Ринок "сірого" пального. Що приховують міні-НПЗ

Міні-нафтопереробні заводи з’являються скрізь, де видобувають нафту. Ці підприємства не платять податків, годують місцеву владу і відпускають на АЗС бензин, який нищить мотори авто та навіть може викликати рак. Крім того, заливаючи українцям «сіре» пальне, громадян обкрадають двічі.

Від «сірого» обігу пального державний бюджет країни втрачає від 12 до 14 мільярдів гривень щороку, - розповідають «Грошам» в Українській енергетичній асоціації. Безпосередньо від діяльності міні-НПЗ в казну не доходять 5 мільярдів гривень. Це 50 непобудованих шкіл або 130 дитячих садочків…

Невидимі заводи встановлюють, де завгодно, навіть серед поля

Всього таких невидимих заводів в Україні, мінімум, три десятки. Дістатись до них вкрай важко, адже встановлюють їх, де завгодно – хоч посеред поля. Проте «Гроші» відправились на пошуки цих заводів-привидів і навіть знайшли найбільший, який виробляє небезпечну бадягу десятками тисяч тонн на місяць і найбільше обкрадає бюджет країни.

Перша наша зупинка – село Шрамківка в Черкаській області. Тут, за підрахунками експертів нафтового ринку, міні-НПЗ виробляє 1200 тисяч тон пального на рік. Невелика, але горда рибка в океані тіньових бадяжних можливостей.

Або ж ще одне аналогічне підприємство – вже в Полтавській області, в селі Окіп. Попри страшне запустіння та бідність, в цій тихій місцині можна вслухатись і буквально почути, як за кількасот метрів від похилених хат заливають у бензовози бензин і роблять гроші.

За інформацією «Грошей», звідси бензовози везуть пальне у так звані бочки – поодинокі заправки на трасі без брендів, які працюють тільки за кеш (до речі, працювати за кеш у бізнесі «сірого» пального – це святе).  

З таких підприємств бензовози везуть пальне у так звані бочки – поодинокі заправки на трасі без брендів, які працюють тільки за кеш

Наступна зупинка «Грошей» - місто Гадяч з населенням у 20 тисяч людей. Саме тут – один з найбільших міні-НПЗ в Україні з оборотом у 90 тисяч тонн бензину і 8 тисяч тонн дизеля на рік! Приблизні втрати бюджету від несплати податків - 1 мільярд гривень! У порівнянні із його обсягами, попередні заводики здаються іграшковими.

Формально цей нафтопереробний конвеєр належить компанії ТОВ «Стандарт Ойл-2000». Офіційно вид діяльності – «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами». Але, як стало відомо «Грошам», працює Гадяцький міні-НПЗ фактично для конкретного, дуже популярного бренду (але про нього пізніше).

Коли ми наближаємось до об’єкта квадрокоптером, щоб зафіксувати, як бадяжать бензин, місцева охорона намагається перервати зйомку: «З Києва телефонували, сказали – тут літати не можна! Це – стратегічний об’єкт!». «Гроші» пояснюють, що стратегічним він може бути, лише якщо належить державі. А цей НПЗ – звичайний бізнес місцевих князьків.

Один з нафтопереробних конвеєрів у Полтавській області

Та охорона просто не здається і продовжує істерію «не можна літати і знімати». Тим часом «Гроші» фіксують, як з території заводу виїжджає черговий бензовоз. Прямуємо за ним, щоб подивитись, куди везуть бадяжний бензин. Що такого тут додають у паливо, що з Києва дають охороні наказ зупинити журналістів, аби не допустити розкриття правди?

Журналісти прослідкували, куди везуть бадяжний бензин

ТОВ «Стандарт Ойл», якому належить цей міні-НПЗ, окрім газового конденсату, сирої нафти, етанолу, сольвенту та інших компонентів для виготовлення бензину, закуповує ще один цікавий компонент - Моно-Метил-Анілін, він же ММА. Це не простий розчинник-присадка. «Дуже невелику кількість його додають до бензину, аби підвищити октан, наприклад. Але він в Україні заборонений», - підкреслює в коментарі «Грошам» експерт енергетичного ринку Сергій Федоренко.

«Сірі» нафтопереробні заводи додають до бензину заборонені в Україні компоненти

Заборонений він тому, що не тільки вбиває паливну систему, але й навіть може спричиняти онкозахворювання. Відтак у стандарті Євро-5 додавання ММА – виключено. Тож в Українській енергетичній асоціації нагадують, що міні-НПЗ виготовляють, максимум, Євро-2,3. «Це пальне, яке було 20 років тому ще на радянських автомобілях», - пояснюють експерти.

Як саме бензин стає отруйною бадягою на «сірому» заводі? Спробуємо пояснити максимально просто. Узагальнено, на класичному НПЗ, бензин створюють так: спочатку нафта і конденсат потрапляють на завод, далі відбувається первинна підготовка та переробка сировини. Потім - гідрочистка, ізомеризація, каталічний реформинг. Ці процеси важко запам’ятати, вони коштують власнику десятки мільйонів доларів, але саме вони очищають бензин до стандартів Євро-5. Далі відбувається змішування з дозволеними октанопідвищувальними компонентами - присадками. Складно дорого і якісно – 95-й готовий!

На «сірих» міні-НПЗ бензин «виробляють» інакше: нафта і конденсат проходить первинну обробку, далі у паливо додають розчинники (у випадку міні-НПЗ, який зафільмували «Гроші», – моно-метил анілін) і… все!

До речі, основним постачальником для таких міні-нафтопереробних заводів є приватні видобувачі нафти і газового конденсату, а також звичайні врізки у нафтопроводи. Водночас офіційні заводи - Селещинский ГПЗ, Шебелинский ГПЗ, Кременчугский НПЗ - працюють з двома державними нафтовими видобувачами - «Укргазвидобування» та «Укрнафта».

«Класичний НПЗ – це витрати від 100 млн доларів, сплата усіх податків», - зазначає Сергій Федоренко.

А «сірий» міні-НПЗ може коштувати і 150 тисяч доларів - заводик за ціною трикімнатної квартири в центрі Києва. Один такий «Гроші» бачили в тому ж таки Гадячі. Він продається під виглядом звичайної нафтобази.

«Сірий» міні-НПЗ можна купити за ціною трикімнатної квартири в Києві

За словами експерта енергетичного ринку Сергія Федоренко – це звична справа. Адже «вони завжди маскуються під нафтобази, підприємства, які не пов’язані із видобутком нафти – Рембази і так далі».

Як бачимо, тут плювати хотіли на заборони і стандарти. Гадяцький міні НПЗ лише за минулий рік закупив дві тисячі тонн розчинника-отрути. І, що цікаво, закупили його постачальники ТОВ «Катма Групп» з Росії…

Але в чому ж економія для ділків і втрата бюджету на мільярд? Сам по собі шкідливий розчинник не є підакцизним товаром, пояснюють «Грошам» експерти.

«Не сплачуючи акциз, не оформлюючи документи на підприємство, нелегальні виробники мають гандикап - фору перед іншими у 8-9 грн за літр», - розповідає Сергій Федоренко.

Це означає, що бадяжний бензин, який ви можете купувати дешевше на 2-3 гривні від ринкової вартості, вам могли б продавати взагалі за безцінь. І все одно на вас заробляти!

Але повернімося до маршруту бензовоза, який виїхав з міні-НПЗ у Гадячі, на якому застосовують заборонений в Україні розчинник ММА. Вантажівка блукає околицями сіл і, врешті, заїжджає у містечко Лохвиця. А далі – на АЗС – БРСМ… Потім бензовоз їде далі, вже в Пирятин. І теж на БРСМ…

Бензовоз з «сірого» НПЗ в Гадячі довів журналістів до АЗС однієї відомої в Україні компанії

Невже «Стандарт Ойл» бадяжить бензин, додаючи канцерогенний розчинник-отруту, саме для цієї мережі, яка має 203 заправочні станції по всій країні?

Дійсно, на заправці мережі в куточку споживача вказано, що постачальник палива – міні-НПЗ у Гадячі, який належить «Стандарт Ойл».

Ймовірно, в БРСМ могли би сказати, що не знають, як саме виготовляє бензин їхній головний нафтовий заводик, і як він уникає податків. Якби з «Грошима» не зв’язався колишній менеджер мережі заправок БРСМ і не захотів розказати про головні схеми, які його змушувало робити екс-керівництво. Чоловік боїться за свою безпеку, тож «Гроші» його не називають, а записують на нейтральній території, подалі від колишнього місця роботи. Андрій (назвемо його так) розповідає, які чеки ви отримуєте на АЗС: «Перший – офіційний. Тобто розрахунок іде через касу. Все нараховується, всі знижки, все обліковується. Інший - неофіційний. Тобто чек виходить, але касовий апарат його не фіксує. Податківці цієї реалізації не бачать».

«Гроші» перевірили слова Андрія і заїхали на згадані АЗС. Спеціально розрахувались готівкою і отримали чек, на якому є позначка «Післяоплата К», якої не було на чеку, виданому після оплати карткою. Що це означає для клієнта? За словами Андрія, у першому випадку, якщо людина звернеться до мережі з таким чеком, то нічого не зможе довести, «бо він ніде не фіксується».

Куди ж дівається готівка, під яку видають липові чеки? «Кошти збираються протягом зміни, фіксуються, прописується літраж, прописується сума, і передається на ГО, - головний офіс», - розповідає «Грошам» Андрій.

Усе як у справжній злочинній «бригаді», тільки замість «смотрящего за кешем» – директор заправки. «Він збирав цю готівку і відвозив на «головний офіс»», - каже Андрій.

Простий злочинний ланцюжок, адже саме за кеш міні-НПЗ і можуть відпускати не підакцизний продукт, який «у сіру» фурами везуть на заправки.

До речі, від такої схеми державний бюджет втрачає двічі. За словами експертів, від податкових махінацій, в тому числі з чеками, та бадяжного пального бюджет недоотримує 15 мільярдів гривень щороку! І це – мінімум.

Скільки ж через такі схеми може отримувати БРСМ?

«Оборот БРСМ - 100 млн доларів на рік, тоді як більш популярних заправок – 50 млн», - зазначає Сергій Федоренко.

Такий «вдалий бізнес» дозволяє власникам чхати на українські закони, проживаючи в Італії

100 мільйонів доларів на рік - на уникненні від сплати податків і закупівлі небезпечного шмурдяку – непоганий рецепт успіху. Власник мережі Андрій Біба міг би викладати тренінги «як заробляти сотні мільйонів дистанційно (актуально у локдаун)». Хоча у сонячній Італії, куди, за інформацією ЗМІ, Андрій Біба втік одразу після пожежі на нафтобазі БРСМ під Києвом ще у 2014-му (у ній загинуло шестеро людей), такі схеми навряд би працювали. Тож, за даними «Грошей», у Тоскані Андрій Біба став показовим виноробом і придбав собі 40 гектар елітних виноградників. Ніяких канцерогенних домішок і податкових скруток (це він, вочевидь, залишив для України), лише сонце і вино.

До речі три роки тому Бібу навіть оголосила у розшук Нацполіція Києва. Йому інкримінують шахрайство в особливо великих розмірах. Але, давайте відверто. Коли твій бізнес приносить 100 мільйонів доларів на рік, будь-які переслідування на території країни, у якій ти давно не живеш, тобі по цимбалах.

Олександр Преподобний

УНІАН в Google News