Рік роботи уряду: економіка не поділяє оптимізму...
Рік роботи уряду: економіка не поділяє оптимізму...

Рік роботи уряду: економіка не поділяє оптимізму...

16:50, 15.03.2011
12 хв.

2010 рік був для України нелегким. Та у своєму "річному звіті" прем`єр-міністр змалював усе у веселкових барвах, проігнорувавши проблеми та ухилившись від пояснень своїх провалів. Опозиція була не менш суб`єктивною... А на "Програмі-2011" Кабмін, схоже, узагалі "пропускає хід" - про неї не відомо нічого...

Наслідуючи українську політичну традицію, Кабінет Міністрів в особі його голови - прем`єр-міністра Миколи Азарова, підбив підсумки річної роботи свого уряду. На підсумковій прес-конференції 11 березня Прем`єр-міністр очікувано змалював усе у веселкових тонах, проігнорувавши проблемні аспекти і ухилившись від пояснень своїх провалів. У свою чергу опозиція дала не менш суб`єктивну оцінку минулому року, зваливши усі біди на нинішній уряд, і, мабуть, забувши, що також несе чистину відповідальності за поточний стан економіки.

Економіка-2010: якісних зрушень немає...

АзаровМинулий рік виявився для України дуже складним. Незважаючи на підйом (ріст промислового виробництва за результатами 2010 року склав 11% на тлі падіння майже на 22% у 2009 році, а ріст ВВП перевищив 4% проти 15%-го падіння 2009 р.), економіка країни не продемонструвала якісних зрушень. Як і раніше, ріст ВВП і промисловості обумовлений позитивною кон`юнктурою на світових ринках сталі, хімії і сільськогосподарської продукції, будівництво четвертий рік перебуває у стадії стагнації, негативне сальдо торгового балансу продовжує розширюватися, а інвестиційна динаміка і далі негативна.

Відео дня

Україні знадобиться ще як мінімум три роки, щоб вийти на рівень 2008 року і невідомо скільки, щоб відновити економіку до рівня 1990 року.

Не краща ситуація і в системі державних фінансів. Сукупний дефіцит ресурсів скоротився з 12 до 8%, проте це все ще дуже значний показник, особливо для країни з економікою, яка розвивається. Для того, щоб фінансувати дефіцит, уряд продовжує позичати колосальні суми на внутрішніх ринках, приглушуючи інвестиційну активність, посилює залежність від зовнішніх кредиторів і розпродає стратегічні підприємства, які залишилися у держвласності.

Ще однією проблемою 2010 року стало прискорення інфляційних процесів. Хоча офіційна статистика і стверджує зворотнє, споживчі ціни минулого року виросли куди більше, ніж у кризовому 2009 році.

Таким чином минулий рік для економіки був досить важким. Замість того, щоб визнати ці проблеми і окреслити стратегію їх подолання, М. Азаров вирішив побудувати звіт про виконану роботу на виділенні виключно позитивних досягнень свого уряду і критиці своїх попередників. "Серед основних досягнень уряду за минулий рік і те, що ми витримали встановлений законом про бюджет дефіцит, розрахувалися з усіма боргами держави, відновили співпрацю з Міжнародним валютним фондом і, завдяки цьому, підвищили "запас міцності" фінансової системи, отримали доступ до міжнародного ринку капіталів", - сказав Азаров. Крім того, за словами голови уряду, за рік вдалося практично вирішити проблему заборгованості з відшкодування ПДВ, накопиченої за попередні роки, що дозволило надати підприємствам операційні кошти для антикризових програм відновлення виробництва.

Формально уряд виконав ці завдання, проте якість далеко не така очевидна:

- проблему ПДВ розв`язали, але борги не повернули, конвертувавши в низькодохідні облігації;

- дефіцит бюджету був вищий від запланованого;

- "запас міцності" фінансової системи хоч і був підвищений, але банки, як і раніше, не кредитують економіку;

- співпрацю з МВФ у 2009 році називали нинішні провладні чиновники серед головних загроз економічної безпеки, а тепер, чомусь стали називати досягненням у роботі.

М. Азаров також похвалився ростом добробуту нації. Правда, розповідаючи про ріст соціальних стандартів і прибутків населення, голова уряду вирішив удатися до статистичних, скажімо так, маніпуляцій, оскільки порівнював показники грудня 2010 року з січнем, а не з груднем 2009 року.

Крім того, занадто вже малоймовірним є показник індексу споживчих цін, на підставі якого розраховують динаміку середньої заробітної плати і реальних прибутків населення. Мало хто з українців погодиться, що ціни минулого року виросли менше, ніж на 9%.

Ще одне досягнення уряду, про яке як про одне з головних згадав прем`єр-міністр, - стабільність національної валюти - узагалі дуже важко назвати досягненням. За колосальної інфляції стабільність номінального курсу валюти чинить істотний ревальваційний ефект на гривню, від чого погіршується конкурентоспроможність українських експортерів. Враховуючи, що останні сьогодні мають сильний вплив у владі, стабільність номінального обмінного курсу триватиме недовго. Крім того, НБУ давно вже перейшов на таргетування інфляції, справедливо підкреслюючи, що стабільність національної валюти, це, передусім, контрольована інфляція, а не стабільний обмінний курс гривні до американського долара.

Загалом, на тлі зростання цін і тарифів, перманентних криз на продовольчому ринку, слова про вражаючі досягнення уряду виглядали не дуже переконливо. Проте, уряд все-таки досягнув значного прогресу в реформуванні економіки, і цього не можна заперечувати. Правда, ці досягнення почнуть виявляти себе лише з наступного року.

Збалансованої оцінки політики уряду не змогла дати і опозиція. У відповідь на прес-конференцію М.Азарова, Ю.Тимошенко провела альтернативний захід, де традиційно звинуватила в усіх проблемах президента і чинний уряд, зовсім забувши про те, що 2009 рік був одним з найскладніших в історії незалежної України, а система державних фінансів, яку залишив її кабмін, була на межі колапсу.

У результаті вкотре заочний діалог двох політиків перетворився у критиканство і перекладання відповідальності за ситуацію один на одного. У той же час країна вже давно втомилася чути розбазікування про того, хто винен у кризі. Куди цікавіше було б почути конструктивні ідеї двох сторін про подолання її наслідків. На жаль, ані колишній, ані нинішній голова уряду не продемонстрували, що знають відповіді на ці питання.

Країна хоче чути прем`єра з парламенту

Невелика післямова. Процес урядового звіту викликав відчуття, що чогось бракує, якихось дій чи заходів, котрі повинні б обов`язково супроводжувати підведення підсумків роботи кабміну за рік.  Начебто і підсумкова прес-конференція прем`єра відбулася (хоча, чомусь в останню мить скасували пряму телетрансляцію і  більшість неурядових журналістів, а також найнаполегливіша частина рядових українців вимушені були  терміново шукати радіоточку і задовольнятися голосом прем`єра з репродуктора). Начебто, і весь минулий тиждень Микола Янович сумлінно переходив з каналу на канал і озвучував свої оцінки і прогнози...

Проте, не було "дрібниці" - звіту голови уряду у Верховній Раді, причому, не просто "про виконану роботу", а саме - про виконання конкретної урядової Програми соціально-економічного розвитку країни на 2010 рік. Такий звіт супроводжувався б, може і малоприємною, але  потрібною полемікою М.Азарова з депутатами, можливо, Рада, послухавши усе це, прийняла б якісь рішення... На жаль, не склалося... Чому? Складно сказати. Чи програма була невиконана за занадто багатьма параметрами (і, відповідно, висновок про ефективність роботи уряду, з усіма подальшими кадровими рішеннями - очевидний), чи спочатку Програма була сформульована так, що звітувати про неї було непросто через занадто розмиті формулювання поставлених завдань.

Згадаємо, Державну Програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік (з підзаголовком "Антикризова програма") прийняли у квітні минулого року - 20 травня її підписав Президент. Фактично з об`єктивних причин (обрання нового президента і кабміну), це була програма, радше, на друге півріччя. Навіть побіжне ознайомлення з нею дозволяло ще тоді приблизно спрогнозувати, що звіт уряду про виконану роботу буде таким... яким ми його і побачили минулого тижня. Детально, з цифрами і процентними співвідношеннями, у Програмі розписані пункти про стан  економіки (дуже поганий, за версією її авторів) на той момент, коли затверджували Програму. Проте, після слів "Цілі й очікувані результати" у багатьох пунктах стоять 2-3 загальних фрази, не завжди підтверджені цифрами. І як накажете тепер оцінювати роботу кабміну: немає планової цифри - значить незрозуміло, виконано показник чи ні. До речі, ще тоді профспілки критикували програму саме за  нечітко затверджені показники соціально-економічного розвитку.

Утім, за деякими пунктами конкретні планові цифри озвучили. Шкода, що далеко не усі їх виконано.

Наприклад, планували, що приріст прямих іноземних інвестицій складе 5 млрд. дол. У результаті за 2010 рік приріст ПІІ склав приблизно 350 млн. доларів, збільшившись на  6,2%  до року 2009-го - до 5,99 млрд. дол.

Поступове зниження рівня інфляції, за оцінками експертів, звелося до того, що оприлюднений урядом показник ніяк не коррелюється з реальним зростанням цін. І про це вже відкрито говорять не лише рядові українці,  опозиціонери, але й експерти.

Також не було виконано обіцянку зробити мінімальну зарплату не нижчою від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З одного боку, вдалося довести річний обсяг виробництва уранового концентрату до 846 тонн. При цьому, заплановане створення потужностей для виробництва двоокису цирконію до 220 тонн так і залишилося у планах. Як і збільшення об`ємів видобутку вугілля у держсекторі до 39,1 млн. тонн - у 2010 році на держшахтах видобули 38,45 млн тонн, недовиконання склало близько 550 тис. тонн.

Виконали, і навіть дещо перевиконали, план пасажирських перевезень залізничним транспортом - перевезено 492 млн. пасажирів при планованих 491 млн.

Можна, звичайно, продовжити зіставляти - що  "виконано-перевиконано" або "планували-не планували", проте хотілося б почути про це від самого прем`єра. І, повторюся, не на прес-конференції, а саме з трибуни парламенту. Можливо, уряд просто занадто скрупульозний у термінах і дещо "зрушив" рік. А тому все-таки обов`язково відзвітує у Раді про виконання/невиконання один до одного до дати прийняття Програми, тобто або до 15 квітня, або до 20 травня. Але народ і його представники уже зараз хотіли б почути цей звіт - аж надто складна ця соціально-економічна ситуація. Принаймні, нардеп Арсеній Яценюк вніс до ВР постанову про доцільність заслухати Кабмін про соціально-економічне становище в країні не пізніше 15 березня. Ніхто б не був проти того, щоб слухати не просто думку уряду, а саме звіт про роботу. Сьогоднішня дата на календарі натякає, що таке заслуховування до зазначеного терміну уже не відбудеться.

Програма -2011: кабмін "пропускає хід"?

Є ще один аспект. За вікном середина березня, а про програму соціально-економічного розвитку на рік поточний - 2011, ніхто не чув. Що за об`єктивний або суб`єктивний чинник фактично  "ковтає"  програму діяльності уряду на рік поточний - сказати важко. Принаймні, вищі урядовці вже щосили обговорюють - як би ото своєчасно розробити програму соціально-економічного розвитку на рік 2012. У перших числах січня перший віце-прем`єр-міністр міністр економічного розвитку і торгівлі Андрій Клюєв  сказав, що Програма соціально-економічного розвитку України на 2012 рік буде готова до кінця березня. Наприкінці січня Кабмін доручив Міністерству економічного розвитку і торгівлі підготувати і подати до 6 червня на розгляд уряду  цей проект. За деякою, поки офіційно не підтвердженою, інформацією, програма-2011 буде розроблена "у пакеті" з програмою-2012. Чим викликано таке рішення, якими будуть наслідки такого "бутерброда" для економіки країни, як і те, коли звітуватиме прем`єр-міністр про виконання - на питання без відповіді відповість найближче майбутнє.  Прийняття програми розвитку за принципом "гуртом - дешевше" означає, як мінімум, що раніше від 2013 року звіту уряду чекати не варто. А навіщо? Плани окреслювати люблять усі, а звітувати про їх виконання - не дуже...

Максим Соколов (для УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся