Не менш важливим залишається питання нового врожаю і тимчасового зберігання українського експорту.
Український агроекспорт вимагає збільшення кількості зерновозів і відкриття нових логістичних коридорів.
Як повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України, про це заявив заступник міністра АПК з питань цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації Денис башлик під час засідання логістичної платформи в рамках реалізації ініціативи "Шляхи солідарності".
"Європейський Союз має розглянути питання створення державних програм підтримки виробників зерновозів. Таке стимулювання власних виробників може суттєво покращити ситуацію з агроекспортом, до того ж обсяги фінансування такої допомоги значно менші, у порівнянні з економічними наслідками, до яких може призвести обмежений український експорт. Щонайменше йдеться про збільшення цін на продовольство та соціальне невдоволення населення ЄС", - зазначив він.
Башлик додав, що сьогодні майже половина зерна, що експортується з України, йде по Дунаю в Констанцу.
"Тут виникає перша проблема - брак інфраструктури та адміністративного потенціалу. Порти мають обмежену здатність, оскільки немає достатньої кількості барж, причалів і терміналів. Це значний виклик, який як і раніше вимагає координації та оптимізації наявних логістичних ланцюгів, встановлення нових маршрутів, які б гарантували, наскільки це можливо, мінімізацію затримок", - підкреслив заступник міністра.
Також він зазначив, що не менш важливим залишається питання нового врожаю і тимчасового зберігання українського експорту.
30 травня 2022 року керівник офісу президента України Андрій Єрмак сказав, що світової продовольчої кризи, яку провокує Росія, ще можна уникнути. За його словами, необхідно розблокувати українські порти, відправивши в Чорне море військові конвої країн-партнерів, які будуть супроводжувати зернові вантажі.
Станом на 7 червня Росія вкрала до 500 000 тонн української пшениці на суму 100 мільйонів доларів з моменту російського вторгнення в лютому. Велика частина цього вантажу була доставлена вантажівками в порти в окупованому Криму, а потім перевезена суднами, в тому числі такими, які знаходяться під західними санкціями.
Держдепартамент США називав російські судна "Матрос кошка", "Матрос Позыныч" і "Михаил Ненашев" як підозрювані в перевезенні краденого зерна. Ці судна курсували між Керченською протокою, що розділяє Крим і Росію, і різними портами в Східному Середземномор'ї.
При цьому веб-сайти морського відстеження та експерти відзначали, що РФ приховує інформацію про залучені судна. Зокрема, підсанкційні судна часто відключають свої транспондери, щоб приховати свій порт відправлення. Іноді вони швартувалися в Туреччині або Сирії.
За інформацією ЗМІ, в Севастополі щодня вантажать на судна українське зерно.
Раніше стало відомо, що РФ, Туреччина, Україна та ООН підготували дорожню карту, щоб забезпечити роботу безпечного коридору з вивезення сільгосппродукції з портів нашої держави.
Голова Європейської Ради Шарль Мішель заявив, що в продовольчій кризі, яка розгортається у світі через війну в Україні, винна тільки Росія.
6 червня держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що у США є докази того, що Росія краде зерно з України для продажу з метою отримання прибутку.
10 червня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив про активну фазу переговорів з пошуку рішень для подолання глобальної кризи продовольства.