Тепло на душі, але не в оселі: яким буде прийдешній опалювальний сезон

Надворі холоднішає, й місцева влада українських міст потроху підключає оселі громадян до опалення. Частину минулого опалювального сезону українці провели у темряві та холоді. Чи буде ця зима складнішою за попередню, - розбирався УНІАН.

Холод, темрява, свічки – слова, що до болю тісно асоціюються з опалювальним сезоном. Торішній – досі навіює неприємні спогади, цьогорічний — вже дихає у потилицю.

Прийдешній опалювальний сезон в Україні може знову виявитися складним через ризик повторення росіянами масованих обстрілів нашої критичної інфраструктури, яка й без того перебуває у доволі хиткому стані після минулорічних атак.

"Ми не плануємо блекаутів і відключень, але операторами систем розподілу підготовлено графіки відключень, якщо раптом атаки росіян і пошкодження будуть такими, що доведеться їх впроваджувати", - розповідає заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.

Крім цього, досі немає однозначної відповіді на питання: навіть без обстрілів, чи витримає українська енергосистема холоди, та чи вистачить нам наявних енергоресурсів?

Перші холоди: коли включать опалення у 2023 році

В Україні опалювальний сезон зазвичай починався у середині жовтня. Проте цей рік радує нас теплою осінню, що грає нам на руку, бо відтак ми можемо зачекати із підключенням опалення і, таким чином, зекономити на енергоресурсах. Станом на кінець жовтня не усі українські міста увімкнули свої котельні.

Як правило, опалення вмикають, коли середньодобова температура протягом трьох днів поспіль тримається на показниках нижче 8 градусів тепла, і, навпаки, вимикають, коли стовпчики термометрів показують вищу температуру.

Гріються батареями, а не сонячними променями сьогодні жителі Луцька, Івано-Франківська, Вінниці, Житомира, Рівного, Черкас, Харкова, Тернополя. Тим часом, більш південні Дніпро, Кривий Ріг, Херсон, Миколаїв, Одеса та Запоріжжя можуть насолоджуватися більш-менш теплою погодою приблизно до середини листопада – а відтак опалення там ще не підключали.

Тим часом, у Києві до теплопостачання підключили не увесь житловий фонд. Станом на 20 жовтня опалення увімкнули для 7 тисяч будівель. Але вже 22 жовтня в столиці було зафіксовано потепління — температура повітря піднялася до 18 градусів тепла – і міська влада вирішила не вимикати тепло повністю, але перевести опалення у будинках Києва на мінімум. За даними погодного сайту Wisemeteo, середньодобова температура нижче 8 градусів із позначкою "плюс" прийде до столиці не раніше 8 листопада.

Схожа ситуація у Львові. Там подача тепла розпочалася 15 жовтня, проте вже 20 жовтня у міськраді повідомили, що опалення будинків призупиниться через потепління. За прогнозами метеорологів, нижче восьми градусів тепла середня температура у тому регіоні опуститься після 10 листопада.

Тепло під загрозою

Чи буде цієї зими в оселях українців тепло, багато в чому залежить від наявності електроенергії. У разі блекаутів батареї громадян поступово холоднішатимуть, оскільки для доставки теплої води по трубам використовуються електричні компресори. А заживити критичну інфраструктуру таких великих міст, як, наприклад, Одеса, генераторами - вкрай складно.

В "Укренерго" заспокоюють: якщо масованих ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури не буде, або вони виявляться неефективними, українська енергосистема здатна витримати максимальне споживання навіть у найхолодніший день у році.

"Ми змоделювали найхолодніший день під час проходження опалювального сезону, з найбільшим споживанням. Це моделювання показує, що найхолодніший день ми проходимо, але із застосуванням імпорту електроенергії та включенням додаткових енергоблоків на газу", - розповів очільник НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький.

Втім, українські експерти мають іншу думку. Якщо температура повітря сягне мінусових показників, Україна відчуватиме брак близько двох гігават електроенергії (цю потужність можна порівняти із генерацією двох атомних реакторів). І це за умови покупки електрики з-за кордону.

"Споживання, що перевищуватиме 17 гігават (а за прогнозами, при мінус 10 потрібно буде гігават 19) - то для нас проблема. І 17 гігават - це з дозволеним офіційно імпортом. Можливо, можна дотягнути до 17,4 або 17,6 гігават, але все, що вище — це проблема. Плюс, треба розуміти, що це ідеальний сценарій, за якого у нас працює вугільна генерація й нічого не вилітає". – розповідає у коментарі агентству УНІАН директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.

Експерт додає, що українській енергосистемі сьогодні бракує запасу міцності. Проте, навіть попри це, на думку Харченка, прийдешній опалювальний сезон буде легшим за торішній.

"Моє відчуття, що ця зима пройде легше. Ми знаємо, що буде відбуватися. Ми значно краще готувалися в усіх напрямках, і я не вірю в здатність москалів у два рази інтенсивніше нас валити. Тому з урахуванням того, як ми готувалися, як зараз виглядає взаємодія ППО й енергетиків, як побудовано пасивний захист енергооб’єктів, які тренування відбулися в енергетичній системі, я схильний вважати, що буде краще", - вважає Харченко.

Але якщо енергоблоки електростанцій так-сяк, але ремонтувалися, і існує примарний шанс того, що тотальних блекаутів нам вдасться уникнути, то, за словами експертів, ТЕЦ, які забезпечують мешканців міст гарячою водою і теплом, сьогодні перебувають у гіршому стані.

Готовність теплової енергетики

Теплоелектростанціями (ТЕС) у нашій країні управляють здебільшого дві компанії – державна "Центренерго" та ДТЕК найбагатшого українця Ріната Ахметова. І сказати точно, на якому етапі підготовки до зими перебуває перша – складно.

"Оцінити готовність "Центренерго" неможливо, бо немає об’єктивної інформації. Але більшість людей, які мають хоч якісь інсайди, кажуть, що "там ще кінь не валявся". ДТЕК свої станції тримає більш-менш у порядку. Але в них було багато прильотів", – розповідає Олександр Харченко.

Із теплоелектроцентралями (ТЕЦ) ситуація схожа. Експерти мають питання щодо готовності тих ТЕЦ, що перебувають під контролем "Нафтогазу". За словами Харченка, ті люди, які мають відношення до комунальної сфери, кажуть, що "великої уваги та фінансування ті ТЕЦ не отримували".

"А вони у доволі поганому стані через вік і загальну ситуацію", – уточнює експерт.

Але незважаючи на певні прогалини у готовності окремих об’єктів, директор Центру дослідження енергетики запевняє, що, в цілому, українська теплова енергетика готова до холодів. Наприклад, на думку експерта, непогано підготувався Київ: міська влада доклала багато зусиль до підготовки "Київтеплоенерго". Крім того, була приведена до ладу генерація тепла у Житомирі, Дрогобичі й Вінниці.

"Все залежить від регіону. Але більшість міст до сезону готувалися і зусилля докладали. Просто хтось це зробив добре, а хтось - просто це зробив. Це стосується і ТЕЦ, і котелень", - розповів енергетичний експерт Харченко.

Чи вистачить газу

Інше важливе питання перед прийдешньою зимою – чи вистачить нам енергоресурсів, зокрема газу. Блакитне паливо використовується регіональними теплокомуненерго для генерації тепла. Крім того, природний газ частково використовуються на теплоелектростанціях для виробництва електроенергії. І, звісно, великим споживачем метану є приватний сектор.

До майбутнього опалювального сезону Україна планувала накопичити 14,7 мільярдів кубометрів природного газу. На щастя, ми вже давно перевищили ці показники.

"На сьогодні Україна накопичила 16 мільярдів кубометрів газу, чого достатньо для проходження зими. Ми продовжуємо видобуток в Україні, й ці показники також зростають", - розповідає голова правління НАК "Нафтогаз України" Олексій Чернишов.

Накопичити такі об’єми стало можливо за рахунок запуску кількох нових високопродуктивних свердловин. До слова, ця зима буде першою і історії незалежної України, яку наша країна пройде за рахунок газу власного видобутку.

Синоптики прогнозують, що прийдешня зима в наших широтах буде схожою на минулу, а отже – відносно м’якою. Якщо ці прогнози справдяться, то Україні вистачить тих запасів газу, які є на сьогодні. Для розуміння, на опалювальний сезон 2022-2023 років було витрачено близько 14 мільярдів кубометрів блакитного палива.

Разом з тим, "Нафтогаз" готується до обстрілів Росією газової інфраструктури. В компанії стверджують, що станом на сьогодні об’єкти вже достатньо захищені.

"Завершена підготовка комплексного і базового захисту наших об'єктів, тому ми очікуємо і готові до різних подій", - заявив Олексій Чернишов.

Чи вистачить вугілля

Проте з енергетичним вугіллям, яке слугує пальним для виробництва електроенергії на теплових електростанціях – ситуація діаметрально протилежна. Згідно з вересневими підрахунками Центру економічних і політичних досліджень Разумкова, ми суттєво відстаємо по накопиченню запланованих запасів – приблизно на 500 тисяч тонн. Але є й добра новини: експерти не вважають цю ситуацію критичною.

"Не можна сказати, що з ресурсами у нас критична ситуація. За планом потрібно, щоб до 15-20 жовтня було на складах 1,8 мільйонів тонн вугілля. На сьогодні – це 1,3 мільйони тонн", - розповідає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

На думку експертів, найбільші проблеми при накопиченні вугілля створила державна "Центренерго". Компанія цілеспрямовано не закуповувала цей енергоносій ще з кінця минулорічних холодів.

Теоретично, замінити вугілля, якого не вистачає, на українських ТЕС цілком може природний газ. Але блакитне паливо банально дорожче за вугілля, а енергетичної цінності його спалювання несе менше, тому такий сценарій є небажаним.

Як зробити оселю тепліше: поради експертів

З урахуванням наведених факторів, ризик того, що українцям доведеться інколи сидіти без світла і тепла – лишається достатньо високим. А тому українцям варто вже зараз самостійно потурбуватися про власне тепло.

Перше, що радять експерти – проклеїти шпарини у вікнах і дверях. Метод дешевий, але ефективний (послуга обробки шпарин спеціальною плівкою стартує у ціні від 220 гривень за погонний метр).

"Якщо вікна старі та дерев’яні, й у вас немає коштів, щоб їх поміняти на металопластикові, то є утеплювачі на спеціальній плівці. Люди користуються цим методом багато років", - розповідає голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Ціна встановлення нових металопластикових вікон залежатиме від їхньої площі: квадратний метр склопакета коштує, у середньому, 2500 гривень. Якщо ви вже маєте металопластикові вікна, але вони пропускають холод, то їх обов’язково треба відрегулювати й замінити ущільнювачі. В середньому, ціна регулювання одного вікна коштує 120 гривень, новий утеплювач – 60 гривень за погонний метр.

При цьому, залатати шпарини, відрегулювати або замінити вікна експерти радять не лише у власній квартирі, але й у під’їзді будинку.

"Це дозволить зберегти до 15 відсотків тепла. Це те, що можна зробити дуже швидко, і що принесе непоганий результат", – запевняє Попенко.

Експерт з ЖКГ радить не витрачати час та гроші на утеплення батарей (зокрема, шляхом встановлення спеціального термоекрану). На його думку, це не дає якогось суттєвого результату. Натомість, він рекомендує промити усю систему теплопостачання будинку (ця послуга обійдеться у близько 1000 гривень). Цю процедуру важливо проводити регулярно, бо у трубах накопичується іржа, через що тепловіддача батарей стає меншою.

"Тепловіддача батарей після промивки збільшується до 30 відсотків", - каже експерт.

Разом з тим, навіть якщо батареї не даватимуть достатньо тепла, але буде світло, українці завжди зможуть увімкнути електрообігрівачі, аби зігрітися. Проте експерти рекомендують бути обережними, адже це дуже енергоємні прилади, і якщо увесь будинок увімкне їх одночасно, може статися загоряння. Для того, щоб убезпечити себе від пожеж, експерти рекомендують жителям багатоквартирних будинків завчасно перевірити стан електричних мереж: щитові на поверхах та у підвалах.

Власники приватних будинків можуть грітися твердопаливними котлами або камінами. Ціни на котли починаються від 12 тисяч гривень. В середньому, за даними експертів, на зиму потрібно накопичити близько 40-50 кубометрів дров (куб коштує від 200 до 2000 гривень, залежно від типу дерева та регіону його придбання).

До чого готуватися

Минулої зими масовані терористичні обстріли росіян застали нас зненацька. Нам доводилося жити й адаптуватися до нових умов "на ходу". Проте до майбутнього опалювального сезону ми добряче підготувалися. І українська ППО стала міцнішою.

"Минулого року не було ні Patriot, ні NASAMS, ні IRIS-T, ні SAMP-T, ні багатьох інших систем. Наша ППО стала ще більш комплексною і досвідченою. До зими вона буде ще міцнішою, ще сильнішою й ефективнішою", - вважає прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

До того ж, українські енергетики мають запаси обладнання для швидких ремонтів пошкоджень розподільчих мереж.

"Наскільки це взагалі можливо, енергетики готові. Позитивом є те, що у листопаді-січні до нас за графіком буде їхати велика кількість високовольтних автотрансформаторів і потужного обладнання", - каже експерт Харченко.

До справжніх холодів лишається ще кілька тижнів. Як ми пройдемо зиму – зі світлом та теплом, чи переважно без – досі відкрите питання. Проте, у цьому році, на відміну від попереднього, українці вже мають бути готовими до будь-яких сценаріїв розвитку подій.

Артур Крижний

УНІАН в Google News