пропозиція була, вона стосувалася і ріпаку, і сої. Думаю, коли ухвалюватиметься рішення щодо продовження мит на зерно до кінця маркетингового року, вирішиться і це питання. На ріпак вже немає сенсу вводити мито в цьому маркетинговому році, оскільки його вже вивезли. Це культура, яка повинна бути дуже швидко зібрана, реалізована і перероблена. Соя залишається під питанням, як і соняшникова олія. Тут буде грати роль кон'юнктура ринку.

- Наскільки виправдало себе введення мит на експорт зерна?

Якщо говорити про 2010-11 маркетинговий рік, то ми стримували зростання цін на зерно на внутрішньому ринку. У поточному році, думаю, буде той же ефект. Крім того, мита є додатковим джерелом надходжень до бюджету.

- Ряд експертів відзначали, що введення мита стало причиною фактичного припинення експорту зерна. Чи так це?

Дійсно, було відзначене деяке гальмування експорту. Але це відбулося після появи інформації про можливе скасування мит. Експортери зайняли вичікувальну позицію. Але коли стало ясно, що скасування не буде, процес пожвавився. Приміром, лише 31 серпня було «замитнено» 600 тисяч тонн зерна, а за весь місяць - 1 мільйон тонн.

- Чи не пов'язані проблеми з експортом зерна з тим, що Росія демпінгує на ринку?

Не думаю. Світовий ринок зерна достатній для того, щоб спожити і російське, і українське зерно. Дійсно, в липні був ціновий спад, але в серпні ситуація вирівнялася. При цьому російські експортери продають зерно за цінами, нижче діючих на ринку, але це їх проблема. Українське зерно буде спожито в повному обсязі. Цього року експорт планується на рівні 24 мільйонів тонн. Ми зараз продаємо зерно дорожче, ніж російські експортери, і у нас його купують.

- Хто буде основним покупцем українського зерна в цьому році?

Вважаю, що цього року експорт зерна буде розподілений між нашими традиційними споживачами приблизно у тій же пропорції, що і у 2008-2009 маркетинговому році. Тоді в країни ЄС ми експортували до 5 мільйонів тонн, 2 мільйони - до Єгипту, майже 1 мільйон - до Тунісу, 2 мільйони - до Ірану, 1 - до Бангладеш, 1,5 - до Ізраїлю, 1,35 - до Кореї, 1,13 - до Філіппін, 2,6 - до Саудівської Аравії. Крім того, зараз ми ведемо переговори про постачання зерна до Японії.

- Чи розглядається потенціал ринку Лівії, враховуючи, що ця країна вже планує закуповувати зерно в Росії?

Необхідно віддати належне російським дипломатам, які дуже оперативно спрацювали в цьому напрямку. Лівія закупить лише 500 тисяч тонн зерна в Росії. Думаю, потенціал цієї країни дозволить придбати зерно і у нас. До слова, нашим дипломатам дано доручення вести переговори з усіма потенційними імпортерами зерна.

- З огляду на досить великий урожай в цьому році - близько 50 млн тонн, чи не виникне проблем з його зберіганням?

Не думаю, що можуть бути проблеми. У нас є сертифіковані елеватори на 31 мільйон тонн зерна, на 23 мільйони тонн - несертифіковані, тобто, технологія зберігання трохи гірше. Закласти на зберігання можна 54 млн тонн. Так що, у нас цілком вистачає потужностей.

- Дякую за розмову.

Розмову вів Юрій Дощатов (УНІАН)

УНІАН в Google News