Десять років тому, щоб заохочувати людей встановлювати сонячні панелі на дахах, вигадали «зелений тариф» / фото УНІАН

Вбивча мода на «зелене». Чому ростуть тарифи на електрику і хто на цьому наживається

19:40, 13.12.2020
13 хв.

На енергетичному ринку України – величезна криза. Гра у модний «зелений тариф» накопичила мільярдні борги, які товстосумам, що наживаються на енергетиці, доведеться віддавати кожному українцю.

Уранова пігулка

Електроенергія в наших домівках бере початок з маленької уранової пігулки. Вона важить близько 8 грамів, але здатна цілий місяць освітлювати, приміром, таке місто, як Енергодар (місто-супутник Запорізької АЕС з населенням 53 тисячі осіб). В одній касеті, багато яких занурюють в активну зону реактора, знаходиться близько півтонни таких пігулок. Ці касети – триметрові гіганти, в яких заґратований уран. З них забезпечується половина усієї електроенергії в нашій країні.

Повномасштабний тренажер Запорізької АЕС - так виглядає ядерний реактор в натуральний розмір. В руках у кореспондентки ТСН.Тижня Ірини Прокоф’євої – макет уранової пігулки

До 2017 року ці стратегічні системи ми купували виключно в Росії. Але не тепер. У 2020 році шість з тринадцяти українських енергоблоків повністю перевели на американське ядерне паливо. Так Україна дала знати всьому світу - країна не залишиться без електрики, якщо комусь у Кремлі спаде на думку ідея влаштувати паливну диверсію. Та захищати себе і споживачів від загрози зовнішньої виявилось значно легше, ніж від загроз внутрішніх.

Відео дня

«Сталося так, що атомники самі опинилися під напругою», - розповідає кореспондент ТСН.Тижня Ірина Прокоф’єва.

Бо, з’ясувалось, що виробляти електроенергію, попри складну і затратну технологію, набагато простіше, ніж її потім продати. Навіть якщо вона найдешевша в країні. Причому гра влаштована так, що переможець відомий заздалегідь, а спонсор  чемпіона  -  держава і наші кишені.

«Зелений тариф»

Увімкнена електрична лампочка / фото УНІАН

Звідки взагалі світло з’являється в наших квартирах? Всього в Україні існує чотири генерації електрики: атомні, гідро, теплові (це ті що працюють на вугіллі) та відновлювальні - сонячні та вітрові. Усі вони, наче продавці на автобазарі, виставляють свій товар на ринку. Однак і серед виробників електрики є старенькі «Жигулі», державні «Ланоси» і модні «Тесли». Коштують по-різному, коптять по-різному, а от дістатись до покупця прагнуть однаково.

«Втім, вільний доступ, бодай до воріт ринку, є не у всіх. І одним від цього добре, іншим - хоч плач. Річ тут вартості одного кіловата. Була б воля, всі купували б найдешевшу - атомну, і десятою дорогою обходили дорогу зелену. Але, щоб дорогий товар не пропав, чиста електрика отримала стабільного покупця - державне підприємство. Цей покупець купує половину від того, що дали АЕС, по одній копійці,  забирає усе, що виробили «зелені», перемішує дороге з дешевим, і тільки потім виставляє на прилавок  ринку. Умова одна - треба чи не треба йому ті кіловати від «зелених», а купувати їх він зобов'язаний», - розповідає Ірина Прокоф’єва.

Все це має цілком законне пояснення. Називається – «зелений тариф». Та наразі, окрім електрики, ця галузь генерує суперзаробітки  своїм власникам та   велетенські проблеми державним атомним станціям і споживачам. І ця біда освячена у високих державних кабінетах.

Починалось все як казка про модну, екологічно чисту і стратегічно важливу альтернативу традиційним виробникам електрики. Десять років тому, щоб заохочувати людей встановлювати сонячні панелі на дахах, влада якраз і вигадали той самий «зелений тариф».

Сонячні батареї на даху житлового приватного будинку / фотоУНІАН

Все б нічого. Та скористались цим не прості люди, а великий бізнес. Товстосуми, наші й іноземці, вчасно зметикували - українські поля накриті панелями - невичерпний клондайк.

Сонячні панелі / фото УНІАН

Бо, по-перше, «зелений тариф» - найвищий у Європі, по-друге, прив'язаний до валюти. Тож  сонячним баронам не страшні ані інфляція, ані падіння гривні. І нарешті третє – все, що вони не вироблять, держава гарантовано викупить.

Ще й ціна 1 вата потужності панелей знизилася з 3 доларів до 30 центів, а от тариф застиг на місці. Хто встиг побудуватися до 2020 року, ще отримав бонус плюс від держави - зафіксував високу ціну кіловата на десять років наперед.  Та цього року стало очевидним – «проковтнути» стільки модної зеленої енергії і за такі велетенські гроші держава не готова.

