Законодавчі ініціативи: позичальник залишається в мінусі?
Законодавчі ініціативи: позичальник залишається в мінусі?

Законодавчі ініціативи: позичальник залишається в мінусі?

08:54, 18.02.2011
7 хв.

До парламенту подано законопроект, який жорстко регулює ринок кредитування. Серед нововведень - порядок виселення боржника, втручання органів опіки обмежать, а валютні позики заборонять...

Криза фактично блокувала український ринок кредитування населення. З одного боку, банки накопичили величезну кількість проблемних позик, з іншого -  нинішні умови фінустанов щодо надання кредитів абсолютно не вигідні потенційним клієнтам. Як результат, за 2010 рік загальний об`єм виданих нових кредитів українцям виявився мізерним порівняно з докризовим періодом. Проблему посилює і законодавча неврегульованість, чим дочасу користуються  як позичальники так і банки у пошуках лазівки для невиконання договірних зобов`язань. У зв`язку з цим прийшла необхідність створення єдиних правил гри для усіх учасників ринку. Радикально змінити ситуацію має законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав кредиторів і споживачів фінансових послуг" (№7351), який зараз перебуває на розгляді в Комітеті ВР з питань фінансів і банківської діяльності. Отже, що зміниться з прийняттям цього документа?..

Для банків розширять інформаційне поле

Документ пропонує внести зміни до Закону "Про банки і банківську діяльність", які дозволять фінустановам обмінюватися інформацією про "ризикових" клієнтів. Також законопроект встановлює жорсткі терміни для отримання кредитором інформації про банкрутство позичальника, і зобов`язує Вищий господарський суд розміщувати такі дані на власному сайті.

Відео дня

На цей момент банки такого "інформаційного" права не мають. Як результат - надмірна підозрілість з боку фінустанов до кожного клієнта і велика кількість відмов у позиці. Пропонована новація повинна спростити процес видачі кредитів добросовісним позичальникам.

Стягати з боржника іпотеку дозволять у досудовому порядку

Документ пропонує внести зміни до законів "Про іпотеку", "Про задоволення вимог кредиторів і реєстрацію обтяжень", Житловий кодекс, які надають банку право стягати заставлену іпотеку в досудовому порядку, згідно з укладеною угодою, яку завіряють нотаріально в процесі надання кредиту. У той же час пропонують зобов`язати суд при винесенні ухвали про виселення боржника обов`язково вказувати місце його майбутнього проживання.

При оформленні іпотечного кредиту банк і позичальник завжди укладають нотаріально засвідчений договір про заставу. Банкам пропонується надати право на його основі, до прикладу, продати заставлену іпотеку, або узяти на свій баланс. Причому суд, а не законодавець, визначатиме, з яких ресурсів забезпечити соціальним житлом людину, яка має бути виселена.

Псевдобанкрутство виключається

Документ пропонує внести ряд змін до Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що анулює  лазівки для псевдобанкрутва.

Під час кризи з`явилося багато юридичних компаній, які "вчать" позбавлятися від боргів за кредитами шляхом псевдобанкрутва, що створило нездорову ситуацію на ринку. Банки, побоюючись таких шахраїв, свідомо завищують ставки у позиках, включаючи в них частку ризику.

Захист прав позичальника стане жорсткіший

Документ пропонує внести ряд змін до Закону "Про захист прав споживачів" щодо зобов`язань банків.

Пропонують заборонити видачу валютних кредитів фізичним особам, щоб уникнути повторення кризових ситуацій 2008-2009 років. Але це табу поширюватиметься тільки на нові позики, старі продовжать погашати за чинним принципом.

Банки будуть зобов`язані перед укладенням кредитного договору роз`яснити клієнтові усі правила позики. При цьому фінустановам заборонять під час дії договору   переглядати в односторонньому порядку не лише ставки за кредитом, але і розміри різних комісій і доплат. Це має захистити позичальника від різного роду "сірих  сум", які зараз так активно використовують окремі банки.

Також банкам заборонять "знімати" з клієнта додаткові комісії при достроковому погашенні кредиту. При цьому фінустанови зможуть пред`являти претензії до позичальника тільки у тому випадку, якщо він впродовж календарного місяця не погашає споживчий кредит чи впродовж трьох календарних місяців не погашає іпотечний кредит. Дострокові претензії не допускаються.

Банк зможе за узгодженням з позичальником здійснювати реструктуризацію кредиту шляхом "канікул" погашення тіла позики до трьох років чи за рахунок збільшення терміну кредиту для зниження розміру щомісячного платежу, а також за допомогою конвертації валютного кредиту в гривневий за курсом на дату отримання позики, за умови включення суми  валютної різниці в розмір кредиту на нових умовах.

Банк пропонують наділити правом у разі добросовісного виконання позичальником  зобов`язань щорічно знижувати суму основного боргу і самого кредиту на 0,5.

Пропонують  внести зміни до Закону "Про виконавчу службу", які  нададуть банкам право стягати борги з усіх грошових коштів позичальника, які знаходяться у банку і можуть надійти надалі.

Органи опіки - втручання обмежать, можливості розширять

Також документом вносять зміни  до законів "Про захист дитинства", "Про основи захисту прав бездомних громадян і безпритульних дітей", Сімейний кодекс. Їх мета - мінімізувати втручання органів опіки в процес отримання кредиту особами, які мають дітей.

Згідно із законопроектом, до позичальника, який має неповнолітніх дітей, при оформленні іпотечного кредиту не виставлятиметься вимога  отримати відповідну довідку з органів опіки. Це спростить процес отримання позики і одночасно зведе до мінімуму корупційну складову. При цьому чинні обов`язки за органами опіки залишаються в силі, а можливості розширюються. До прикладу, якщо під час дії кредитного договору батьки неповнолітніх дітей загинули або стали інвалідами, то банк не має права стягувати заставлене житло, навіть якщо платежі не здійснюються. А операції з  переуступання такого житла фінустанова має право здійснювати тільки з дозволу  органів опіки.

Цивільний кодекс зазнає змін

Документ вносить зміни до Цивільного кодексу. Зокрема, пропонують чіткіше визначити статус боржника, щоб виключити колізії в судових спорах.

Крім того, кодекс доповнюють статтею "Про захист прав добросовісного кредитора", яка узабезпечить банк від фіктивного банкрутства позичальників.

У той же час, пропонують розмежувати ставки за кредитом на фіксовану, яка не може змінюватися в односторонньому порядку впродовж усього терміну дії договору, і плаваючу - її можна змінити, якщо вона пов`язана з офіційним індексом, що показує вартість грошей в секторі кредитування. Цей індекс розраховується згідно з методикою НБУ.

Карна відповідальність - утихомирення для позичальника

Вносить документ зміни і до Карного кодексу. Розширюється трактування статті №222 - до карної відповідальності можна буде притягнути фізичних осіб за надання банку свідомо недостовірних документів про фінансовий стан, на підставі яких надається кредит.

Так само пропонується уточнити статтю №388 - до карної відповідальності можна буде притягнути фізичних осіб, які вчинили протиправні дії з відчуження або передачі іншим особам закладеного майна за кредитним договором.

Олександр Охріменко голова Наглядової ради банку "Центр" (для УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся