Скасування копійок - економія чи девальвація?

Скасування копійок - економія чи девальвація?

НБУ пропонує вилучити з обігу монети в 1 і 2 копійки. Головний аргумент - функціональне навантаження у них мінімальне, а випуск – справа витратна. Що стоїть за цими "копійчаними" змінами – економія державних коштів чи плавна девальвація?..

 

Незабаром гаманці українців можуть у буквальному розумінні полегшати. Національний банк пропонує вилучити з обігу монети номіналом 1 і 2 копійки. Цей крок регулятор аргументує тим, що їх функціональне навантаження на них як на грошові знаки мінімальне, а випуск – справа витратна. «Ці монети перестали бути мірою вартості, мірою накопичення. Практично ми їх додаємо і вже 4-5 років вони не повертаються в банківську систему, в оборот», - пояснив в інтерв'ю УНІАН заступник голови Національного банку України Володимир Кротюк.

Самостійно таке рішення Нацбанк прийняти не може, воно повинно бути погоджене з Кабінетом міністрів. Але, за словами В. Кротюка, з урахуванням реалізації в даний момент адміністративної реформи процес дещо затягується. У випадку схвалення ініціативи НБУ обіцяє врахувати міжнародний досвід для захисту населення від можливих негативних наслідків. Тобто, «копійчане анулювання» не позбавлене інтриги. Може, за такими "копійчаними" змінами стоїть не тільки економія державних коштів, але і плавна девальвація?..

"Дріб'язкова" економія

На сьогоднішній день в гаманцях українців побрязкують монети номіналом в 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок (не рахуючи металевої гривні). На практиці, монети в 1, 2, 5, 10 копійок використовуються виключно як засіб для видачі здачі при розрахунку за товар. Купити щось за монетку можна, починаючи з 25 копійок – саме стільки коштує коробок сірників.

Як відзначають експерти, НБУ може заощадити на карбуванні дрібних монет 30-40 млн. грн. на рік, але якщо 1 і 2 копійки скасувати в один момент, то ціни округлять до 5 копійок, а це додасть до річної інфляції 0,1-0,2%. Якщо їх просто перестати виробляти, то вони самі собою зникнуть через пару років.

Але світова практика свідчить, що дрібні монети справді стали великою проблемою для багатьох країн. Їх карбувати невигідно не тільки в Україні. Наприклад, Центробанк Росії вже звернувся з відповідним запитом до Держдуми, його головний аргумент схожий – виробництво дрібних монет вкрай збиткове.

У 2005 році Фінляндія, Бельгія та Нідерланди перестали карбувати монети в 1 і 2 центи, пояснивши це тим, що їх виробництво потребує великих енерговитрат, вартість яких монети не окупають.

1 січня 2007 року уряд Швейцарії вивів з обігу мідну монету в 1 сантим. Причиною стало зростання цін на мідь. Швейцарські фінансисти підрахували, що на виготовлення 1 сантима витрачається 11 монет того ж номіналу. Уряд хотів відмовитися і від монети в 5 сантимів, але більшість споживчих організацій, побоюючись підвищення цін, виступили на її захист.

З високими цінами на мідь зіткнулася і Великобританія, але вона не зважилася на скасування дрібних грошей, а замінила матеріал, з якого вони виготовляються. Так, з 1 січня 2011 року монети номіналом 5 і 10 пенсів будуть замінені новими зі сплаву сталі й нікелю.

У березні 2008 року Угорщина розпрощалася з монетами в 1 і 2 форинта, які перестали вважатися «ходовими» грошима і годилися лише на утилізацію.

З 1 жовтня 2008 року Данія відмовилася від використання монет вартістю 25 ере. Виробництво цих монет було занадто дорогим, до того ж вони втратили свою купівельну спроможність.

З жовтня 2008 року резервний банк Фіджі вивів з обігу монети номіналом 1 і 2 центи, випустивши нові – 5, 10, 20 і 50 центів, які менші за розміром і легші за своїх попередниць.

У Норвегії з обігу були вилучені монети в 1, 2, 5 і 25 ері. Можливо, в країні відмовляться і від монет в 50 ері: вони майже не використовуються, а ціни в магазинах округлюються до 1 крони.

З жовтня 2010 року від 50 ері відмовилася Швеція.

Утім, промовистим є той факт, що масова відмова від дрібних монет у різних країнах почалася приблизно через рік після початку світової фінансової кризи, продовжується сьогодні і, швидше за все, триватиме і далі. Для українців зникнення на той момент "радянських" дрібних монет з гаманців міцно асоціюється зі знеціненням грошей і початком супер-гіпер-інфляції першої половини 90-х років. Отож, у масовій свідомості громадян пострадянських держав відмова країн "далекого зарубіжжя" від своїх "копійок" є прозорим і невеселим натяком на нашу недавню історію, і поштовхом до роздумів про стан і перспективи світової фінансової системи.

Нагадаємо, Україна пережила найгіршу інфляцію в період між 1993 і 1995 роками, коли максимальний рівень інфляції в місяць сягав 1400%. До 1993 року найбільшою купюрою була 1000 купонів. До 1995 року це вже була 1000 тисяч купонів. У 1996 році купони вилучили з обігу і обміняли на гривні за курсом 1:100 000 (на той час - приблизно 20 американських центів).

Без копійки гривню не зберегти?

Приклад прикладом, але ряд експертів попереджають: відмова від копійок - сигнал для населення, що існує загроза дестабілізації грошової системи ...

Між тим, заяви про вилучення з обігу монет дрібного номіналу звучали неодноразово з вуст посадовців Нацбанку різного рівня. Так, у 2006 році виконавчий директор з питань готівково-грошового обігу НБУ Олександр Толстой озвучив ініціативу регулятора відмовитися від монет номіналом менше 10 копійок, оскільки їхнє виробництво збиткове.

У березні 2010 р. директор департаменту зовнішньоекономічних зв'язків НБУ Сергій Круглик зазначав, що згідно з дослідженням громадської думки, проведеним Нацбанком у 2009 році, відмову від випуску 1 і 2 копійок підтримують 93% опитаних, а більше 65% респондентів взагалі не приймають такі монети у якості здачі. Щоправда, надалі прес-служба регулятора спростувала заяву С. Круглика.

Можливо, пропозиція НБУ не позбавлена логіки, а необхідність наявності в обігу дрібних монет – інерційна звичка з часів СРСР, коли за 1 копійку можна було купити пачку сірників або випити газованої води з автомата (якщо ж хотілося з сиропом, то довелося б розщедритися на 3 копійки ), за 2 копійки подзвонити з телефону-автомату, за 5 копійок покататися в автобусі і метро. Дрібні монети були в ті часи затребувані і у водіїв вантажівок, які робили своєрідний «тюнінг» автомобіля, запихаючи їх між ущільнювачем і лобовим склом. Утім, з самого початку введення української національної валюти за 1 або 2 копійки придбати щось було неможливо.

«Сьогодні, коли йдеш по вулиці, бачиш, скільки на землі лежить цих монет, ніхто їх навіть не підбирає. Я думаю, що правильно, якщо монети дрібного номіналу будуть виведені з обігу», - вважає директор департаменту грошового обігу і касових операцій банку "Фінанси та Кредит" Галина Калашнікова. За її словами, НБУ продає ці монети по 10 гривень за 1000 штук, що набагато дешевше вартості їх виготовлення.

Голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук зазначає, що вилучення з обігу монет дрібного номіналу дасть ефект економії як на загальнодержавному рівні, так і для фінансових установ. Будуть скорочені витрати на їх випуск, обіг та обслуговування.

Одним з банківських піонерів у питанні «не витрачатися на дрібні монети» ще рік тому став ПриватБанк, який реалізував у своїх відділеннях технологію «Без монет». З 1 лютого 2010 року в касах банку здачу видають не монетами, а електронними ваучерами або зараховують в електронну скарбничку. При отриманні здачі на рахунок, прив'язаний до мобільного телефону, дрібні монети підсумовуються автоматично. Ці гроші можна витратити на оплату послуг зв'язку, комунальні платежі, зберігати на ощадному рахунку або отримати готівкою в банкоматах і касах.

"Намалюємо" і 1000 гривень ...

Безумовно, українці ще тривалий час будуть віддавати перевагу звичному «теплому» шелесту купюр у порівнянні з «холодною» банківською карткою. Тому тема готівкового обігу грошей – як монет, так і банкнот – буде актуальною завжди, можна сказати, щонайменше на період «неосяжного майбутнього».

У цьому питанні Національний банк має своє бачення перспектив. Як заявив В. Кротюк, зараз регулятор проводить аналіз достатності існуючих номіналів для обслуговування готівкового обігу грошей.

«Якщо результати аналізу покажуть, що є необхідність випуску банкноти номіналом 1000 гривень, то будемо вносити пропозиції. Поки таке рішення не прийнято, і пропозиції такі не вносилися», - сказав В. Кротюк.

Банкіри єдині в думці, що перспектива введення такої банкноти – справа далекого майбутнього. Можливо, враховується і певний психологічний момент – зростання кількості номіналів купюр в обороті і фахівці, і населення небезпідставно вважають свідченням знецінення національної валюти. Зараз в Україні в обігу 9 номіналів купюр (1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень), і експерти вважають перевищення порогу в 9 номіналів порушенням "доброго тону".

На сьогоднішній день найбільша купюра номіналом в 500 гривень не є популярною, широко використовуються 100 і 200 гривневі банкноти.

А ось удосконалення захисту паперових грошей, про що заговорив НБУ, експерти вважають справою необхідною і актуальною. І це незважаючи на те, що в Україні на 1 млн. банкнот припадає 5 підробок, в ЄС цей показник набагато вищий - 67. У 99,5% випадків українські фальшивомонетники використовують дорогі принтери, сканери, а для досягнення більш високої якості підробки і друкарський верстат. Щоби убезпечити гривню, в перспективі Нацбанк при виготовленні банкнот планує використовувати спеціальний елемент, який буде робити неможливим копіювання на принтері.

Згідно з міжнародною практикою, один раз на 4-5 років слід переглядати систему захисту банкнот. Слідуючи цьому принципу, в 4 кварталі поточного року регулятор має намір випустити купюру номіналом 200 гривень із вдосконаленим рівнем безпеки. При цьому дизайн банкноти істотно не зміниться.

Дмитро Бобесюк (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter