Нацбанк "сів" на золоту жилу
Нацбанк "сів" на золоту жилу

Нацбанк "сів" на золоту жилу

11:10, 17 серпня 2012
7 хв. 6

Нацбанк не тільки золотошукач, але й активний скупник дорогоцінного металу у населення. За перше півріччя поточного року йому вдалося купити майже дві тонни золота. Це більше, ніж за весь минулий рік

Донедавна закупівлі Національним банком золота у населення мали мізерні обсяги. Наприклад, у 2010-му вони становили лишень 4,5 кг Але потім ситуація різко змінилася. За підсумками 2011 року НБУ відрапортував про придбання вже однієї тонни дорогоцінного металу, а в першому півріччі поточного року й узагалі встановив рекорд – 1,9 тонни.

Причин таких разючих змін декілька. По-перше, з другої половини минулого року продаж золота головному банку країни не оподатковується (додамо ще безпрецедентне право самостійно освоювати вітчизняні копальні). А по-друге, до «золотої лихоманки» долучився Кабінет Міністрів. Він розширив можливості Нацбанку і Міністерства фінансів щодо скуповування дорогоцінних металів. Згідно з ухвалою уряду (№727), скуплені, невикуплені із застави ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, коштовні камені першого порядку, а також брухт дорогоцінних металів у разі їх продажу в першу чергу пропонуються НБУ і Мінфіну. Простіше кажучи, золото з ломбардів іде у руки цих відомств. До речі, тільки за 2009-й і перше півріччя 2010 року число ломбардів зросло на 30%. Але, судячи з усього, запаси у вигляді дорогоцінного металу у співвітчизників вичерпуються – у 2011 році ці установи збільшили прибуток на 33%, тоді як у 2010-му приріст становив 55%. При цьому кредитний портфель ломбардів за минулий рік піднявся з 5,5 млрд гривень до 7,3 млрд (скоріш за все, завдяки подорожчанню дорогоцінного металу). Таким чином, НБУ в програші не залишився.

Недовіра до золота, або Ситуація зобов’язує

Золото завжди було найбільш безпрограшним вкладенням у кризові часи. Одинадцять років поспіль цей дорогоцінний метал росте в ціні, причому тільки за минулий рік він додав у вартості 10%. У принципі, такий тривалий етап подорожчання є рекордом з 1920 року. І хоча ціна золота в другому кварталі поточного року впала на 4%, це ніяк не позначилося на його привабливості на тлі тривалої нестабільності валют і, відповідно, акцій компаній (на сьогодні тройська унція коштує приблизно 1596,9 долара). А якщо так, то населення України, яке постійно тримають у напруженні прогнози експертів з приводу неминучої девальвації гривні, розпаду ЄС і дефолту США, з урахуванням заяв влади про зростання добробуту громадян, повинно зосередитися на скуповуванні не долара чи євро, а золота. Але, судячи з даних Національного банку про рекордне скуповування дорогоцінного металу, в «золоте» майбутнє вірять далеко не всі співвітчизники.

Марія Сальникова, експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні, вважає, що причин продажу населенням золота може бути декілька. «По-перше, здавати золото можуть ті, хто не впевнений у динаміці дорогоцінного металу. Справді, котирування золота з серпня 2011 року перестали активно рости, тому багатьох задовольняє поточна ціна і вони готові продати дорогоцінний метал.

По-друге, причиною продажів золота можуть бути роздуми населення стосовно майбутнього єврозони і світової економіки загалом. Населення бачить, що на тлі цих проблем золото не дорожчає. Боргова криза у єврозоні, ймовірно, не досягла свого дна, а економіки інших країн сповільнюються. Тому дорогоцінний метал може знижуватися в ціні.

І по-третє, населення може продавати золото з метою вкладення своїх коштів в інші активи, зокрема у банківські депозити в гривні чи доларах США, які є більш прибутковими або зіставні з вкладеннями у золото», – відзначає експерт.

Але, здається, є ще одна вагома причина звернення українців у ломбарди – грошей у гаманцях співвітчизників аж ніяк не більшає, незважаючи на популістські заходи влади. Так, заборгованість із виплати заробітної плати вже не перший рік стоїть на рівні 1 млрд грн (у червні – 962 млн. грн). І це тільки за офіційною статистикою. Правда, не можна не пригадати, що борг, знову ж таки за даними Держстату, кожного місяця знижується на 2-4%. Але від цього нікому, як то кажуть, ні тепло, ні холодно. До того ж, під час "зарплатних" перевірок бізнесу виявлено порушення у 89% випадках. То як же, питається, не скористатися послугами «лихваря», якщо у кишені пусто, а кредити зі своїми захмарними ставками недоступні?..

Що стосується активізації Нацбанку в «золотій справі», то, за словами Олександра Охріменка, президента Українського аналітичного центру, причиною цього є ще й розкручена інформація про те, що Китай, який володіє найбільшими резервами у світі, має намір скуповувати дорогоцінний метал.

«Якщо інформація підтвердиться, то ціни на золото на світовому ринку істотно зростуть. І тому для формування золотовалютних резервів вигідно мати золото у великій кількості. А останні зміни, які стосуються викупу золотого брухту НБУ і Мінфіном, фактично роблять ці структури монополістами у даній сфері. Як наслідок, частка золота в резервах регулятора буде тільки рости. Причому НБУ при бажанні може без проблем продати золото на Лондонській біржі і поповнити свої засіки будь-якою зарубіжною валютою. Якщо порівняти з іншими країнами, то частка дорогоцінного металу в резервах регулятора дуже маленька – лише 5-6%. Було б розумно її збільшити бодай до 20%, що забезпечило б стабільність курсу гривні на тривалий час. А у ломбарди люди несуть золото, не маючи можливості позичити гроші, яких гостро бракує, в інших місцях, зокрема у банках», – пояснив експерт.

За даними Всесвітньої золотої ради, лідером за обсягом дорогоцінного металу в резервах і далі залишаються США – більш ніж 8 тисяч тонн, за ними йдуть Німеччина і Франція – 3,4 тис. і 3,2 тис. тонн відповідно. У резервах Росії золото становить близько 3% – понад 900 тонн. А ось Китай, який і здійняв «золотий» галас, має трохи більше як 1000 тонн. Економіка КНР усе ніяк не може встати на ноги. Усвідомлюючи нестійкість іноземних валют, Китай зосередився на золоті. А зважаючи на те, що він має у своїх активах трильйонні запаси цих-таки інвалют, скуповування ним дорогоцінного металу може викликати чималий переполох на ринку. Мабуть, така ситуація й спонукала Нацбанк до «золотого» ривка. До речі, скуповування золота у населення дає можливість регуляторові активізувати виробництво і реалізацію інвестиційних монет.

НБУ з початку випуску (кінець 2011 року) реалізував їх майже 10 тис. штук на 27,65 млн. грн. У плани регулятора входить розширення каналів їх продажу і пом'якшення ціноутворення.

***Нацбанк почав випуск інвестиційних монет із дорогоцінних металів з метою надання населенню альтернативи вільно конвертованій валюті як засобу накопичення. За оцінками НБУ, на сьогодні обсяг готівкової валюти у громадян України оцінюється у 50-70 млрд дол., а щорічна потреба в золоті для випуску інвестиційних монет для фізичних осіб становить 3-5 тонн на рік.

Як підсумок – для поповнення золотовалютних резервів правляча команда виробила свою політику, яка, залишається сподіватися, дасть позитивні результати. Тільки б не вийшло "як завжди".

Нана Чорна (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies