Чи є передумови для дефолту України...

Останнім часом все частіше звучать дискусії про можливість дефолту України в 2010 році. Говорити про це рано, але й відкладати непопулярні реформи не можна, вважають експерти...

Політики і експерти, не відходячи від традиції непокоїти публіку задовго до фактичного дійства, з початку року активно мусують тему можливого дефолту України. Дійсно, сума близько 30 млрд. дол., яку в 2010-му необхідно направити на обслуговування державного боргу, для нашої країни чимала (точніше для бюджету, якого досі немає). З газетних шпальт і телеекрану сипляться прогнози неминучої економічної катастрофи. Буквально під кінець минулого тижня експерти і фінансисти зібралися на круглий стіл щоб обговорити, що і як.

Не залишилися поза увагою виступи президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняко і голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Віктора Суслова. Перший підрахував, що на кожного українця доводиться більше 6 тис. грн. держборгу. Другий сказав, що для обслуговування позик недостатньо валютних резервів, «погасити ці борги неможливо, навіть якщо будуть збуватися найоптимістичніші прогнози щодо росту виробництва". Крім того, В.Суслов вважає, що отримання чергового траншу МВФ під загрозою зриву, і взагалі Україні надалі мало хто позичатиме на заході.

Дефолт (англ. default - невиконання зобов`язань) - невиконання договору позики, тобто неоплата своєчасно відсотків чи основного боргу за борговими зобов`язаннями або за умовами договору про випуск облігаційної позики. Дефолт може оголошуватися як компаніями, приватними особами, так і державами («суверенний дефолт»), нездатними обслуговувати всі чи частину своїх зобов`язань. Якщо дефолт оголошує держава, то борги і спори підлягають врегулюванню на міжнародному рівні. Яскравий приклад суверенного дефолту - дефолт 1998 року. 17 серпня уряд Росії оголосив про припинення платежів за рядом зобов`язань, зокрема, ГКО і ОФЗ.

На щастя, є й інша думка. Ряд експертів вважають, що говорити про дефолт України рано, але й відкладати непопулярні реформи для уникнення лиха далі нікуди. А ось подальші спроби отримати «допомогу» ззовні тільки погіршать ситуацію.

Скільки коштує дефолт?..

На сьогодні зовнішній борг України сягає 23-30% ВВП, що, за міжнародними стандартами і стандартами країн, які розвиваються, є невисоким показником, відзначає економіст інвестиційної компанії Astrum Investment Management Олексій Блінов. За його словами, критичний рівень – 60%. Він вважаєє політику уряду з рефінансування боргів відносно успішною.

Що стосується «катаклізму» в нинішньому році, то 2010-й – не найкритичніший період щодо повернення і обслуговування держборгу. Найближча крупна виплата, за словами А.Блінова, припадає на грудень 2010 року і вона складе трохи менше 400 млн. дол. – “цілком підйомна цифра для українського бюджету».

Усього цьогоріч доведеться викласти не менше 25 млрд. дол. (30 млрд. дол., за даними Асоціації українських банків), каже виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. Зокрема, 5 млрд. дол. боргують українські банки, 11 млрд. дол. – корпорації і 9 млрд. дол. – «короткострокова порція довгих боргів». «До речі, ці 9 млрд. дол. ігнорує офіційна статистика», - уточнює він. Якщо подивитися з іншого боку на структуру заборгованості, то 10 млрд. дол. – торгові кредити, 15 млрд. дол. – гроші, які повинні бути або реструктуризовані, або виплачені протягом 2010 р., пояснює О.Устенко. Таким чином, на його думку, Україна значною мірою залежна від іноземних кредиторів в плані реструктуризації позик. В даному випадку співпраця з МВФ дозволяє нам виглядати в їх очах надійнішими.

***За даними Міністерства фінансів, упродовж 2009 року сума державного і гарантованого державою боргу України збільшилася в гривневому еквіваленті на 112 млрд. 018,014 млн. грн. (59,14%) – до 301 млрд. 428,4 млн. грн., або 37 млрд. 749,33 млн. дол.

Сума боргу на перший погляд не є безмірно високою, але для України з її фінансами, що співають романси, вона все ж таки значна. «Близько 10% бюджету країни необхідно буде направити на погашення зовнішніх боргів і їх обслуговування. Тобто, кожну десяту гривню, зібрану до держбюджету, потрібно віддати на погашення боргів», – підкреслює А.Блінов. Більш того, в деяких пікових місяцях, а це – квітень і червень, коли погашатимуться ОВДП, даний показник може досягти 20%, відзначив експерт.

Дві сторони барикади: кредитори і позичальники

З урахуванням прямої залежності погашення боргів від розміру бюджету потрібно відзначити, що головному «сейфу» країни не уникнути дефіциту (у 2009 р. він складав близько 9% ВВП). «Навіть в умовах відмови від передвиборних обіцянок про підвищення соціальних виплат, Україна цей рік зведе зі значним дефіцитом. Ми чекаємо близько 65 млрд. грн., тобто 6% ВВП», – прогнозує А.Блінов. Тому, на його думку, нам доведеться не тільки рефінансувати боргові виплати, але і позичати, або ж здійснювати масову приватизацію для латання дірок. Тобто, без «допомоги» кредиторів цьогоріч уряду не обійтися.

Головними «бюджетними кредиторами», враховуючи те, що ринки комерційної позики для України практично закрилися, в 2009 році виступили МВФ і Нацбанк, останній постійно здійснював емісію і викупляв облігації (за минулий рік регулятор викупив облігації на суму більше 40 млрд. грн., або 5 млрд. дол.).

У той же час, як відзначають експерти, цього року для України відкриються зовнішні ринки, зокрема, ринки єврооблігацій. Перспективи не такі оптимістичні, як у 2006-2007 рр. Прибутковість буде не нижче 10%, але і не досягне 12-14%, як було в 2008 році.

І ще одна проблема – газові платежі. «В Україні складається ситуація збільшення сум платежів при падінні обсягів імпорту. У 2010 році нам щомісячно необхідно буде виплачувати російській стороні від 600 млн. до більше 1 млрд. дол. Це значне навантаження на державу, оскільки Нафтогаз фактично став частиною бюджету і уряду доводиться кожного разу фінансувати ці проплати», - пояснює А.Блінов. На його думку, не залишаться осторонь і золотовалютні резерви НБУ. Регулятор минулого року «виручав» за допомогою конвертації газових рахунків у борг уряду, викупляючи облігації внутрішньої позики. У поточному році ситуація посилюватиметься, найбільш ефективним рішенням проблеми є підвищення цін на енергоносії на внутрішньому ринку.

Тим часом, щодо газової історії є й інша думка. Обраний Президентом Віктор Янукович не раз говорив про те, що для пошуку компромісу потрібно налагоджувати відносини з Росією. Називалися і шляхи «співпраці». Наприклад, створення газового консорціуму, що виглядає вельми недвозначно, а також входження в Митний союз і пролонгація термінів базування в Криму Чорноморського Флоту РФ.

У свою чергу, за словами народного депутата Юрія Полунєєва (фракція БЮТ), ускладнити ситуацію з погашенням зовнішніх боргів і залученням запозичень можуть політичні ризики, особливо якщо вони набудуть хронічного характеру. Не останню роль, на його думку,  зіграє відсутність чіткої економічної, фіскальної і монетарної політики.

Та все ж повернемося до бюджету, який на цей рік поки «не передбачений». У його «порожнистості» винен і Пенсійний фонд, фінансування якого, за оцінками експертів, сягає 19% - один з найвищих показників в світі. Та й в цілому його розпис викликає чимало питань.

На думку А.Блінова, в питанні формування бюджету пора переходити на російську модель – трирічне планування, а за підсумками 2011-го основне завдання - постаратися вийти на бездефіцитний показник. Складним роком для України стане 2013-й, коли треба буде виплатити близько 8 млрд. дол. боргу. Цифра, звичайно, неостаточна, у нас у запасі є час її подвоїти або потроїти...

А якщо вже говорити про чорнушку, то, за словами О.Устенко, «держборг – частина не айсбергу, а величезної гори. Є ще великий корпоративний борг і борг банківського сектору. У грошовому вимірі загальний борг – більше 100 млрд. дол.». На його думку, зовнішній і внутрішній борг України складає близько 90% ВВП. Гірше за нас у сусідів: Болгарії - 110% ВВП, Угорщині - 128% ВВП.

А нам все ...

З урахуванням вищесказаного можна прийти до висновку, що держборг, зокрема в 2009 році, інтенсивно нарощувався, але на сьогодні він знаходиться в прийнятних межах. За останні три роки українці дійсно стали краще жити, проте і позики на це «солодке життя» збільшилися втричі. Тепер доведеться  вести інтенсивні переговори про реструктуризацію своїх зобов`язань, а також  їх рефінансування. Але не варто особливо розкручувати тему, швидше, слід владі активно консолідуватися в турботі про майбутнє, а не піаритися на поодинокому розвінчуванні прорахунків. Адже постійна вербалізація поганої  перспективи може привести до її матеріалізації.

Юлія Главацькая (УНІАН)

УНІАН в Google News