НБУ ввімкнув "поліграф". Конфіденційність забезпечена?
НБУ ввімкнув "поліграф". Конфіденційність забезпечена?

НБУ ввімкнув "поліграф". Конфіденційність забезпечена?

17:51, 01 листопада 2011
13 хв. 18

Нацбанк продовжує випробовувати терпіння українців своєю політикою недопущення валютного ажіотажу на ринку. Спочатку регулятор заборонив обмінні операції без документів, що посвідчують особу, а тепер взявся за таємницю клієнтів...

Нацбанк, заклопотаний нескінченною кризою, яка провокує стрибки курсу та скуповування валюти, продовжує випробовувати терпіння українців своєю політикою недопущення валютного ажіотажу на ринку. Спочатку регулятор заборонив обмінні операції без документів, що посвідчують особу, назвавши це боротьбою проти «тіньовиків», і заявив про економію за час дії нововведення більше 0,5 млрд. дол. резерву, а тепер взявся за таємницю клієнтів.

Своєю постановою (№ 22 від 22 квітня) НБУ розширив норми положення «Про здійснення банками фінансового моніторингу». На виконання фінустановам було відведено півроку. Мова йде про збір інформації про клієнтів (анкету дивіться тут). Фізична особа, крім звичних паспортних даних, ідентифікаційного коду, місця роботи, контактного телефону, зобов`язана вказати в анкеті адресу електронної пошти, розповісти про рухоме і нерухоме майно, рахунки в банках, операції за ними, вказати джерела доходу. Крім того, від українців вимагають розповісти про зв`язки з політичними і громадськими діячами. Але це те, що стосується населення. Юридичним особам, тобто бізнесу, пощастило набагато більше. Від них вимагають повний звіт про господарську та фінансову діяльність із зазначенням осіб, які мають доступ до майна підприємств. Наприклад, дані про вашу частку в бізнесі і «чи існує ймовірність вирішального тиску на ваші фінансові операції будь-якої людини, незалежно від фактичного володіння активами». Такі «інтимні» подробиці потрібні нібито для протидії рейдерським захопленням. Анкету заповнюють усі клієнти - як нові (у випадку звернення за послугою), так і існуючі.

Як пояснили в банках, вимоги НБУ спираються на Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» (28.11.02 № 249-ІV);

Спільну Постанова Кабінету Міністрів та Національного банку «Про сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)" (28.08.01 № 1124);

Постанова Правління Національного банку «Про схвалення Методичних рекомендацій з питань розробки банками України програм з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом» (30.04.02 № 164);

Постанова Правління НБУ від 14.05.03 № 189 "Про затвердження Положення про виконання банками фінансового моніторингу".

Як бачимо, всі документи початку 2000-х років. Саме тоді наша країна перебувала в «чорному списку» FATF (з 2002 по 2004 рік, за часів правління Леоніда Кучми). У 2008 році ми потрапили знову, правда, не в чорний, а «ризиковий» список. 27 жовтня ц.р. Україна була виведена з нього.

*** FATF розділяє світові національні системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму на 4 умовні групи. Зокрема, І група - країни, національні системи яких повністю відповідають вимогам FATF, і до 2007 року Україна ще перебувала у цій категорії. У ІІ групу входять країни, де існують недоліки законодавчого поля (Україна, Антигуа, Барбуда, Азербайджан, Болівія, Греція, Індонезія, Кенія, Марокко, М`янма, Непал, Нігерія, Парагвай, Катар, Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка, Судан, Сирія , Тринідад і Тобаго, Таїланд, Туреччина, Ємен.) У Держфінмоніторингу відзначають, що за останні 2 роки Україна перемістилася з І групи в II, і була країною з недоліками у національній системі боротьби з відмиванням брудних коштів. У ІІІ групу входять країни, які мають стратегічні недоліки національної системи боротьби з брудними коштами. Зокрема, це Ангола, Народна Демократична Республіка Корея, Еквадор, Ефіопія, Пакистан, Туркменістан, Сан-Томе і Прінсіпі, а в ІV групу - країни, які знаходяться під особливим режимом санкцій (Іран).

Жорсткість правил під час оформлення банківських операцій, мабуть, і посприяла «відбіленню» нашої країни в очах FATF. Принаймні, так заявляє НБУ. При цьому регулятор підкреслює, що вся отримана інформація про клієнтів є банківською таємницею, має обмежений доступ і може бути розкрита третім особам лише за рішенням суду або в інших передбачених законодавством випадках.

Здається трохи дивним, що всі документи, на яких ґрунтуються вимоги регулятора, датовані тими роками, які пов`язані з попаданням України в «чорний» список, саме тоді і висувалися вимоги FATF. Що, тільки тепер дійшли руки? Причому в той момент, коли НБУ так потрібно посилити валютну політику на ринку, який трясе від кризових хвиль?

І якщо зараз багато банків дозволяють обуреним від анкетних питань клієнтам ставити прочерк у «сумнівних» графах, але як би не заспокоювали клерки, вимога є вимогою, її потрібно виконувати. Причому незаповнення ряду положень опитувальника дає банку право блокувати операції «недбайливого» клієнта, іншими словами виключати з числа клієнтів. Тобто, у нас знову будуть проблеми?

Ще свіжі в пам`яті події 2008-2009 рр.., коли українці не могли повернути свої кровно зароблені, щиро довірені банкам гроші. Досі жоден із банкірів (відвертих непрофесіоналів, тому що не змогли врахувати всі ризики) не покараний за це. Навпаки, скарбницею, куди спрямовуються наші податки, їх виручали, рятували і рятують до сьогодні. Так невже ситуація повертається, тільки тепер «заморожування» депозиту або блокування рахунків фірми пов’яжуть із «засекреченістю» клієнта...

Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру, підкреслює, що нововведення НБУ ґрунтуються на вимогах FATF, які базуються на європейському досвіді роботи банківської системи.

«Якщо клієнт банку здійснює заплутану чи фінансову операцію, яка не має економічного сенсу, або фіноперація не відповідає характеру і суті діяльності клієнта, заявленої в анкеті, чи операцію можна розцінити як підозрілу, то фахівець банку зобов`язаний передати інформацію про цього клієнта до Держфінмоніторингу. Крім того, банк має право на два робочих дні заблокувати виконання фінансової операції клієнта. Якщо протягом цього терміну банк не отримає вказівки від Держфінмоніторингу на арешт рахунку, він зніме блокування і виконує операцію», - підкреслює експерт.

Також, за словами О.Охріменка, банк зобов`язаний проінформувати Держфінмоніторинг, якщо фізична особа протягом одного дня міняє валюту на суму, що перевищує 150 тис. грн. Також банк інформує Держфінмоніторинг, якщо фізична особа вносить на свій рахунок, у тому числі й картковий, суму більше 150 тис. грн. і в той же день просить перерахувати її на інший банківський рахунок.

«Згідно з рекомендацією FATF, анкета повинна регулярно оновлюватися, якщо змінюється місце роботи клієнта, джерела доходу та ін. Це дасть можливість банку своєчасно оцінити репутацію клієнта. Між тим, перед банками стоїть складне завдання. Їм протягом півроку необхідно заповнити анкети, а це вимагає і багато часу, і додаткових трудовитрат. Але зробити це необхідно, як результат - у FATF буде менше претензій до України і її банківської системи.

У західноєвропейських країнах така анкетна практика існує давно. В Україні - нововведення, тому виникають питання і нерозуміння», - акцентував експерт.

Як відзначає аналітик «Сіті Брок» Дмитро Михальчук, «в процесі обслуговування та взаємодії з клієнтами, банкам стає доступна конфіденційна інформація, яка повинна залишатися банківською таємницею. Клієнт має право не надавати банку додаткову інформацію за винятком документа, який встановлює особу та ідентифікаційний код, оскільки для ідентифікації фізосіб (згідно із Законом "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму" від 28.11.2002 р. № 249-IV) потрібні лише ці два документи».

З іншого боку, як сказав експерт, українським законодавством окреслено коло органів державної влади, які мають право отримувати таку інформацію під час виконання своїх функцій (прокуратура СБУ, МВС, податкові органи, Держфінмоніторинг).

«Нові вимоги НБУ ґрунтуються на внутрішніх постановах, у той час як в Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» і в Спільну Постанова Кабміну та Нацбанку «Про сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)» зміни внесені не були. НБУ як регулятор діяльності банківських установ вправі давати такого роду вказівки (ч.5 ст.60 Закону № 2121-III). Тобто НБУ видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, які є банківською таємницею, а також надає роз`яснення щодо застосування таких актів. З цього випливає, що після набуття чинності постанови банки будуть зобов`язані виконувати вимоги регулюючого органу, у той час як клієнтам доведеться надавати всю необхідну інформацію», - підкреслив Д.Михальчук.

Іншими словами, прочерк ставити не вийде...

Володимир Щелкунов, президент Міжнародної торгової палати в Україні, відзначає, що «відповідно до положень Закону «Про банки і банківську діяльність», банки і так мають можливість проводити ідентифікацію клієнта, в тому числі, уточнюючи джерела його доходу і походження коштів, навіть мають право витребувати інформацію від органів влади та інших банків. Однак ця норма має більше рекомендаційний характер, оскільки остаточна методика збору інформації віддана на розгляд банку».

«Дане розпорядження Нацбанку в основному продиктовано вимогами FATF. За окремими моментами законодавство США і багатьох європейських країн визначає набагато жорсткіші положення, ніж вимоги НБУ. Думаю, ризики, пов`язані з можливістю розголошення зібраної інформації, не такі великі. Адже маючи досить хороші зв`язки, можна добути й набагато цікавішу інформацію з інших державних баз. Багато банків-учасників палати скаржилися на проблеми, пов`язані з необхідністю отримати інформацію від клієнтів, з якими вони працюють «раз у п`ятирічку». Зараз це питання врегульоване з НБУ. Остновна проблема з постановою - процедурна неврегульованість, тобто, НБУ визначив термін, банки ж зволікали. Тепер у більшості з них аврал. НБУ повинен розуміти, що основне завдання банку - розвивати бізнес, розділяти позицію банків і надати їм більший термін, встановити диференційовані вимоги залежно від ризикованості клієнта», - підкреслює експерт.

Керуючий партнер ЮК «Алексєєв, Боярчуков і партнери» Сергій Боярчуков вважає, що масова ідентифікація банками клієнтів має цілком законні підстави, проте форма її проведення перебільшена.

Він також нагадав, що Конституцією України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Такі випадки визначені Законом «Про банки і банківську діяльність».

Однак, на думку юриста, суть ідентифікації трохи спотворена. Законом «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (від 28.11.2002 р.) визначено, що для ідентифікації фізичних осіб банки повинні черпати інформацію про клієнта на підставі паспорта (або іншого посвідчення).

Юрист також додав, що ідентифікація клієнта банку не є обов`язковою під час здійснення кожної операції, якщо клієнт був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Це чітко прописано в ч.9 ст.64 Закону № 2121-III.

«Я сумніваюся, що наші банки здатні коректно обробити зібрану інформацію, оскільки раніше вони не стикалися з необхідністю збирати таку кількість персональних даних. Сумнівним виглядає і те, що до небажаючих ідентифікуватися будуть застосовувати якісь санкції, аж до припинення обслуговування рахунків», - зазначив С.Боярчуков.

Як підкреслив юрист, рядові вкладники і позичальники повинні пам`ятати про те, що згідно із законодавством у них є право в суді оскаржити постанову № 22 НБУ.

Голова Комітету Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики Наталія Королевська заявляє, що Положення НБУ про здійснення банками фінансового моніторингу суперечить законодавству. Вона зареєструвала в парламенті проект постанови «Про деякі заходи щодо запобігання збору зайвої інформації суб`єктами первинного фінансового моніторингу».

За словами Н.Королевської, «сьогодні кожна людина, яка вирішила мати справу з банківською структурою, спочатку стає об`єктом пильної уваги, як така, що не заслуговує довіри. Вимоги Постанови НБУ № 22 вивертають навиворіт сам принцип фінансового моніторингу і служать лише одній меті - побудові в Україні поліцейської держави. У той величезний перелік питань про таємниці клієнта банку залишилося тільки включити питання про те, де був його прадід у 1917 році. І ніхто не може гарантувати, що зібрана інформація не буде використана третіми особами на шкоду клієнтові. Адже механізмів захисту від цього просто не існує».

«Наш проект постанови містить звернення до Комітету ВР з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики протягом місяця з моменту набрання ним чинності підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України проект відповідного Закону, що передбачає вичерпний перелік документів та інформації для первинного фінансового моніторингу. Прихід українця в банк не повинен перетворюватися на явку з повинною!», - зазначила Н.Королевська.

Ну що ж, скоро ми або отримаємо новий закон, або продовжимо інформувати банки, хто у нас під ліжком...

Олена Бистрицька (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies