Торгівельна "війна" без переможця: ціна блокади кордону для України та Польщі

Блокада польського кордону, яка починалась як мирна акція, переросла у справжню економічну "війну", чим активно користуються проросійські провокатори. Адже у кінцевому результаті, саме РФ і тільки РФ вигідне українсько-польське загострення.

З середини лютого почався новий виток "блокадної епопеї": польські фермери посилили обмеження та, в деяких випадках, взагалі перестали пропускати все, що їде по землі з України в їхній бік. Українці, у свою чергу, вирішили відповісти полякам тим самим, влаштувавши дзеркальний протест.

Поляки обмежили рух транспорту на шести пунктах пропуску – "Дорогуськ-Ягодин", "Зосін-Устилуг", "Долгобичув-Угринів", "Гребенне-Рава-Руська", "Медика-Шегині" та "Корчова-Краківець". Блокада призвела до скупчення транспорту на кордоні: зараз на проїзд очікують понад 2300 вантажівок.

Найбільші черги в кінці місяця спостерігалися на пунктах пропуску "Краківець", "Ягодин" та "Рава-Руська". Дуже складна ситуація виникла й на пункті "Шегіні": там у перший день весни протестувальники відмовилися пропукати будь-які вантажівки: так українські, так і польські.

"Сьогодні я стою у черзі вже тринадцяту добу. Не знаємо, скільки ще будемо стояти. Ми перевозимо меблі, тому наш вантаж не псується, але деякі фури стояли з рибою. Казали, що, напевно, їхній рибі буде гаплик. Самі розумієте – тринадцята доба. Ні туалету, ні їжі - нічого. Сидимо цілодобово у кабіні, та й все. Добре, що хоч є раз на день, що перекусити", - розповів УНІАН про складнощі перетину кордону український далекобійник Петро, який застряг у черзі на пункті пропуску "Медика – Шегині".

Тим часом, на пункті "Ягодин" протестувальники й зовсім заблокували рух транспорту у напрямку Польщі – за минулі дні кордон не перетнула жодна українська вантажівка, тоді як в Україну 1 березня заїхало 111 польських фур.

Однак широка аудиторія запам'ятає не цифри, а нові провокації з боку прокремлівських сил. Наприклад, як на пункті "Рава Руска – Гребінне" мітингувальники зупинили автобус та скандували, щоб українці прибиралися геть. Одного з пасажирів тоді "запакували" у наручники і кудись повели, хоча він казав, що спізнюється на рейс, і взагалі він - не українець, а ізраїльтянин. В автобусі в цей час перебували жінки и діти.

Ще резонанснішою стала акція в Котомежі поблизу міста Бидгощ, яка відбулася 25 лютого. Тоді поляки відкрили одразу вісім вагонів потяга і висипали кукурудзу на залізничні колії. Внаслідок інциденту було пошкоджено близько 160 тонн українського зерна. Пізніше стало відомо, що 30 тонн з цієї кількості буде утилізовано.

Ну, а вишенькою на торті стали фото польського трактора з радянським прапором і закликом до Путіна "навести лад в Україні, Брюсселі та з польською владою". Наразі водію трактора висунули офіційні звинувачення, йому загрожує п'ять років в'язниці.

Загалом, ситуація далека від своєї розв'язки. Більше того, як стало відомо наприкінці лютого, до фермерів можуть приєднатися польські перевізники, які призупинили свої акції у січні. З березня перевізники знову планують блокувати переходи "Гребенне", "Дорогуськ", "Корчова" та, можливо, – "Медика". Ці пункти межують з українськими "Рава-Руська", "Ягодин", " Краківець" і " Шегині" відповідно.

Дивлячись на усе, що відбувається, збоку, очевидно, що найбільший вигодоздобувач у цій ситуації – це Кремль, оскільки погіршення стосунків між поляками й українцями та економічні втрати наших держав вигідні лише росіянам, які через Білорусь нарощують експорт своїх продовольчих товарів до Польщі, незважаючи на санкції. За даними голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, Україна лише за лютий втратила близько 8 млрд грн митних платежів через блокаду польського кордону.

"Ми зараз армію фінансуємо за рахунок податків і митних платежів. Це гроші, які не просто забрали з бюджету, а забрали у армії", - пояснює важливість цієї цифри народний депутат Ярослав Железняк.

Й до того ж, від ситуації на кордоні страждають прості громадяни в обох країнах: як в Україні, так і в Польщі.

Тож, які наслідки від загострення стосунків із сусідами вже зараз відчувають українці?

Ціни на автогаз йдуть вгору

Перший і найвідчутніший наслідок блокади кордону – здорожчання та затримки із постачанням усіх імпортних товарів, які найбільше ввозилися в Україну автомобільними шляхами з польського напрямку. Один з найважливіших з них – автогаз. За словами засновника групи компаній Прайм Дмитра Льоушкіна, саме на польський напрямок припадало 60 відсотків імпорту автогазу в Україну. А тому блокада призведе до здорожчання автогазу на українських заправках аж на чверть!

"Вартість автогазу на українських АЗС вже підскочила, у середньому, на 2,50 гривень. На сьогодні ми вже можемо констатувати ціни у межах 28 – 28,50 гривень за літр. Різкий стрибок вже відбувся, і надалі ціни зростатимуть повільніше. За результатами цієї блокади, якщо вона не завершиться, ми вийдемо на близько 33 гривні за літр", - розповідає УНІАН Дмитро Льоушкін.  

За словами експерта, також не виключений короткотерміновий дефіцит блакитного палива у перший тиждень березня на деяких українських заправках. Але він швидко вирішиться, оскільки мережі нарощуватимуть обсяги імпорту з південного напрямку.

Водночас, є й гарна новина – бензину та дизелю вистачить усім охочим, і ціни на них радикально збільшуватися не будуть, оскільки основні канали поставок цих видів пального припадають на залізницю.

Продуктовий кошик дорожчатиме

"Транспортний колапс" на західному кордоні не зможе не позначитися і на вартості деяких імпортних продуктів харчування на прилавках українських магазинів.

 В Асоціації ритейлерів України вважають, що блокада змушує операторів шукати альтернативні маршрути постачання, що призводить до зростання цін на низку товарів для споживачів.

"Для розуміння: лише для однієї великої торгової мережі втрати від зниження обсягу торгівлі можуть сягати приблизно 100 мільйонів гривень щотижня", – кажуть в асоціації.

Найскладніша зараз ситуація з продуктами, при перевезенні яких має зберігатися певний температурний режим. Це, насамперед, риба, овочі, фрукти та молочні продукти.

Відомо, що Україна активно завозить з Польщі молочну сировину та тверді сири. Тому, вочевидь, ця категорія товарів на прилавках дорожчатиме. Втім, це не стане "ударом" для українських споживачів, адже вітчизняні ферми та крафтові сироварні пропонують широкий асортимент власної продукції, а отже вибір залишатиметься великим, і дефіциту не очікується. Так само і з іншими категоріями імпорту з Польщі: консервацією, шоколадом, фруктовими соками…

"Якщо подивитися на загальну ситуацію по мережах, то частка польських товарів займає по окремих категоріях близько 5 відсотків. Ці товари не є унікальними, тобто вони можуть бути заміщені або імпортом з інших країн, або українськими виробниками. Я не думаю, що це якось взагалі позначиться на населенні, оскільки частка польських товарів у споживчому кошику українців мінімальна. Так, через заміну деяких товарів ціни на них можуть зрости на 3%, 5%, або навіть на 10 відсотків, однак надто негативно на українських споживачах це не позначиться", – каже УНІАН експерт Центру досліджень продовольства та землекористування (KSE Агроцентр) Роман Нейтер.

Але складнішою ситуація буде із тими продуктами, які Україна не вирощує та не виробляє самостійно, а імпортує з інших європейських країн, тож тепер вони вимушені стояти у чергах у Польщі, або їхати в об’їзд, що довше і дорожче. Наприклад, з оливками і оливковою олією та навіть сіллю, яка після зупинки "Артемсолі" видобувається в Україні у недостатніх для задоволення внутрішнього попиту обсягах.

