Курсом на Європу: як Україні підвищити надійність енергосистеми та завоювати частку ринку ЄС

Уряд затвердив енергетичну стратегію України до 2050 року, яка передбачає глибоку модернізацію та децентралізацію вітчизняної енергомережі. УНІАН намагався  з’ясувати, який вигляд матиме майбутня система, що потрібно зробити, як розвивати продаж електрики за кордон і як можуть змінитись тарифи.

Кабінет міністрів схвалив Енергетичну стратегію України до 2050 року, яка відображає цілі Європейського союзу, членом якого ми хочемо стати, і базується на принципах зменшення викидів парникових газів. Наша країна буде займатися розвитком безпечної атомної генерації та відновлювальних джерел виробництва енергії, проводити модернізацією мереж передачі та розподілу. Також, планується використання водню у балансі генерації електрики та децентралізація нашої системи.

"До 2050 року енергетичний сектор має бути максимально наближений до кліматичної нейтральності. Це означатиме наявність чистої енергії, подолання енергетичної бідності, розвиток інноваційної та децентралізованої енергосистеми, повноцінне функціонування національних енергетичних ринків і їх інтеграцію в міжнародні", - йдеться в національній енергетичній стратегії.

• Майбутня нова генерація
• Нова атомна генерація
• Розгалуження енергосистеми
• Експорт дасть гроші для будівництва
• Економічні умови розвитку
• Перелаштування системи

Спеціалісти можуть пригадати, що в історії України було кілька стратегій розвитку енергетики. Однак за цим планом будуть слідкувати наші європейські партнери і, скоріш за все, не дадуть залишити його на папері.

Проте, якими б амбітними не були цілі, треба чітко розуміти, чи зможемо ми за чверть століття радикально переробити майже усю національну енергосистему. Особливо враховуючи, що вона, як і уся країна, дуже сильно постраждала від ракетних та дронових бомбардувань рашистів. Для цього потрібні значні кошти.

УНІАН разом з українськими експертами з’ясовував, як саме буде проходити модернізація вітчизняної енергетичної системи, скільки це займе часу та яку користь від цього ми можемо отримати.

Майбутня нова генерація

Розвиток та модернізація нашої енергетичної системи буде залежати від двох факторів. Перший, - це розуміння того, яке в нас буде споживання електроенергії в країни і якими темпами воно буде збільшуватися у середньостроковій перспективі у разі зростання економіки. З цього буде зрозуміло, яку генерацію потрібно буде будувати.

Друге, - це фактор того, що країни Європи, за оцінками вітчизняних експертів, у майбутні десять років будуть енергодефіцитними, що відкриває нашій країні гарну можливість продавати надлишок енергії. Але з огляду на європейський курс зменшення викидів до 2050 року майже до нуля, можна зробити припущення, що західні сусіди з великою засторогою стануть відноситись до "брудної" електрики.

"Єдина наша проблема - це залишкова вугільна генерація, яка на сьогодні стара, неефективна і значно пошкоджена від війни. Відповідно, на мою думку, напрошується дуже проста, логічна історія, яка каже наступне: прибирайте вугільну генерацію. Вона вам великої користі не принесе", - розповів агенції УНІАН директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.

З огляду на це енергетичні експерти пропонують сфокусуватися на розвитку відновлювальних джерел енергії. По-перше, це дасть можливість продавати електрику європейцям. По-друге, таке рішення врахує європейський план зменшення викидів парникових газів і, зважаючи на рух України до ЄС, нам не доведеться у майбутньому в терміновому порядку підлаштовувати вітчизняний енергетичний сектор під нові стандарти. До того ж така енергія при правильній організації ринку найдешевша для споживачів.

"Енергосистема дасть найдешевшу електроенергію, якщо в балансі генерації буде 83 відсотків відновлюваної енергії й 17 відсотків маневрової генерації. Базуватися найбільше на сонячних і вітрових станціях, - вони найдешевші. А маневрова генерація буде двох типів: газова і акумуляторні станції. Якщо ми рахуємо гроші й хочемо жити в системі, яка дасть дешеву енергію, то вихід такий", - сказав агенції УНІАН голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.

Своєю чергою директор Центру дослідження енергетики Харченко пропонує наступну модель: мати 800 мегаватів акумуляторних батарей, півтора гігавата газових електростанцій як маневрових потужностей. Разом із тим це дасть можливість побудувати чотири гігавати відновлювальної енергетики – від сонця та вітру - і тоді відкриється можливість будувати у необмеженій кількості когенерацію, яка виробляє електрику та тепло на біомасі чи біометані.

Експерт Георгій Гелетуха запевняє, що якщо і вибирати газові електростанції як маневрові потужності, то зрозуміло, що вони будуть використовувати природний газ. Проте, не треба панікувати. Україна має великий потенціал виробництва біометану у два десятки мільярдів кубометрів на рік, який є повністю вуглецево-нейтральним. Таким чином вироблений метан поступово буде заміняти викопний газ у газових об’єктах енергетики.

Нова атомна генерація

Стосовно розвитку атомної генерації, то вона зараз покриває більшу частину потреб країни в електроенергії. Вона також генерує малу кількість вуглекислого газу, та може так само розвиватися в нашій країни, яка, до речі, має значні поклади урану. Проте коштів на неї доведеться потратити чимало. Енергоблоки потребують коштовної модернізації, бо більшість з них наближаються до часу заміни і до 2050 року треба буде провести багато роботи.  

"Я впевнений, що ми маємо леліяти наші реактори, модернізувати їх і робити все можливе, щоб вони слугували нам надалі. Але за поточного стану я не вірю, що у перспективі 7-10 років у нас з’являться нові потужності на атомній енергетиці. Навіть, з огляду на європейську практику", - каже експерт Харченко.

Новий атомний енергоблок коштує мільярди доларів. У сенсі економії можна зробити фокус на новітніх малих модульних енергоблоках. Вони генерують меншу кількість електрики але і коштують теж набагато менше.

Нещодавно "Енергоатом" підтвердила свою готовність побудувати новий енергоблок на Хмельницькій АЕС, хоча й поки відомих широкому загалу конкретних кроків з будівництва не було зроблено.

Розгалуження енергосистеми

Вітчизняним енергетикам та урядовцям найближчі роки доведеться докласти багато зусиль для підвищення безпеки та надійності енергосистеми. І курс на розвиток відновлювальної генерації буде цьому сприяти.

Здебільшого газові станції, сонячні та вітрові парки невеликі за розміром. Це електростанції потужність від 20 до 80 мегаватів. Наприклад, щоб замінити потужність вугільної Криворізької ТЕС доведеться збудувати близько 50 таких об’єктів. Це означає, що майбутні станції будуть дуже сильно розгалужені по всій країні й вивести серйозно з ладу всю національну енергосистему ракетними ударами буде майже неможливо.

"Якщо в нас є 150 таких станцій, то спробуйте їх всі ракетами накрити. Це буде дуже непросто. Такий комплекс створить для України дуже гармонійну енергосистему з дуже низькими викидами, й дуже зрозумілу для європейців можливістю експортувати до них електрику, бо вона абсолютно вуглецево-нейтральна", - запевнив експерт Олександр Харченко.

На думку експертів, таку енергосистему країна зможе розбудувати у перспективі десяти років. Але за умови наявності достатньої кількості грошей. Є сподівання, що європейські країни та міжнародні фонди долучаться до фінансування проектів будівництва енергетичних об’єктів з низькими викидами парникових газів.

Експорт дасть гроші для будівництва

Українська енергосистема зазнала великих пошкоджень від російських атак. Близько половини системи було виведено з ладу. Міністерство енергетики України оцінює, що на її відновлення потрібно виділити близько 11 мільярдів доларів. На поверхневий ремонт до наступної зими потрібен один мільярд доларів.

Окремий стратегічний виклик – знайти кошти на фінансування перебудови енергосистеми до 2050 року. Як зазвичай, чиновники в енергетичній стратегії не вказали конкретних сум для її реалізації. Також не говориться, де будуть їх брати. Шукати їх, скоріш за все, доведеться на іноземних фінансових ринках та у наших партнерів по ЄС. У допомозі може стати також розвиток обсягів продажу електроенергії до сусідніх європейських країн.

Україна традиційно експортувала електроенергію закордон. Але потужна продажа електрики до країн Європи стала можливою після приєднання вітчизняної мережі до європейської мережі операторів системи передачі електроенергії ENTSO-E у березні минулого року. Ліміт, який є на сьогодні - 400 мегаватів на експорт, 850 на імпорт, Україна планує збільшити.

Міністерство енергетики планує створення в країні "енергетичного хабу", який дасть можливість виробляти й зберігати електроенергію. Енергетики хочуть розбудовувати міждержавні перетини та збільшити їх пропускний обсяг до 6 гігаватів. Експерти запевняють, що це посильне завдання, але потрібно мати відповідну потужність надлишкової електрики.

Вся наша країна очкує, що героїчні захисники незабаром звільнять найбільшу в Європі Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС) від російських загарбників. Потужностей АЕС, а це близько 14 гігават, буде достатньо, щоб покрити наявне на сьогодні внутрішне споживання і значно посилити можливості для експорту.

"Якщо, наприклад, ЗАЕС піддається відновленню після дій рашистів за рік-півтора-два, якщо наше споживання при цьому не стрибне швидко вверх, а буде зростати доволі консервативно протягом 5-7 років, то є швидкий інтерес будувати додаткові лінії, які з’єднають нас з Європою, бо буде профіцит електроенергії", - розповів Олександр Харченко.

Але для сталого експорту країні потрібно не лише мати відповідний надлишок електрогенерації й необхідну кількість енерголіній. Щонайменше треба нормально налаштувати механізм аукціонів з доступу до міждержавних перетинів з продажу електрики. Розвивати експорт важливо, бо це дасть нам додаткові кошти для відновлення зруйнованої енергосистеми і її модернізації. Також, забезпечить приток валюти в країну, що позитивно вплине на курс гривні.

Економічні умови розвитку

Для перебудови енергосистеми потрібно створити належні економічні умови. Наприклад, з боку влади можна було б припинити дію фіксованого тарифу на електроенергію для населення (1,44 грн за кіловат до 250 кВт-год і 1,68 грн за більший обсяг) і бізнесу (3,3 грн за кіловат) і дати свободу ціноутворенню, як це відбувається у Європі. Відтак, ціни на електрику для пересічних українців зможуть зрости.  

"Держава не може сказати будувати нові електростанції й при тому залишити низький тариф для населення. Так не працює. Відповідно, треба придумувати іншу модель", - розповів експерт Георгій Гелетуха.

Втім, збільшення тарифів разом з посиленням соціального захисту малозабезпечених громадян дасть ряд стратегічних переваг. По-перше, це заохоче приватний сектор вкладати кошти у будівництво нових електростанції. По-друге, ми матимемо змогу жити у країні з потужною та надійною енергосистемою, яка буде генерувати менше шкідливих викидів. А від цього всі виграють.

Наявний тариф на ринку електроенергії замалий, щоб заохочувати підприємців і закордонних інвесторів вкладатися в нові електростанції в Україні, тому вкрай важливо реформувати ціноутворення.

Перелаштування системи

Суспільству треба вимагати від влади відповідального підходу до реалізації запланованих енергетичних проектів. За останній рік вся країна зрозуміла надзвичайно важливе значення цього сектору для держави та громадян. Але потрібно не лише бачити перспективи, але і знати де і як знайти гроші і системно рухатися до своєї мети. В умовах війни складно починати значне перелаштування системи, проте відкладати необхідні реформи не можна.

Особливу увагу потрібно приділити реформуванню ринку реалізації електроенергії, щоб приватні підприємці мали стимули вкладати гроші у будівництво нових типів генерації. Жоден з них не буде інвестувати у проекти, якщо не матиме впевненості, що з часом капіталовкладення окупляться.

Для українців перебудова енергосистеми може привести до деякого зростання тарифів на електроенергію. Але такою є ціна за привілей жити стабільно зі світлом, зв’язком, водопостачанням та у теплі. Зрозуміло, що зараз це може стати ударом по малозабезпеченим громадянам. Але влада може продумати дієвий механізм компенсації таким людям і зняти соціальну напругу.

Це дасть можливість нам з вами побачити у майбутньому модерну, надійну та безпечну енергосистему, яка буде генерувати вкрай малу кількість шкідливих викидів, від чого виграють усі.

Артур Крижний

УНІАН в Google News