Енергетичний експерт Михайло Гончар розповів, як РФ продовжує заробляти на європейському газовому ринку / фото УНІАН, Олександр Синиця

Енергетичний експерт Михайло Гончар: Газовий ринок ЄС для Росії - продовження театру воєнних дій. І європейці вже відчули справжню ціну "дешевого" російського газу

11:45, 10.01.2023
12 хв. 1680 Інтерв'ю

Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар в інтерв'ю УНІАН розповів, чи справді Європа скинула з себе російський газовий зашморг, як РФ продовжує заробляти на європейському газовому ринку та чи прозріли європейці настільки, щоб не дати Кремлю у майбутньому отримати жодного "газового" євро.

В Європі на початку нового року вже заговорили ледь не про перемогу над Кремлем у газовій війні. Мовляв, енергозаощадження та тепла зима зробили споживання російського газу "приголомшливо низьким". Чи дійсно вже варто радіти й говорити про незалежність країн ЄС від російських енергоносіїв?

Тут склалася цікава ситуація. Якщо подивитись на попередні підсумки 2022 року (у порівнянні з 2021-м), зокрема на торговельні результати, то, попри різні санкційні обмеження, торгівля країн Євросоюзу з Російською Федерацією збільшилася. Відбулося це через передусім через зростання цін на енергоносії. Тобто Росія продала менше, але отримала за це – більше. 

Дійсно скоротили торгівлю з агресором Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія, Данія, Швеція та Ірландія. Швеція, наприклад, на 60%, Данія на 44%, Литва на 25%... Водночас решта країн ЄС дуже серйозно наростили обсяги. Передусім, закуповуючи нехай і менше, але дорожчого російського газу. Італія, наприклад, на 100% збільшила свою торгівлю з РФ, Словенія на 346%, Угорщина на 132%, Греція – 142%, Австрія – 139%.

Тобто європейці справді злякались російського шантажу "заморозити Європу", тому Росія залишається "надійним постачальником" енергоносіїв?

Спочатку так і було на тілі спорожнілих за попередню зиму газосховищ. Але потім переляк минув, коли на початку осені стало зрозуміло що в ПСГ буде достатній запас. 

У 2023 році картина може бути іншою. Однак, безперечно, РФ буде продовжуватиме діяти у стилі "куди ви подінетесь?". Мовляв, цієї зими вам просто пощастило, що тепло. А от в наступному сезоні… Нагадаю, що головний російський "метеоролог" Олексій Міллер (очільник "Газпрома", - УНІАН) кілька місяців тому не просто малював для європейців апокаліптичні картини, в Росії навіть наробили купу різних смішних та тупих роликів. Впевнений, що ця заяложена платівка буде запущена і в наступному році.

З Росії вже зараз починають транслюватися різні пропагандистські прогнози, що, мовляв, наступна зима буде дуже тяжкою. Росіяни вже натякають, що зростає світова економіка, більше розвивається азійська економіка, споживання енергоресурсів росте. Тож, мовляв, готуйтеся, що на азійські ринки піде більше газу, а в Європі буде дефіцит. Палива не вистачатиме, ціни ще більше виростуть… Лякають Європу тим, де ви, мовляв, візьмете газ, як не в Росії? Американський газ дорогий, австралійський піде на азійський ринок, катарський – теж туди. А більше де взяти? Лише в Росії. 

Тобто "наша пісня гарна й нова, починаймо її знову". Повторюється все те, що росіяни робили у 2021 році, лякаючи холодною зимою, те, що вони робили цієї зими. 

Це виглядає абсурдно, зважаючи, що на газовому ринку Росія влаштувала "самоембарго". Маю на увазі, що не ЄС вирішив відмовитись від російського газу, а РФ самостійно, ще з 2021 року обмежувала постачання. Врешті, увесь світ має підозри, що навіть за підривом "Північних потоків", які так довго плекала, стоїть теж вона.  

Думаю, якби зараз була дійсно холодна зима, то на піку споживання в ЄС не можна було виключати, що на інших газопроводах, які ведуть з Північного моря, з Норвезьких родовищ до Європи, чи з Північної Африки через Середземне море до Європи, могли траплятися рукотворні аварії…

Це тільки комусь може здаватися, що підірвати "Північні потоки" - абсурдна дія, мовляв, на них же витрачено купу грошей, а тепер взяли й знищили. Але насправді абсурдного в цьому немає, тут теж є своя логіка. Росія підходить до газового ринку Європи, до інфраструктури газопостачання, розглядаючи їх не лише як ринок, а як продовження театру воєнних дій. Якщо завдати гібридного "газового удару" на європейському фронті, унеможливити підтримку України з боку ЄС, то можна отримати перемогу на українському фронті. Кремль зробив це руками "Газпрому". Ось цей графік наглядно ілюструє "газовий удар" Росії по Європі і ціновий шок для неї.

Скріншот з сайту https://tradingeconomics.com/commodity/eu-natural-gas

У РФ виходили з того, що виведення з ладу функціонуючого "Північного потоку-1" та незапуск "Північного потоку-2" більше підбурить ціни на європейському ринку. І Європа, врешті, буде волати: "Дайте більше газу!". Не випадково росіяни навіть зараз кажуть, що є труба "Ямал-Європа", можемо давати вам більше за цим маршрутом. Тобто цинічно пропонують давати газ в ЄС по трубі, яку самі ж осушили! Самі припинили по ній постачання до ЄС. 

Для Росії (ще з радянських часів) експорт енергоресурсів в Європу ніколи не був виключно комерційною справою. Тому те, що здається абсурдним (в тому сенсі: як так сталося, що Росія втратила такий традиційний ринок), насправді абсурдним не є. Якщо розуміти логіку Кремля. 

Виходить, що, попри підрив "Північних потоків", оце "самоембарго", Росія все одно прагне продавати газ в ЄС?

Росія хоче продавати в Європу, бо по-перше, вона інфраструктурно прив’язана до неї. По-друге, тому, що їй, як і свого часу Радянському союзу, потрібна вільно конвертована валюта. По-третє, є інша, прихована, публічно не артикульована стратегія. Вона ще з радянських часів полягала в тому, щоб, шляхом постачання російських нафти й газу в Європу, створити ефект залежності Європи. Поступово нарощувати цю залежність так, щоб розірвати трансатлантичну солідарність – стратегічно, у перспективі, відірвати Європу від Сполучених Штатів та Канади. 

Це, так би мовити, метод економічного підкорення Європи. Причому він був сформульований ще у 1969 році. В оприлюднених кілька років тому архівах МЗС Радянського союзу, віднайшовся документ, датований груднем 69-го. Це була доповідна записка МЗС СРСР на Політбюро ЦК КПРС, яка стосувалася перспектив розширення економічних відносин із Західною Німеччиною.

Нагадаю, що тоді в Німеччині йшли гарячі дебати з приводу контракту з СРСР "газ – труби". Радянська промисловість не могла робити якісні труби для будівництва газопроводів високого тиску, тому Радянський союз пропонував Німеччині купувати газ з розроблюваних західносибірських родовищ на  умовах: "Дайте нам труби, а ми вам дамо дешевий газ". Німці з цього приводу багато років дебатували й… не погоджувались. Але коли у 1969 році канцлером Німеччини став соціал-демократ Віллі Брандт, який був більш прихильний до Радянського союзу, уряд ФРН погодив контракт. 

По газовому напрямку Росія дійсно зазнала нищівного удару, який завдала сама соб / фото ua.depositphotos.com

Тобто Росія, як "спадкоємиця" СРСР, продовжувала втілювати цю стратегію десятки років, але зараз, як то кажуть, "вистрілила собі в ногу" й зруйнувала все менше, ніж за рік? Адже в тій же Німеччині стверджують, що вона більше не залежить від російських енергоносіїв.

Не зовсім. По газовому напрямку Росія дійсно зазнала нищівного удару, який завдала сама собі. Але, на жаль, РФ в 2022 році на цьому ринку все одно отримає доходи, які перевершуватимуть доходи 2021 року. Тобто, як я вже сказав вище, продавши менше газу, Кремль насправді отримав більше грошей.

Це стало можливим тому, що всі ці роки це була подвійна стратегія. Тобто мова не тільки й не стільки про комерційну складову. 

Якщо ми говоримо про те, що Росія врешті отримує більше грошей від продажу газу, комерційна складова все ж спрацювала?

Так, комерційна стратегія теж спрацювала. Спочатку Росія вдалась до, на перший погляд, непомітних скорочень постачань газу на європейський ринок у другій половині 2021 року. А потім - більших та більших. Врешті це призвело до цінової ескалації на європейському газовому ринку. Ціна на тисячу кубів, яка трималася на рівнях до 400 євро, наприкінці 2021 року становила вже майже 1900 євро. У 2022 році стрибки вгору та вниз відбувалися від 800 євро до майже 3500 за тисячу кубів. І тільки зараз, на початку 2023-го ціни на газ впали до рівня менше 700 євро, чого не було з 2021 року…

Усе це вказує на те, що це була продумана стратегія, яка переслідувала кілька цілей. По-перше, отримання прибутку за принципом "постачаєш менше – отримуєш більше" (і це спрацювало). По-друге, примусу Європи до перегляду своєї санкційної політики щодо Росії. І, по-третє, заохочення країн ЄС до припинення підтримки України. Останнє періодично озвучує угорський очільник Орбан, мовляв, припиніть давати Україні гроші й зброю, і війна припиниться.  

В останніх двох пунктах РФ зазнала невдачі?

Так. Її стратегія стала зрозумілою для європейців. Багато десятків років вважалося нормальним купувати дешевий російський газ, який далеко не для всіх клієнтів "Газпрому" був дешевим. Але раптово це призвело до колосальних додаткових витрат: щоб компенсувати і компаніям, і споживачам в країнах ЄС шалено – на порядок – зросли витрати. Зараз називаються цифри, що в межах ЄС на різні компенсаторні виплати за 2022 рік витрачено близько трильйона євро. Саме так європейці "на власній шкірі" відчули справжню ціну "дешевого" російського газу. 

Це те, про що Європу попереджали ми, українці, про що попереджали поляки й країни Балтії. "Дешевий" російський газ - це насправді пастка. Те, що робить РФ - обман. Але всього цього не чули, не хотіли чути у Берліні, у Парижі, у Римі та у Брюсселі. Тепер усі прозріли.

Чи прозріли вони настільки, що Росія більше не зможе повернутися на цей ринок впливовим гравцем?

Російський експорт газу торік практично вдвічі обвалився. Проте він не обнулиться, німці його не обнулять. Дані першого тижня нового року - не показник. Особливо, якщо брати до уваги аномально теплу погоду в Європі, коли газ споживається мінімально. 

Звісно, повернення до того, як було, коли 55% газу, який, наприклад, імпортувався Німеччиною, було імпортовано саме з Росії, вже не буде. Нуль імпорту з РФ на початку 2023 року говорить сам за себе. Але не треба мати ілюзій про те, що далі з російської "труби" Європа нічого не візьме й будуть одні нулі. Ні. 

Поза всяким сумнівом, путінській Росії європейці не дозволять сісти собі на шию. Але на майбутнє, беручи до уваги європейську ментальність… Коли у РФ зміниться режим, в Європі захочуть дати шанс "новій Росії", заохотити її до співпраці. Себто цілком ймовірно повернення до збільшення обсягів імпорту енергоносіїв з поясненням про "коротке логістичне плече" й таке інше. 

І Росія знову скористається цією слабкістю європейців?

Звичайно, цим може скористатися новий господар Кремля. Не виключено, що росіяни знову діятимуть за принципом "можем повторіть". Тобто, спочатку можуть дати Європі "дешевого" газу, мовляв, "беріть, скільки зможете". А потім знову спробувати провернути свою стару аферу. 

З урахуванням того, що в європейських країнах будуть проходити вибори, будуть змінюватись уряди, такий сценарій ренесансу російського енергетичного експорту в ЄС виключати не можна. Хоча зараз він виглядає мало реалістичним на тлі того, що вже зробила та продовжує робити Росія. 

А що з українською ГТС у цій картині світу, яку Росія будує в Європі? 

В межах спецоперації по осушенню газового ринку Європи, Росія мінімізувала потік через нашу ГТС. Але поки що у росіян немає іншого вибору, як використовувати її на мінімумі, адже є чинний до 2025 року контракт (згідно з ним, є прокачка газу через ГТС України, або немає, Росія має платити). Але в певний час "Ч", коли РФ вирішить вдарити по Європі повним припиненням газопостачання, вона припинить постачання й через нашу ГТС. 

Росіяни у сезоні 2022-2023 побачили, як ЄС вдався до заощадження енергоспоживання, як відбулося скорочення імпорту газу з РФ, плюс - дійсно тепла зима. Це усе їхні плани зупинило. Але це не означає, що вони від них відмовились.

Тетяна Урбанська

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся