Полунєєв: Нацбанк у разі потреби може піти на плавну девальвацію гривні
Полунєєв: Нацбанк у разі потреби може піти на плавну девальвацію гривні

Полунєєв: Нацбанк у разі потреби може піти на плавну девальвацію гривні

08:33, 10.05.2012
12 хв. 12

Економічна ситуація в Україні викликає багато питань: чому економіка розвивається за песимістичним сценарієм, коли регулятор може піти на плавну девальвацію гривні тощо. На ці запитання в інтерв’ю агентству УНІАН відповів член Ради Національного банку Юрій Полунєєв

Економічна ситуація в Україні викликає багато запитань, без відповіді на яких складно планувати свою діяльність і підприємцям, і  громадянам. Серед  найгостріших - чому економіка країни розвивається за песимістичним сценарієм, коли регулятор може піти на плавну девальвацію гривні, які з націоналізованих банків продадуть, а які ліквідують? На ці запитання в  ексклюзивному інтерв’ю агентству УНІАН відповів народний депутат, член Ради Національного банку України Юрій Полунєєв.

- Юрію Володимировичу, які Ви вбачаєте макроекономічні ризики напередодні  парламентських виборів в Україні, як оцінюєте стан економіки країни на сьогодні?

член Ради НБУ Юрій Полунєєв

- Макроекономічну ситуацію, на мій погляд, не можна сьогодні охарактеризувати однозначно. Є позитивні зрушення, але є й негативні тенденції. Позитив - в деяких секторах відбувається пожвавлення, наприклад, у сільському господарстві та торгівлі. Зниження інфляції перевищило очікування.

В "мінусах" - те, що залишається висока залежність української економіки від світової кон'юнктури. У разі скорочення попиту на нашу продукцію ми отримаємо негатив в торгівельному і платіжному балансах.

Є проблема з кредитуванням банками реального сектору економіки. З одного боку, банки бояться ризикувати, тому що в їхньому портфелі є достатньо високий обсяг проблемних кредитів. З іншого, реальний сектор, зважаючи на невизначеність макроекономічної ситуації в країні, є обережним у своїх інвестиційних планах.

Ще одним проблемним фактором, який викликає занепокоєння, є погіршення інвестиційного клімату в Україні. Про це свідчать останні дослідження Міжнародної фінансової корпорації. 

- Чи може йти мова про перегляд макроекономічних прогнозів?

- Якщо говорити про перегляд прогнозів, то він, на мій погляд, скоріше за все, відбудеться у бік зниження. Причини відомі -  Європа в рецесії, американська економіка відновлюється, але не такими темпами, якими би хотілося, а Росія не поспішає знімати обмеження на українські товари. Тому прогнози потрібно переглядати у більш реалістичний бік.

- Тоді як корелюється недавнє збільшення дохідної частини держбюджету з незмінністю макропоказників?

- Інвестори одразу кажуть про це так - збільшується податковий тиск. До речі, на останньому засіданні Комітету з економічних реформ (при Президенті України - ред.) було озвучене опитування представників бізнесових та інвестиційних кіл, яке здійснив Світовий банк. Основний висновок бізнесу – податкове навантаження на реальний сектор суттєво збільшилося.

Зрозуміло, чому зростає податковий тиск, - потрібно максимально мобілізувати всі можливості для поповнення бюджету. Наскільки ця тактика є продуктивною? Я думаю, скоріше ні, аніж так... Бізнес не задоволений сьогодні тим, як уряд, держава і адміністративний апарат ставиться до нього. Ситуація достатньо критична. Тому Президент України Віктор Янукович і поставив питання перед урядом дуже жорстко: або найближчими тижнями ви розберетесь в ситуації, зробите висновки і зберете засідання Кабміну, присвячене цьому питанню, або “полетять голови”. Так, принаймні, було сказано.

- Чи є виправданим утримування курсової стабільності гривні щодо долара  будь-якою ціною?

- Моя відповідь буде спиратися на висновки, зроблені на останньому засіданні Ради Національного банку. Рада НБУ констатувала: регулятор діяв протягом останнього року і продовжує діяти адекватно до тієї ситуації, яка склалася на ринку. Це означає, що дії Нацбанку були правильними, хоча основний фокус макроекономічного регулювання НБУ сьогодні перемістився з обмінного курсу на таргетування інфляції.

І тут є значні досягнення. Курс гривні залишається стабільним, а ті коливання, які є, не впливають на фінансову стабільність. Так, певний час це досягалося за рахунок суттєвих інтервенцій на валютному ринку, тому що сильними були спекулятивні тенденції на ньому. Наприклад, населення активно скуповувало долар через очікування девальвації, нестабільності тощо. Але зараз йде зворотня тенденція. Населення перестало активно скуповувати долар. 

В цілому, НБУ виконав завдання - на даному етапі забезпечити стабільність національної валюти. Це дуже важливо, тому що населення сьогодні вимірює фінансову стабільність в країні винятково через два параметри: стан валютного курсу і інфляція - ключові показники. Якщо відпустити ситуацію повністю під контроль ринку і дати можливість для будь-яких спекуляцій, не контролювати в тому числі дії комерційних банків, можна дуже легко підірвати довіру людей до політики макроекономічної стабільності.

- Але негативні тенденції, якщо вони будуть поглиблюватись, можуть спричинити тиск на курс…

- Тоді Національний банк, скоріше за все, і розглядатиме можливість дуже поступової, плавної девальвації гривні. До того ж змінюються цінові пропорції в країнах - основних торгівельних партнерах України. І якщо при цьому курс гривні до основних валют не буде змінюватись, український експорт повністю втратить свою конкурентоздатність. Ми таким чином програємо ще раз.

Думаю, що НБУ розглядає це питання так: стабільність гривні має бути в першу чергу забезпечена зниженням рівня інфляції. Це досягнуто. Навіть говорять про те, що інфляція на сьогодні занизька, вона не відповідає потребам більш динамічного розвитку економіки.

Якщо й відбуватиметься певне коригування курсу гривні, то це буде мати керований і плавний характер, який не дасть сигналів руйнівної сили і в першу чергу не вдарить по довірі населення.

Досьогодні Нацбанк все робив адекватно. НБУ розуміє, що утримування штучно курсу, в тому числі на завищеному рівні, дуже негативно впливатиме, в т.ч. на платіжний баланс. Якщо й буде зміна курсу, то вона відбуватиметься не як девальвація, викликана ринковим чи спекулятивним тиском, а як керований процес приведення вартості гривні до більш-менш адекватної ринкової рівноваги.

- Чи не запізнілий цей процес і коли він може розпочатись?

- НБУ, прогнозуючи ситуацію, накопичував валюту. Він активно скуповував валюту в резерви, які є на необхідному рівні. Але підстав для того, щоб бути в стані постійної готовності, достатньо.

Дійсно, тенденції негативні є, зокрема, великі виплати зовнішнього боргу і приватним сектором, і державою. В останньої вже є накопичені валютні ресурси для виконання своїх  зобов’язань. З ВТБ досягнуто домовленості про реструктуризацію відповідного кредиту. Тобто, у держави ситуація із погашенням своїх зобов’язань є стабільною, сьогодні міжнародні аналітики не ставлять під сумнів здатність України їх виконати.

У корпоративного сектору є проблеми. Але якщо проаналізувати виплати, то значна їх частка - заборгованість компаній у рамках торгівельного фінансування, яка легко, у двосторонньому порядку, може бути реструктуризована. Це те, що не трактується як дефолт, це звичайні відносини торгівельного фінансування.

По банках, де є достатньо висока частка боргів, думаю, що проблему буде вирішено, тому що це переважно дочірні структури західних банків, вони внутрішнім шляхом зможуть реструктуризувати свою заборгованість.

Що є серйозною проблемою – то це газ. В контексті існуючих газових відносин постійно потрібно мобілізовувати великі суми валюти для оплати газових контрактів. Але і в уряді, і в НБУ вважають, що Україна зможе пройти цей шлях без серйозних потрясінь. Хоча розслаблятися я б не радив. Ситуація дуже легко може перейти від відносного спокою до ситуації достатньо турбулентної, яку може спричинити зовнішній фактор.

- Які умови рефінансування кредиту ВТБ, що уряд взяв у 2010 році на суму 2 млрд доларів?

- Умов я не знаю. Я спираюся на інформацію, що відбулися переговори і досягнуто домовленості про рефінансування кредиту. І уряд заявляв про те, що питання кредиту ВТБ як таке знято. Борг не списано, але рефінансовано, тобто найближчим часом він не ляже на обслуговування.

- Щодо засідання Ради НБУ, яке відбулось 26 квітня. Як воно відбувалось, зокрема, вибори нового голови Ради Нацбанку?

- Засідання Ради Нацбанку відбулося вперше з кінця 2010 року. Головою одноголосно обрано Прасолова Ігоря Миколайовича.

Одним з питань засідання Ради було затвердження Основних засад грошово-кредитної політики на 2012 рік. У цьому документі закладено достатньо оптимістичні макроекономічні показники щодо економічного зростання (прогнозні параметри макропоказників та монетарних агрегатів Рада НБУ пообіцяла оприлюднити після доопрацювання документу в робочому порядку - ред.). Відносно інфляції, то результат, зважаючи на перший квартал 2012 року, очевидно, буде кращим, ніж передбачалося.

- Основи грошово-кредитної політики на 2013 рік будуть подані вчасно?

- До 15 вересня Верховна Рада має затвердити цей документ, а подати його на розгляд потрібно ще раніше. Цьому сприятиме відновлення роботи Ради Нацбанку, а новообраний голова запевнив, що збирається цю роботу поставити ефективно, аби Рада покладені на неї повноваження виконувала вчасно.

- Деякі знані експерти висловлюють думку, що Раду Нацбанку потрібно  ліквідувати. Мовляв, не працювала вона кілька років і обходились без неї…

- Раду просто так ліквідувати чи розпустити не можна, для цього потрібно вносити зміни до Конституції. Концептуально функція Ради НБУ полягає у тому, що на рівні глибокого макроекономічного аналізу мають бути прийняті ключові для економіки рішення щодо основних монетарних показників - облікової ставки, монетарних агрегатів і валютного курсу. Інші функції Ради -  функції, я би сказав, корпоративного управління.

Цей орган останнім часом не діяв. Основним якорем політики головного регулятора в країні має бути таргетування інфляції. Воно пов’язано, в тому числі, і з основним інструментом, через який має оперувати будь-який центральний банк - рівень вартості грошей, тобто облікової ставки. Ось в чому повинна полягати основна функція, основна дискусія Ради Нацбанку: чи знижувати відсоткову ставку з огляду на відповідні макроекономічні тенденції, чи підвищувати, якщо, наприклад, інфляція переходить за певний рівень. Ось такої дискусії, можу сказати відверто, в Раді Нацбанку досі ніколи не відбувалося.

У цьому і полягає основний напрямок реформи, яка зараз де-факто відбувається. Нацбанк вже говорить про те, що він переходить до таргетування інфляції. На інфляцію він може впливати переважно через рівень відсоткової  ставки.

- Щодо націоналізованих банків. Ваше бачення їхнього майбутнього?

- З трьох банків "Родовід" буде баржею, на яку відвантажуватимуть токсичні активи з банку “Київ” і “Укргазбанку”. “Укргазбанк” існуватиме певний час як державний банк. Банк “Київ”, швидше за все, трансформують в інший банк. Вже зрозуміло, що на сьогодні без додаткових інвестицій його не перетворити в здоровий банк і, можливо, вже немає в цьому потреби.

Які збитки зазнає держава внаслідок цього? По-перше, не виключено, що банк “Київ” хтось може купити, коли він буде очищений від поганих активів. Не відкидаю, що хтось купить й “Укргазбанк”. Хоча, якщо бути реалістом, то можна зробити висновок, що найближчий рік на ринку поглинання і злиття в українському банківському секторі великої активності не буде.

Для мене дивною виглядає позиція Кабінету Міністрів, з подання якого прийняте законодавство, яке звужує можливості держави з продажу цих банків. Наприклад, продавати тільки єдиним пакетом, обмежувати продаж тільки інвесторам і заборонити брати участь в цьому процесі колишнім акціонерам банку, положення щодо радників тощо. Таке враження, що урядовці відстоювали ті умови, які всіляко будуть ускладнювати цей процес. Очевидно, що ніхто не буде продавати ці банки з дисконтом, ніхто на себе не візьме цю відповідальність, тому що це - прямий шлях до прокуратури.

- Дякую за розмову.

Дмитро Бобесюк (УНІАН)

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся