Зовнішня торгівля: продовжуємо залишатися «в мінусі»...

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України в 2010 році досягло 9,3 млрд. дол. Найбільше - з Росією - 8,7 млрд. дол. Основна причина – 2010-й програє своїм попередникам і за рівнем розвитку бізнесу, і за доходами населення…

У нас прийнято – чим більше негативне сальдо зовнішньої торгівлі, тим гірше йдуть справи в економіці. Але це вельми спірне питання. Наприклад, Україна в 2010 році витратила на придбання товарів на світовому ринку на 9,3 млрд. дол. більше, ніж одержала від продажу власної продукції. В порівнянні з 2009 роком, негативне сальдо зовнішньої торгівлі зросло на 3,6 млрд. дол. Тобто, ситуація не з кращих. Тим часом, у 2007 і 2008 докризових роках (у 2008-му криза тільки стала накочувати на Україну, а ось світові ринки вже лежали на дні) цей показник складав 11 і 18 млрд. дол., відповідно, що легко можна пояснити. Даний період часу можна назвати економічним бумом – бізнес модернізував виробництво, активно купував новітні технології, збільшував випуск продукції, але при цьому значно зростали закупівлі енергосировини, на жаль, зовсім не дешевої. А в сприятливому, в економічному сенсі, 2006 році негативне сальдо зовнішньої торгівлі склало всього 6,6 млрд. дол., в 2005-му  - «мінус» 1,8 млрд. дол. Порівнявши цифри, можна зробити такий висновок - 2010 рік очевидно програє своїм попередникам і за рівнем розвитку бізнесу, і за доходами населення.

Спробуємо розібратися, що найбільше вплинуло на зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі в 2010 році. Отже, в цьому році сальдо зовнішньої торгівлі продуктами харчування було позитивним на відміну від 2008 і 2007 років. Тобто, купівля імпортних продуктів харчування ніяк не могла погіршити цікавий нам показник.

Доходи падають, енергозакупівлі - зростають

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі побутовою технікою склало більше 900 млн. дол., що вище за показник 2009 року. Але при цьому об`єм закупівлі побутової техніки виявився на 14% меншим, ніж в 2007 році, і в рази меншим, ніж у 2008 році. Наочно проглядається тенденція спаду купівельної нездатності населення в торгівлі автомобілями. У 2010 році на купівлю імпортних авто було витрачено 3,32 млрд. дол., в 2007 році - більше 7,7 млрд. дол.,  2008 – понад 11 млрд. дол.

Що ж до доходу населення, який все ніяк не може відновитися після кризи, то, згідно з даними Держкомстату, за підсумками десяти місяців 2010 року він склав для середньостатистичного українця 3308 грн., або 416 дол., що на 21,5% нижче, ніж в докризовому 2008 році в доларовому еквіваленті.

Основний тиск на сальдо зовнішньої торгівлі надає закупівля нафти і природного газу, причому з кожним роком вона збільшується. У структурі українського імпорту частка «блакитного палива» складає 15,5%, нафти - 6,9%. Загалом, на закупівлю енергетичних  ресурсів припадає майже 35% всього імпорту.

У 2010 році на закупівлю природного газу був витрачено 9,4 млрд. дол., що майже на 40% більше, ніж в 2007-му, і в 3 рази більше, ніж в 2001 році. І це при тому, що в 2010 році ціна газу вважалася «пільговою». Парадокс полягає в тому, що газ ми купуємо за європейськими цінами, а його споживання промисловістю здійснюється за радянськими нормами і правилами. В результаті, українська експортна продукція, для якої і купується в першу чергу газ, виявляється неконкурентоздатною за рахунок високої собівартості.

Витрати на купівлю природного газу в 2010 році еквівалентні показнику 2008 року. Але тоді було експортовано хімічної продукції на 5 млрд. дол., а в 2010-му -  тільки на 3,4 млрд. дол.  У 2008 році було продано на світовому ринку металургійної продукції на 27 млрд. дол., а в 2010 році - на 17 млрд. дол., і це при тому, що світові ціни на метпродукцію вже вищі за докризовий рівень.

Купівля нафти і природного газу з метою їх використання для виробництва вітчизняних експортних товарів - справа невигідна. А подальше зростання цін на ці енергоресурси може призвести до того, що виробництво експортної продукції стане збитковим. Якщо найближчим часом не змінити структуру зовнішньої торгівлі, то з кожним роком ситуація тільки погіршуватиметься. Європа все активніше переходить на енергозберігаючі технології і в пріоритетні напрями виводить диверсифікацію постачань палива. Україна ж зі своєю енерговитратною технологією остаточно «сяде» на російський газ, що дасть негативний економічний ефект.

У 2010 році збільшився експорт українського машинобудування, в порівнянні з 2009 роком, перш за все, завдяки транспортному машинобудуванню. Головна проблема відсутності значного зростання – дуже мала кількість вітчизняних брендів на світовому ринку. Галузь вимагає могутніх інвестицій, а головне - наявність власної патентної бази розробок.

2010 рік ознаменувався зміною фінансової кризи продовольчою. Зараз ціни на сільгосппродукцію досягли рекордних показників, загрожуючи багатьом країнам, які розвиваються, масовим голодом, на фоні чого, як правило, прогресує політична нестабільність. Для України було б правильно скористатися ситуацією і збільшити експорт вітчизняного продовольства. У цьому плані 2010 рік можна вважати провальним. Проблеми з поверненням ПДВ експортерам продуктів харчування, борги за дотаціями для аграріїв, квоти і обмеження тільки погіршили позиції нашої країни на світовому ринку. Якщо в 2009 році частка продуктів харчування в загальній структурі експорту складала 18%, то в 2010 році - 12,7%. Загальна експортна виручка в даному сегменті експорту в 2010 році була на 4% нижчою, ніж в 2009-му і це при істотному зростанні цін на світовому ринку.

Кому продаємо і у кого купуємо…

Основними покупцями української експортної продукції в 2010 році були  Індія, Іран, Ліван, Туреччина, Єгипет. З цими країнами сальдо зовнішньої торгівлі було позитивним. Водночас, з Китаєм Україна в 2010 році мала негативне сальдо - більше 3 млрд. дол., близько 3 млрд. дол. негативне сальдо в торгівлі з Німеччиною, 1 млрд. дол. - з Польщею.

Найбільше негативне сальдо зовнішньої торгівлі України з Росією – понад 8,7 млрд. дол., що більш ніж удвічі перевищує докризовий показник.

Незважаючи на всі міждержавні договори і угоди, на членство у СОТ, застосування українська продукція знаходить тільки в країнах Африки та Азії. А ось на ринках Європи і СНД український товар не у фаворитах.

Олександр Охріменко, голова Наглядової ради банку «Центр» (для УНІАН)

УНІАН в Google News