На світ котиться хвиля нової глобальної кризи?
На світ котиться хвиля нової глобальної кризи?

На світ котиться хвиля нової глобальної кризи?

19:08, 29 серпня 2011
13 хв. 7

Одні експерти заявляють «так», інші - рекомендують не панікувати, але залишатися дуже уважними до ситуації, що говорить про можливість наближення «цунамі»...

Головне питання на сьогодні - чи буде друга хвиля глобальної кризи, причому вже цієї осені, і з якою силою вона звалиться на світову економіку, скраю від чого не залишиться Україна. Оцінки експертів не можна назвати різко протилежними. Одні заявляють «так», інші - рекомендують не панікувати, але залишатися вельми уважними до ситуації, що говорить про можливість наближення «шторму». В принципі, кризи як такої світ не подолав, вона продовжує лихоманити торговельні майданчики, піднімаючи на поверхню всі недоліки економічної світової стратегії. Нетривале затишшя у вигляді зростання ринків змінюється черговим обвалом. США, які «збаламутили воду» своїми політичними інтригами під виглядом підвищення боргового порога, все ніяк не можуть прийти до тями після краху в 2008 році. Європейські країни не перестають вибудовуватися в «дефолтну» чергу. А наша влада оголосила «тотальну мобілізацію». Президент доручив головам уряду і Нацбанку моніторити стан справ на світових і вітчизняному фінансових ринках, а також підготувати ряд превентивних заходів, в т.ч. щодо зниження рівня доларизації української економіки, заміщення імпортних товарів вітчизняними, підвищення привабливості безготівкових розрахунків. І головне - НБУ доручено жорстко контролювати правила гри на валютних ринках країни.

Не важко здогадатися, якщо такі дії приймаються, отже, загроза «цунамі» є. Так що ж відбувається у світовій економіці?

Один із ініціаторів створення спільного європейського ринку, екс-голова Єврокомісії Жак Делор заявив в інтерв`ю італійській La Repubblica, що крах євро цілком реальний, а вийти з ситуації, що склалася можна, якщо відновити рівновагу між політикою, економікою і соціальними потребами.

"Фінансова ідеологія продовжує домінувати і наводити на нас страх. Необхідно відновити рівновагу між політикою, економікою і потребами суспільства, як це було на зорі створення єдиної Європи. ...Я вирішив, що настав час бити тривогу: євро на межі краху, а всі роблять вигляд, що нічого не відбувається", - сказав Ж.Делор.

"У даний час безмірно зріс індивідуалізм, бракує прагнення до колективних та солідарних зобов`язань. Нарешті, відчувається брак керівництва. Сьогодні в Європі немає чотирьох або п`яти політичних керівників, що володіють перспективним баченням. Результати опитувань громадської думки диктують закони. ...У наявності, таким чином , дефіцит політики і сміливості", - каже колишній голова Єврокомісії.

"Проблема полягає у відсутності регулювання. Все одно, що футбольний матч без арбітра, в якому гравці роблять все що хочуть. З моменту початку кризи G20 не змогла ввести навіть мінімум правил. Наприклад, зобов`язати банки відокремити обслуговування клієнтів від діяльності на ринках", - вважає Ж.Делор.

"Німці звинувачують у брехні колишні уряди Греції, обговорюють умови, які призвели до надмірного зростання боргу Іспанії, критикують ірландців за недбале ставлення до банківської системи. Але я ставлю запитання: де в ці роки були члени єврозони? Ніхто нічого не бачив або не хотів бачити. Сьогодні існує колективна відповідальність членів єврозони за ситуацію, катастрофічну ситуацію", - підкреслює Ж.Делор.

"Ніколя Саркозі та Ангела Меркель розчарували багатьох, не тільки мене. Коли починається пожежа, необхідно кликати пожежників. Тільки потім треба думати про архітекторів для створення нової системи. Європейський Центробанк робить хорошу роботу, але він не може залишатися один. Як можна швидше повинен втрутитися Фонд стабільності. Необхідно приступити до емісії євробондів аж до 60% від національних ВВП, як передбачено угодами. ЄС також повинен виділити кредит в 20 млрд. євро для інвестицій в дослідження, інфраструктури, розвиток. Держави повинні ввести режим суворої економії", - заявляє Ж.Делор.

Заходи європейські держави, звичайно, проводять, про що говорять підсумки нескінченних екстрених засідань. Але позитивних яскравих результатів поки немає.

Що ж до США - головного «кризового витівника», то в своїй статті в The Guardian аналітик Ларрі Елліот пише: "Америка в 2011 році - це Рим в 200 році н.е. або Великобританія напередодні Першої світової: імперія на піку могутності, але з першими тріщинами у фундаменті". Л. Елліот перераховує небезпечні симптоми: зростає прірва між багатими і бідними, реальний сектор економіки вихолощений, громадяни живуть не за коштами завдяки кредитам, колишня політика втрачає ефективність.

Л.Елліот виділяє загальні чинники занепаду імперій: початкове небажання визнавати, що є приводи для занепокоєння, і поява країн, які кидають виклик усталеному устрою світу: сьогодні це Китай. У США, як і в Британії другої половини XIX століття, економіка переорієнтовується з виробництва на фінансову сферу.

"А тепер замислимося про кардинальні відмінності поточного оздоровлення економіки від попередніх циклів", - пише Л.Елліот. Традиційно, коли США оговтуються від кризи, безробіття знижується: низькі процентні ставки заохочують споживання і зростання будівництва житла. Тепер же ринок нерухомості захопила друга хвиля кризи. Американці стали набагато обережнішими у витратах, а зростання цін на сировину і продовольство посилило проблему: інфляція зростає, купівельна спроможність знижується.

Уряд прагне стимулювати зростання, побоюючись повторення 1930-х років. "Млява реакція на сучасний "еліксир росту" змушує припустити, що в структурному плані США набагато слабкіші, ніж у 1930-ті", - вважає Л.Елліот. На його думку, головне для Америки - заново відкрити в собі риси, яким вона зобов`язана своєю величчю.

Не наповнені оптимізмом і заяви Джорджа Сороса. В інтерв`ю The Financial Times він сказав: "Основні проблеми йдуть зі Сполучених Штатів". За його словами, це і занепад банківського сектору, і падіння роздрібного попиту в США, де раніше протягом 25 років споживачі витрачали більше, ніж заробляли. Новий обвал на фондовому ринку цілком ймовірний, тому що на даний момент біржовики налаштовані оптимістично - вважають, що поточна криза не відрізняється від попередніх. Але надії на впевнене оздоровлення економіки не виправдаються, вважає Дж.Сорос.

На думку Дж.Сороса, долар - валюта дуже слабка, от тільки всі інші валюти ще слабші. "Спостерігається загальна недовіра до валют і тенденція виводити кошти з валют в реальні активи", - сказав він. Диверсифікація активів торкнулася, перш за все, сировинного сектору, тому ціни на нафту і золото зростають. Але падіння долара буде залишатися в рамках допустимого до тих пір, поки до цієї валюти прив`язаний китайський юань.

Насправді, поступове ослаблення долара бажане, вважає Дж.Сорос. "У ситуації, коли американський споживач більше зберігає і менше витрачає, експорт допоможе збалансувати економіку США", - сказав він.

На його думку, необхідна нова валютна система, оскільки хронічні і наростаючі дисбаланси на світовому фінансовому ринку обходяться занадто дорого. Він рекомендує створити глобальну валюту на основі спеціальних прав запозичення SDR (МВФ) і залучити Пекін до будівництва нової архітектури світової фінансової системи, де б право голосу Китаю було пропорційно його вазі. Щоб вмовити китайську сторону зміцнити юань, цю валюту слід використовувати в SDR поряд з іншими, незважаючи на те, що вона неконвертована, вважає Дж.Сорос. Те ж саме він рекомендує зробити з бразильським реалом.

На запитання, а як же побоювання Америки, що сприяння відходу від долара як глобальної резервної валюти в остаточному підсумку послабить економіку США, Дж.Сорос відповів, що існування долара як єдиної глобальної валюти не обов`язково вигідно США, оскільки це прирікає Америку на хронічний дефіцит поточного рахунку. Правда, в даний момент для Америки дуже зручно, що інший світ фактично фінансує витрати федеральної влади. Але в майбутньому Китай почне диверсифікувати розміщення своїх коштів - кредитувати, наприклад, Бразилію і Південну Африку для фінансування свого експорту в ці країни. А якщо Америка не прийме активної участі в реформі глобальної фінансової системи, Китай почне укладати двосторонні угоди про розрахунки в національних валютах на зразок того, яке вже існує у Пекіна з Буенос-Айресом.

Рушійною силою замість американського споживача стане Китай, хоча його економіка набагато менша. США, навпаки, перетворяться на баласт, що уповільнює зростання світової економіки, відзначив Дж.Сорос.

На його думку, необхідні додаткові заходи зі стимулювання економіки, бо "оздоровлення тримається на перерахуванні коштів і дефіцитів, що здійснюється державою, а якщо ці кошти вивести, економіка впаде удвічі глибше".

Тут хочеться згадати прогноз Нуріеля Рубіні, професора Університету Нью-Йорка, який у 2007 році передбачив останню глобальну фінансову кризу. Н.Рубіні називає точний термін розгортання другої кризової хвилі - середина 2013 року.

Н.Рубіні виділяє чотири основні причини, синергія яких складається в «ідеальний шторм» для світової економіки - фінансові труднощі в Сполучених Штатах, фінансова криза в єврозоні, уповільнення темпів зростання китайської економіки, спад японської економіки, зумовлений природними катаклізмами.

А як же зростання виробництва, що констатується у світі. Н.Рубіні вважає, що це кризі не перешкода. Як найяскравіший приклад, американський економіст наводить Китай: під «погані кредити» в Піднебесній в останні роки створено надлишок виробничих потужностей, причому в своїй більшості з орієнтацією на експорт - що і дозволило КНР стати найбільшим експортером світу. Ця тенденція зберігається до сьогоднішнього дня, незважаючи на всі спроби китайської влади обмежити отримання нових позик, - за перші п`ять місяців обсяг влитих в китайську економіку інвестицій склав $ 1,39 трлн., що на 25,8% більше, ніж за аналогічний період 2010 року.

Н.Рубіні вважає, що вже в другому півріччі 2011 року світову економіку почне затягувати у вир нової глобальної кризи. Згортання стимулюючих програм у США і Європі, падіння попиту, проблема перевиробництва неминуче призведуть до стагнації, а потім - нової кризи, яка вибухне найпізніше в середині 2013 року.

Як відзначають аналітики Академії Masterforex-V, основна небезпека полягає в тому, що з першої хвилі кризи уряди і центробанки не взяли належних уроків: проблеми не вирішуються, а просто відсуваються, тим самим накопичуючись, і незабаром хвиля перетвориться в цунамі. З кризою намагаються боротися тими ж засобами, які стали причиною рецесії - кредитами як державними, так і приватними (сукупний державний борг США, 17 учасників єврозони і Японії перевищив 90% їхнього сукупного ВВП).

Експерти Академії Masterforex-V підкреслюють, що в єврозоні реальних зрушень, які позначили б початок виходу з глибокої фінансової кризи, не спостерігається. Більше того, необхідність надання Греції нової багатомільярдної допомоги, скоріше, говорить не про одужання єврозони, а поглиблення рецесії. Якщо ж ще й Іспанія приєднається до Греції, Ірландії та Португалії, що стоять на межі дефолту, то саме існування єдиної європейської валюти виявиться під великим питанням (до речі, Н.Рубіні впевнений, що незабаром Європа повернеться до національних валют).

І ще один фактор із життя сусідської країни - прогноз Мінекономрозвитку Росії на 2011 рік та наступні три роки. При підвищення прогнозу цін на нафту міністерство знижує прогноз зростання промисловості, інвестицій та підвищує очікувані темпи зростання споживчого попиту, який у великій мірі з`їдається імпортом. Це і визначає нижчі темпи зростання економіки - прогноз на 2011 рік знижений з 4,2 до 4,1%. А це означає - позиції Росії на ринках будуть погіршуватися. Як бачимо, ні чорне золото, ні блакитне паливо не в силах протистояти світовій кризовій тенденції.

Що ж до України, то основна проблема в ситуації, що склалася - можливе підвищення вартості енергоносіїв. Питання залишається в розряді критичних. Туди ж віднесемо торгівлю. Зростання імпорту і гальмо експорту не може не позначитися на гривні. А це означає ажіотажний попит на валюту, що може викликати її дефіцит. До речі, тут доречно навести один факт, який говорить про багато що - за даними Держстату, за перше півріччя ц.р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 2,8 млрд. дол., що на 56% більше показника за аналогічний період 2010 року. При цьому у відомстві відзначають, що за цей же період з України в економіку інших країн спрямовано 2,3 млн. дол. Як бачимо, статистика не з кращих. Сюди ж додамо податковий пресинг, відсутність дієвих реформ, та й програма імпортозаміщення та мінімізації доларизації залишає бажати кращого. До того ж державний і гарантований державою борг України на 1 липня склав 60,2 млрд. дол., підвищившись тільки за травень на 4,1% - 36% ВВП, очікуваного в 2011 р. (і це тільки офіційна статистика). Аналітики прогнозують з осені невелике уповільнення його зростання - до 38% ВВП.

Правда, ряд експертів вважають, що держборг давно перетнув планку в 40% ВВП (критичний рівень - 60% ВВП), а його загальний обсяг переступив за 120 млрд. дол.

Але на валютному ринку поки все спокійно - курс стабільний, коливання копійчані. Може не варто згущувати фарби. Та й Президент запевнив: «Таких провалів, які були допущені владою в 2008-2009 роках, не буде. Упевнений, ми впораємося з новими викликами і вийдемо на траєкторію стабільного, прогресивного розвитку ще сильніше».

Ще сильніше, ніж зараз?..

Ніна Сорока (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies