Бюджетна децентралізація по-українськи: забрати і поділити

Бюджетна децентралізація по-українськи: забрати і поділити

Парадокс? Найбагатший регіон країни - Київ увійшов до трійки "дотаційних лідерів". І чому останнім часом основний потік грошей іде у Східну Україну та столицю, хоча фінансової підтримки потребують перш за все Захід і Північ країни?

Київ несподівано для всіх увійшов до трійки "дотаційних лідерів" країни. Інформація про це відразу ж привернула увагу експертів і змусила пильніше поглянути на політику міжбюджетних відносин у країні.

З приходом до влади представників східноукраїнських груп впливу територіальну структуру бюджетних трансфертів було кардинально переглянуто. Тепер основний потік грошей іде до Східної України і столиці, хоча фінансової підтримки потребують перш за все Захід і Північ країни. Скидається на те, що електоральні інтереси взяли гору над економічною доцільністю, що формує серйозну загрозу для цілісності України.

Одним із головних передвиборних гасел Партії регіонів України і її лідера Віктора Януковича завжди була обіцянка провести кардинальну децентралізацію управління і фінансів. Нинішня політична сила перебуває при владі майже два з половиною роки, проте, як не парадоксально, саме в цьому питанні не було досягнуто жодного прогресу. В процесі бюджетної реформи уряд не передав місцевим органам влади ніяких істотних джерел доходів, зате збільшив їхні зобов'язання.

На першому етапі такий підхід ще можна було хоч якось виправдати. Маючи колосальні дефіцити бюджету, позабюджетних фондів і квазідержавних структур, а також значні боргові зобов'язання, уряд просто не мав грошей для того, щоб віддавати їх місцевій владі. Перш за все треба було вирішити проблеми національного масштабу, а потім говорити про посилення фінансової самостійності місцевих органів влади.

Проте у 2011 році, як запевнив прем'єр-міністр, влада впоралася з ключовими викликами, мінімізувавши дисбаланси в системі державних фінансів. Навіть більше, доходи бюджету зростають майже на 30% щороку, що дає уряду додатковий фінансовий ресурс. Здавалося б, тепер уже створено передумови для того, щоб бодай почати проводити бюджетну децентралізацію.

Та в контексті прийдешніх виборів уряд вибрав інші бюджетні пріоритети. Тепер уже точно можна констатувати, що у першу каденцію президентства Януковича ніякого руху в питанні передання місцевій владі додаткових джерел грошей не буде: у 2013 році уряд знову боротиметься з дефіцитом, який виник після щедрих соціальних ініціатив нинішнього року, а в 2014-му, очевидно, буде новий і ще значніший пакет соціальних подачок для населення, напередодні президентських виборів 2015 року.

ХТО КОГО ГОДУЄ?

Щоб зберегти підтримку свого електорату, а також розширити політичний вплив у Києві (що є одним із пріоритетних завдань для нинішньої влади), уряду необхідно збільшувати витрати в цих регіонах. Для цього він використовує два ключові важелі. По-перше, згідно з новим Бюджетним кодексом, Кабмін отримав право перерозподіляти витрати державного бюджету на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями. Іншими словами, бюджет можна сформувати відносно збалансованим, проте у середині року уряд, наприклад, має можливість спокійно зняти гроші із західних областей і передати їх східним регіонам. Збільшення кошторису будівництва донецького вокзалу і аеропорту в умовах обмеженості ресурсів однозначно призведе до недофінансування окремих заходів у Львові.

По-друге, уряд на свій розсуд у середині року регулярно збільшує субвенції і дотації східним регіонам і Києву. Торік уряд додатково надав Києву 1,6 млрд грн на розвиток ЖКГ і декілька мільярдів - шахтам Донбасу, декілька сотень мільйонів на будівництво моста у Запоріжжі. Цього року Київ також завдяки змінам до бюджету одержав додаткові дотації з державного бюджету на суму 536,6 млн грн, ще  470 млн грн виділено на продовження робіт із будівництва та реконструкції очисних споруд біля узбережжя Азовського і Чорного морів. До речі, на інфраструктуру західної і північної частини України з бюджету виділяються на порядок менші суми, хоча її стан критичний.

Крім того, в контексті підготовки до Євро-2012 року до Донецька, Харкова і Києва потекли гроші в рамках відповідної державної програми, які використовуються владою на модернізацію міст: від під'їзних доріг до стадіону до поліклінік і впорядкування територій. Процвітання цих міст саме по собі дуже позитивна тенденція, проте не тоді, коли у решті регіонів розбиті дороги, немає гарячої води, а зношеність транспортного парку досягла 100%.

Домінування електоральних імперативів призвело до значної географічної деформації розподілу бюджетних грошей. У 2011 році три «улюблені» регіони нинішньої влади - Київ, Донецька і Луганська області - одержали 56% усього обсягу субсидій і трансфертів (31,2 млрд грн). Очевидно, тому про успішність бюджетної децентралізації говорять виключно політики цих регіонів. Проте бюджетна децентралізація - це передання грошей з центрального на місцевий рівень влади, а не перерозподіли грошей між регіонами. При цьому уряд забирає гроші у тих, хто має в них найбільшу потребу, і віддає регіонам, які й самі можуть подбати про себе (особливо якщо наведуть лад у сфері використання грошей).

При цьому навіть на обивательському рівні виникає певний подив і запитання. Так, у масовій свідомості Донецька і Луганська області з їхніми недозакритими шахтами та іншими проблемами вже багато років стабільно сприймаються як дотаційні. Але ті ж таки жителі столиці, на відміну від жителів Донбасу, дивуються - чому Київ, який завжди був "донором", раптом перетворився на один із ключових "нахлібників" бюджету. Хто їздив у потягах у напрямку від столиці на Південь і Схід, напевно, не раз сам гаряче сперечався на вічну тему «хто кого годує» і «хто чиї гроші проїдає»... І якщо раніше кияни у таких дебатах могли гордо цитувати нинішнього прем'єра, вказуючи напрямок руху опонентам із різних там "нахлібницьких" регіонів, то тепер їм доведеться тихенько мовчати. Так само як і на різних форумах у коментарях під статтями-новинами. Питання ж бо резонансне, і це підтверджує шквал коментарів під інформацією ЗМІ про те, що Київ, укупі з Донецькою і Луганською областями, за підсумками минулого року став лідером із дотацій з держбюджету. Пишатися тим, що тобі влада почала ремонтувати дороги за "чужі" гроші, навряд чи хтось стане, радше задумається - а куди ж діває свої грошики? І чим урешті-решт все може закінчитися для регіону, якщо "підсадити" його на голку бюджетних дотацій?

Зважаючи на все сказане вище, чи варто дивуватися, що в Україні знову починають поляризуватися регіональні настрої? Хоча, може, в цьому і є сенс української державної політики…

Олексій Левицький (для УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter