У березні минулого року обсяги експорту вітчизняної агропродукції впали до менше, ніж півмільйона тонн / фото УНІАН

Місія - нагодувати світ: чим наші виробники підкорюють закордонні ринки

12:30, 11.03.2023
12 хв.

Велика війна рашистів проти українського народу спричинила значні перешкоди для торгівлі вітчизняною агропродукцією з іноземними партнерами. УНІАН з’ясовував, як український експорт виживає у воєнних умовах та чим ми можемо зацікавити світ.

Чимало років Україна, багата родючими землями та працьовитими людьми, була житницею для багатьох країн світу. За підсумками 2021 року внесок нашої країни у світовий ринок продовольства був еквівалентний харчуванню близько 400 мільйонів людей без врахування власних громадян. Для порівняння, два десятки років тому Україна була здатна нагодувати лише 40 мільйонів людей у світі.

До початку повномасштабного російського вторгнення на наші землі в планах Міністерства аграрної політики та продовольства було вийти до 2030 року на забезпечення продовольством 1 млрд населення світу.

Тож маємо надію, що цей задум стане реальністю після нашої Великої перемоги. А поки що, зважаючи на виклики війни, Україна всіляко виборює право залишатись одним зі світових лідерів із виробництва та постачання аграрної продукції та продуктів харчування.

Відео дня

У березні минулого року обсяги експорту вітчизняної агропродукції впали до менше, ніж півмільйона тонн, коли до війни місячний показник складав близько 7-8 млн тонн. Все тому що морські шляхи, які в мирний час були основним каналом постачання продовольства з України до світових ринків, заблоковували російські терористи, а західні кордони не були готові швидко перейти на воєнні рейки і пропускати значно збільшені обсяги товарів.

Ковтком свіжого повітря як для іноземних партнерів, так і для українських аграріїв та експортерів стали запроваджені в травні Єврокомісією "Шляхи солідарності". Ця програма дозволила прискорити вивіз продовольства і спростила роботу митниць між Україною та європейськими країнами.

Подальшим проривом для аграрного експорту стало довгоочікуване розблокування морських шляхів. В липні Україна, держава-терорист Росія за посередництва Туреччини підписали окремі угоди з ООН про відновлення експорту української аграрної продукції Чорним морем на 120 днів. Щоправда долучили до цього "зернового коридору" лише три українські порти – Чорноморськ, Одесу та "Південний".

І вже у вересні, за підрахунками Міністерства інфраструктури, морськими шляхами було експортовано близько 4 млн тонн агропродовольства, що майже відповідало довоєнним показникам.

Долаємо експортні перешкоди

Домовлятись про щось з Росією і вірити їй, як показує історія, то марна справа. Тож не дивно, що наприкінці жовтня російська сторона знайшла причини аби вийти із "зернової угоди". Але завдяки наполяганню світової спільноти термін дії цього договору все ж вдалося подовжити ще на 120 днів.

Проте представники країни-агресора продовжують перешкоджати нормальній роботі "зернового коридору", затримуючи інспекцію вантажних суден і цим створюючи їхню значну чергу в Босфорі.

І тепер перед Україною та цивілізованим світом стоїть завдання у черговий раз продовжити  "зернової угоди", щоби вона працювала до кінця 2023 року, чи нашої Перемоги над російськими загарбниками.

"Наразі робота, яка проводиться над "зерновою угодою", повинна виходити на новий рівень та мати довгостроковий характер, щоб запевнити внутрішній і світовий ринок у надійності постачань. Крім цього, відкриття портів в Миколаєві дозволило б збільшити об’єми експорту. В такому випадку ціни на внутрішньому ринку можуть з часом стабілізуватися та бути більш рівномірними зі світовими, але це за умови активного експорту у великих об’ємах", – зазначив в коментарі УНІАН аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Максим Гопка.

Він додав, що ще однією проблемою українського експорту стало здорожчання логістики. Вона значно зросла в ціні і це суттєво впливає на собівартість кінцевого продукту.

Також, за словами аналітика, не завжди виходить експортувати всі види продукції через країни ЄС, тому що частина продукції не в повному обсязі відповідає всім фітосанітарним нормам.

Подальшим проривом для аграрного експорту стало довгоочікуване розблокування морських шляхів / Фейсбук Олександр Кубраков

Торгівля наперекір викликам

Незважаючи на значний спектр воєнних перешкод, наша країна все ж знаходила, яким чином виходити на ринки іноземних партнерів. Згідно з даними Державної митної служби, за підсумками 2022 року Україна експортувала агропродовольства на суму 23,6 млрд доларів. І хоча показник 2022 року на 15 відсотків менше рекорду 2021 року у 27,9 млрд доларів, минулорічний показник вартості експорту став другим у новітній історії України.

За оцінками науковців "Інституту аграрної економіки", вирішальним чинником збереження обсягів цих поставок в умовах повномасштабного вторгнення  Росії стало збільшення продажів до Євросоюзу, яке торік досягло свого найбільшого значення за період незалежності нашої держави. Згідно підрахунків, у 2022 році обсяги поставок української аграрної продукції до країн – членів ЄС збільшилися проти показника 2021 року на 66 відсотків і склали 13,1 млрд доларів.

Загалом у 2022 році взаємна торгівля сільськогосподарською продукцією між Україною і Євросоюзом становила 16,5 млрд доларів. Як зазначили аналітики, це найвищий показник за часів дії Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, який на 39 відсотків перевищив попередній рекордний показник 2021 року.

Зокрема, виручка від експорту українського зерна склала торік 9,1 млрд доларів.

"Україна за останнє десятиріччя суттєво наростила обсяги експорту зернових. Минулого року на зарубіжні ринки було вивезено 38,5 млн тонн вітчизняного збіжжя. Це на 42 відсотка перевищує показник 2012 року", – зазначив заступник директора "Інституту аграрної економіки" Микола Пугачов.

Основним покупцем українського зерна стала Румунія, яка закупила його на 1,24 млрд доларів, коли ще в 2021 році цей показник був на рівні лише 1,8 млн доларів.

Разом з тим, за даними Державної митної служби України, у 2022 році вартість експорту насіння та плодів олійних культур склала майже 3,8 млрд доларів. Це на 54 відсотка більше, ніж 2021 року. Основним імпортером і тут виступила Румунія – закупила 18,6 відсотків експорту цього виду агропродукції. Зрозіміло, що з початком війни та закриттям морських портів зросла важливість для нашої країни портів на річці Дунай та налагодження поставок продукції до сусідньої Румунії.

Водночас м’яса та м’ясних продуктів в України закупили торік на 925 млн доларів, що на 9 відсотків більше, ніж рік тому. Лідером із закупівлі українського м’яса стали Нідерланди (252 млн доларів).

Що цікавить іноземних партнерів

Українська сільгосппродукція протягом багатьох років лишається в центрі уваги споживачів в різних куточках світу. Особливим попитом користуються зернові, олійні культури та курятина.

"Безумовно в топі українського експорту залишається пшениця та кукурудза, адже замінити нашого виробника не так легко через доступну цінову політику та логістику. Наприклад, інші лідери – експортери зерна, Аргентина та Індія, через спекотні кліматичні умови скоротили своє постачання продовольства, аби забезпечити власні потреби. Тож попит на українські зернові та олійні культури буде завжди, навіть під час повномасштабної агресії Росії", – розповіла УНІАН голова відділу стратегічного планування Інституту урядових відносин Катерина Штепа.

За підрахунками УКАБ, у 2022 році було найбільше експортовано: кукурудзи – 24,9 млн тонн (на 5,9 млрд доларів); пшениці – 11,2 млн тонн; (2,6 млрд доларів), олії соняшникової – 4,3 млн тонн (5,4 млрд доларів). Експорт курячого м’яса у вартісному показнику зріс на 19 відсотків та становить 852 млн доларів, проте фізичний обсяг скоротився на 10 відсотків.

"До війни поступово зароджувався попит на нішеві культури: ягоди та фрукти, мед та поступово органічну продукцію. Експорт органічної продукції зростає і під час війни. У 2022 році експорт склав 225,8 тис. тонн, він зріс на 13 відсотків порівняно з 2021 роком, і ринок ЄС став основним імпортером", – зазначили в асоціації.

Також відмічається, що у 2022 році збільшився експорт молочних продуктів – за останніх два роки торговельне сальдо активне.

"Розглядаючи обсяги експорту окремих категорій, найбільший приріст фіксуємо за такими товарними позиціями (2022/2021 рік): молоко та вершки незгущені плюс 97 відсотків - 29,3 тисяч тонн; масло вершкове плюс 30 відсотків - 14,1 тисяч тонн; сири всіх видів плюс 30 відсотків - 8,9 тисяч тонн", – повідомили в УКАБ.

Українська сільгосппродукція протягом багатьох років лишається в центрі уваги споживачів в різних куточках світу / REUTERS

Світові перспективи для вітчизняного продовольства

Минулий рік показав, що для України немає нездоланних викликів, які всіляко намагається влаштувати російський ворог. Як і до повномасштабної війни, наше продовольство залишається затребуваним на світових ринках.

В Інституті аграрної економіки зазначили, що за умов відносно стабільної ситуації нинішній рік повинен закріпити ті обнадійливі тенденції у вітчизняному аграрному експорті, що намітились у другому півріччі 2022 року. За прогнозами науковців, загальна вартість експорту агропродовольчої продукції нашою країною у 2023 році повинна залишитись на рівні минулого року.

В УКАБ підкреслили, що в Україні наразі розвивається чимало нішевих аграрних напрямків, які цілком можуть бути конкурентними на світових, і в першу чергу, європейському ринках.

"Ми поступово впроваджуємо європейські норми, щоб швидше інтегруватися у ринок країн ЄС. У нас багато утворюється нішевих напрямків, які доволі позитивно розвиваються. Крім того, наша продукція важлива й для Східних та Африканських країн, особливо, зернові. Тому з часом ми будемо розширювати свої можливості по експорту як сировинною продукцією, так і переробною з доданою вартістю", – повідомили в асоціації.

Враховуючи зацікавленість багатьох країн у вітчизняному продовольстві, немає сумніву, що наша продукція буде й надалі підкорювати іноземних споживачів. Зараз на фоні популярності всього українського чимало покупців за кордоном звертають увагу саме на товари нашого виробництва, а мільйони наших громадян, яких війна змусила шукати прихисток в інших країнах, додатково підігрівають цей інтерес. Тож варто ловити момент і якнайдовше лишатись на піку популярності, особливо в Європі. Оскільки в нас попереду вступ до Євросоюзу.

Питанням продовження дії "зернової ініціативи" стурбовані на всіх рівнях. Свідченням цього є нещодавній приїзд в Україну генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша з метою обговорення всіх нюансів цієї угоди з керівництвом нашої країни.

Також Україна продовжує покращувати альтернативні експортні шляхи. І нещодавно між нашою державою і Польщею було відкрито ще один пункт пропуску "Нижанковичі – Мальховіце". Це сприятиме розвантаженню західного кордону. Тому потрібно і надалі розвивати цей напрямок експорту.

Зацікавлені в підвищенні експортного потенціалу і українські сільгоспвиробники. Адже вони виходять для роботи в полі чи на фермі наперекір усім бідам і загрозам. Натомість переробники переводять свій бізнес з фронтових зон, об’єднуються з конкурентами і продовжують працювати, навіть якщо деяким доводиться починати все з нуля.

Як у часи війни, так і після нашої Перемоги варто акцентувати увагу саме на переробці. Оскільки експорт виготовленого продукту з доданою вартістю буде приносити більший дохід нашій державі та українському бізнесу, ніж продаж самої сировини. Тому переробникам необхідно не збавляти темпи, а навпаки – розвивати власне виробництво. Наша якісна та смачна їжа займе гідне місце на полицях магазинів багатьох країн світу і обов’язково знайде свого покупця.

Тож беззаперечно, що українці зможуть і себе прогодувати, і ще й зі світом поділитись.

Альона Кириченко

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся