Зарплатні борги – одна з ознак повернення у кризу?

Борги з зарплат неухильно ростуть. Сума наближається до 2 млрд.грн. Влада вживає заходів, але вони поки що безрезультатні. А час не чекає - криза може прийти уже восени...

Про нову хвилю кризи, яка може накотитися на Україну вже восени, про що останнім часом все частіше говорить і влада, і експерти, "натякають" і гаманці зубожілих трудяг. Вони пустіють на тлі величезних боргів з заробітної плати, з якими ніяк не може впоратися керівництво країни.

Самі спровокували, самі і впораєтеся?

Кабмін вирішив ліквідовувати проблему в ручному режимі, утім, як і прийнято в Україні останніми роками. Він украй невдоволений тим, як окремі міністерства виконують його доручення щодо ліквідації заборгованості.

"Доручення щодо скорочення заборгованості заробітної плати деякі міністерства не виконали", - констатував на засіданні КМУ перший віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв.

За його словами, на засіданні урядового комітету з питань розвитку економіки і науково-інноваційної політики (2 серпня) розглянуто проект постанови, спрямований на погашення боргів з заробітної платиі. Зокрема, порушникам трудового законодавства наданий термін до 10 серпня розрахуватися з найнятими робітниками. "Це було останнє попередження", - сказав А.Клюєв.

Що ж до самого боргу, то, за даними Державного комітету статистики, він наближається до 2 млрд. грн. Його зростання прогресує - на 1 травня 2010 р. - 1,711 млрд. грн., на 1 червня - 1,887 млрд. грн., на 1 липня - 1,792 млрд. Хоча, як вважають у Національному форумі профспілок, офіційні цифри не відповідають дійсності. Насправді заборгованість удвічі більша.

І це зрозуміло. Адже держстатистика не враховує людей, які одержують "сірі" зарплати, і тих, кого відправили у відпустики за власнний рахунок. Ще можна додати сезонні тенденції в економіці. І тоді картина вимальовується зовсім інша. Це стривожило не лише уряд. Особливу заклопотаність це викликало і у Президента. Він доручив прем'єр-міністрові, якому питання поставлене під особистий контроль, до 1 жовтня розглянути в установленому порядку доцільність подальшого перебування на займаних посадах керівників підприємств, що входять у сферу управління міністерств та інших органів державної виконавчої влади, у разі якщо вони не забезпечать, як мінімум, двократне зниження обсягів заборгованості з зарплати працівникам.

До речі, до 1 серпня Президент зобов'язав Кабмін вивчити питання і, у разі необхідності, внести в установленому порядку проекти законодавчих актів, спрямовані на поліпшення соціального захисту працівників, перед якими підприємства мають заборгованість із заробітної плати, і посилення відповідальності працедавців за несвоєчасну виплату зарплати.

Йдеться, зокрема про: удосконалення механізму нарахування компенсації за затримку виплати зарплати (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки), створення гарантійної установи (гарантійного фонду) для компенсації грошових вимог працівників у разі неплатоспроможності або банкрутства працедавця; надання короткострокових пільгових кредитів для погашення заборгованості з зарплати економічно активним державним, комунальним підприємствам і підприємствам АПК.

Мабуть, А. Клюєв мав на увазі саме вищеперелічені заходи, розповідаючи про проект постанови, розглянутий на засіданні урядового комітету 2 серпня?

До Феміди по правду

А доки влада думає, що робити, люди вирішують питання повернення чесно зароблених перевіреним методом, але аж надто довгограючим - зверненням до суду. Як заявляв міністр юстиції Олександр Лавринович з посиланням на статистичні дані Державної старанної служби Мін’юсту, за півроку з підприємств і організацій за рішенням судів стягнуто майже 700 млн. грн. боргів з заробітних плат.

За його словами, згідно з даними на липень 2010 року, тільки з 22 підприємств, які є провідними боржниками, за рішеннями судів повинно бути стягнуто майже 101,5 млн. грн., водночас, загальні борги із зарплат, які були встановлені судами, складають понад 330 млн. грн.

Серед підприємств, які заборговували своїм працівникам найбільші суми, міністр юстиції назвав: ВАТ "Селмі" (Сумська область) - 11 млн. 144 тис. грн.; ДП "Хімпром" (Харківська область) - 8 млн. 397 тис. 991 грн.; ДП "Генератор" (м. Київ) - 7 млн. 791 тис. 648 грн.; ГП "Укрвуглереструктуризація" (Донецька область) - 7 млн. 136 тис. 471 грн.; Чорноморсько-азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів (Одеська область) - 6 млн. 984 тис. 740 грн.; ДП "ХПЗ ім. Т. Г.Шевченка" (Харківська область) - 6 млн. 100 тис. 662 грн.; Науково-дослідний інститут аеропружних систем (АРК) - 5 млн. 959 тис. 440 грн. та інші.

Водночас, тільки до 1 липня в Державній виконавчій службі Мін’юсту залишалися у виконанні ще 40,2 тис. виконавчих документів про примусове стягнення з працедавців боргів із зарплат.

Пустим гаманцем вдаримо по тарифах

Але борги з зарплата мають ланцюгову реакцію. Вони заганяють до ями і бюджет, який і без того світиться крізними дірами. Тут не можна не згадати про кредит МВФ, точніше, про за умову отримання позики Фонду. Однією з них було доведення ціни газу на внутрішньому ринку до відповідного реаліям рівня. Що і зробив уряд. Вартість блакитного палива підняли з 1 серпня на 50% як для населення, так і для підприємств теплокомуненерго, що само собою підвищує тарифи на комунальні послуги. А тут ще ідея Кабміну ввести пеню за несвоєчасну оплату…

Як зазначає експерт Інституту Горшеніна Володимир Застава, кажучи про можливі наслідки підвищення цін на газ, уряд може зіткнутися з системною ситуацією неплатежів за комунальні послуги. "Соціологічні дослідження Інституту Горшеніна чітко показують, що при підвищенні тарифів тільки третина респондентів збирається оплачувати послуги ЖКГ в повному обсязі. При цьому дві третини українців нові тарифи оплачувати не зможуть - частково або ж повністю", - підкреслив експерт.

Мабуть, влада абсолютно забула, що населення - це і є ті українці, перед якими вона не перестає нарощувати борги із зарплат. Дійсно цікаво, як співвітчизники оплачуватимуть пропоновані їм ціни практично на усе. Адже не секрет, що підвищення вартості палива завжди веде до "всепродуктного" подорожчання?

(Окружний адміністративний суд м. Києва призначив на 16 вересня перше засідання за позовом Національного форуму профспілок (НФПУ) до Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) про визнання протиправною і відміну Постанови №812 про підвищення роздрібних цін на газ для населення. А раптом у них знову вийде, як це було при уряді Тимошенко. Тоді профспілки змогли полегшити нам життя, не давши владі підняти ціну газу. Правда, тепер, з урахуванням промислової спрямованості провладної команди, надії на позитивне рішення суду мало).

Підвищити і не платити

Між тим, у Кабміну своє бачення. М. Азаров переконаний, що в Україні неможливо було уникнути рішення про підвищення ціни на газ для населення. "Якщо ми з бюджету дотуємо "Нафтогаз", а цим займався попередній уряд, то це означало тільки одне: або ці гроші уряд брав у борг, а за ці борги ми зараз розраховуємося, кожного місяця забираючи у наших людей по 4-5 млрд. грн. на місяць, або недоплачували нашим же людям з бюджету у вигляді підвищення зарплати, пенсій", - сказав прем'єр. В цілому, усе правильно, коли б не одне «але». Не варто говорити про підвищення соцвиплат, може, пора розрахуватися із зарплатовими боргами?

До речі, про підвищення. З 1 липня мінімальна заробітна плата виросла на 4 гривні - з 884 грн. до 888 грн. "Дієва" надбавка до платні - клятвена передвиборна обіцянка "регіоналів", яка із старанністю виконується. Електорат може спати спокійно - "добробут" підвищуватиметься і надалі: з 1 жовтня мінімалка складе 907 грн., а з 1 грудня - до 922 грн.

***У почасовому розрахунку мінімальна зарплата з 1 липня підвищується на 0,03 грн. - до 5,32 грн., крім того, передбачені підвищення мінімальної почасової зарплати з 1 жовтня - до 5,43 грн., з 1 грудня - до 5,52 грн.

Прожитковий мінімум з 1 липня підвищений на 4 грн. - до 843 грн. Передбачено, що з 1 жовтня прожитковий мінімум буде підвищений до 861 грн. і з 1 грудня - до 875 грн.

Для осіб, які входять до основних соціальних і демографічних груп населення, визначено такі розміри прожиткового мінімуму на 2010 рік: для дітей до 6 років: з 1 липня - 771 грн. (підвищення на 4 грн.), з 1 жовтня - 787 грн., з 1 грудня - 799 грн.; для дітей від 6 до 18 років: з 1 липня - 921 грн. (на 4 грн.), з 1 жовтня - 941 грн., з 1 грудня - 957 грн.; для працездатних осіб: з 1 липня - 888 грн. (на 4 грн.), з 1 жовтня - 907 грн., з 1 грудня - 922 грн.; для осіб що втратили працездатність: з 1 липня - 709 грн. (на 3 грн.), з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня - 734 грн.

Мінімальна пенсія з 1 липня зросте з 706 до 709 грн. До кінця року її рівень підвищиться з 1 жовтня - до 723 грн., з 1 грудня - до 734 грн.

І нехай підвищення копійчане, але в масштабах країни - мільярдні суми. Навіщо, питається, у такий скрутний час цей треба. Відповідь проста - у звітних доповідях буде поставлена пташка у графі "допомога працівникам".

Але ці підвищення йдуть паралельно із збільшенням заборгованості із заробітної плати. Легко відстежити тенденцію. Квітневе підвищення мінімальної зарплати - 1,7%, зростання заборгованості - до липня 4,5%. Це говорить тільки про одне - держбюджет не витримує навіть такої "потужної" надбавки до окладів.

Не згодні і працедавці з таким українським явищем, як зарплатний бенкет під час кризи. Так, Федерація працедавців України (ФПУ) і спільний представницький орган (СПО) працедавців на національному рівні підкреслюють, що світовий економічний досвід довів, що зростання заробітної плати в економіці країни повинне супроводжуватися відповідним зростанням продуктивності праці. У Україні такої тенденції не спостерігається. Починаючи з 2001 року, темпи зростання реальної заробітної плати в нашій країні виявляються значно вищими за темпи приросту продуктивності праці.

"Зокрема, за 2000-2009 рр. середньорічні темпи приросту реальної заробітної плати складали 19,2%, а темпи приросту продуктивності праці - 7,2%, тобто у 2,7 разу нижче. На кінець 2009 року Україна у частці оплати праці у ВВП перевищила середній показник Євросоюзу (49,1% проти 48,8% відповідно). У Польщі рівень витрат на оплату праці складає 37,1% ВВП, у Болгарії - 36,2% ВВП. За даними Міжнародної організації праці (МОП), упродовж останніх декількох років темпи зростання зарплат в Україні були одними з найвищих у світі. У 2009 році частка зарплат досягла 54% ВВП. За даними Всесвітнього банку, в Україні працедавці повинні віддавати державі у вигляді податків та інших платежів 43,1% від фонду заробітної плати, тоді як в країнах Європи і Центральної Азії розмір відрахувань складає в середньому 23,1% ", - зазначено у листі організацій до міністра праці і соціальної політики Василя Надраги.

Ситуація нагадує китайський металургійний бум. У 50-ті КНР вирішила переламати світову статистику і стати лідером у виплавці сталі, що і було зроблено. Правда, метал "випікався" навіть на приватних подвір'ях, а потім, дихаючи жаром, він виливався… на вулицю. Але за загальними показниками мети досягнули. Так і у нас. Платити вказану суму в трудовому договорі нічим, але це "нічим" ми обов'язково підвищимо. А тут ще і економіка уповільнює долгоочікуване відновлення.

Як вважає керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні Микола Івченко, темпи зростання промислового виробництва в Україні до кінця 2010 року можуть знизиться до 8%, зважаючи на підвищення бази порівняння, зниження темпів зростання виробництва в машинобудуванні, металургії, хімії і нафтохімії на тлі уповільнення світової економіки в другому півріччі.

Та і борги тиснуть. Як заявив віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко, до кінця року, після отримання усіх очікуваних зовнішніх кредитів (маються на увазі кредити МВФ, ЄС), об'єм зовнішнього боргу України може збільшитися до 40% внутрішнього валового продукту (ВВП).

***У поточному році Україна повинна виплатити Міжнародному валютному фонду 74,87 млн. SDR або близько 110 млн. дол. (курс SDR - 1,5 дол.) у якості відсотків по кредиту стенд-бай від 2008 року.

У 2011 році Україна також повинна виплатити МВФ лише відсотки у розмірі 148,45 млн. SDR (приблизно 220 млн. дол.).

У 2012 році розмір платежу, з урахуванням виплати тіла кредиту, складе 2 млрд. 367 млн. 340 тис. SDR (приблизно 3,550 млрд. дол.), з яких 2 млрд. 234 млн. 380 тис. SDR, - тіло, 132 млн. 960 тис. SDR - відсотки.

У 2013 році виплати складатимуть, відповідно, 3 млрд. 552 млн. 390 тис. SDR (приблизно 5,33 млрд. дол.), 52 млн. 390 тис. SDR і 3 млрд. 500 тис. SDR.

А за даними НБУ, Україні цього року треба погасити боргів на 38,6 млрд. дол. (на початок II кварталу 2010 року). Ця сума складає 37,5% загального зовнішнього боргу України, який до 1 квітня досяг 102,8 млрд. дол.

Виходить невтішна картина. Борги накопичила колишня і нинішня влада, а страждають від цих боргів, у першу чергу, пересічні громадяни. Ті самі пересічні громадяни, які забули, що таке нормальне підвищення зарплат і пенсій, яким держава місяцями затримує кровно зароблені та ще підвищує тарифи на десятки відсотків (демонструючи максимум турботи, "оберігаючи" малозабезпечених від копійчаного підвищення вартості буханця)... І при цьому погрожує введенням пені за несвоєчасно сплачені житлово-комунальні послуги (послуги, які в більшості своїй або зовсім відсутні, або огидні за якістю). А ще в перспективі, м'яко кажучи, неоднозначний Податковий кодекс, від якого вже здригаються малий і середній бізнес. Паралельно з цим на українця з кожним місяцем "навішується" все більше зовнішніх боргів...

Якого результату планує досягнути влада і що вона у результаті отримає окрім цілком конкретного неприйняття цієї самої влади? Попереду - місцеві вибори, напевно "парт-регіональна" сила, що зайняла верхні східці керівної піраміди, дуже хоче замінити усі нижні "сходинки" і перефарбувати їх у біло-синій колір. І саме на місцевих виборах ми побачимо, як народ оцінює ініціативи нового Президента і уряду, так само як і методи їх реалізації... А також побачимо, стануть місцеві Ради реальними захисниками і провідниками інтересів громад, або ж слухняними і бездумними виконавцями будь-яких директив з центру...

Нана Чорна (УНІАН)

УНІАН в Google News