Нацбанк просуває "золоту монетизацію" заощаджень українців

НБУ підбиває перші підсумки "озолочення" населення інвестиційними монетами. Регулятор і банкіри оцінюють почин позитивно, інвестори – у роздумах про дрібні нюанси. Наприклад, виявилося, що, повертаючи монету, власник може не тільки не заробити, але й “піти у мінус”

Останнім часом золоті сподівання українців пов'язані не тільки з надіями на олімпійське золото для нашої команди у Лондоні, але й з бажанням Національного банку України заразити “бацилою золотої лихоманки” населення країни. НБУ веде широку пропаганду своїх золотих інвестиційних монет і кілька днів тому вже оповістив перші результати “озолочення” населення.

Перші заяви про можливий випуск золотих сертифікатів та інвестиційних монет Нацбанк зробив у жовтні минулого року. За допомогою цих інструментів регулятор планував скоротити ліквідність готівкового грошового ринку і запропонувати громадянам України альтернативу вільно конвертованій валюті як засобу накопичення. А обсяг таких накопичень українців оцінюється у 50-70 млрд дол.

Золоті монети, за розрахунками НБУ, дадуть змогу знизити в країні попит на готівкову іноземну валюту, який у річному виразі оцінюється у 10 млрд дол. Голова правління Національного банку України Сергій Арбузов сподівається, що впродовж декількох років саме еквівалент такої суми буде залучено від населення за допомогою інвестиційних монет.

Результатом зусиль регулятора став випуск золотих інвестиційних монет 999,9 проби номіналом 20, 10, 5 і 2 гривні й вагою відповідно 1, 1/2, 1/4, 1/10 унції (1 унція — 31,11 гр.). Також було випущено срібну монету номіналом 1 гривня і масою 1 унція.

І ось уже оголошено перші результати "золотої монетизації" заощаджень. З моменту початку практичного втілення у життя, а таким можна назвати кінець 2011 року, до кінця першої декади серпня 2012 року Національний банк України продав майже 10 тисяч інвестиційних монет на загальну суму 27,65 млн. грн. Втім, за даними, які цими днями оголосила заступник голови Нацбанку Віра Ричаковська, визначити, скільки щасливих українців стали власниками таких монет, і оцінити, наскільки цікавий цей продукт для потенційних інвесторів, неможливо. На даному етапі Нацбанк продає ці монети виключно комерційним банкам, які, своєю чергою, доносять їх у маси.

Список банків, які реалізують інвестмонети, оприлюднено на сайті НБУ. Поспілкувавшись зі співробітниками декількох банків, вдалося дізнатись, що, справді, купити ці монети можна. Ціна монети, звичайно, вища від заявленої на сайті регулятора (це зрозуміло, банки повинні на всьому заробляти). Але жоден із тих банків, у які ми звернулися, не викуповує монети назад, навіть більше – у них не можуть пояснити, куди дівати монети в разі виникнення у інвестора гострої потреби в готівці. Якщо бути відвертим, то в одному банку все-таки погодилися прийняти назад монету, але... за її номіналом, оскільки вона є дійсним і справжнісіньким засобом розрахунків на території України (до прикладу, НБУ реалізує золоту монету вагою 1 унція за ціною 13.5 тис. грн, а її номінал – 20 грн – авт.).

Врешті-решт усе-таки вдалося дізнатись, що монети викуповує у фізосіб сам Нацбанк. Ціни, за якими він проводить ці операції, оприлюднено на сайті регулятора. Провівши операцію повернення монети, власник, залежно від її номіналу і ваги, може “піти в мінус” від декількох сотень до більш ніж тисячі гривень.

За обіцянками керівництва НБУ, найближчим часом він має намір відкрити ще один канал продажів інвестмонет — через свої територіальні підрозділи. Можливо, в цьому випадку маржа операцій купівлі-продажу зменшиться. Але на момент написання матеріалу в декількох теруправліннях нас повідомили, що монети ще не продають, оскільки їх не завезено і триває етап технічної реалізації цього процесу.

Екс-заступник голови Нацбанку Олександр Савченко позитивно оцінює випуск Нацбанком інвестмонет. “Це дуже корисний інструмент, але масштаби його незначні... Обсяг інвестмонет буде не більшим ніж 100 млн. дол. на рік. Це максимум. Це не вплине на фінансову систему взагалі”.

На думку експерта, інвестмонети є вигіднішими у порівнянні із золотими злитками як для інвесторів, так і для економіки країни. Свою позицію він пояснює тим, що комісії банків під час трансакцій зі злитками становлять не менш ніж 10%, а то й понад 20%. У золото вигідніше інвестувати на тривалі періоди — рік або й більше. Інвестиції на менший термін будуть збитковими.

“Золоті злитки — це дуже-дуже шкідливий для економіки України товар. Я б його, чесно кажучи, не афішував. Гроші виводяться з обігу і вивозяться за кордон. Ви одержуєте злиток і кладете його в сейф, і він не працює, виводиться з обігу, — пояснює Савченко, — Інвестиційні монети вигідніші. Трансакційні витрати менші, крім того, вони мають художню цінність і вони будуть рости в ціні швидше, ніж злитки”.

Голова правління “Ощадбанку” Сергій Подрєзов також вірить в успіх проекту інвестиційних монет, незважаючи на те, що він перебуває на початковому етапі. Своє переконання Подрєзов підтверджує тим, що на сьогодні є стійкий попит на ювілейні та пам'ятні монети. У порівнянні з ними інвестиційні монети матимуть чимало переваг, наприклад, їх можна буде продати і одержати вкладені гроші.

Якщо говорити про гроші, витрачені Нацбанком на реалізацію цього проекту, то там запевняють, що він буде окуповуватися у разі надбавки (премії) до вартості золота, з якого виготовлена монета в рамках 5-8%, залежно від її ваги. Для срібної монети вагою 1 унція поріг рентабельності перебуває на рівні 30%. “Вказані надбавки покривають витрати Національного банку, в тому числі й на виготовлення інвестиційних монет”, — сказано на сайті регулятора.

Одним з основних пунктів витрат, безумовно, має бути придбання самого матеріалу для виготовлення монет. Наприклад, потреба в золоті для цього оцінюється у 3-5 тонн на рік. За твердженнями НБУ, золотий матеріал повинен бути виключно українського походження. Тобто або видобуте в Україні золото, або придбаний у населення “брухт”.

Завзятості, з якою регулятор прагне відшукати золоті копальні у нашій країні, можна тільки позаздрити. Деякі “поінформовані оптимісти” вважають, що якщо витрачені кошти на пошук золота в Україні спрямувати на пошуки золота гетьмана Полуботка, то результат буде один і той самий.

А ось результати скуповування брухту у населення вражають. За даними Нацбанку, за перші сім місяців 2012 року він викупив у населення 1,9 тонни золота, що на 0,1 тонни більше, ніж за весь 2011 рік.

Мабуть, сьогодні дефіциту з матеріалом для виготовлення інвестмонет НБУ не відчуває. Чи буде адекватним попит на цей інструмент, поки що судити рано, але для тих громадян, у яких «завалялися» декілька тисяч гривень, безумовно, новий інструмент розширює можливості для їх заощадження і примноження.

Дмитро Бобесюк (УНІАН)

УНІАН в Google News