Заощадлива енергоефективність: як українцям зменшити платіжки за опалення
07:00, 12.04.2023
10 хв.
Щоб українцям забезпечити собі теплу та економну зиму в майбутньому, потрібно розпочинати підготовку до неї вже зараз. УНІАН розбирався, як це можна зробити, скільки це коштуватиме та де взяти на це гроші.
Цієї зими ми всі на собі відчули і зрозуміли важливість ретельної підготовки до наступної. Усю історію незалежності нашої країни й в мирні часи були проблеми з централізованим опаленням: батареї топили, але вони не гріли, так як потрібно. Руйнівна війна, яку 14 місяць веде проти нашої країни варварська Росія, ще більше погіршила ситуацію. Чисельними ракетними та дроновими ударами загарбники майже пів року намагались зруйнували нашу енергосистему та заморозити нас.
Зазвичай, коли на вулицях ставало дійсно холодно, наші громадяни вдавалися до обігріву своїх помешкань електрообігрівачами. Все через те, що навіть, якщо й омріяне тепло доходило до радіаторів, то значні тепловтрати будинку не давали дієво зігрітися. А росіяни своїми ударами ще й позбавили велику частину населення України можливості утеплитись звичними електроприладами.
Енергоефективність вітчизняного житлового фонду відстає зараз у три, а у деяких випадках і в п’ять разів у порівнянні з країнами Європи. З огляду на це нам усім дуже важливо впроваджувати енергоефективні технології у споживанні комунальних послуг. Це, по-перше, зробить оселі теплішими, а по-друге - дозволить платити менше грошей за більш ефективне опалення.
Відео дня
"Кількість споживання енергії в кіловат годинах у добре модернізованих будинках, з низьким рівнем споживання, становить десь до 40 кіловат на квадратний метр на рік. Ми намагаємося довести наші будинки до 70 кіловат. Середній рівень споживання в будинках зараз складає між 180 і 240 кіловатами на рік", - розповів у коментарі УНІАН виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк.
У західних країнах європейці давно зрозуміли усі переваги енергетичної модернізації домівок, бо вона допомагає значно економити кошти. Наші можновладці й до війни намагалися впроваджувати такі заходи в будинках. Для цього навіть існують державні програми та фонди, які допомагають відчутно компенсувати витрати на підвищення енергетичної ефективності та зменшення тепловитрат. Але чи працюють вони зараз, під час війни? Для багатьох також буде цікавим розібратися, скільки коштуватиме оновлення помешкань та наскільки можна буде зекономити на платіжках за опалення?
План робіт
Досвідчені спеціалісти та експерти радять почати з аналізу стану будинку. Для цього треба запросити енергоаудитора, який оцінить майбутній проект робіт.
Щоб відчути ефективність зменшення тепловтрат, українцям обов'язково потрібно встановити лічильники споживання тепла. Коштує це від 2 тисяч гривень і більше, в залежності від міста або громади, але насправді його встановлення відразу дасть суттєві результати економії на платіжках, бо тоді рахуватися буде сума за особисто споживане тепло.
"Ми повинні говорити про впровадження 100 відсотків обліку тепла що в приватному секторі, що в багатоквартирному. Без цього енергоефективність не має сенсу", - сказав агенції УНІАН голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Далі, що рекомендує зробити експерт, це звернути особливу увагу вікнам та дверям, через які втрачається 10 та 5 відсотків тепла відповідно. Їх можна обробити герметиком, або ще краще замінити на нові, сучасні, якщо вони застарілі, дерев’яні. У під'їздах багатоповерхівок також потрібно буде все це замінити та установити тамбурні - подвійні двері.
"Також можна встановити індивідуальні теплові пункти з можливістю погодного регулювання. Це дає до 40 відсотків економії. Але це великі кошти, на які не всі можуть розраховувати, і такі програми повинні фінансуватися окремо з боку держави", - вважає експерт Попенко.
Індивідуальний тепловий пункт (ІТП) дає змогу регулювати подачу тепла до квартири або приватного будинку. Але якщо казати про мешканців квартир, то цей механізм може бути досягнутий не тільки завдяки ІТП. Жителі багатоповерхівок мають дешевшу альтернативу - встановленням системи регулювання опалення у будинку. Окрім цього можна вмонтувати батарейні регулятори (розподільники тепла), що дає значну економію.
Наступним кроком українці можуть звернутися до фізичного оновлення стану будівлі, бо в середньому через погані стіни, дах та фундамент втрачається сумарно до половини отриманого тепла.
"Це питання утеплення стін, фундаменту й даху. Це питання також якісної вентиляції, що дуже важливо, бо з поганою системою потрапляння повітря ми отримуємо грибок на стінах та підвищену вологість в оселі", - розповів експерт Святослав Павлюк.
Ціна питання
Системне зменшення тепловтрат у будинку потребує сталої й ефективної роботи. Також, українцям доведеться викласти досить значні кошти на це. Наприклад, нижня межа цін на нові двері з теплоізоляцією становить близько 5-6 тисяч гривень. І їх ще треба вмонтувати, що коштує у середньому 1,5 тисячі.
Одне нове вікно із потрійним склопакетом та якісною теплоізоляцією коштують від 3 - 4 тисяч гривень. Якщо бракує коштів, то на першому етапі можна ретельно закрити усі шпарини. Це значно дешевше. В залежності від типу вікон, обсягу робіт, використаних матеріалів та послуг майстра обробка герметиком стартує від 150 за погонний метр. Заміна ущільнювачів складе в середньому 100 гривень за погонний метр.
Провести утеплення фасаду будинку обійдеться у копійочку, бо робота майстрів з урахування вартості матеріалів, коштуватиме не менше 700 гривень за квадратний метр. Мінусом для власників квартир є те, що якщо не вдасться домовитися про спільне утеплення з усіма сусідами, то тепло буде продовжити виходити через їх квартири. У власників приватних будинків, звичайно, такої перепони немає, але потрібно знайти значні кошти.
Тепломодернізація даху починає у ціні від 300 гривень за квадратний метр. Вартість робіт коливатиметься від матеріалу, який використовуватимуть монтажники. Послуги утеплення фундаменту починаються від 100 гривень за погонний метр лише за роботу майстра.
Щодо регуляції опалення, то ІТП коштує близько 330-450 тисяч гривень. Наприклад, для багатоквартирного будинку на 20 квартир ціна для одного помешкання складе 16-22 тисячі гривень, що є дуже суттєвою зараз сумою. Дешевшим варіантом є установка терморегуляторів на радіатори опалення вартість яких починається від 300 гривень за штуку.
"Повна реновація багатоквартирного будинку обійдеться десь до 200 доларів на метр квадратний. Для квартири площею 50 метрів потрібно знайти 10 тисяч доларів на посилення стін, заміну фундаменту, усіх труб і мереж, встановлення ІТП. Ціни для власників приватних будинків починаються від 100 до 300 доларів за метр квадратний", - розповів голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Зрозуміло, що повна модернізація домівки може відчутно вдарити по бюджету й мало в кого з українців, роблячи висновки з поточного стану в країні, є такі кошти. Тому, для цього можна заручитися підтримкою з боку урядових програм. Але там є свої нюанси.
Підвищити ефективність державних програм
Будь-які проекти підвищення енергетичної ефективності - це проекти, які потребують вкладення значних сум і вимагають багато часу на запровадження. Тому без допомоги держави тут не обійтися. Так, у нас наразі є Фонд енергоефективності, який компенсує до 70 відсотків витрат на модернізацію. Але є одне "але".
"На превеликий жаль, адекватних програм фінансування із державного бюджету нема. Міські програми десь в містах з’являються. Багаті міста фінансування можуть собі дозволити, бідніші - не можуть. Тому це питання кладеться на самих мешканців будинку. На жаль, так воно є", - розповів виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк.
Програма "теплих кредитів" у потрібному обсязі не фінансується вже два роки. Фонд енергоефективності, який компенсував вартість робіт і матеріалів, фактично також не профінансований на адекватному рівні. Окрім того, Фонд надає гроші будинкам з ОСББ, а це лише близько 20 відсотків домівок по всій країні. Стан в них не найгірший, а великих капіталовкладень потребують саме будівлі з поганішим станом.
Все значно ускладнює і те, що наразі у часи руйнівної війни багато громадян пороз'їжджалися у безпечні місця та часто живуть не у місці постійного проживання. Через це складно провести загальні збори мешканців багатоповерхівки та прийняти погоджене рішення про залучення кредиту чи проведення спільних роботи. Знову ж таки, у власників особистих домівок такої перешкоди немає. Інша справа - приватні будинки взагалі не мають державної допомоги і фінансування робіт покладається на плечі самих мешканців.
Проте на практиці мешканці тих домівок, яким пощастило провести енергетичну модернізацію, дуже позитивно оцінюють ефективність змін.
Енергоефективність - це сфера, яка потребує постійних, безперервних зусиль, бо дуже важливо побудувати сталу та працюючу систему. Наприклад, для того, щоб матеріал для модернізації був застосований, він має бути профінансований, вироблений й доставлений замовнику. Потрібно також залучити спеціаліста, який зможе якісно виконати ці роботи.
Тому уряду дуже важливо звернути увагу на проблему нестачі державних програм, які могли б значно підвищити темпи енергомодернізації в країні. Але при цьому вони повинні працювати постійно, а не два місяці на рік. Муніципальній владі наших міст також потрібно проявити ініціативу та стати модератором змін у своїх громадах.
Усім нам краще не відкладати модернізацію домівок і почати це робити вже зараз, поступово, щоб потім у наших оселях було відчутно тепліше, а рахунки за комуналку стали меншими.
Артур Крижний
Новини партнерів
