Пенсійний фонд поповнять казкою... про офшори

Влада придумала, як розплатитися з чорнобильцями, афганцями та пенсіонерами - відсутні гроші принесе жорсткість правил роботи з офшорами. Розроблено черговий закон. Але ефект від нього буде, швидше, популістським, ніж реально економічним...

Влада знову повертається до офшорної теми. Цього разу зайнятися непопулярним, як свідчить практика, в депутатському середовищі питанням її змушує безвихідь. Саме такий термін вживають щодо ситуації з соцвиплатами в країні. Одна за одною протестні акції - Київ, Донецьк, потім Дніпропетровськ, Харків і Львів, які проводять чорнобильці, афганці і діти війни, вимагаючи виплати заборгованості на підставі рішень судів, змушують владу до пошуку відсутніх 6,5 млрд. гривень. У таку суму оцінюється борг держави перед цією категорією громадян.

Одним із методів наповнення бюджету Пенсійного фонду, дефіцит якого за підсумками року може скласти 21 млрд. грн. (2% ВВП), влада вважає оподаткування операцій із офшорами.

Як заявив віце-прем`єр-міністр, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, «... я опублікую на сайті закон за класичними офшорними зонами, де ми жорстко покажемо механізми, які практично запечатають, що називається, ці зони, і всі операції з ними будуть обкладатися податком у тих же розмірах, що й всі інші операції в Україні».

При цьому він зазначив, що "туди не потраплять деякі кантони Швейцарії, туди не потрапить Кіпр, не потрапить, скажімо, той же Люксембург". С.Тігіпко уточнив, з якої причини для цих «тихих гаваней» зроблять виняток - "Кіпр - країна Європейського Союзу, і ми не можемо поставитися так дуже жорстко до неї, на жаль. Але є ще близько 30 офшорних зон. І там, за нашими розрахунками, десь під 2 мільярди ми можемо знайти".

Як кажуть, старе казання, але віриться насилу...

До речі, до Сергія Леонідовича, є маса питань. Наприклад, чому він говорить про близько 30 офшорних зон. В українському списку таких 37, мінус заявлених 3 - залишається 34. У всьому світі - близько 50. І не потрібно заплутувати народ, уособлюючи їх із кримінальними «дірками». Вони такими стали в українському понятті. Офшор - міжнародний засіб економічного співробітництва, а не як у нашій країні - спосіб приховати "зароблене". Механізм був введений для відповідності всіляких міжнародних договорів, зокрема компаній, податкове законодавство країн яких ніяк не зістиковується. Зате наші «бізнесмени», не без участі чиновників «вищого пілотажу» - без них не вийшло б, доповнили механізм своїм ноу-хау, причому затребуваним воно буде ними ж багато років. Саме багато - як би зараз влада не запевняла, що покладе цьому край, всі її дії протягом десятків років не лише дають привід сумніватися, а навіть не викликають сумнівів, що всі обіцянки - словоблуддя. Ніхто свою годівницю не руйнує...

*** Згідно з розпорядженням уряду України «Про перелік офшорних зон» (N 77-р від 24.02.2003 р.) внесено зміни в порядок роботи з такими зонами. Цим документом затверджено новий і визнаний недійсним старий список (введений Кабінетом Міністрів 14 лютого 2002 року розпорядженнями N 53-р і 156-р (29.03.2002 року) офшорних зон. У переліку знаходяться такі офшорні зони (всього 37): Британські залежні території ( Острів Джерсі, Острів Гернсі, Острів Олдерні, Острів Мен,); Центральна Америка (Беліз, Панама); Близький Схід (Бахрейн); Карибський регіон (Аруба, Ангілья, Антигуа і Багамські Острови, Барбуда, Бермудські острови, Барбадос, Британські острови і Віргінські острови (США), Гренада, Монтсеррат, Кайманові острови, Антильські острови і Нідерландські, Пуерто-Ріко, Гренадини-Сент-Вінсент, Сент-Кітс, Сент-Люсія, Невіс, Співдружність Домініки, Кайкос і Теркс); Європа (Монако, Андорра, Гібралтар); Тихоокеанський регіон (Науру, Вануату, Ніуе, Маршальські острови, Самоа, Острови Кука,); Африка (Сейшельські і Острови Ліберія); Південна Азія (Мальдівська Республіка). Порівняно зі скасованим переліком, до нового внесено Острови Пуерто-Ріко, Кайманові острови, Бермудські острови. Головне, Кіпр з переліку виключено (розпорядженням Кабінету Міністрів N 44-р від 1 лютого 2006 року).

Якщо такі «податкові гавані» як Швейцарія та Люксембург у нас не дуже «закриміналізовані», то Кіпр у цьому сенсі лідирує. З цього яскравого прикладу боротьби влади з сірими офшорними схемами і почнемо, аби спрогнозувати результативність дій Кабміну.

У народі офшор, що походить від англійського «off shore» - «поза межами», асоціюється, в першу чергу, з «братками». І підштовхують до цього скандали державного масштабу, в яких фігурують компанії, з назвами, що закінчуються на Limited або Ltd. Саме такі «закінчення» є умовою Кіпру для реєстрації фірми на острові. Насправді з 2004 року, коли Кіпр став членом Євросоюзу, його законодавство максимально наближене до норм ЄС і острів виведений із міжнародного списку офшорних зон. І якщо так, то що ж заважає Україні, яка заявляє про євроінтеграцію як головну мету, зробити відносини з Кіпром прозорими, тим більше що з українського списку офшорів він виведений у 2006 році. Зараз він теж поза нововведеннями С.Тігіпка. Як, зрештою, можуть бути і всі інші «сірі» зони. Причому дії влади ніяк не переконують у зворотному...

Пам`ятаєте, Податковий майдан. Це було рік тому. Одна з головних вимог підприємців - «закрити» Кіпр для великого бізнесу. Влада била себе в груди - зробимо. Потім, після тривалих переговорів і внесення ряду поправок в ПК, пожежу погасили. Але «офшорний» закон таки внесли до парламенту. І що...

У червні Верховна Рада не те, що відхилила, а відмовилася розглядати проект закону про денонсацію угоди з Кіпром щодо уникнення подвійного оподаткування. Для більшої барвистості наведемо трохи цифр - «за» включення документа до порядку денного проголосували лише 108 парламентарів із 383, зареєстрованих у залі. Від Партії регіонів - 1 депутат, БЮТ - 66, НУНС - 37, комуністів - 0, «Реформи заради майбутнього» - 1, Народної партії - 0, позафракційних - 3.

Особливо відзначилася, як бачимо, партія влади. Напевно, для неї пішли в небуття обіцянки підприємницькому майдану анулювати «кіпрську гавань». Та й навіщо було обіцяти, якщо в усі часи розмови про «Зелений острів» (причому на сьогодні згідно зі сленгом у прямому сенсі) так і закінчувалися розмовами.

Денонсація угоди - давня історія, вона почалася за часів прем`єрства Юрія Єханурова, продовжилася, коли біля керма стояла команда Юлії Тимошенко, і зараз ніхто стоп не включає. У минулому сьогоднішня влада заблокувала втілення в життя антиофшорних ідей. Зате зараз, дорікаючи попередникам у неспроможності вирішити проблему, заявляють, що виконають усі «від а до я». До реакції електорату на звід податкового законодавства Кабмін був готовий, його сценарій передбачав «поступки». Мабуть, саме тому і «погодився» перекрити канал витікання мільярдних коштів з України. Потім, пояснюючи, з яких причин все відкладається, віце-прем`єр С.Тігіпко заявив, що денонсувати угоду потрібно, але коли - «політичне рішення».

*** Угода про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна була укладена між Кіпром і СРСР 29 жовтня 1982 року. Згідно з документом, від оподаткування звільняються будь-які доходи, які перераховуються з однієї країни в іншу, за винятком деяких випадків щодо фізичних осіб та доходів постійних представництв.

Цікаво, чи отримали по шапці ті люди, яким ще в грудні 2010-го С.Тігіпко доручив у тижневий термін (!) підготувати документи, необхідні для денонсації угоди з Кіпром. Саме їх він потім звинуватив у ситуації, що склалася...

Що ж до політики, яка обтяжує офшорне питання, то прем`єр-міністр Микола Азаров заявляв, що Україна не буде в односторонньому порядку денонсувати угоду. «Відносини з європейською країною, членом Євросоюзу мають бути європейськими. А це означає, що ми зараз прискоримо наші переговори, будемо шукати взаємоприйнятний вихід, і ми цей вихід знайдемо. Ми не збираємося ні з Кіпром, ні з будь-якою іншою країною розмовляти мовою погроз, ультиматумів. Це не в нашому дусі, і не в нашому стилі... Йти шляхом якихось односторонніх дій наш уряд не буде, хто б там що не говорив», - пояснив М.Азаров.

Але, мабуть, відносини ми не маємо наміру псувати. І історія триває.

Як наші бізнесмени вміють користуватися ситуацією, свідчать статдані. Зокрема, обсяг прямих інвестицій (акціонерний капітал) з України в економіку країн світу на 1 жовтня ц.р. склав майже 6,9 млрд. дол. (у країни ЄС - 6,5 млрд. дол. (95,2% загального обсягу), в країни СНД - 228,7 млн. дол. (3,7%), в інші країни - 99,4 млн. дол. (1,5%).

Причому прямі інвестиції з України прямували в 47 країн, а основний обсяг пішов на Кіпр (92,6%).

Мабуть, така звітність всіх влаштовує, бо після провалу денонсації договору з «Зеленим островом» в Раді відбувся перший офіційний візит президента Кіпру до України. Ця подія дала надію, що обіцянка влади підприємцям в обмін на «життєдіяльність» Податкового кодексу, буде виконана. Переговори двох глав держав нічим не закінчилися, точніше, нічим щодо офшору. Єдине, що тоді сказав Віктор Янукович, так це те, що новий договір з`явиться у вересні-жовтні. Тільки не уточнював, якого року...

Не розглядалося питання і під час зустрічі президентів України та Кіпру у вересні в Нью-Йорку. Мабуть, не до цього було В.Януковичу і Дімітрісу Хрістофіасу. Перший визначається з інтеграцією, другий більше зайнятий дефолтними проблемами.

Так чого варто очікувати українцям - офшорного антракту, чи продовження спектаклю...

Як відзначає Михайло Гончарук, партнер Правової групи "Домініон", "швидше за все, мова йде про внесення змін до Податкового кодексу, в результаті чого введуть спеціальні правила оподаткування операцій під час роботи з офшорними зонами. Перелік офшорів, який затверджується Кабінетом Міністрів, має значення для оподаткування тих чи інших операцій. Тобто, мова йде про зміну умов роботи для суб`єктів господарювання саме в Україні. Цілком очевидно, що якщо для компанії-резидента України операції з нерезидентом-офшором матимуть додаткове податкове навантаження, то такі операції просто не матимуть економічного сенсу. Держава зможе зробити офшорні операції менш привабливими для резидентів, але за умови, що між Україною та відповідною країною (офшорною зоною) не існує двостороннього договору, яким встановлено інші (особливі) правила оподаткування".

Тобто, якщо є договір (як з Кіпром), то зміни ПК не допоможуть виправити ситуацію...

Володимир Щелкунов, президент Міжнародної торгової палати в Україні, наголошує, що «багато в чому режим оподаткування між Україною та іншими країнами базується на системі двосторонніх конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, а також регулюється нормами національного законодавства. Відповідно, у держави й так є певні механізми впливу під час виявлення зловживань з виведення капіталу за кордон, а також ухилення від оподаткування, в т.ч. з використанням офшорних схем».

«Останнім часом ставлення до офшорних юрисдикцій посилюється в усьому світі - і в контексті встановлення певних обмежень щодо конкретних операцій з компаніями із офшорних юрисдикцій, і в контексті контролю руху фінансових ресурсів у рамках боротьби з тероризмом і відмиванням грошей, отриманих злочинним шляхом. Крім того, спостерігається тенденція тіснішої взаємодії податкових служб різних країн з метою зменшення можливостей ухиляння від сплати податків. Водночас, у певних ситуаціях використання офшорних компаній для законного зниження податкового тягаря є прийнятною практикою в багатьох країнах світу. Що ж до кампанії проти «нетрадиційних» офшорів, то, швидше за все, бізнес встигне відреагувати і технічно переведе права власності в класичні юрисдикції, які будуть недоторканими. Хоча, безумовно, певного удару по тіньовим схемам буде завдано, проте він не матиме настільки значного масштабу. Якщо мова йде про договори щодо уникнення подвійного оподаткування, то практично всі вони укладені з країнами, які не мають статусу «офшорів», - підсумував В.Щелкунов.

На думку Леоніда Долинського, директора з розвитку НРА "Рюрік", «в українській практиці так склалося, що існують традиційні офшорні зони (наприклад, Кіпр) і екзотичні. Прийнявши навіть найбільш жорсткий закон, який стосується тільки екзотичних офшорних зон, можна відсікти не більше 5% схем уникнення оподаткування. На введення ж фіскальних заходів проти Кіпру, деяких швейцарських кантонів і т.п. ніхто не піде. Тому зазначений закон буде мати, скоріше, політичний (читати - популістський), ніж реальний економічний ефект ».

Як набридло слухати від влади казки, якими намагаються, саме намагаються, заколисати електорат. Час все змінити у верхів ще є, але, правда, мало. Терпіння не безмежне...

Олена Бистрицька (УНІАН)

УНІАН в Google News