Директор ДП "Енергоринок" Юрій Гнатюк: Новий ринок дозволить вперше визначити ринкову вартість електроенергії
Директор державного підприємства «Енергоринок», яке є оптовим покупцем всієї виробленої в Україні електроенергії та її продавцем енергопостачальним компаніям, Юрій Гнатюк в інтерв’ю УНІАН розповів, яким чином буде впроваджуватися європейська модель ринку електроенергії в Україні, коли зникне скандальна формула «Роттердам+» та як збираються долати колосальний рівень заборгованості на ринку електроенергії.
У квітні поточного року парламент з великими труднощами, під тиском експертного середовища та Єврокомісії, нарешті схвалив довгоочікуваний закон «Про ринок електроенергії», який передбачає нову, більш конкурентну модель ринку електроенергії в Україні. Згідно з цим законом, буквально за два роки має відійти в минуле поточна модель – коли всі генеруючі компанії продають електроенергію оптовому покупцю, а він, по середній ціні, реалізує її енергопостачальним компаніям (обленерго). На сьогодні кінцевий споживач не має права вибору постачальника та купує електроенергіє у обленерго за встановленим тарифом.
Нова модель передбачає впровадження конкурентних правил гри на всіх рівнях, які будуть розділені за періодами часу: ринок двосторонніх догорів, на якому споживачі або трейдери зможуть купувати електроенергію напряму у генеруючих компаній; ринок «на добу наперед», на якому мають укладатися контракти з поставкою на наступну добу; внутрішньодобовий ринок для торгів обсягів електроенергії в межах доби; балансуючий ринок, який дозволить докупити або продати обсяги електроенергії для збалансування графіку навантаження.
Така складна модель ринку електроенергії існує в країнах ЄС та дозволяє залучати значні інвестиції в розвиток енергетики, але для її провадження в Україні є значні перепони – колосальна заборгованість на ринку електроенергії та кадрові проблеми, що виникнуть у Національній комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Про те, як Україна буде створювати новий конкурентний ринок електроенергії та забезпечить стабільність розвитку альтернативної генерації, в інтерв’ю УНІАН розповів директор державного підприємства «Енергоринок» Юрій Гнатюк.
Пане Юрію, які можливості новий ринок відкриває для побутового споживача, тобто для населення?
На сьогодні кожен з нас має справу з енергопостачальною компанією - обленерго, по суті, монополістом, який здійснює свою діяльність на ліцензованій території. Із запровадженням ринку, споживач зможе скористатися послугами будь-якої іншої енергокомпанії, яка буде купувати електроенергію на ринку «на добу наперед», за двосторонніми контрактами, або на інших сегментах ринку, і продавати її, зокрема, майбутньому побутовому споживачу за договірною ціною. Я вважаю, що це дуже прогресивний крок. Завдяки запровадженню ринкових механізмів, буде також рости якість послуг… Ціни на електроенергію спрогнозувати складно, але, я думаю, що суттєвого зростання тарифів для населення не відбудеться.
Як зміниться роль підприємства «Енергоринок» в процесі реформування ринку?
Відповідно до норм Закону «Про ринок електричної енергії», підприємство «Енергоринок» має виконувати свої теперішні функції до 1 липня 2019 року – дати одночасного започаткування роботи балансуючого ринку, ринку допоміжних послуг, ринку «на добу наперед», внутрішньодобового ринку, а також двосторонніх договорів.
За діючої моделі, наше підприємство знаходиться у самому центрі ринкового механізму. При зміні моделі, відповідно, зміниться і функція підприємства «Енергоринок». За шість місяців з дня набрання чинності закону (11 червня 2017 року, – УНІАН), в структурі підприємства планується створити дві нові філії – «Оператор ринку» та «Гарантований покупець». Ці філії мають трансформуватися в два окремі підприємства.
«Оператор ринку» - це буде публічне акціонерне товариство, 100% якого буде належати державі. На це підприємство будуть покладені функції оператора ринку «на добу наперед» і внутрішньодобового ринку.
«Гарантований покупець» - це буде державне підприємство (теж на 100%). На нього будуть покладені функції виконання зобов’язань держави з оплати відновлювальних джерел енергії по «зеленому» тарифу, тобто купівля всієї електроенергії, що виробляється з альтернативних джерел енергії.
Також зазначу, що «Енергоринок» здійснюватиме свою діяльність до повного погашення своєї кредиторської та дебіторської заборгованості за електричну енергію.
Ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок будуть являти собою біржу, на якій буде торгуватися електроенергія?
Так. Для простішого сприйняття, можна говорити, що це фактично буде біржа.
Зазначу, що до запровадження нової моделі, в Україні ще ніколи не було біржових торгів електроенергією.
Ринок «на добу наперед» фізично не відрізняється від того, що ми робимо зараз. Кожен день ми плануємо на наступну добу баланс виробництва і споживання електроенергії. Так само буде здійснюватися купівля за ринковими правилами на ринку «на добу наперед», тобто на наступний день, на конкретну кожну годину. Саме на ринку «на добу наперед» буде формуватися індикативна ціна електроенергії на кожну годину доби.
Запуск роботи такої біржі потребує використання спеціального обладнання та складного програмного забезпечення. Де ви плануєте його придбати та за які кошти?
Щодо джерела фінансування на закупівлю або оренду обладнання, яке необхідне для запуску сегменту нового ринку, є декілька варіантів: залучення коштів Світового банку, інших донорів, або власні кошти (такий варіант також обговорюється). Невдовзі, на засіданні Координаційного центру, який відповідає за впровадження реформи (Координаційного центру із забезпечення впровадження нової моделі ринку електричної енергії, – УНІАН), я буду пропонувати наше бачення щодо програмного забезпечення, яке дозволить виконати поставлені завдання відповідно до визначених законом термінів та функцій нашого майбутнього оператора.
На рахунок обладнання, є декілька шляхів. Можна придбати готове рішення, можна самим розробити і впровадити програмний продукт, деякі держави та оператори йшли за цим алгоритмом. Ми ж будемо рекомендувати варіант аутсорсингу готового, передового програмного рішення.
В Європі є декілька потужних бірж, які торгують електроенергією, наприклад, EPEX чи Nord Pool (Балтійські країни, скандинавський ринок і частина континентального європейського), які частково або повністю забезпечують ринки цих країн. Ці біржі мають значну частку на ринку електроенергії ЄС. Програмні продукти цих торгових майданчиків змінюються відповідно до змін енергетичного законодавства. З їх допомогою, крім купівлі-продажу електроенергії, також можна торгувати фінансовими інструментами, іншими енергоносіями та кіотськими одиницями.
Яким чином буде реалізована співпраця, наприклад, із біржею Nord Pool?
Ми були в них і вже побачили, як це працює. На прикладі Nord Pool ми побачили дуже ефективно побудований програмний комплекс, він відповідає всім сучасним вимогам - технологічним і законодавчим. Також цей продукт дозволяє здійснювати торгівлю між суміжними ринками, сусідніми країнами. Це важливо для України, оскільки ми прийняли рішення про інтеграцію нашої енергосистеми з ENTSO-E (об’єднання операторів енергосистем країн ЄС, - УНІАН). Ця інтеграція належить до сфери компетенції «Укренерго» (компанія-оператор енергосистеми України, – УНІАН). До речі, надалі ця компанія буде виконувати функції оператора системи передачі, адміністратора розрахунків, адміністратора комерційного обліку. Коли будуть виконані всі умови щодо майбутнього приєднання, запропоноване нами рішення щодо програмного забезпечення дозволить з легкістю реалізувати і ці поставлені задачі.
Хочу також зазначити, що у нас розроблена імітаційна модель, яка дозволяє, зробивши певні припущення, змоделювати ціноутворення на основних сегментах нового ринку, та здійснити попередню оцінку рівня цін у споживачів електричної енергії при переході до нової моделі ринку. Цей спрощений програмний продукт ми вже скоро почнемо використовувати в тестовому режимі з учасниками ринку, з метою навчання та побудови нового формату взаємовідносин.
Це буде репетиція біржової торгівлі?
Саме так. Я вважаю, що це вже треба починати робити. Чому? Тому що, запропонований нашим підприємством аутсорсинг обладнання та програмного забезпечення дозволяє вписатися в прописані законом строки, провести якісне навчання учасників ринку, персоналу підприємства, пройти тестовий період і перейти до фактичної купівлі-продажу електроенергії за новими правилами. Також, надалі треба буде обрати модель організації біржі, яка буде підходити для умов нашої країни і нашого ринку. Коли ми визначимося з моделлю, яка нам потрібна, будуть проведені конкурсні торги, виписано технічне завдання і проведені торги в системі Prozorro…
За попередніми оцінками, аутсорсинг обладнання та послуги з оперативного управління біржовими торгами – це набагато дешевше, ніж самостійно займатись розробкою такого продукту, чи привезти в Україну готове програмне рішення. На першому етапі, я вважаю, що таке рішення дозволить запровадити нові елементи ринку.
Як на практиці буде відбуватися цей процес?
Ми будем пропонувати наступний варіант: комплекси, тобто сервери, будуть розміщуватись в Україні, а управління ними, їх оновлення, буде здійснюватися онлайн з іноземної біржі. Такий підхід дозволить зменшити час на передачу даних.
Які ви вбачаєте основні ризики для своєчасного впровадження нової моделі ринку?
Я хочу зазначити, що на сьогодні ми працюємо в графіку. Зараз все нормально. Єдиний ризик – це те, що відбувається із Нацкомісією, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. На ній лежать великі повноваження щодо розробки та затвердження актів, які будуть регулювати роботу різних сегментів ринку, вторинної документації… Навесні мала відбутися ротація членів регулятора і призначення нових людей, проте цього не сталось. І є ризики того, що в листопаді цього року, після другої хвилі ротації, не буде кворуму для прийняття регулятором необхідних рішень.
Регулятор розробив план-графік і ми надаємо проекти документів до НКРЕКП. Наразі це документи, що будуть регулювати ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок, у свою чергу, «Укренерго» надає Кодекси мереж, Кодекси комерційного обліку та інші документи. Тобто сьогодні ми прискорились, щоб прийняти якомога більше документів, але надалі відсутність кворуму членів регулятора може негативно вплинути на запровадження нової моделі ринку.
Новий ринок передбачає конкуренцію між генеруючими компаніями. Яким чином будуть конкурувати між собою теплова і атомна енергетика, якщо на сьогодні тариф на відпуск електроенергії з АЕС складає 46,6 копійки за одну кіловат-годину, а ціна для теплової генерації – понад 1,4 гривні за одну кіловат-годину. Виходить, що всі будуть намагатися купити електроенергію тільки у «Енергоатому»?
«Енергоатом» не зможе задовольнити весь попит, оскільки він не може забезпечити покриття всіх продуктів. По-перше, атомна енергетика покриває базове навантаження. «База» всюди коштує дешевше, а генеруючі потужності, які будуть регулювати графік, будуть затребувані в будь-якому випадку… Генеруючі компанії будуть виходити на єдиний ринок з різними продуктами, наприклад, контрактами на продаж електроенергії у базовому або маневровому режимі. Покупець зможе самостійно або через трейдера купувати необхідний йому мікс енергії.
Чи стане «Енергоатом» вільним ринковим гравцем?
Планується, що «Енергоатом» буде укладати двосторонні договори на аукціонах. Ці аукціони будуть відбуватися на додатковій платформі, яка буде створена при ринку «на добу наперед». Державні компанії будуть зобов’язані укладати двосторонні договори на підставі аукціону.
У зв’язку з тим, що вільно буде продаватися електроенергія від різних видів генерації, чи не виникне ситуація, за якої промисловість викупить всю дешеву електроенергію (від АЕС та ГЕС), а населенню залишиться лише дорога електроенергія, наприклад, від теплової генерації?
Ні, такого не відбудеться. За перший рік запровадження нового ринку ми побачимо, які ринкові ціни складуться. Можливо, регулятор буде приймати додаткові рішення щодо обов’язкової частки продажу електроенергії на ринку «на добу наперед», щодо частки, яка максимально буде виділена на двосторонні договори.
По-перше, за цим буде слідкувати регулятор, по-друге, існує зобов’язання, згідно з яким всі компанії мають продавати мінімум 15% виробленої електроенергії на ринку «на добу наперед», а я сподіваюся, що це буде більше половини.
Чи правильно говорити про те, що після запуску нової моделі ринку та визначення ринкової вартості електроенергії вже не буде мати значення скандальна формула «Роттердам+», яка визначає вартість вугілля у складі тарифу на електроенергію?
Вірно. Компанії будуть конкурувати винятково своєю кінцевою ціною електроенергії.
Чи будуть конкурентоздатні у новій моделі ринку альтернативні джерела енергії?
В даному випадку, вони не можуть бути конкурентоздатними. Держава надала їм преференції і зафіксувала ціну реалізації їх електроенергії шляхом встановлення «зеленого» тарифу. Його ставка жорстко прив’язана до валютної складової і постійно перераховується, в залежності від зміни курсу, він також жорстко прив’язаний до дати введення в експлуатацію генеруючої установки. В законодавстві передбачено, що вся вироблена електроенергія з альтернативних джерел викуповується та оплачується «Енергоринком», а в майбутньому це буде правонаступник – «Гарантований покупець». Тобто такі гарантії для альтернативної енергетики будуть збережені до кінця 2029 року.
Для альтернативних джерел, за великим рахунком, нічого не зміниться, єдине, що буде нове – це відповідальність за небаланси. Вона буде зростати з року в рік на 10% до рівня 100%.
Як це буде відбуватися?
Електростанції, наприклад, вітрові або сонячні, будуть надавати оператору ринку графік виробництва електроенергії. У зв’язку із погодними умовами або іншими факторами, заявлений графік буде відрізнятися від фактичного. Якщо рівень відхилень не буде вище певного діапазону (так званий «коридор нечутливості»), то тоді такі коливання не будуть призводити до штрафних санкцій для альтернативної генерації. Якщо ж графік їх генерації буде перевищувати межі «коридору нечутливості», то вони будуть змушені платити за те, що створили небаланс (невідповідність фактичного графіка генерації заявленому, – УНІАН) в системі.
Взагалі, якби ви не планували своє виробництво, відхилення будуть завжди. Частину цих відхилень ви зможете відкоригувати на ринку «на добу наперед», далі внутрішньодобовий ринок дозволить уже в день постачання ще докупити недостатній обсяг електроенергії, чи продати її надлишок. Нарешті, на балансуючому ринку ви або заплатите за недовироблену електроенергію, або отримаєте кошти, якщо будете мати надлишок електроенергії для балансуючої групи (об’єднання учасників ринку, один із учасників якого несе відповідальність на небаланси всіх інших, – УНІАН), в якій ви знаходитесь.
Тобто більшість невідповідностей піків закриє внутрішньодобовий ринок та балансуючий ринок?
Спочатку ринок «на добу наперед», потім внутрішньодобовий ринок, а все, що не вдалось закрити там, – вже балансуючий ринок.
А зараз альтернативна генерація не несе відповідальності за небаланси?
Так, не несе. Хочу зазначити, що компанії, які будуть виробляти електричну енергію з альтернативних джерел, у разі перевиробництва (вище запланованого рівня) повинні будуть платити в балансуючий ринок різницю між ставкою «зеленого» тарифу та ринковою вартістю електроенергії. Ринкова вартість буде визначатися шляхом торгів на біржі.
В перший рік функціонування ринку, за рахунок дешевої електроенергії «Енергоатому», буде йти компенсація в обсязі різниці між затвердженим «зеленим» тарифом і ринковою ціною, яка складеться на ринку «на добу наперед» для покриття його збитків.
Що буде потім, через рік функціонування нового ринку?
Потім цей небаланс буде входити до структури тарифу на передачу електроенергії оператора енергосистеми – компанії «Укренерго».
Говорячи про кредити підприємства, що скажете про ситуацію з «Ощадбанком»?
Сума кредитів «Енергоринку» перед «Ощадбанком» доволі значна. Це 4,5 мільярди гривень. Крім цього, «Енергоринок» має заборгованість за кредитами перед «Укргазбанком» у сумі 0,4 мільярда гривень. Але варто зазначити, що в нас є як зобов’язання, так і фінансові ресурси для їх погашення.
Чи встигнете ви повернути всі кредити «Ощадбанку» до ліквідації «Енергоринку»?
Станом на сьогодні, ми зобов’язані закрити всі боргові зобов’язання перед банками до липня наступного року. Кредитів, строк погашення яких перевищує дату запровадження нового ринку, у нас немає. Компанія не може взяти кредит на період більший, ніж визначений її термін функціонування.
Як подолати загальний рівень заборгованості, що скалася між різними учасниками ринку електроенергії та досягла позначки 30 мільярдів гривень?
Для вирішення питання заборгованості, що виникла на ринку електроенергії, необхідно прийняти додатковий закон - «Про особливості погашення заборгованості, що утворилась на оптовому ринку електроенергії». Без цього кроку, я вважаю, що в принципі зменшення заборгованості якимось іншими механізмами, наприклад, договорами про реструктуризацію, - неможливе.
Саме цей закон має вирішити проблеми значної частки заборгованості, яка виникла в результаті подій на Донбасі та утворення тимчасово непідконтрольних територій. Інша частина боргів – це поточна заборгованість, яку необхідно припинити нарощувати та розмір якої за вісім місяців 2017 року склав 2,5 мільярди гривень.
Зазначу, що у минулому році у нас рівень розрахунків був 97,4%, тобто до 100% ми не дотягнули 2,6%. За результатами цього року ми плануємо, що цей розрив скоротиться до 1,5%.
Де зараз перебуває цей законопроект?
Міністерство енергетики та вугільної промисловості надіслало законопроект на погодження до відповідних міністерств та відомств.
Яка ваша пропозиція щодо подолання заборгованості?
Ми пропонуємо провести взаєморозрахунок. Наприклад, десь завинив бюджет, тоді необхідно передбачити статтю витрат в бюджеті. Ці кошти перераховуються відповідній енергокомпанії, ця компанія – «Енергоринку», «Енергоринок» - генерації, а генерація – знов у бюджет у вигляді дивідендів або податків за борги минулих періодів. Це дозволить вирішити проблему та майже погасити наявну заборгованість.
Яку частину загальної заборгованості можна погасити за допомогою механізму взаєморозрахунків?
Я зараз не можу відповісти на це питання, необхідно підняти документи та подивитись останню редакцію цього законопроекту. (На час публікації інтерв’ю, інформація щодо суми коштів, яка має бути погашена взаєморозрахунками, не була надана, – УНІАН).
Тобто генерація, на якій замикається ланцюжок боргових зобов’язань, може розраховувати на те, що вона отримає свої кошти?
Звичайно. Ми завжди підтримуємо погашення заборгованості перед усіма видами генерації відповідно до чинного законодавства.
До якого часу треба прийняти відповідний закон та погасити борги, щоб зайти в новий ринок без зобов’язань, що виникли в моделі оптового ринку?
Ми можемо встигнути за ці майже два роки.
Дмитро Сидоров