2021 рік для аграріїв не був однозначним / фото УНІАН

Рік сумнівних агроуспіхів

07:30, 20.01.2022
14 хв.

Минулий 2021 рік запам’ятався кількома історичними подіями в агросфері: в Україні нарешті стартував ринок землі і аграрії зібрали рекордний обсяг врожаю. Разом з тим, надвисокі ціни на газ під кінець року болюче вдарили по виробництву продуктів харчування і заклали міну під урожай 2022 року.

Рік, що минув, для українських аграріїв видався напрочуд неоднозначним. З однієї сторони, він приніс рекордний врожай та відзначився запуском довгоочікуваного ринку землі. З іншої ж – започаткував певні негативні тенденції, що можуть боляче відгукнутися фермерам вже наступного року.

УНІАН проаналізував основні аграрні події 2021 року та те, який вплив вони матимуть на вітчизняне сільське господарство вже у 2022 році.

Безсумнівно, найголовнішою аграрною подією минулого року став запуск ринкових земельних відносин – з 1 липня 2021 року, на який Україна чекала понад двадцять років.

Відео дня

Цей історичний момент відзначив і президент України Володимир Зеленський під час свого новорічного привітання. 

"Ринок землі запустився. Мільйони українців стали реальними власниками своєї землі. Це відзначають усі наші міжнародні партнери", - підкреслив голова держави.

Питання старту ринку землі в нашій країні давно вийшло за суто економічну площину та активно використовувалося популістами у передвиборчих обіцянках та маніпуляціях. З трибуни Верховної Ради з року в рік лунали брехливі заяви про те, що після зняття мораторію на продаж сільгоспземель вітчизняні чорноземи будуть моментально розкуплені агробаронами та іноземцями, вивезені з неньки України, і фермерству настане кінець.

У той же час, логічні доводи про те, що факт того, що селяни не можуть вільно розпоряджатися своїм майном, є антиконституційним, а мораторій на продаж сільськогосподарських земель не діє в жодній з розвинених країн світу – умисно опускалися поборниками продовження в Україні земельних відносин виключно на праві оренди, які дозволяли латифундистам задешево акумулювати у своїх руках великі земельні площі, створювали сприятливі умови для рейдерства та стримували розвиток аграрної галузі.

Прийняття історичного закону про обіг сільськогосподарських земель нарешті поклало початок виходу з замкненого кола брехні та маніпуляцій на темі земельного ринку. Однак через те, що українці десятиріччями чули тези про "розпродаж землі", запуск ринку стикнувся з супротивом з боку самого ж населення. Тому поки що український ринок землі працює у досить закритій формі – купувати її можуть виключно фізичні особи, які є громадянами України, та акумулювати у власності не більше 100 гектарів.

Через це відчутного позитивного впливу на національну економіку ринок землі поки не справив. 

Українці не поспішають продавати землю / фото ua.depositphotos.com

За даними Держгеокадастру, за 100 днів існування ринку землі в Україні було відчужено майже 30 тисяч земельних ділянок загальною площею 70,57 тисяч гектарів. Враховуючи, що земельний банк України перевищує 42 мільйони гектарів, прогнозованого "буму" на торгах за цей період не відбулось.

Справа в тому, що власники земельних угідь не поспішають продавати свою власність, а чекають поки на неї зросте ціна. Середня вартість гектару за підсумками 100 днів ринку становила близько 44 тисяч гривень, а тому зараз свою землю на продаж виставляють переважно ті, кому терміново потрібні гроші.

Навіть у Міністерстві аграрної політики і продовольства визнають, що українська земля на сьогодні є недооціненою. Втім, міністр Роман Лещенко налаштований оптимістично.

"Що стосується зростання вартості, по нашим оцінкам, воно становитиме 7-10 відсотків щороку. Українська земля є недооціненою, але є ринкові фактори, які впливають на зростання ціни, а саме - рекордне зростання на світових ринках цін на сільськогосподарську продукцію", – зазначав Лещенко.

Якби ж ринок з самого початку був запущений з меншою кількістю обмежень, попит на земельні ділянки був би вищим, що, у свою чергу, також мало б позитивний вплив на ціну та стимулювало власників паїв торгуватися. Втім, навіть у такій "половинчастій" формі старт земельної реформи – це вже значний крок у сторону цивілізованих та демократичних земельних відносин.

Рекордний врожай нерекордної якості

Даючи оцінку подіям 2021 року, опитані УНІАН аграрії зазначають, що, в цілому, вони задоволені його результатами. Але головним чином – завдяки сприятливій погоді, а не якимось об’єктивним чинникам, підвладним людям.

Як визнав голова фермерського господарства "Зоряне" Олександр Кириченко, у 2021 році саме сприятливі погодні умови дали можливість зібрати гарний врожай.

"Минулий рік був нелегким для нас, довелось плідно попрацювати. Але погода була на нашому боці і дала нам виростити та зібрати гарний врожай. А вартість добрив нівелюється закупівельними цінами на зерно, які значно виросли порівняно з 2020 роком", - зазначив він.

Аграрії зібрали понад 106 млн тон зерта за рік / фото УНІАН

За даними Міністерства аграрної політики і продовольства України, за підсумками 2021 року українські аграрії зібрали понад 106 мільйонів тон зерна – новий історичний рекорд. Цьому сприяли незасушливе літо та осінь з помірною вологою на більшості територій України.

Зокрема, рекордно вродила українська пшениця. Її українські аграрії зібрали понад 32 мільйони тон. 

У той же час, навіть і у цій бочці меду не обійшлося без ложки дьогтю - якість зібраного зерна залишає бажати кращого. Як зазначають у об’єднанні підприємств хлібопекарської промисловості "Укрхлібпром", продовольчої з цього об’єму зібраної пшениці – трохи більше за 40 відсотків. А враховуючи, що значна частина зібраного зерна йде на експорт, об’єму якісної пшениці, придатної для виробництва хліба, що не буде вивезена за кордон, може не вистачити для задоволення усіх потреб нашого внутрішнього ринку. А це вже погана новина.

Газовий шок для агропромисловості

Іншим неприємним сюрпризом для українських аграріїв у 2021 році стала газова криза, яка завдала нищівного удару по багатьом видам аграрного виробництва. Ціна на газ для підприємств за рік виросла майже в 10 разів. 

Одними з перших відчули на собі наслідки здорожчання газу землероби та виробники добрив. Ціни на добрива, у собівартості яких майже 80 відсотків складає газ, зросли у 2-4 рази. Як наслідок, хлібороби зменшили обсяги їх закупівель, що може у підсумку негативно позначитися на майбутній врожайності.

"Минулий рік врожайністю порадував, проте ж всі добрива і засоби захисту рослин тоді були закуплені в рази дешевше, ніж коштують зараз, що ставить під загрозу врожай 2022", - зазначив керівник фермерського господарства "Катюша БВ" Володимир Байсара.

Тим часом, деякі українські підприємства, що виробляють добрива, почали припиняти свою роботу через недостатню рентабельність.

Разом з виробниками добрив від астрономічних цін на газ постраждали й інші сектори агропромисловості. Рекордне зростання цін на енергоносії боляче вдарило по тепличному бізнесу і спровокувало подорожчання овочів. Вітчизняні тепличні підприємства опинилися у такому скрутному становищі, що ціни на українські "вітаміни" вже подекуди перевищують імпортні, а тому вихід один – скорочувати виробництво або й зовсім закриватися.

Газова криза вдарила по аграрному виробництву / фото REUTERS

"Зараз на прилавках магазинів ми бачимо, що турецькі овочі дешевші за вітчизняні. Все тому, що витрати на вирощування овочів у Туреччині менші, ніж в Україні", - прокоментувала агентству УНІАН менеджер з розвитку бізнесу аграрної компанії Maxigrain Олена Нероба.

Але Туреччина – то ще півбіди. Надзвичайно показовим є той факт, що вперше за багато років окремі українські комерційні структури звернулися до Росії за тепличними огірками! Чи здогадуються, при цьому, українські споживачі, де були вирощені овочі, які вони зараз споживають? Це питання риторичне.

Не позаздриш також українським тваринникам, які й так історично не можуть похвалитися успіхами. Із року в рік в Україні спостерігається скорочення поголів’я худоби та птиці, оскільки селяни відмовляються від ведення домашнього тваринного господарства через те, що такий бізнес для них важкий і, що головне, неприбутковий. Так, тільки за 2021 рік поголів’я великої рогатої худоби скоротилося на 6,4 відсотки. Разом з поголів’ям скорочується й виробництво продуктів тваринного походження. З приходом газової кризи становище молочних та м‘ясних підприємств погіршиться ще більше.

За словами голови "Спілки молочних підприємств України" Вадима Чагаровського, останні півроку національна молочна галузь знаходиться в глибокій кризі та працює в збиток. Експерт переконаний, що подальше підвищення цін на енергоносії призведе до припинення діяльності молокопереробних підприємств. 

"Ситуація парадоксальна: чим більше ти переробляєш молока і випускаєш продукції, тим більше ти отримуєш збитків. Посудіть самі. Ціна на газ за рік зросла для нас майже в 10 разів. Електроенергія - у 2,5 рази. Ціни на таропакувальні матеріали – на 42 відсотки. Ціни на молоко-сировину - на 25 відсотків (і це при тому, що ціни майже на третину вищі, ніж у сусідній Польщі, яка завалює нас своєю молочкою). А ось ціни на готову продукцію ми змогли підняти в середньому всього на 7 відсотків", - зазначив Чагаровський.

У свою чергу, виконавчий директор Спілки птахівників України Сергій Карпенко заявив, що представники птахівницького бізнесу в цих складних умовах також будуть скорочувати або зупиняти виробництво.

"Певна каста невеликих виробників стовідсотково зупинятиметься. Тому що вони дивляться на прибутковість бізнесу: якщо є прибуток, то вони працюють, немає прибутку – зупиняються", - підкреслив Карпенко.

Президент асоціації виробників кондитерських виробів "Укркондпром" Олександр Балдинюк повідомив, що на сьогодні вже є компанії, які зупиняють своє виробництво принаймні на січень в очікуванні кращої ціни на газ. Також він додав, що вже півроку українська кондитерська галузь має проблеми з експортом.

"Ми вже не можемо підіймати вище ціни на експорт, тому що ми програємо конкуренцію компаніям тих країн, які мають дешевший газ", - підкреслив Балдинюк.

Космічні ціни

На сьогодні виробники продуктів харчування опинилися у замкненому колі: якщо вони лишатимуть ціни на свою продукцію на тому ж рівні, то працюватимуть у збиток, а якщо підвищуватимуть ціни, намагаючись перекрити ріст собівартості (що відбувається вже сьогодні) – то як тоді бути із малозабезпеченими верствами населення, які більше не зможуть собі дозволити навіть найбільш вживані продукти? 

Виробники продовольства закликали уряд втрутитись у ситуацію та попросили торгівельні мережі увійти в їх становище і не маніпулювати закупівельними цінами на товари на власну користь. Під дзвін келихів в останній день 2021 року міністр аграрної політики Лещенко разом з представниками спілок продовольчих виробників підписали меморандум, яким встановлено граничні ціни на природній газ для виробників товарів, що мають істотну соціальну значущість. 

На деякі товари запровадили держрегулювання цін / фото УНІАН, Владислав Мусієнко

А у середині січня уряд запровадив державне регулювання цін на ряд товарів: гречку, цукор, борошно, макарони, молоко, олію, яйця, птицю, вершкове масло, - тим самим заборонивши на них націнку понад 10 відсотків.

Паралельно Кабмін готує українців до появи… продуктових карток.

Але розраховувати на те, що нинішні дії уряду призведуть до того, що ріст цін на продукти зупиниться, не варто. Ті виробники, які не закриються найближчим часом, будуть намагатися компенсувати збитки збільшенням цім на свою продукцію впродовж усього 2022 року. І у цьому немає нічого особистого – лише бізнес. Втім, для українців, в структурі витрат яких продукти харчування і раніше складали майже п’ятдесят відсотків, цей удар може стати занадто болючим.

Усе це виглядає наче паралельна реальність для такої потужної аграрної держави, якою історично була Україна.

Очікування від 2022 року

Незважаючи ні на що, у 2022 рік вітчизняні продовольчі виробники увійшли з надіями на краще. У новому році основними напрямками розвитку вітчизняної агросфери для профільного міністерства будуть відкриття нових ринків збуту, капітальні інвестиції, запуск іригаційної реформи та продовження земельної реформи.

У 2022 році, за прогнозами менеджера з розвитку бізнесу аграрної компанії Maxigrain Олени Нероби, якщо не буде повторів з погодою сюжетів засушливого 2020 року, то аграрії можуть розраховувати на врожай не гірше, ніж в 2021 році. Проте навесні фермерів може очікувати неприємний сюрприз – високі ціни на добрива (через надвисокі ціни на газ взимку 2021/22) та їх дефіцит (через зупинку деяких українських заводів, які ці добрива виробляють), що значною мірою зможе відобразитись на показниках врожайності. 

"Дуже важливим є той фактор, чи внесуть фермери необхідну по нормативам частину добрив. Тому що зменшення їх використання на 20 відсотків може дати зниження урожайності на 5 відсотків. Аграрії можуть зекономити і внести менше добрив або внести їх невчасно, якщо будуть перебої з поставкою", - зазначила Нероба.

А поки що м’яка класична зима тішить землеробів, оскільки є безпечною для розвитку озимих культур. Однак, зерно зерном, але навіть великий врожай не врятує український АПК, якщо уся переробна галузь, що генерує додану вартість, залишатиметься на межі виживання та програватиме у конкурентній війні навіть нашим найближчим сусідам.

У перші тижні року українські аграрії сподіваються, що новий рік принесе позитивні зміни, а важка праця буде вдячною. Але за цим оптимізмом не варто забувати і про об’єктивну реальність – минулий рік відзначився серйозними кризовими явищами у аграрній промисловості, закривати очі на які небезпечно, адже їх поглиблення може відібрати у нашої держави горде звання "європейської житниці".

Надія Бурбела, Альона Кириченко

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся