Урок кризи: заощадження - не традиція, а необхідність...

Урок кризи: заощадження - не традиція, а необхідність...

Криза продемонструвала необхідність заощаджень - для 52% українців вони стали більш важливими, ніж кілька років тому. Але девальвація валюти, зниження купівельної спроможності, висока інфляція стримують процес... 

Традиції заощаджень формувалися століттями – як під впливом природної потреби людей заощаджувати, так і завдяки цілеспрямованим зусиллями урядів та банків. Для популяризиції заощаджень 31 жовтня 1925 року європейськими ощадними банками було запроваджено Міжнародний день заощаджень, що з того часу відзначається в останній день жовтня. Міжнародний день заощаджень відіграв важливу роль, втричі збільшивши кількість ощадних вкладів в австрійських ощадних банках між 1925 і 1930 роками. В період найбільшої популярності Міжнародного дня заощаджень – 1955-1970 роки – кількість ощадних вкладів збільшилась у 35 разів. В 1989 році ООН офіційно проголосила 31 жовтня Міжнародним днем заощаджень, але протягом останніх 15 років особлива увага цьому дню приділяється саме в Центральній Європі.   

Дослідження ставлення до заощаджень українців, чехів та австрійців IMAS International за підтримки Erste Group.

***Компанія IMAS International заснована в 1972 і сьогодні є одною з провідних австрійських дослідницьких компаній. Вона спеціалізується на дослідженнях та консалтингу, активно працюючи як в Австрії, так і в рамках міжнародних проектів в регіоні ЦСЄ.

Заощадження завжди були важливою частиною фінансової культури європейців, тоді як в Україні вона почала відновлюватись, в тому числі завдяки економічному спаду. «Події останніх декількох років довели, що заощадження – це не стільки традиція або звичка, скільки необхідність. Криза при всьому своєму негативному впливі на українців також навчила нас більш відповідально відноситись до заощаджень. Так, саме під час кризи наші клієнти почали більш активно користуватись депозитами, таким чином, створюючи собі «подушку безпеки» на випадок зменшення доходів або ж втрати роботи», - розповідає Світлана Черкай, заступниця голови правління АТ «Ерсте Банк».

За результатами дослідження  IMAS International, 70% українців вважають заощадження важливими, що не особливо відрізняється від відношення до заощадження австрійців (76%) й чехів (68%).

Незважаючи на серйозне ставлення до заощаджень, 33% українців (але лише 5% австрійців і 4% чехів), які заощаджують, вкрай незадоволені кількістю коштів, що можуть відкладати – 61% респондентів заощаджують менше 550 грн в місяць і тільки 9% українців заощаджують понад 1 100 грн на місяць. При цьому, зі слів  Ангара Льохнера, автора дослідження й управляючого директора IMAS International, в середньому українці можуть собі дозволити заощаджувати 508 грн на місяць, що на 84 грн менше, ніж за результатами дослідження в 2009 році. При цьому протягом наступних п’яти років 33% українців планують відкладати більше й 45% думають заощаджувати стільки ж. Цілком природньо, що серед респондентів віком від 15 до 22 років 71% молодих людей планують заощаджувати більше.

Заощаджувати більше чи просто почати заощаджувати українцям, в першу чергу, заважають хвилювання щодо інфляції, зниження купівельної здатності й знецінення гривні (83%). Українці більше за представників інших країн зберігають свої заощадження в готівці (47%), в той час як австрійці для заощадження використовують ощадні книжки, ощадні рахунки й картки (83%). При цьому тільки 3% населення Австрії зберігають заощадження в готівці, а чехи надають перевагу вкладам у будівельних союзах (52%), ще 28% мають заощадження в готівці.

Більшість українців (70%), як і інші європейці, заощаджують з метою фінансового захисту «на чорний день», тоді як тільки 13% українців заощаджують для старості. «Українці менше за своїх сосудів думають про пенсійне забезпечення. Наприклад, в Австрії 49%, а в Чехії 79% респондентів заощаджують для спокійного життя в старості, – відмічає пан Льохнер. – Українці частіше заощаджують кошти на великі або не дуже великі покупки чи ремонт (45%), на відпочинок (24%) або на покупки, які вони поки що не можуть собі дозволити (24%)».

При цьому, на фоні стабілізації економіки вкладники замислюються не тільки про «чорний день», але й починають знову цікавитись інвестиціями. Так, в 2010 році представники всіх країн більш позитивно оцінюють можливість фінансових інвестицій. Більш ніж 72% українців й 78% чехів позитивно чи нейтрально ставляться до інвестицій в фонди, акції, облігації тощо. При цьому австрійці більш консервативні по відношенню до інвестицій. Трохи більше половини респондентів в Австрії (54%) позитивно чи нейтрально відносяться до фінансових інвестицій. Найбільша зацікавленість в можливості інвестицій спостерігається серед молодого покоління – більше 80% молодих українців віком від 15 до 35 років позитивно чи нейтрально відносяться до інвестицій.

IMAS International за підтримки Erste Group

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter