Теплі ковдри та буржуйки: в очікуванні найскладнішої зими в історії України

За півтора місяці в Україні має розпочатися найскладніший в історії опалювальний сезон. Держава та українці за цей час мають максимально підготуватися до різних сценаріїв, включаючи найгірший. Це допоможе більш ефективно протистояти російським загарбникам, не зупинити економіку та життя суспільства.

Ось і закінчилося літо, а отже за півтора-два місяці традиційно несподівано для всіх в Україну прийдуть холоди. А з ними почнеться перший повноцінний опалювальний сезон в умовах повномасштабного військового вторгнення Росії на нашу землю.

І хоча навала окупантів розпочалася наприкінці лютого, проте перші півтора місяці війни, коли ще тривав минулий опалювальний сезон, навряд чи дали українцям можливість повністю осягнути, що їх чекає наступної зими. Тому слова прем’єр-міністра Дениса Шмигаля про те, що цей опалювальний сезон точно буде найскладнішим в історії України, є лише констатацією факту, а не намаганням налякати співгромадян.

Яскравим підтвердженням цього є запровадження обов’язкової евакуації для мешканців підконтрольної частини Донецької області, адже вже сьогодні відомо, що централізованого опалення у цьому регіоні не буде. Таку ж евакуацію можуть запровадити на території деяких районів Запорізької, Харківської та Миколаївської областей.

Але складною буде зима не тільки у прифронтових регіонах, а й у тилу. У цьому плані яскравим підтвердженням є попередження мера Львова Андрія Садового. Він закликав львів’ян запастися електроплитами, електрочайниками, сухим спиртом, за допомогою якого можна буде розігрівати воду або їжу. А ОСББ, за його словами, мають подбати про буржуйки та дрова.

Такі заяви навряд чи додадуть оптимізму українцям, які до цього року і не уявляли, як це у XXI сторіччі грітися за допомогою прадідівських способів. Проте це також варто розцінювати як попередження і готуватися саме до найгіршого, адже прийдешня зима несе для України та її громадян багато викликів.

Чи вистачить блакитного палива

Однією з основних проблем підготовки до майбутньої зими, як і у минулі опалювальні сезони, є наявність у держави достатнього об’єму блакитного палива та вугілля.

Ще у червні прем’єр-міністр Денис Шмигаль поставив задачу, що до початку холодів в українських газосховищах потрібно накопичити не менше 19 млрд кубометрів газу, а також довести обсяги вугілля на складах до щонайменше 2 млн тонн.

Станом на сьогодні план по вугіллю виконаний, а от по блакитному паливу показник складає 13 млрд кубометрів. І як вважає голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко, до початку опалювального сезону малореально закачати газ у такому обсязі. Більше того, за його словам, Україні доведеться протягом зими імпортувати не менше 4 млрд кубометрів блакитного палива.

"Є технологічні обмеження щодо того, скільки газу на добу можна імпортувати і скільки закачувати. Теоретична можливість є, практичної немає. З іншого боку, важливо розуміти - і на рівні уряду таке розуміння є, що, по-перше, йшлося про кризовий сценарій; по-друге, не так важливо забезпечити 19 млрд кубометрів газу саме у сховищах перед початком опалювального сезону, важливо щоби ці додаткові 4-6 млрд кубометрів газу були доступні в опалювальний сезон", – сказав він.

Варто зазначити, що ціна на газ у Європі складає 2700 доларів за тисячу кубометрів, а ще минулого тижня була біля 3500. Тобто, за нинішньою ціною імпорт 4 мільярдів кубометрів обійшовся б нашій країні у майже 11 млрд доларів, що є астрономічною цифрою в умовах війни.

Проте багато експертів вважають, що озвучене урядом завдання по накопиченню газу є завищеним. Більш того, пройти зиму можна за рахунок блакитного палива власного видобутку. Цієї думки дотримується народний депутат Олексій Кучеренко.

"Я не знаю, звідки уряд і Шмигаль взяли цифру 19 мільярдів? На чому вона базується? Баланс, який ми запросили, вони поки що показати не можуть, але наші розрахунки показують, що в принципі українського газу вистачить. Потрібен стратегічний резерв у 2-2,5 мільярди на випадок, якщо Запорізька АЕС не буде в енергосистемі, бо тоді може виникнути дефіцит палива на наших теплових станціях. Це буде, умовно, лютий-березень", - сказав він агенції УНІАН.

Екс-міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель додав, що Україна цієї зими споживатиме менше газу за рахунок падіння промислового виробництва та знищення окупантами частини підприємств.

"Тому потенційний обсяг, який потенційно можна мати у наших газосховищах, на рівні 15 мільярдів. Тоді ми проходимо зиму і забезпечуємо себе необхідним обсягом", - сказав він.

Незважаючи на запевнення експертів, не варто відкидати варіант, що потрібно буде під час зими терміново шукати додаткові мільярди доларів на закупівлю газу на європейському ринку. І це може стати суттєвим викликом для держави у стані війни.

Операція "Прикрути кран"

Щоб без великих втрат пройти опалювальний сезон, представники влади закликають до повторення так званої ініціативи "Прикрути". Тоді, у березні 2018 року, українців на декілька днів закликали знизити на один градус температуру у своїх помешканнях, щоб зекономити блакитне паливо.

Ще у червні міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов попередив, що цієї зими "прикрутити" доведеться більш масштабно і не на один градус.

"Ми маємо відвикнути жити взимку з відкритими вікнами та обігрівати вулицю. Вважаємо, що оптимальна температура в оселі має коливатися в межах 18-20 градусів, але в жодному разі не нижче 16 градусів. Як в ощадливих країнах розвинутої Європи. Як ми переживемо цю зиму, залежить від кожного із нас. Готуватися до холодів варто саме зараз", - заявив міністр.

Голова "Нафтогазу" Юрій Вітренко повідомив, що цієї зими температура в квартирах українців опуститься на 4 градуси нижче за норму – до рівня у 17-18 градусів тепла.

Крім цього, він зазначив, що країну, ймовірно, чекає найхолодніша зима за останні десятиліття, а також "порадував": цей опалювальний сезон розпочнеться пізніше і закінчиться раніше.

У якості поради він закликав громадян запастися ковдрами та теплим одягом на випадок, якщо температура на вулиці впаде до мінус 10 градусів і нижче.

Корисну ідею про необхідність запастися теплим одягом озвучував і міський голова Києва Віталій Кличко, який зазначив, що ми всі живемо в суворих реаліях і маємо прораховувати різні сценарії.

"Ми зробимо все можливе і неможливе, що залежить від нас, щоб в оселях було тепло. Але прошу кожного підготувати теплий домашній одяг, теплі ковдри, тому що не виключаємо, що температура в домівках буде на декілька градусів нижчою за норму. Норма плюс 21 градус, а може бути 19 чи 18", - додав він.

Пошук запасних варіантів

Очікуване незначне зменшення температури в наших помешканнях, хоч і не виглядає приємною новиною, проте може вважатися найбільш оптимістичним варіантом проходження зими. Не варто забувати, що російські окупанти намагаються знищити критичну інфраструктуру, тому є великий ризик того, що вони можуть відчайдушно спробувати "заморозити" українців задля тиску на владу, щоб примусити розпочати переговори про мир.

Тому одних тільки запасів теплих речей чи наявності альтернативних джерел енергії може не вистачити. Зважаючи на це, експерт з питань ЖКГ Валерій Гнатюк, зауважив, що кожному громадянину потрібно чітко розуміти, де він перезимує, якщо не буде опалення у багатоквартирних будинках у разі форс-мажору.

"Якщо снаряд чи ракета попаде у трубопровід, і він буде зруйнований, тоді чи є газ у сховищах чи його немає, це вже буде надзвичайна ситуація. Якщо це станеться під час морозів, це потягне за собою злив води з систем опалення. Далі люди будуть намагатися зігрітися, включать електроприлади, проводка у будинках не розрахована на такі витрати, на таку потужність. Це потягне руйнування електропроводки, і взагалі не буде ніяких джерел енергії, якими можна буде зігрітися", - сказав він.

Ескперт Олексій Оржель додає, що українці мають підготувати декілька планів евакуації у пошуках тепла.

"План В – це знайти альтернативні можливості кудись переїхати, якщо теплозабезпечення та електрозабезпечення будуть відсутні протягом доби, двох, трьох. Це можуть бути друзі, це можуть бути місця за містом, це можуть бути села, будинки родичів. І треба зараз поїхати перевірити, знайти можливість може десь купити генератор, перевірити роботу альтернативних джерел забезпечення тепла. Це не означає, що ви обов’язково будете йти по цьому плану, але він має бути готовий", - зазначив він.

Крім цього, він радить підготувати ще один план – на випадок, якщо ситуація з теплозабезпеченням буде критичною впродовж більш тривалого періоду часу. Тоді треба розглядати можливість далекої евакуації.

"Тому що ми розуміємо, що рашисти знають наші системи, можуть надовго відключати їх, ми знаємо ситуацію по Запорізькій АЕС. Вони можуть обстрілювати системи електрозабезпечення і це буде створювати критичні ситуації в енергетичній системі", - додав він.

Не остання зима

Багато хто з експертів впевнений, що цей опалювальний сезон держава якось пройде, але треба також думати про долю наступного.

Варто нагадати, що в країні введено мораторій на підвищення майже всіх комунальних тарифів, причому тарифи на тепло стримують третю зиму поспіль. Також заборонено стягувати штрафи і пені за несплату комуналки. Та навіть це не допомагає вирішити проблему боргів за комунальні послуги, які з початком повномасштабного вторгнення дикої орди на нашу землю лише зростають, адже у значної кількості українців суттєво погіршився фінансовий стан.

Сьогодні на територіях, де йдуть бойові дії, місцеві мешканці сплачують за комуналку на рівні не більше ніж 10 відсотків. У центральних регіонах країни цей показник складає 50-70, а на заході України – близько 80–85 відсотків.

Чи варто казати, в якому стані перебуватиме вітчизняний комунальний сектор навесні наступного року, працюючи собі на збиток. Особливо це стосується підприємств теплокомуненерго, яким тільки доводиться очікувати на обіцяну державою фінансову допомогу у вигляді компенсації різниці в тарифах – між діючими та економічно обґрунтованими.

Як зазначає Олексій Кучеренко, на сьогодні в сфері теплогенерації через стримування тарифів та падіння рівня сплати за послуги з боку населення накопичуються проблеми з ремонтами, зі зносом мереж, котлів, тобто, надійність систем з кожним роком тільки погіршується.

"Цієї зими ми якось перезимуємо, але наступна зима мені не зрозуміла, коли російського газу взагалі не буде. Ми сховища зараз спрацюємо, у нас там сьогодні має бути 13 мільярдів теоретично, а на кінець зими буде дев’ять. А ось для наступної зими - де ми газ візьмемо", - додає він.

Тут можна додати, що до війни Україна добувала на своїй території щороку біля 20 мільярдів кубометрів газу, з яких 15 мільярдів належать державній компанії.

Прийдешня зима, безумовно, дасть відповідь на питання: як наші домівки переносять режим "прикрути" та вкотре продемонструє важливість проведення масштабної енергетичної модернізації всієї країні. Чи можливо буде провести значний обсяг робіт протягом весни та літа 2023 року за умови припинення війни – питання риторичне.

Хочеться вірити, що влада перейде до планування дій на більш довгий період. Тоді кожної весни не буде переможних реляцій стосовно "успішного" проходження чергового опалювального сезону, а лише розуміння зроблених помилок та політична воля їх виправити.

Дмитро Шварц

УНІАН в Google News