Держбюджет на 2012 рік – на жаль, нічого нового...
Держбюджет на 2012 рік – на жаль, нічого нового...

Держбюджет на 2012 рік – на жаль, нічого нового...

13:25, 26.09.2011
21 хв.

Уряд Азарова запропонував проект держбюджету, в якому відсутнє нове бачення цілей та задач розвитку України. Хоча економічна криза, що неминуче наближається, вимагає від Кабміну саме цього...       

Держбюджет на 2012 рік – на жаль, нічого нового...

У будь-якій країні розробка та виконання після затвердження у парламенті державного бюджету є головною функцією уряду. В сталих правових державах бюджет інколи іменують економічною конституцією, бо саме він  наочно відображає економічну, соціальну, гуманітарну, тобто практично всю політику уряду. При цьому деталізація всіх витрат настільки глибока, а контроль настільки публічний та жорсткий, що найменші порушення можуть викликати надзвичайно серйозні проблеми для тих чи інших політиків та держчиновників, що дозволять собі використати бюджетні кошти не за призначенням, не кажучи про їх використання у власних цілях.

В Україні все не зовсім так, а точніше зовсім не так. Головна мрія абсолютної більшості наших політиків потрапити у владу пов’язана з тим,  що це дозволить долучитись до розподілу бюджетних коштів, маючи на увазі, що значна їх частина потрапить в їхні кишені. За 20 років української незалежності нічого на краще в цьому плані не сталося. Навпаки, чим далі, тим більше наші політики стають нахабнішими, цинічними та впевненими у своїй повній безкарності. Тому, коли чутно галас тих чи інших опозиціонерів, які ще недавно були при владі, про їх категоричне несприйняття проекту бюджету уряду, розумієш, що вони не стільки турбуються про те, як краще використати наявні в державній казні кошти, скільки незадоволені відлученням від солодкого процесу спрямування держкоштів в потрібному їм напрямку.   

Зрозуміло, що ідеального бюджету, що влаштовує всіх, в принципі існувати не може. Цілком природно також, що уряд намагається презентувати свій проект головного розпису державних коштів як унікальний та як такий, що найкраще відповідає інтересам суспільства. А опозиція завжди, і це теж цілком природно, заявляє, що гіршого кошторису ще ніколи не було.    

Відео дня

Але відмінність між демократичними, правовими державами та Україною полягає в тому, що там партії відображають інтереси конкретних соціальних груп (найманих працівників, малого та середнього бізнесу та високооплачуваних кваліфікованих працівників, або великого капіталу). Саме їх вони намагаються репрезентувати та захищати в парламенті. А тому, знаходячись в опозиції, критикують бюджет з погляду інтересів цієї соцгрупи.

В Україні, на жаль, нічиїх інтересів, крім власних та наближених до них бізнесменів, більшість політиків в парламенті та уряді не представляє. Тому, наприклад, знаходячись при владі, вони з легкістю можуть відмінити ті чи інші соціальні пільги, аргументуючи це тим, що їх немає чим платити, а опинившись в опозиції, проливають «крокодилячі сльози» по тим, хто може залишитись без них.

Наші політики, як ті, що у владі, так й ті, хто відлучений від бюджетного корита, незважаючи, що абсолютна більшість з них люди дуже небідні, не бажають відміни пільг, які вони отримують в якості народних депутатів чи держчиновників. А тому нікого не дивує гротескова ситуація, коли навіть депутати та урядовці – мільйонери та мільярдери - не гребують отримувати з державного бюджету матеріальну допомогу у декілька десятків тисяч гривень, які вони зазвичай витрачають за один похід у ресторан. 

Усе сказане - прелюдія до аналізу проекту державного бюджету на 2012 рік,  бо ані на розхвалювання його з боку урядовців, ані на критику з боку опозиції я би не радив звертати увагу. Розумніше просто спокійно аналізувати цифри, які відображають напрямки використання бюджетних коштів, аби краще зрозуміти, що чекатиме нашу державу в наступному році.

Чи реалістичний проект державного бюджету?

Кожний проект бюджету є сенс розглядати з двох основних позицій: реалістичності виконання його доходної частини та напрямків використання урядом зібраних коштів. Спочатку подивимось наскільки проект держбюджету на 2012 рік є реалістичним.

Отже, уряд передбачає мобілізувати у 2012 році до державної казни 337,6 млрд  грн., що на  38,4 млрд грн., або на 12,8% більше, ніж заплановано на 2011 рік.

Уряд свій прогноз надходжень базує на припущенні, що номінальний розмір ВВП в 2012 році зросте на 16,6% та збільшиться до 1505,0 млрд. грн., а реальний – на 5%. При цьому уряд розраховує, що індекс споживчих цін складе 7,9%, а середньорічний курс гривні до долара США становитиме 8,1.

Основні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2012 рік

 

№ п/п

Показник

2012 рік

1

Номінальний ВВП, млрд. гривень

1505,0

2

ВВП реальний, темп зростання, %

105,0

3

Індекс споживчих цін, % (грудень до грудня попереднього року)

107,9

4

Індекс цін виробників, % (грудень до грудня попереднього року)

109,4

5

Прибуток прибуткових підприємств, млрд. гривень

282,7

6

Фонд оплати праці працівників та грошового забезпечення військовослужбовців, млрд. гривень

458,9

7

 

 

Середньомісячна зарплата працівників, брутто

 

номінальна, гривень

3127

номінальна, скоригована на індекс споживчих цін, у відсотках до попереднього року

106,6

8

Кількість зайнятих економічною діяльністю у віці 15-70 років (в середньому за рік), млн. осіб

20,7-20,5

9

Рівень безробіття населення у віці 15-70 років (за методологією МОП), відсотків до економічно активного населення відповідного віку

7,2-7,7

10

 

 

 

 

Баланс товарів та послуг (торгівельний баланс), млн. доларів США

-9 104

Експорт товарів і послуг, млн. доларів США

92 812

у відсотках до попереднього року

109,2

Імпорт товарів і послуг, млн. доларів США

-101 916

у відсотках до попереднього року

113,3

Слід зазначити, що у поточному році, враховуючи поки що добру економічну ситуацію у державі та вдалу кон”юнктуру на ринках головних країн – імпортерів нашої продукції, уряд виконує та навіть перевиконує доходну частину держбюджету.

У той же час, така непогана ситуація в цьому році не гарантує, що все буде так само добре в наступному. Більш того, є всі підстави вважати, що 2012 рік може виявитися для світової економіки, а тим більше для української, дуже і дуже складним. Друга хвиля глобальної економічної кризи може накрити світ  практично в будь-який момент і немає гарантії, що надзвичайна дестабілізація ринків, в розмірах значно більших, ніж це було в 2008 році, не станеться навіть в найближчі місяці, тобто ще до кінця року. Принаймні та волатильність (коливання) товарних і фондових ринків, що спостерігається зараз, нічого доброго не віщує. На цьому фоні оптимістичні прогнози уряду про ріст ВВП на 5% в наступному році виглядають надто оптимістично,  навіть недалекоглядно. Очевидно, що доречно було б планувати проект держбюджету на значно обережніших оцінках зростання ВВП на 1-1,5%, маючи на увазі можливість, у разі якщо все буде добре, переглянути показники у бік збільшення за підсумками 4-5 місяців 2012 року. 

Зрозуміло, що в уряду теоретично буде можливість виконати номінальні бюджетні показники доходів і в разі дестабілізації світової та української економіки. Просто рівень інфляції буде значно вищим та курс гривні до долара США значно нижчим. Принаймні заниження в проекті бюджету рівня інфляції протягом багатьох років є, можна сказати, класичним механізмом, за допомогою якого українські  уряди покращують формальні результати своєї діяльності. Правда, громадяни при цьому, особливо малозабезпечені, стають ще біднішими, бо отримують бюджетні кошти більш знецінені, ніж обіцяв уряд.

Проголошення оптимістичних показників бюджетних доходів пов’язано не з тим, що уряд не усвідомлює існуючі загрози дестабілізації української економіки та можливих проблем з виконанням державного бюджету. Просто Кабмін змушений орієнтуватись на парламентські вибори в 2012 році. А тому, з одного боку, не може чесно визнати ймовірних проблем з виконанням соціальних зобов’язань перед громадянами, з іншого – йому необхідні красиві показники доходів держбюджету, щоб мати формальні підстави спрямувати кошти на користь бізнесу, пов’язаного з владою. Бо потім частина цих коштів буде використана під час виборчої кампанії на оплату політичної реклами про те, як покращується життя вже зараз, та підкуп виборців та членів виборчих комісій, одні з яких мають «правильно» проголосувати, а інші – «правильно» порахувати голоси.  

Якщо говорити про позитиви цього бюджету, усвідомлюючи, що це перший уряд, який більш-менш чітко репрезентує інтереси певної соціальної групи, в даному випадку великий капітал, то не можна не згадати про плани скорочення перерозподілу національного доходу. Уряд проголошує наміри зменшувати питому вагу зведеного бюджету до ВВП. З точки зору інтересів бізнесу, це добре, бо, в принципі, означає скорочення податкового навантаження. В той же час слід розуміти, що  Податковий кодекс виписаний таким чином, що від зменшення податкового тиску виграє не стільки малий та середній бізнес, скільки великий капітал, пов`язаний з урядом.

Держбюджет на 2012 рік – на жаль, нічого нового...

Куди і на що витрачатимуться бюджетні кошти?

У 2012 році уряд запланував витрати Державного бюджету у розмірі 361,6  млрд грн., збільшивши їх по відношенню до попереднього року на 70,1 млрд грн., або на 24,1%. Таке суттєве зростання витрат видається дуже  ризикованим, бо закладає у разі різкого погіршення ситуації в світовій та українській економіці ймовірність значного недовиконання видаткової частини держбюджету. При цьому слід зазначити, що і ця сума не є повністю коректною, бо уряд не відображає в ній витрати, пов’язані зі збільшенням статутного капіталу “Нафтобазу” на 12 млрд грн. При цьому чинний Кабмін, продовжуючи вкрай негативну практику, започатковану урядом Тимошенко, закриває дірки “Нафтобазу” не шляхом субвенцій на компенсацію його витрат від постачання газу підприємствам теплокомуненерго, а за рахунок збільшення статутного капіталу. Між тим, реальна капіталізація НАК від цього не збільшується.

Дефіцит  Державного бюджету та державні борги України

Граничний обсяг дефіциту Державного бюджету уряд пропонує встановити у розмірі 24,1 млрд грн., який покриватиметься за рахунок нарощування  державного боргу, загальний обсяг якого, обрахований у національній валюті, складе 415,6 млрд. грн.  - 27,6% від ВВП.

Безперечно, розмір державного боргу на фоні проблем Греції (150% від ВВП) та Італії (120% від ВВП) поки що виглядає не дуже значним. У той же час, розмір боргу слід оцінювати також з точки зору витрат на його обслуговування. Так, враховуючи рейтинг боргових цінних паперів українського уряду, витрати на сплату процентів стають все більш обтяжливими для економіки. В 2012 році лише на обслуговування держборгу передбачається витратити 30 млрд грн.  Це одна з найбільших статей видатків держбюджету, які є більшими, ніж сукупні витрати на Збройні Сили (17,4 млрд грн.), охорону здоров’я (9,88 млрд грн.) та культуру (2,22 млрд грн.). З такою швидкістю нарощення державного боргу вже в 2013-2014 році видатки на його обслуговування можуть стати непід’ємним тягарем для  бюджету. І допомагати Україні, на відміну від Греції, Італії, Ірландії, Іспанії, Португалії, ніхто не буде. А тому політика нарощення боргових зобов’язання на фоні загрози довгострокової кризи та рецесії світової економіки виглядає не дуже відповідальною. 

Якщо подивитись, як уряд пропонує розподілити мобілізовані до держбюджету кошти, то слід відзначити, що критика опозиції не завжди коректна та не базується на фактичних показниках проекту головного державного кошторису.

Так, опозиція проголошує, що уряд разом з Президентом та Верховною Радою не забувають про себе та збільшують витрати на своє утримання. У той же час видатки по таким головним розпорядникам бюджетних коштів як апарат Верховної Ради складуть 865,1 млн. грн. При цьому в держбюджеті 2011 року вони передбачені у розмірі 924,5 млн. грн. 

Видатки на Державне управління справами складуть 1437,6  млн. грн. І хоча вони майже на 50 млн. грн. більше, ніж в 2011 році (138,8, млн. грн.), слід зазначити, що за бюджетною програмою "Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Президента України та Адміністрації Президента України" видатки передбачені в обсязі 335,1 млн. грн., і зменшаться на 16,7 млн. грн. у порівнянні з 2011 роком (351,8 млн. грн.). 

Зростання ж загальних видатків щодо Державного управління справами пов’язано зі зростанням витрат по значній кількості одержувачів бюджетних коштів, що знаходяться в його введенні. Це - лікарні, санаторії, «Мистецькій арсенал» та багато інших установ, що фінансуються за рахунок державного бюджету та які взагалі давно мали би бути передані до відповідних урядових міністерств.

Видатки на Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету міністрів складуть 255,2 млн. грн., що суттєво менше, ніж це передбачено в 2011 році (328,2 млн. грн.). При цьому витрати на оплату праці скоротяться на 59,8 млн. грн. – зі  170,0 млн. грн. в 2011 році  - до 110,2 млн. грн. у 2012 році.   

Суттєве зростання  видатків передбачається для Державної судової адміністрації – 3,95 млрд грн. В той час, як в 2011 році вони складали 2,63 млрд грн. Хоча в даному випадку критикувати уряд не доводиться, бо він лише виконує вимоги норм прийнятого народними депутатами Закону "Про судоустрій і статус суддів" в частині запровадження та виплати з 1 січня 2012 року суддівської винагороди у нових розмірах. Витрати на оплату праці працівників місцевих судів, місцевих та апеляційних господарських, адміністративних судів складуть 2467,4 млн. грн., вони збільшаться у порівнянні з 2011 роком на  1075,4 млн. грн. 

Видатки на Генеральну прокуратуру передбачаються в 2012 році у розмірі 2477, 5 млн. грн.,  у 2011 році – 2271,1 млн. грн. При цьому витрати на оплату праці пропонується збільшити у порівнянні з 2011 роком лише на 104 млн. грн. – з  1391,0 млн. грн. до 1495,0 млн. грн., або на 7,48%. Тобто, в межах передбаченого урядом рівня зростання індексу споживчих цін. 

Певною мірою схожа ситуація і з Міністерством внутрішніх справ. Його видатки пропонується встановити у розмірі 14,43 млрд грн. (в 2011 році  –  13,87 млрд грн. При цьому витрати на оплату праці передбачені у розмірі 8,6 млрд грн., у 2011 році  – 8,27 млрд грн. Тобто, вони зростуть лише на 330 млн. грн., або менше, ніж на 4%. Тому сказати, що правоохоронці дуже виграють від бюджетних пропозицій уряду, навряд чи можна. Інша справа, що загальна кількість співробітників МВС є абсурдно великою, це  характеризує Україну як поліцейську державу. Особовий склад МВС потрібно суттєво скорочувати, натомість підвищуючи зарплату тим, хто залишиться.

Суттєво зростуть витрати щодо Державної служби статистики - 1468,4 млн. грн. (у 2011 році – 623,1млн. грн.). Але це пов’язано із запланованим на 2012 рік загальноукраїнським переписом населення. А тому статистики потребуватимуть залучення значної кількості осіб, які обходитимуть житлові помешкання громадян та заповнюватимуть анкети. 

Як бачимо, з точку зору аналізу видатків ключових державних відомств не можна сказати, що державні бюрократи будуть жирувати за рахунок погіршення ситуації у мільйонів пересічних українських громадян.

Якщо проаналізувати соціальну складову бюджету, то можна побачити, що у 2012 році прожитковий мінімум та мінімальна зарплата зростуть лише в межах передбаченого урядом рівня інфляції. Так, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1017 гривень з 1 січня 2012 року зросте до  1095 гривень на кінець року, а мінімальна зарплата з 1073 гривень на 1 січня 2012 року поступово збільшуватиметься до  1134 грн. на 1 грудня 2012 року. Це у свою чергу означає, що найменш соціально захищені верстви населення фактично опиняться в ще більших злиднях. Не секрет, що офіційний рівень індексу споживчих цін не відображає  реальну структуру витрат бідних громадян.   

Що стосується витрат Міністерства соціальної політики, то вони скорочуються до 53,87 млрд грн. у 2012 році, при тому що у 2011 році вони передбачені в розмірі  62,77  млрд грн.

Це пов’язано з суттєвим зменшенням витрат держбюджету на Пенсійний фонд. У н.р. вони передбачені у розмірі 48,26 млрд грн., у 2011 році -  58,32 млрд грн. У тому числі передбачається дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами у розмірі 46,06 млрд грн. (в 2011 році – 40,56  млрд грн.). Покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду для виплати пенсій - 2,2  млрд грн. (в 2011 році – 17,76 млрд грн.).

Уряд розраховує, що зростання зарплат в Україні та відповідне перерахування внесків до Пенсійного фонду дозволить останньому кардинально скоротити потребу в дотаціях держбюджету. Але при цьому слід зазначити, що таке дивне скорочення дефіциту Пенсійного фонду пов’язано з тим, що останній з 2006 року не проводить перерахування пенсій, розмір яких прив’язаний взагалі до рівня середньої зарплати по країні. І це дозволяє ПФ, отримуючи більше надходжень, залишати витрати на значно нижчому рівні, ніж це мало б бути.

Що стосується чорнобильців, то витрати для них, принаймні поки що, не пропонується скорочувати. У 2012 році вони складуть 2,59 млрд грн. (у 2011 році – 2,56 млрд грн.). Хоча і збільшаться вони значно нижче, ніж прогнозований урядом рівень інфляції у наступному році. Зростатимуть також витрати і по іншим соціальним статтям держбюджету. Але все це зростання планується в межах не більше прогнозованого рівня інфляції. 

Хто ж отримує найбільш «жирну» частину бюджетних коштів?

Найбільше держкоштів перепаде Міністерству інфраструктури. Його сукупні видатки, пов’язані з будівництвом та реконструкцією об’єктів до Євро-2012, доріг, мостів тощо, складатимуть 21,94 млрд грн. Правда, слід зазначити, що з цієї суми 5,7 млрд грн. – виконання боргових зобов`язань за кредитами, отриманими під гарантію Кабінету міністрів на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.

З одного боку, такі суттєві витрати на інфраструктуру є класичним методом стимулювання попиту. Але річ в тім, що в українських умовах значна частина робіт за бюджетні кошти здійснюється не українськими, а іноземними компаніями з використанням імпортних матеріалів, до того ж третина коштів, спрямованих на інфраструктурні проекти, просто розкрадається. Наприклад, стадіон «Олімпійській» в Києві цілком доцільно було б перейменувати в «діамантовий», враховуючи загальний обсяг витрат бюджетних коштів на його реконструкцію.

Витрачаючи значні бюджетні кошти на інфраструктурні проекти, уряд практично не фінансує заходів з енергозбереження. Хоча фінансування саме цих заходів мало б бути одним з пріоритетних напрямків. Принаймні уряд мав би цільовими субвенціями фінансувати реконструкцію всіх котелень, які подають тепло та гарячу воду в школи, лікарні інші адміністративні будівлі. Теж саме стосується утеплення всіх цих будівель. Натомість на 2012 рік всі витрати на енергозбереження складають лише 700 млн. грн.  До них можна віднести «облаштування багатоквартирних будинків сучасними засобами обліку і регулювання води та теплової енергії». На це передбачається витратити  200,0  млн. грн., хоча доцільніше писати «лише», бо цих коштів очевидно не вистачить. 

Ще 525,6 млн. грн. (у тому числі, видатки розвитку – 503,9 млн. грн. теоретично може витратити на заходи з енергозбереження Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження.

Оце і все, що уряд планує витратити на ключову бюджетну програму, особливо враховуючи проблеми з карколомним зростанням цін та відповідно витрат на енергоносії.

Який же загальний висновок можна зробити з аналізу проекту Державного бюджету на 2012 рік. Документ не є надто поганим та некоректним, хоча завищені показники доходів та витрат можуть створити серйозні проблеми з його виконанням у разі погіршення економічної ситуації. У той же час, на жаль, немає підстав говорити, що він створює механізми для розвитку внутрішнього ринку. В ньому відсутні принципи підтримки малого та середнього бізнесу. Хоча, наприклад, доцільно було б передбачити в держбюджеті вимогу до всіх розпорядників держкоштів здійснити в межах хоча б спочатку 3-5% витрати на придбання товарів та послуг власного виробництва у невеликих підприємств. Така практика доволі розповсюджена в багатьох країнах світу, і вона непогано сприяє діловій активності малого та середнього бізнесу.

У проекті держбюджету не передбачені також механізми, що стимулюють домогосподарства до здійснення заходів з енергозбереження, хоча це теж доволі поширений інструмент і він активно використовуються багатьма країнами світу. Про забезпечення максимально прозорого використання бюджетних коштів, заборону купувати за держрахунок товари та послуги у офшорних компаній я навіть не кажу. Отже, на жаль, уряд Азарова запропонував проект держбюджету, в якому відсутнє нове бачення цілей та задач розвитку України. Хоча економічна криза, що неминуче наближається, вимагає від Кабміну саме цього.       

Борис Кушнірук (для УНІАН)

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся