Як енергоефективні інновації допоможуть врятувати Україну та ЄС від енергокризи

Вторгнення російської орди на українську землю, санкційна політика проти агресора та спровокована Росією криза енергоносіїв у Європі призвели до змін енергосектору усього регіону. УНІАН розбирався з тим, як Україна та країни ЄС будуть розвивати найближчим часом енергоефективні технології.

Майже десять місяців повномасштабного російського вторгнення на нашу землю сильно вплинули на життя усієї країни. Українцям довелося адаптуватися до нових умов існування: часто на новому місці, з новою роботою та зміненими планами на майбутнє. Варварські дії росіян на полі бою й на міжнародній арені радикально змінили й енергосектор: як загальноєвропейський так і вітчизняний. Підхід цивілізованого світу до розв'язання проблеми енергетичної кризи, створеної кривавою Росією, ставить відтепер у центр політичних та економічних планів розвиток енергоефективності.

Так, за даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) глобальні інвестиції в енергетичну ефективність (у реконструкцію будівель, розвиток громадського транспорту та інфраструктури для електромобілів) мають сягнути рекордних 560 мільярдів доларів у 2022 році, що на 16 відсотків більше ніж торік. Значна частина цих інвестицій здійснюється саме на нашому континенті.

"У 2022 році уряди та споживачі все частіше звертаються до заходів з підвищення рівня енергоефективності як частини відповіді на перебої в постачанні палива та рекордно високі ціни на енергію. Усе це сигналізує про поворотний момент для цієї сфери після кількох років повільного прогресу", - повідомило агентство.

За його оцінками, у 2022 році світова економіка використовувала енергію на 2 відсотки ефективніше, ніж торік. Темпи покращення майже вчетверо перевищили показники за останні два роки та майже вдвічі за останні п’ять років.

"Енергоефективність знову стала пріоритетною. Розвиток цієї сфери є необхідним для подолання сьогоднішньої кризи, оскільки її величезний потенціал допомагає впоратися із викликами щодо доступності енергії, енергетичної безпеки та зміни клімату", - заявив виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль.

Чи здатна Україна, яка наразі потерпає від варварських ракетних атак на нашу енергетичну інфраструктуру і масово застосовує відключення споживачів від електромереж, доєднатися до енергоефективного флеш-мобу західних партнерів і які для цього потрібно створити умови?

Біогаз, як засіб енергонезалежності

Один із ключових напрямків енергоефективної стратегії є розвиток виробництва біогазу. Країни Європейського союзу вже розпочали активно розвивати цей сектор. І не дарма, бо ціна на цей вид енергоносіїв значно менша, ніж на газ (середня ціна біометану у Європі сягає 80 євро за мегават, проти 134 євро за його викопного конкурента).

"Сектор біогазу та біометану вже забезпечує 18,4 млрд кубометрів відновлювального газу для Європи. Для порівняння, це дорівнює споживанню природного газу Бельгією та становить 4,5 відсотка споживання газу в ЄС в 2021 році. У середньостроковій перспективі наш сектор є ключовим стовпом стратегії "REPowerEU", включаючи ціль – досягти виробництва 35 млрд кубометрів біометану до 2030 року", - пояснює генеральний директор Європейської біогазової асоціації Гармен Деккер.

Ще більше зростання цього сектору передбачається за результатами 2022 року, оскільки в країнах ЄС запрацювали 184 нові біометанові установки. Такий стрімкий розвиток пов'язаний з курсом Єврозони на зменшення парникових викидів, за яким до 2050 року європейці повинні відмовитися від використання усього викопного палива. Західні аналітичні центри прогнозують, що до середини століття Європейський союз буде споживати і виробляти 120 мільярдів кубометрів біометану на рік.

Враховуючи те, що Україна є кандидатом на вступ до ЄС, і згодом стане його повноцінним членом, то й відповідні стратегії по декарбонізації і розвитку енергоефективності будуть "на часі" й для нашої країни. Тому важливо розгортати виробництво "зелених" газів вже зараз. Країни-члени ЄС, своєю чергою, зацікавлені у співпраці з Україною у розвитку виробництва біометану. Партнерство з нашою країною передбачено у рамках плану Єврокомісії "REPowerEU".

 "Біометан має стати як засобом забезпечення енергетичної незалежності, так і засобом декарбонізації, підвищення конкурентоспроможності української промисловості на європейському ринку", - сказав голова Держенергоефективності Валерій Безус.

Бум відновлювальних газів

Енергетичні експерти прогнозують, що у найближчі три роки природний газ на європейському ринку не буде опускатися нижче 1000 євро за тисячу кубометрів. Зараз ціни вищі, що робить виробництво біометану супер рентабельним для підприємців. Особливо вигідним розгортання промисловості відновлювальних газів буде в країні, яка має найбільші за площею сільськогосподарські землі у Європі. Йдеться про Україну.

"Зараз очікується бум відновлювальних газів, у тому числі біометану. Україна може взяти у цьому процесі активну участь. По-перше, і себе забезпечувати і, по-друге, – виробляти на експорт , Європа дуже зацікавлена у цьому", - розповів агенції УНІАН голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.

До війни наша країна потребувала близько 30 мільярдів кубометрів природного газу для покриття власних потреб. 20 мільярдів видобували всередині країни, ще 10 - імпортували з-за кордону. Зараз споживання значно впало, але цілком можливо, що після повоєнної відбудови воно повернеться на довоєнний рівень. Відтак, купувати дорогий газ у колишніх об’ємах буде непосильною витратою для бюджету України. Тому, на допомогу тут може прийти більш дешевший метан.

Особливість біометану полягає у тому, що він може замістити газ викопний, але для цього не потрібно перебудовувати ані газову мережу, ані підприємства, які споживають блакитне паливо. За оцінками експертів, потенціал виробництва відновлювальних газів Україною складає 10 мільярдів кубометрів на рік. Цього буде достатньо, щоб закрити внутрішній попит і, за можливістю, експортувати надлишок європейським партнерам.

Метан виробляють з природних відходів: соломи, залишків кукурудзи й соняшнику - цього в нашій країні достатньо. Наразі в нашій країні працюють 77 біогазових установок, які виробляють 260 млн кубометрів біогазу на рік.

Надлишок біомаси дозволить українським фермерам реалізовувати її виробникам "зелених" газів за найменшими цінами у регіоні. Мала вартість виробництва зробить можливою реалізацію цього виду палива за меншими ніж у конкурентів цінами, що, у свою чергу, приверне увагу й європейських покупців.

"Якщо виробнику метану платитимуть 900 євро за тисячу кубів, то в нього складатиметься нормальна рентабельність і він буде будувати заводи для виробництва. Зараз ціни вищі, але це тимчасово, і нам головне, щоб ціни на природній газ не опустилися нижче 1000-900 євро за тисячу кубів. При таких цінах природного газу біометан може з ним конкурувати", - зазначає експерт Георгій Гелетуха.

Голова правління Біоенергетичної асоціації України звернув увагу, що біометан потребує тільки витрат на його виробництво, далі він подається у газову мережу і йде до споживачів. Тим більше, у нашій країні дуже розвинена газорозподільна мережа, що є великим плюсом у розгортанні виробництва біогазів, бо не доведеться додатково витрачати гроші на будівництво газогонів.

Шляхи підвищення енергоефективності

Якщо за ціль ставиться якомога швидке нівелювання впливу кризи енергоносіїв на наш енергетичний сектор, то паралельно активному розгортанню виробництва біогазів потрібно розвивати і інші шляхи розв'язання цієї проблеми. Зокрема, існує багато додаткових методів зменшення споживання природного газу.

"Споживання природного газу можна скоротити трьома основними шляхами: перший – це використання технологій, які зменшують споживання. Їх можна назвати енергоефективними технологіями. Другий спосіб – це диверсифікація, тобто, заміщення природного газу іншими енергоносіями. І третій спосіб – це зменшення непродуктивних витрат природного газу запровадженням культури його споживання", - розповів УНІАН експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев.

Говорячи про диверсифікаційний спосіб, то замінити природній газ можна у системі централізованого опалення. Замість нього котли, котельні й ТЕЦ треба поступово переводити на біогаз. На таких котлах система опалення працює чудово, що підтверджує досвід інших країн, зокрема - Швеції.

Також, експерти зазначають, що теплову мережу можна частково електрифікувати. Для цього використовуватимуться теплові насоси, але масовий розвиток цієї енергоефективної технології збільшить у країні споживання електроенергії. Тому важливо мати вільні для цього електрогенеруючі потужності. І це цілком реально зробити після перемоги та стабілізації роботи національної енергосистеми, яка, як ми знаємо, не тільки забезпечувала нашу країну, а й активно поставляла електроенергію на європейський ринок.

Найдешевше з відновлювальних джерел - це сонячна та вітрова генерація. Але оскільки вона залежить від погодних умов, паралельно потрібно розвивати маневрену генерацію (ту, яка буде вмикатися, коли немає ні сонця, ні вітру) разом із акумуляторними станціями для накопичення надлишку електроенергії.

"Це, як правило, газотурбінні або поршневі електростанції, які працюють на газу, але з паралельним розвитком біометану вони можуть працювати на відновлювальних газах", - зазначив голова правління Біоенергетичної асоціації України Гелетуха.

Комплексне вирішення енергокризи

Зрозуміло, що покладатися лише на розвиток енергоефективних технологій у вирішенні масштабної енергокризи нашій країні недоцільно. Це займе дуже багато часу, бо, як кажуть експерти, лише розвиток виробництва біометану займе більше десятка років. Тому потрібно "диверсифікувати" процес зменшення споживання природного газу - способів для цього багато.

Зокрема, розвиток виробництва біогазів є дуже привабливим для такої великої аграрної країни, як наша. У нас є гарна газова інфраструктура та велика кількість біосировини. За оцінками експертів, якби не війна, то в України зараз працювало б з десяток біометанових заводів.

Та не треба забувати, що зараз російські терористи з особливою жагою руйнують нашу критичну інфраструктуру: електростанції, газорозподільні мережи, теплоцентралі. Тому якщо і розвивати виробництво відновлювальних газів, то потрібно забезпечити високий рівень безпеки для цього промислу.

Немає сумнівів, що нам вдасться впровадити і інші енергоефективні технології: теплові насоси, котли на біомасі, енергомодернізацію будівель. На жаль, війна зруйнувала багато домівок, підприємств та об’єктів енергетики. Але в той же час це дає змогу відновлювати їх за новими, європейськими стандартами енергоощадності й енергетичної ефективності.

Зараз важливо якомога швидше вигнати російських загарбників з нашої землі. Потім почати здійснювати плани повоєнної масштабної відбудови України. Ми маємо усі умови й можливості стати сучасною, європейською країною. В нас достатня кількість фахівців для цього. Тому гуртуймося і наближаємо день нашої спільної перемоги, який незабаром неодмінно станеться.

Артур Крижний

УНІАН в Google News