Будуємо нову країну: як Україна замінятиме старі й зруйновані електростанції

Побудовані за радянських часів вугільні теплоелектростанції відпрацьовують свої останні роки. А рух до Євросоюзу вимагає від країни зменшення шкідливих викидів з електрогенерації. УНІАН розбирався, як Україні замінити шкідливі для середовища і частково пошкоджені рашистами станції, де взяти кошти та скільки це займе часу.

Енергетична система України зазнала великих пошкоджень від російських ракетних атак: близько половини системи пошкоджено, зруйновано 24 об’єкти генерації. До того ж традиційна вугільна енергетика вже доживає свій вік. Її частку треба замінювати на більш сучасні й нові електростанції, які будуть дружніми до екології.

Це потребує дуже великих грошей, яких в умовах війни та дефіциту державного бюджету в України просто немає. З одного боку, цілком можливо залучити іноземні кошти для будівництва нових ТЕС або на ремонт та модернізацію старих. Але з іншого боку, вже зараз можна стати на шлях відмови від "брудної" генерації на користь нової, сучасно вуглецево-нейтральної енергетики. Враховуючи стратегічний шлях України до Євросоюзу, цей розвиток подій є бажаним і цілком ймовірним. До того ж Міністерство енергетики України вже має відповідну енергетичну стратегію.

"До 2050 року енергетичний сектор має бути максимально наближений до кліматичної нейтральності. Це означатиме наявність чистої енергії, подолання енергетичної бідності, розвиток інноваційної та децентралізованої енергосистеми, повноцінне функціонування національних енергетичних ринків і їх інтеграцію в міжнародні", - йдеться в національній енергетичній стратегії.

За останній важкий рік українці зрозуміли ключову роль енергетики в житті країни. Тому важливо дізнатися, яке майбутнє у нашої вугільної генерації, чим саме її можна замінити та який вигляд матиме нова українська енергосистема.

Де взяти кошти?

На відновлення вітчизняної енергетичної системи уряду та енергокомпаніям, за оцінками Міністерства енергетики України, потрібно близько 11 мільярдів доларів. На поверхневий ремонт до наступної зими - один мільярд. Перебудовувати або будувати нову вугільну генерацію в теорії можливо, але як знайти кошти на такий масштабний проект?

"Ситуація в цілому виглядає наступним чином: своїх грошей у нас нема і не очікується. Відповідно для того, щоб щось будувати, нам потрібні гроші, які прийдуть звідкись", - сказав агенції УНІАН директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.

Потрібно шукати за кордоном донорів або приватних інвесторів. Але є одне велике "але", в сучасних умовах загального курсу на розвиток нової енергетики для побудови або модернізації теплоелектростанцій їх, скоріше за все, не дадуть.

"Ми розуміємо, що ні донори, ні приватні інвестори, за виключенням Китаю, - але це не наш варіант, у вугілля вкладатися не будуть. Від слова зовсім: ні американські, ні європейські. І жодна фінансова організація у вугільну генерацію гроші не вкладатиме", - розповів експерт Харченко.

Відновлювати зруйновані росіянами електростанції з тих же причин немає шансів - вони вугільні. За словами експерта Харченко їх зараз можна, на період трьох-чотирьох років, зібрати, щоб вони попрацювали, поки не почало запускатися щось на їхню заміну. Але для цього уряду потрібно знайти варіант фінансування приватних енергокомпаній всередині країни, і дати їм можливість отримати необхідні на ремонти кошти.

 Відновити не можна, замінити

Отже, якщо на відновлення вугільної генерації грошей немає. А на побудову нових великих ТЕС - тим більше, то доволі логічним розвитком галузі є те, що вугілля, як енергоресурс, має повністю вийти з експлуатації. І як зазначають експерти - протягом найближчих десяти років.

"Так, власне, і має відбутися. І то вже за сім років на ньому буде працювати дуже невелика частина. Якщо правильно реалізувати відповідні плани, то років через сім українська енергосистема буде дуже близькою до вуглецево-нейтральної", - зазначив директор Центру дослідження енергетики.

Україна швидко наближається до вступу у Євросоюз і бере на себе багато нових зобов’язань. А енергетична політика європейської спільноти до 2050 року передбачає перетворення країн-членів на повністю вуглецево-нейтральні з точки зору генерації електрики. З огляду на це єдиним правильним варіантом розбудови системи є розширення відновлювальних типів генерації в країні, яка замінить частку старих теплоелектростанцій.

"Найдешевша електроенергія - це від сонця і вітру навіть з урахуванням балансування, найдорожча - атомна. Якщо виходити з економіки, то нам треба будувати багато сонячної й вітрової генерації. А також маневрові потужності, які повинні швидко запускатися і зупинятися, вони, як правило, газові, - це газотурбінні й газопоршневі електростанції", - розповів агенції УНІАН голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.

За його словами, дані міжнародних аналітичних організацій, які проводили дослідження, якою повинна бути в Україні структура генерації, щоб тариф від неї був найменший, показують, що до 2050 року 87 відсотків електроенергії повинно генеруватися в основному з відновлюваних джерел сонця і вітру, менша частка - гідростанціями. А інші 13 відсотків займатиме маневрова генерація, яка включатиметься для балансування енергомережі.

Розвиток енергії сонця та вітру

Встановлена потужність ТЕС в Україні оцінюється у 16 гігаватів. Енергетичні експерти пропонують замість вугільних електростанцій побудувати близько 10 гігаватів сонячних та вітрових парків. Але для їх стабільної роботи ще потрібно розбудувати десь 700 мегаватів акумуляторних батарей для накопичення енергії.

Для маневрування цієї системи потрібно ще десь півтора гігавата електростанцій. Перш за все - газотурбінних, які працюватимуть на природному газу.

"І паралельно відкривається вікно для 2-4 гігават електростанцій, які будуть працювати на біомасі та біогазі. Для них природно виробляти електрику і тепло, спалюючи солому або біогаз. Це очисні споруди міст, ферм і зброджування сільськогосподарських відходів", - розповідає енергетичний експерт Харченко.

За його словами, до такої системи додатково можна під'єднати будь-яку потужність атомних енергоблоків. Енергетична стратегія сусідніх західних країн показує, що всі ці країни найближчі десять років будуть енергетично дефіцитними, що у такому ж проміжку часу дає нам гарні умови для експорту надлишкової електроенергії.

До речі, наші атомні електростанції, які наразі виробляють левову частку електроенергії в країні, також потребують коштовної модернізації. Але як запевняють експерти, якщо правильно їх доглядати, то вони зможуть пропрацювати ще з три десятки років. А там, скоріше за все, з’являться новітні технології, які виведуть атомну галузь на новий рівень, як по ефективності, так і по рівню безпеки.

Розвиток маневрових потужностей

У газових електростанцій, які будуть використовуватися для балансування енергосистеми, є один значний недолік, вони використовують у виробництві дорогий природній газ. Проте це, на думку енергетиків та експертів, не є значною проблемою, бо потреба в маневрових електростанціях буде ситуативна: лише коли немає сонця і вітру. До того ж газові станції можна буде згодом перевести на використання біометану, потенціал виробництва якого у нашій великій аграрній країні дуже значний.

"Ми оцінюємо 21,7 млрд кубометрів біометану на рік, які ми можемо, як країна, виробляти. І навіть якщо ми будемо запускати ці маневрові потужності на природному газі, то паралельно, з часом, вони будуть переходити на біометан. І у нас маневрова генерація, фактично, буде на відновлювальних джерелах", - підкреслив експерт Георгій Гелетуха.

Гарними маневровими потужностями можуть стати також гідроакумулюючі станції, як от одна з найбільших у світі Дністровська, яка працює як важлива балансуюча потужність нашої енергосистеми. Одночасно, окрему увагу треба приділити розвитку великих акумуляторних станцій збереження виробленої енергії, які можуть стати ще одним балансуючим важелем.

Спрощує ситуацію з розбудовою маневрових потужностей і те, що Україна має власне виробництво необхідних установок. Газотурбінні електростанції роблять у Запоріжжі та Миколаєві, газопоршневі - у Миколаївській області. До цього можуть долучитись і інші підприємства, зокрема, харківські "Українські енергетичні машини".

Створення умов для інвестицій

Проте для заміни старого обладнання на нове вітчизняна енергетика потребує створення сприятливих умов для інвестування у різні сектори. Зокрема, потрібно вирішити проблему з так званим "зеленим" тарифом, який колись гарантував високі фіксовані ціни для виробників альтернативної енергії. І треба шукати варіанти, які дозволять стимулювати розвиток галузі.

Серед таких варіантів урядовці розглядають можливість відміни фіксованого тарифу на електроенергію для того, щоби почати продавати її для всіх категорій споживачів за ринковими цінами. Але чи піде на це влада у сучасних складних економічних умовах?

Тому експерти пропонують розглянути інші варіанти дій, наприклад – проведення аукціонів з продажу підприємцями електроенергії по фіксованим тарифам на довгостроковий термін.

Уряду потрібно ініціювати, а парламенту прийняти закон про аукціони де виробник з найменшою з запропонованих цін за кіловат енергії буде поставляти її на ринок. Інвесторам треба гарантувати через ці аукціони, що модернізація та побудова нових електростанцій буде для них вигідною та не буде нести великих економічних ризиків.

Вітчизняні експерти впевнені, що навіть в умовах війни в Україні знайдуться підприємці, які могли б вже зараз проводити будівництво різних типів генерації. Важливо дати їм можливість та умови працювати та розвивати потужності. Тому що, коли війна закінчиться нашою Перемогою, споживання електроенергії в країні почне збільшуватися.

Залучення коштів для заміни вугільних ТЕС на сонячні та вітрові парки, розвиток біометанового виробництва, модернізація атомної та гідроенергетики – все це потрібно активно робити найближчими роками. А для цього влада має створити належні інвестиційні умови. І якщо це вдасться зробити, то незабаром вітчизняна енергосистема стане дешевшою, більш чистою та надійною.

Артур Крижний

УНІАН в Google News