"Найбільші проблеми з доставкою хамону, тунця та оливкової олії, які затримуються на кордоні. Якщо раніше доставка відбувалася за тиждень, то зараз може бути і три, і чотири тижні. А мова про продукти харчування. Виросли також вдвічі ціни на перевезення – якщо раніше фрахт коштував 3-4 тисячі доларів, то зараз вже під 8 тисяч" – розповідає про наслідки блокади співвласник та операційний директор мережі ресторанів Salateira Олександр Савілов.

Тож, за ті товари, які Україна не здатна замістити власним виробництвом, платити доведеться більше, а чекати на них - довше.

Українські імпортери шукають вихід

Аби дізнатися, як зі складної ситуації виходять великі торговельні мережі, УНІАН звернувся за коментарем до компанії "Епіцентр", у асортименті якої завжди перебувала значна частка імпортної продукції: будівельних матеріалів, меблів, побутової техніки та навіть продуктів харчування.

За словами заступниці голови товариства з інноваційного розвитку в сферах виробництва й митно-логістичної діяльності ТОВ "Епіцентр К" Юлії Пінтескул, блокада кордону дійсно ускладнює роботу бізнесу й затримує постачання товарів, у середньому, у 5-7 днів. Проте, завдяки тому, що "Епіцентр" має власний автопарк, компанія може гнучко реагувати на проблеми, змінюючи маршрути та навіть способи доставки. А завдяки великим товарним залишкам, дефіциту імпорту у мережі поки не передбачається.

"Раніше більшість наших вантажів з імпортованою продукцією потрапляли до України саме через польсько-українські пункти перетину кордону. Наразі ми дедалі частіше перенаправляємо наші вантажі на угорський і словацький кордони, будуючи завчасно нові логістичні маршрути. Відстані, звісно, довші й вартість доставки збільшується внаслідок росту витрат на додаткове пальне, але це дає змогу вчасно доставляти власні вантажі, уникаючи черг та простоїв. Окрім того, ми вже маємо досвід використання доставки контейнерів з польських морських портів "Гдиня" і "Гданськ" на залізничних платформах. Імпортні вантажі з європейських морських портів безперебійно прибувають залізничним транспортом в Україну, хоча слід зазначити, що цей варіант доставки товарів займає більше часу, ніж автомобільний", - розповідає Юлія Пінтескул.

Попри здорожчання логістики, у компанії обіцяють, що ціни відчутно зростати не будуть. Прогнозують лише імпортозаміщення деяких харчів або зменшення асортиментних позицій в межах однієї групи товарів.

Юлія Пінтескул додає, що український бізнес почав потроху призвичаюватися до проблем на кордоні ще з кінця минулого року, коли польські протестувальники вперше влаштували страйк. Тому зараз ситуацію можна назвати більш-менш контрольованою.

"Такі ситуації можуть бути критичними у "високі сезони". На сьогодні вантажі прибувають у плановому режимі. Так, є незначні затримки, але це не спричиняє великого впливу на бізнес, тому дефіциту ми не прогнозуємо. Товарні запаси на цей час становлять 3-4 місяці та формуються залежно від груп товарів з урахуванням термінів зберігання окремих видів продукції", - додає представниця компанії.

Втім, олію у вогонь підливають затримки поставок товарів у європейські морські порти через напруженість у Червоному морі, що теж впливає на загальні терміни очікування вантажів. А значить, ті мережі, що не можуть похвалитися значними товарними залишками, дійсно можуть найближчим часом зіткнутися з дефіцитом ряду імпортних категорій товарів.

З якими проблемами стикаються українські експортери

Що ж до українського експорту, то його можна розподілити на дві категорії: експорт маленького бізнесу, що відправляє свої товари невеликими партіями через логістичні компанії (ці обсяги незначні та майже не впливають на український торгівельний баланс, але дуже важливі для українських підприємців для підтримання власної справи) та так званий "великий" експорт, що приносить країні значну валютну виручку. Це переважно метал, продукція хімічної промисловості, деревина та, звісно, найбільша стаття експорту - "аграрка": зерно, олія, м’ясо птиці, цукор.

Маленький бізнес, що користується послугами поштових операторів, майже не відчуває проблем із відправленням своїх товарів за кордон – переконують в Укрпошті.

"Маючи досвід схожих страйків на кордоні, Укрпошта налагодила використання альтернативних шляхів через сусідні країни – Словаччину, Молдову, Румунію, Угорщину. Завдяки цьому товари українських експортерів потрапляють до європейських аеропортів із дуже незначними затримками, і далі розлітаються по світу. Відхилення становить один – максимум два дні. Тобто наші експортери не відчувають яких-небудь серйозних збільшень термінів доставки", - розповідає УНІАН Юлія Павленко, директорка Департаменту міжнародних операцій Укрпошти.

А як почувають себе великі експортери?

Автомобільним транспортом свою продукцію через Польщу возили, переважно, аграрії, чий бізнес розташовувався неподалік від кордону (і, відповідно, раніше саме автомобільний маршрут через "братську" країну був для них найкоротшим та найрентабельнішим), виробники швидкопсувних продуктів та товарів із доданою вартістю. Однак ще досвід грудня минулого року навчив їх гнучко реагувати на "загострення" на кордоні – тепер більшість з них переорієнтувалися на пункти пропуску із іншими державами, залізничний транспорт та море.

За даними віце-прем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова, лише у лютому 2024 року Україна експортувала тимчасовим морським коридором рекордні за весь час повномасштабної війни 8 мільйонів тонн вантажів, з яких 5,2 млн тонн – аграрної продукції. За увесь час роботи українського коридору Україна відправила морем 28 млн тонн вантажів для 42 країн!

Що ж до українського зерна, яке стало основним каменем спотикання між Україною та Польщею, то у лютому, за даними Кубракова, 90% від усього обсягу було експортовано саме через Дунайські порти та порти Великої Одеси.

Тому можна сміливо сказати, що польські протести, хоча і створюють перешкоди для українського експорту та збільшують логістичні витрати, але, загалом, не є "смертельними" - бізнес потроху призвичаюється до реалій сьогодення та шукає альтернативні шляхи виходу з кризи. Як і завжди.

Та й навіть попре те, що стратегічної загрози українському експорту блокада не несе, влада вирішила перестрахуватися. Як повідомив Олександр Кубраков, через блокування українського сухопутного кордону з ЄС Україна створить додатковий маршрут через річку Дунай, щоб збільшити експорт до довоєнних показників.

"У наших планах на цей рік - усунути всі штучні перешкоди для експортерів. І ми працюємо над покращенням внутрішньої логістики. Ми плануємо транспортування контейнерів через нижній Дунай, оскільки Румунія є більш передбачуваною, ніж польський кордон", - приводило слова українського міністра видання Bloomberg.

Втрати для Польщі

За даними Державної митної служби, у 2023 році Україна експортувала у Польщу товарів на 4,8 мільярдів доларів. З них аграрної продукції (включно з кормами для тварин) – на 1,75 мільярдів доларів. Тоді як, власне, Польща виручила від експорту в Україну 6,6 мільярдів доларів, з яких 900 мільйонів доларів – за продукти харчування. Тож, очевидно, протести на польсько-українському кордоні створюють проблеми і самій Польщі, яка так само, як і Україна, недоотримує митні платежі, валютну виручку та навіть втрачає робочі місця.

"Повне закриття кордону може призвести до призупинення польського сільськогосподарського експорту в Україну, що може спричинити втрату багатьох робочих місць", – визнає проблему міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкерський.

Логістичні складнощі призводять до затримки поставок польських товарів та їхнього здорожчання на українських прилавках, через що вони стають менш конкурентоспроможними. Більше того, чимало українців принципово починають оминати польську продукцію, влаштовуючи виробникам цієї країни бойкот – і це цілком виправдана відповідь українського суспільства на провокації, влаштовані на кордоні.

Окрім України та Польщі, втрати від ситуації, що склалася, так і чи інакше, нестимуть і інші країни Європи, про що зауважив заступник міністра аграрної політики України Тарас Висоцький.

"Німеччина, Нідерланди, Бельгія, Італія — дуже багато країн потребують української продукції. В них теж відбудовані процеси, які залежать від української продукції. І що важливо, це ж не відбулося за останні два роки. Український експорт в ЄС присутній уже десятиліттями... Тому тут ставиться під удар дуже багато секторів всередині ЄС, оскільки історично завжди мінімум одна третина українського аграрного експорту йшла в ЄС", - сказав чиновник.

Перспективи вирішення конфлікту

Загалом же, попри те, що вимоги польських протестувальників – цілком зрозумілі (хвиля протестів аграріїв, що котиться усією Європою, спричинена, у першу чергу, надто радикальною "Зеленою політикою" ЄС, через яку європейське аграрне виробництво стає нерентабельним, і на цьому тлі засилля дешевшого зерна з інших країн сприймається ними як "ніж у спину"), методи, які вони обрали, складно назвати адекватними.

Тим паче, враховуючи, що, хоча Польща блокує експорт зерна з України - збіжжя з РФ та Білорусі полякам "не заважає" та безперешкодно потрапляє на внутрішній польський ринок. Ба більше, об’єми цього експорту з ворожих держав невпинно зростають.

"Польща повинна забезпечити право на протести, але таким чином, щоб це не порушувало Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, а також Угоди Світової організації торгівлі (СОТ). Польща не має права вводити заборони або обмеження торгівлі з Україною. Якщо польські виробники страждають від зростаючого імпорту товарів з України, то вони повинні були ініціювати перед Європейською комісією порушення захисного розслідування, в ході якого мали довести факти зростаючого масованого імпорту та шкоду від нього національній промисловості. За результатом такого розслідування могло би бути введено захисне мито чи квота до всіх країн без винятку. Однак, польські виробники цього не зробили, бо не мали достатньо доказів та правових підстав для обмеження ринку", - коментує польські протести Олена Омельченко, партнер юридичної фірми "Ілляшев та Партнери", керівник практики міжнародної торгівлі.

Український уряд, намагаючись вирішити проблему, розробив план деблокади кордону, який, зокрема, включає створення так званого "Тристороннього штабу" під головуванням аграрних міністрів України, Польщі та представника Єврокомісії. Як "План Б" прем’єр Шмигаль навіть погрожував застосувати "дзеркальні заходи на пунктах пропуску". Але, на думку Олени Омельченко, на такі радикальні кроки йти не слід, адже Україна не має права вводити заборони чи обмеження у відповідь на недружні чи дискримінаційні дії Польщі. Така можливість передбачається законом лише до держав, що не є членами СОТ, а також до країни-агресора.

"На мою думку, українська сторона обрала правильну тактику, що допомагає їй утримувати підтримку Єврокомісії, забезпечила продовження дії односторонніх преференцій на третій рік, вчасно прийняла самообмеження у вигляді самоконтролю за деякими видами товарів, навіть порушила три справи у СОТ. Але проблема комплексна і вимагає політичного вирішення, а не правового", - вважає Олена Омельченко.

А поки дискусії тривають, збитків продовжують зазнавати як Україна, так і Польща. І точно оцінити обсяг цих втрат можливо буде лише по завершенні блокади.

"Оцінка економічних втрат ускладнена через те, що події ще тривають, – розповідає УНІАН економіст Володимир Золоторьов. – Будь які цифри втрат будуть дуже приблизні. Загалом, я вважаю що блокада для української економіки не критична, бо є інші кордони, і товари можна постачати через них. Дійсно критичним є погіршення стосунків з Польщею. Тим більше, що Польща є одним з наших головних союзників, який, до того ж, як і ми, знаходиться під загрозою агресії з боку Росії".

…Дійсно, про можливий "другий фронт" росіян говорять все частіше. Згідно з повідомленням  BILD, яке базується на даних однієї з європейських розвідок, Путін може атакувати Європу взимку 2024-2025 років. Саме тоді, коли чинний президент США полишить свою посаду, а повноваження його наступника ще не набудуть чинності.

Якщо розглядати ситуацію з цієї точки зору, то блокада кордону виявилася дуже доречною для росіян, які вирішили зіграти на українсько-польських протиріччях. Тому залишається лише побажати мудрості польським та українським можновладцям (та й громадянам) і розуміння того, що ворог у нас один, і знаходиться він на сході.

Надія Бурбела, Ілля Ведмеденко

УНІАН в Google News