Антикорупційні закони – гра в «дурня»?

ВР відмінила пакет прийнятих антикорупційних законів, які з 2009 року так і залишилися бездіяльними. На порядку денному президентський закон, який нічим конкретним від скасованих не відрізняється, вважають експерти. У чому тоді сенс?..

Україна таки має свої відмінні риси, які свідчать, що вона не ширвжиток, а індпошив. Це в черговий раз підтвердила довгограюча боротьба з корупцією. З урахуванням наших заяв про євроінтеграцію, нам «рекомендували» прийняти закони, спрямовані на зупинення всемогутніх хабарників, і ми прохання задовольнили. Світова спільнота зітхнула вільніше і почала розробляти план впровадження «позитивної країни» в цивілізацію. Шкода, що цей план передбачає аудит роботи прийнятих законів. Але з «підконтрольної» ситуації наші VIP-персони, які вже 20 років намагаються приборкати корупцію (з нею вони, напевно, боролися ще в радянські часи, звідки, власне і родом корупція), що є символом їхньої ж влади, придумали, як вийти – набуття чинності документів можна просто відкласти. І аргументували свої дії тим, що закони потребують доопрацювання, щоб зробити їх  дієвішими. Час йде, а сигнал зверху працює – можна продовжувати задовольняти прохання на певні послуги і одержувати матеріалізовану «подяку». Тобто, головному навчилися – пускаємо пил в очі, а поки від нього «відмиються» можна зробити вигляд, що допрацювали і активізували, сконцентрували і посилили, а також зупинити. Але, насправді всі ці ігри нагадують міну сповільненої дії.

Антикорупціада

21 грудня Верховна Рада відмінила прийнятий 11 червня 2009 року пакет антикорупційних законів. В принципі, вони все одно були не затребувані. Їх дія відкладалася парламентом двічі - з 1 січня на 1 квітня 2010 року і з 1 квітня 2010 на 1 січня 2011 року (в цьому випадку за активної участі фракції Партії регіонів). На їх ухваленні наполягала Група держав Ради Європи проти корупції (GRECO) в рамках співпраці з ЄС. Антикорупціада в принципі почалася з доповіді  GRECO щодо стану справ у цій сфері в Україні. Президент GRECO Драго Кос на початку червня вже далекого 2009-го заявляв, що тодішній Кабінет міністрів не давав дозвіл на публікацію вже другої доповіді організації, затвердженої в травні 2009 р. Тоді GRECO погрожувала опублікувати документ без згоди українського уряду, посилаючись на те, що «це хороша доповідь. Жодна з 25 рекомендацій не була визнана невиконаною, але достатньо багато їх виконано частково”. Аудит оприлюднили 9 червня, а 11 червня, ніби демонструючи непохитність крокування до мети, були прийняті закони, які потім так і не застосовувалися на ділі.

Мабуть, за кордоном, рекомендуючи зайнятися антикорупційними законами, не знали, що в Україні давно існує відповідна законодавча база. Крім всіляких карно-процесуальних кодексів, статті яких безпосередньо стосуються даної сфери, в нашій країні з 1995 року діє Закон «Про боротьбу з корупцією», причому свого часу аналогів йому не було. Звичайно, час йде і вносить свої корективи, що вимагає змін до «кодексів честі». Але головне залишається незмінним - для боротьби з корупцією необхідні деполітизація правоохоронних органів і судів, висока правова цивільна культура, що власне в Україні відсутнє. І тому, навіть якщо набувають чинності закони, які абсолютно відповідатимуть світовій практиці, вони не стануть ефективними. Щоб викоренити корупційне зло, нам не вистачає політичної волі (що саме по собі неможливо, оскільки влада є уособленням того, з чим боремося), можна ще додати і необхідність перемикання уваги з каральних заходів до заходів попереджувальним. Створюється враження, що нам потрібно не стільки побороти корупцію як таку, скільки продемонструвати роботу МВС і прокуратури. Ми ловимо і садимо дрібне, звітуючи про збільшення кількості протоколів і відкритих справ, а велика риба залишається при своєму.

Що ж до двох «відтермінувань» антикорупційних законів, то, на думку народного депутата, голови Комітету ВР з питань національної безпеки і оборони Анатолія Гриценка, зволіканням з їх ухваленням команда Президента дає чиновникам зрозуміти, що вони можуть продовжувати обкрадати державу.

"Якби з 1 січня набрали чинності ці закони, можна було б завдати нищівного удару по корупції, починаючи від депутата селищної ради до народного депутата і Президента", - сказав А.Гриценко. Водночас він відзначив, що боротьба з корупцією в країні повинна виходити "з першого крісла країни", інакше нічого не вийде.

Коментуючи факт блокування в Україні набуття чинності пакету антикорупційних законів (прийнятих раніше), Д.Кос сказав, що такі дії ставлять під питання наявність бажання України боротися з корупцією. «Можливо, можуть бути знайдені кращі рішення (ніж ті, які представлені в пакеті), але в даний час повинен бути реалізований хоч би цей пакет», - вважає він.

Нам не туди...

Але ми пішли іншим шляхом. 21 грудня після «анулювання» ряду законів (“Про основи запобігання і протидії корупції”, “Про відповідальність юридичних осіб за здійснення корупційних правопорушень” і “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення”). ВР внесла до порядку денного президентський законопроект “Про основи запобігання і протидії корупції в Україні”.

Перший віце-спікер парламенту Адам Мартинюк заявив, що депутати можуть прийняти документ в цілому вже в січні 2011 року.

Як відзначили у прес-службі Президента, внесений законопроект передбачає введення дієвих механізмів для запобігання виникненню корупції, усунення причин і умов, які її породжують. Документ, як стверджує прес-служба, одержав схвальні відгуки з боку GRECO, яка, відповідно до Плану дій УКРАЇНА-ЄС контролює виконання прийнятих Україною на себе зобов`язань. Положення законопроекту також узгоджені з положеннями Конвенції ООН проти корупції.

Іншими словами, все «в шоколаді». Залишається тільки зрозуміти, чим таким конкретним відрізнялися прийняті раніше закони, вади яких не давали владі продуктивно боротися з корупцією?

Народний депутат (фракція “БЮТ-Батьківщина”) Сергій Власенко вважає, що запропонований Президентом законопроект, на 90% співпадає з тими законами, які прийняті ВР в червні 2009 року і повинні були набрати чинності в січні 2011 року.

«Тобто, це говорить про те, що антикорупційний комітет в нинішньому складі не виконує своєї функції, а лише переписує те, що парламент вже прийняв», - сказав С.Власенко.

На думку депутата, Президентові слід розформувати антикорупційний комітет, а генеральному прокуророві і міністрові внутрішніх справ «займатися своїми прямими обов’язками».

Як відзначає об`єднання «ТОРО» (є Контактною групою в Україні Transparency International – глобальної антикорупційної неурядової організації), "всього 12 хвилин знадобилося народним депутатам, щоб «поховати» останню надію рядових українців і міжнародного співтовариства на те, що українська влада колись почне реальну боротьбу з корупцією. У державі, яка замикає всі можливі рейтинги корумпованості, ця боротьба закінчилася, практично так і не почавшись».

У «ТОРО» вважають,  що «за змістом скасовані закони не набагато відрізняються від проекту антикорупційного закону, недавно внесеного до парламенту Президентом України. Виходить, що, відмінивши антикорупційні закони і поставивши на розгляд аналогічний закон від Віктора Януковича, депутати злякалися власної тіні».

На думку «ТОРО», найгіршим у цій ситуації є фактична втрата Україною власної репутації в міжнародних антикорупційних колах. Адже, відмінивши антикорупційні закони, Україна ще більше віддалилася від виконання своїх зобов`язань перед GRECO і OECD (Організація економічного співробітництва і розвитку) – двох найавторитетніших міжнародних форумів, які безпосередньо займаються питаннями доброчесності. Членом цих організацій сьогодні є і Україна.

«Говорити, що президентський законопроект настільки відрізнявся від скасованих законів, що виникала якась особлива потреба в їх відміні, а не доопрацюванні, не можна. У своїй основі президентський законопроект практично на 80% повторює норми скасованих законів. Пропозиції Президента, які покращують скасовані закони, логічніше було б вмонтувати в текст існуючих законів, чим подавати у вигляді нового законопроекту», - вважають представники глобальної антикорупційної неурядової організації.

Оцінити антикорупційне законодавство можна буде після його ухвалення, а дієвість затверджених владою заходів покаже час. Головне, щоб закони прийняли і не відкладали до кращих часів набуття їх чинності, ну хоч би для вигляду, а то перед ЄС якось незручно. Євросоюз то не знає, що в принципі нічого не зміниться, що у нас закон – дишло, куди повернеш, туди і вийшло….

Нана Чорна (УНІАН)

УНІАН в Google News