«У нас так склалося, що за 2017-2019 роки збудувалося досить багато виробників за «зеленим тарифом».  Оскільки у нас тарифи фактично найвищі в Європі, потрібно величезну кількість грошей для того, щоб покрити ці платежі зеленій генерації», - розповів ТСН.Тижню голова комітету з питань енергетики та ЖКГ Верховної Ради Андрій Герус.

Єдине джерело грошей на ринку - це промисловці та ми із вами. Більше взяти ніде. Нардеп Андрій Герус запропонував Уряду підключити держбюджет і домовитись з виробниками про зниження тарифів. Всі вдарили по руках. Але проблема нікуди не зникла.

«Зниження енергії вітру на 7,5%, а зниження за енергію сонця на 15%. Але ми пам’ятаємо, що у нас тарифи зафіксовані в євро. І девальвація гривні, яка відбулася, з’їла усе урізання.  Тобто сьогодні «зелені тарифи» в гривні навіть вищі, ніж вони були у травні цього року», - каже Герус.

Тоді в Міністерстві енергетики винайшли ще один, ну, дуже креативний варіант порятунку зелених інвесторів - за рахунок державного Енергоатому.

Атомна пружина

ТСН.Тиждень відвідав Запорізьку АЕС – найбільшу у Європі електростанцію. Тут працює кожен п’ятий мешканець Енергодара – міста-супутника станції. Шість енергоблоків, розташовані тут, щогодини живлять квартири, промислових гігантів, електротранспорт та ліхтарі на вулицях центра та півдня країни.

Запорізька атомна електростанція / фото УНІАН

«Кожну годину один мільйон кіловатів передається в енергосистему України від кожного енергоблока Запорізької атомної станції», - розповів ТСН.Тижню начальник зміни енергоблока Запорізької АЕС Володимир Мороз.

Тобто того, що за годину виробить один реактор, звичайній сім’ї вистачило б на 300 років. Однак влітку цього року Запорізька АЕС була змушена зупинити три свої енергоблоки. Бо так розпорядилася тодішня міністерка профільного міністерства Ольга Буславець. 

Ольга Буславець/ фото УНІАН

Цей літній перепочинок обернувся велетенською проблемою взимку, каже диспетчер станції Ілля Захаров: «По-перше, міністерство нам надає прогнозний баланс використання і випрацювання. Літом велика кількість енергії виробляють сонячні електростанції. Їхній виробіток доходить практично до одного енергоблоку Запорізької АЕС. Комусь потрібно було скоротитися. Чомусь скоротилися ми».

Уявіть ситуацію: в Україні вирує пандемія, промисловість падає, а отже й споживання електрики - люди сидять по домівках і намотують кіловати світла, яке отримують від державного Енергоатому всього по одній копійці за кіловат. Але пані міністерка вирішує: дешеву атомку скоротити, а нам продати увесь дорогезний струм від зелених бізнесменів. 

Державна генерація не те, що нічого не заробила, а ще й пішла у мінус. Адже адміністративним рішенням згори їм фактично обмежили ще й вільний вхід на ринок. І це явно не влаштовує керівництво Енергоатома. 

«Ми постійно натикаємось на якісь проблеми, на якісь обмеження, які робляться для нашої генерації на користь іншої генерації», - розповів ТСН.Тижню в.о. гендиректора НАЕК «Енергоатом» Петро Котін.

В.о. гендиректора НАЕК «Енергоатом» Петро Котін

Ви вже здогадались, про яку іншу генерацію він говорить? А тепер здогадайтесь, у чиїх приватних інтересах діяли державні діячі профільного міністерства? Вибір не надто широкий - монополіст енергогалузі у нас всього один.

То скільки ж грошей українці вже винні «зеленим» виробникам? Держава накупувала «зеленої» електрики на 56 мільярдів гривень. А продала всього на 16. Не треба бути математиком, аби зрозуміти, що збитки від такої державної економіки – сорок мільярдів. Віддати їх держава не просто мусить, а зобов’язана. При чому такі умови сама собі прописала під гаслами - збудуємо більше зелених електростанцій. Інакше - катастрофа. Інвестори в суд подадуть. Тож на горизонті - ще більші виплати.

Наразі Уряд, аби хоч якось звести кінці з кінцями, викручує руки промисловості. Саме через це системно підвищується тариф на транспортування струму. З першого грудня - плюс сім копійок на кіловаті. В масштабах країни - мільярди. Але все це, зрештою, оплатимо ми всі - в товарах, проїзді, тарифі на воду… І це при тому, що на обслуговування ліній електропередач реально йде 9 копійок. Решта - в спеціальну «заначку», з якої гроші рікою течуть на покриття «зелених тарифів». Цього року набігло вже 60 мільярдів.

«Це серйозна сума. На наступний рік, думаю, буде, мабуть, 70 мільярдів гривень. Ці кошти потрібно десь знаходити», - каже Андрій Герус.

Щонайменше чверть цих коштів потече до компанії ДТЕК – найбільшого тримача сонячних електростанцій та найпотужнішого вітропарку в країні. І це при тому, що «зелений тариф» вже давно покрив витрати на обладнання. Тепер - чисті прибутки. Точніше надприбутки.

Але і це ще не все. Зараз, коли сонця фактично немає, зелена генерація дає нуль кіловатів в мережу, а потреба в електриці значно зросла та ще й ціни на ринку найвищі. Здогадайтесь, хто включається і в гру? Правильно теплові електростанції, більшість з яких теж належать компанії ДТЕК. А от державному Енергоатому, включно із Запорізькою АЕС, доводиться розгрібати наслідки сплячого режиму енергоблоків.

«Ми ж не можемо зупинити блоки і перевантажувати паливо, яке ще може працювати, яке не випрацювало свій строк», - каже головний диспетчер Запорізької АЕС Ілля Захаров.

В грошах примусова зупинка означає - дорогезне уранове паливо вигоріло на холостому ходу. Електроенергії на підтримку навіть стоячої АЕС використали стільки ж. Зарплати ядерникам ніхто скасувати не може. І зараз замість того, щоб давати дешеву електрику споживачам, її знов не вистачає.

Це свідоме нищення української атомки, яке вже створило  системну  загрозу державі. Виконуючий обов'язки гендиректора «Енергоатом»  Петро Котін пропонує міністерству свої варіанти порятунку енергоринку. Але там поки мовчать.

«Ми розуміємо, що потрібно, щоб стабілізувати ринок. Звичайно, окремі групи намагаються нам заважати. Ну, неможливо взяти і півгенерації країни роздерибанити, розтягти по кутках і віддати у приватні руки», - підкреслює він.

Заплатить кожен

Куди рухатиметься українська генерація електроенергії? Всі розуміють, що потрібно знижувати «зелені тарифи», інакше ми зайдемо на нове коло боргів. Щось подібне сталося в Іспанії – країні, яка перша пережила зелений дефолт.  Іспанія так заплуталась в елітній  зеленій енергетиці, що врешті не було, чим заплатити ні сонячним станціям, ні традиційним електростанціям. Програли всі. Тільки за кілька років після стабілізації тарифів, туди прийшли нові інвестори. А що у нас?

«Залишається проблема з зеленою енергетикою. Вона для нас буде залишатися і в наступному році. Потрібно буде постійно шукати якесь рішення, щоб ситуативно, тактично виправити проблему», - вважає Андрій Герус.

Андрій Герус переконаний, що проблема з зеленою енергетикою залишатиметься і в наступному році / фото УНІАН

У Міністерстві енергетики за останній місяць кілька разів відбулась ротація керівників з приставкою в.о. Тепер у кріслі очільника формально всівся Юрій Бойко, посунувши афільовану з власником ДТЕК Ольгу Буславець. Він анонсував кардинальні зміни, але пішов на лікарняний, так і не розшифрувавши своїх намірів. В кріслі очільника міненерго знов Ольга Буславець. Втім, на діалог ТСН.Тиждень вона не пішла. Скайпом ми говоримо з заступником міністра з євроінтеграції - Ярославом Демченковим. Стверджує - країна взяла впевнений курс на розвиток зеленої енергетики. Але якою ціною, поки сказати не може.

«Якщо зараз не будуть вжиті заходи до забезпечення збалансованості ринку електричної енергії в наступному році, то наслідки будуть дуже страшні для економіки і для кожного з нас. Умови гри визначаються в дуже, як ви бачите, у важких умовах - політичних і економічних. Щоб умови гри визначати, ми мали б спочатку думати про нашого споживача. Щоб зміна правил гри на ринку не дуже вдарила по них», - каже він ТСН.Тижню.

Та насправді існує велика ймовірність, що урядову турботу про споживача ми всі відчуємо вже незабаром.  Для розуміння: ми в жодному разі не агітуємо проти сонячних електростанцій. Лише проти правил, які безсоромно грабують наші  кишені, примусово душать дешевий і безпечний атомний струм і загрожують стабільності усієї енергосистеми країни. Адже вже зрозуміло, якими грошима будуть закривати велетенську дірку від такого державного менеджменту. Тарифи для нас скоро виростуть.

Ірина Прокоф’єва, Олександр Ребенчук, Валерій Бурділов

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся