"Нічого не змінилося: ми досі споживаємо російське та білоруське паливо", - засновник мережі АЗС "Прайм" Дмитро Льоушкін

Засновник мережі АЗС "Прайм" Дмитро Льоушкін розповів УНІАН, що буде з цінами на пальне найближчим часом, чому повернення довоєнного оподаткування пального сприяє розвитку корупції, та яким чином ми досі споживаємо російські нафтопродукти.

Останні місяці ми спостерігаємо майже щоденне зростання цін на пальне. На які ціни українцям очікувати найближчим часом?

До кінця вересня ціни на пальне підвищаться ще приблизно на 2-3 гривні за літр через зростання світових цін на нафту. Гуртові закупівельні ціни вже зросли за два дні, а до роздробу це підвищення дійде через 2-3 тижні після того, як дорожчий ресурс замінить дешевший у резервуарах АЗС. Коли закачується дороге пальне, через певний час мережі АЗС не можуть нічого зробити, окрім як підвищити ціни для своїх клієнтів.

Тому питання щодо ще більшого підвищення цін на пальне вже вирішене. На це просто потрібен час.

Також варто враховувати, що в нас є значний обсяг пального, яке постачається в Україну через Дунайські порти. Буквально за останні кілька днів нафтова інфраструктура там серйозно постраждала внаслідок російських обстрілів. Тому постачальники не бажають тримати ресурс в припортовій інфраструктурі.

Залізнична інфраструктура також задіяна, але так само піддається обстрілам. На певному етапі, якщо ризики перевищать можливий прибуток (що цілком ймовірно), трейдери відмовляться від цього шляху постачання.

Трубопровідний шлях постачання пального був знищений кілька тижнів тому. Чомусь це замовчується, але нафтова інфраструктура дуже сильно постраждала за останні два тижні. Знищено трубу в Смизі - це колишня труба Медведчука, яка качала ресурс з Угорщини до Рівненської області. Там була дуже велика пожежа. Постраждала, зокрема, державна "Укрнафта".

Наразі тривають обстріли портової інфраструктури: із 33 "Шахидів" 25 збили, 8 прилетіло - цього вистачило.

Через це може залишитися переважно автомобільне постачання палива. А воно трохи дороговартісніше і не таке пропускне. Через це, можливо, виникне легкий дефіцит пального у країні. Кризи не буде, в жодному разі. Але ціни зростуть, оскільки ми не можемо сказати, що на 100 відсотків готові забезпечувати себе лише автомобільним транспортом.

Залізничні вантажні перевезення у нас теж не достатньо розвинені через різницю у ширині колій (в Україні потяги курсують "широкою" пострадянською колією 1520 мм, тоді як на кордоні вони зустрічаються з вужчою європейською – 1435 мм. Через різницю у ширині колій на кордоні перевізникам доводиться міняти візки вагонів або здійснювати перевалку вантажів, що сповільнює доставку – УНІАН).

Що у нас сьогодні відбувається зі споживанням пального? Чи покриває пропозиція попит?

З одного боку, у нас є ризик майбутнього невеликого дефіциту, але, з іншого боку - невизначеність зі споживанням. Річ у тім, що аграрії не сильно "кинулися" у поле. Усі чекали, що вони почнуть косити соняшник та кукурудзу, але цього поки не відбувається, тому що їм нікуди подіти більш раннє зерно. Воно за графіком вже мало бути вивезене, а на його місце з полів - звалюватися кукурудза та соняшник. Але цього року виходить, що пшениця та ячмінь досі лежать на токовищах (місцях для обмолоту, очистки та просушування зерна – УНІАН), оскільки усі чекали на "зернову угоду", щоб вивезти збіжжя через порти.

Для врожаю – це не проблема, кукурудзу можна збирати і в лютому, вона не обсипається, як зерно. Просто це відтягнуло збільшення споживання палива, яке вже мало статися. І тому тут два моменти: у нас прогнозується легкий дефіцит через обстріл портової інфраструктури й, у той же час, немає сплеску споживання за стандартною серпнево-вересневою збиральною кампанією. Добре з поганим збалансувалося.

Зараз на ринку палива навіть спостерігається невеликий профіцит через те, що трейдери навезли палива, підготувалися до високого споживання, а його не було. Але цей профіцит завершиться буквально у найближчі два тижні.

Чи прогнозуєте ви зменшення споживання бензину внаслідок зростання цін? Як із цієї ситуації будуть виходити АЗС?

Це як в анекдоті. Тато хлопчикові каже: "Ось, синку, паливо дорожчає". Син йому: "Ну, що, тату, тепер ми менше їздитимемо?". Тато синові: "Ні, синку, ти тепер менше їстимеш".

У жодному разі це не вплине на споживання.

Що станеться? Більше людей ставитимуть у машини газові установки, кілька людей дозволять собі купити електромобілі. У будь-якому разі, це не якісь глобальні зміни у споживанні палива.

Знаєте, коли споживання може впасти? Якщо почнуться блекаути, і країна сидітиме без електрики. При блекаутах не працюють склади, шахти, металургійні заводи. Взагалі нічого не працює. Відповідно, нічого не завантажується та не відвантажується. Без електрики усе зупиняється.

Один з основних факторів здорожчання пального в Україні – повернення довоєнного ПДВ. Як на це відреагував бізнес?

Якщо говорити про бізнес в цілому, то здорожчання пального - це погано, тому що дорожчають транспортні послуги. Але це закладається у собівартість, яку сплачує кінцевий покупець. Хліб, ковбаса, мінеральна вода чи будівельні матеріали – перевезення усього цього зросло у ціні через те, що здорожчало паливо.

Інший момент: куди пішли гроші із підвищення податків? Не до бюджету. Аграрії зараз мінімізують податки, скуповуючи податковий кредит. Транспортні та будівельні компанії цим не нехтують. Усі зараз малюють собі зайві вантажоперевезення, щоб менше заплатити податків. Оптимізуються в такий спосіб.

Податківці це все бачать. Чудово все розуміють. Вони мають чарівні кнопки блокування податкових накладних. Таким чином, вони мають додатковий важіль тиску на бізнес, "кошмарять" його, одержують хабарі. Я не бачу нічого, заради чого варто було повертати податки: країна не отримала грошей, але отримала корупцію. Я про це писав та говорив. Але у Гетманцева своя думка щодо цього.

Сім відсотків ПДВ (які були введені замість 20% у березні 2022 року, і які держава скасувала з 1 липня 2023-го, повернувши довоєнне оподаткування – УНІАН) всі платили. Цей податок повністю потрапляв до скарбниці. Наразі ж до бюджету потрапляє стільки ж, але суміжні галузі оптимізуються коштом підвищених податків. Зрештою, країна точно не отримала більше, але ми отримали сплеск корупції.

Якщо повернення ПДВ не дало бажаних результатів, чому чиновники не відіграють цей крок назад?

Це моя суб'єктивна думка, але повернення довоєнного ПДВ вигідне силовому блоку: податківцям, БЕБу – їх багато, їх треба чимось годувати. Вони раніше завжди жили за рахунок бізнесу. А зараз так сталося, що бізнесу стало вдвічі менше. Багато підприємств закрилося, багато хто не пережив блекаути. "Кормової бази" поменшало. А силовиків менше не стало. Відтак, повернули ПДВ. Гучно звучить, але це так і є.

Люди там за зарплатню не працюють. І ніколи не працювали, давайте називати речі своїми іменами.

Нафтопродукти яких країн на сьогодні здебільшого споживають українці?

Нічого не змінилося. Ми досі споживаємо російське та білоруське пальне. Як це відбувається? Такі країни, як Греція, отримують російські нафтопродукти і віддають нам як грецькі.

Ми, як країна, сказали, що не купуватимемо російське, щоб не годувати агресора. Окей, тепер купуємо турецьке пальне, але Туреччина - російське. Хіба за фактом щось змінилося?

Уся Європа теж по факту сидить на російських нафтопродуктах?

Абсолютно. В цілому, нічого не змінилося. Ви ж бачите, що заводи "Нафтан" та "Лукойл" не зупинилися. Все як шурувало повним ходом, так і шурує.

Ми отримуємо білоруський газ із документами Казахстану. Ми отримуємо російське паливо із документами Литви. І нічого вдіяти з цим ми не можемо.

А хіба не можуть європейці купувати саудівську чи американську нафту? Чи можлива повна відмова від російських нафтопродуктів?

Можуть. Вони дозволили собі 49 відсотків купажувати – робити суміші. А суміш - це половина того та половина іншого палива. Якщо європейці скажуть: "ми з Росії більше нічого не беремо", підірвуть нафтопроводи, ось тоді так. Але коли турецький потік повним ходом працює, танкери з Новоросійська щодня виходять, це означає, що нічого не змінилося. І це не від нас залежить. Від санкцій ефекту не було.

Артур Крижний

Артур Крижний

УНІАН в Google News