Голова правління банку «Надра»: Без адміністративних методів в Україні нічого не працюватиме
Голова правління банку «Надра»: Без адміністративних методів в Україні нічого не працюватиме

Голова правління банку «Надра»: Без адміністративних методів в Україні нічого не працюватиме

14:30, 20 листопада 2012
9 хв. 13

Банк «Надра» вже вирішив усі проблеми зі своїми вкладниками і планує відродити активне роздрібне кредитування. Крім того, він вчасно оплачує рефінансування, надане під час кризи, і має намір залучити від акціонера додаткові кошти в капітал. Про це і загалом про ситуацію на валютному ринку України в ексклюзивному інтерв'ю УНІАН розповів голова правління банку «Надра» Дмитро Зінков

Банк «Надра», що пройшов режим роботи тимчасової адміністрації, вже вирішив усі проблеми зі своїми вкладниками і планує відродити активне роздрібне кредитування. Крім того, він вчасно оплачує рефінансування, надане під час кризи, і має намір залучити від акціонера додаткові кошти в капітал. Про це і загалом про ситуацію на валютному ринку України в ексклюзивному інтерв'ю УНІАН розповів голова правління банку «Надра» Дмитро Зінков.

- Дмитре Володимировичу, в липні Ви очолили правління банку «Надра». Що Ви вважаєте своїм досягненням за цей період?

- Найголовніше досягнення - це те, що в банку «Надра» позитивна ринкова динаміка. Цієї осені в банківській системі спостерігається суперечливий тренд: половина банків залучає депозити, половина - виплачує. В останні місяці населення обережно ставиться до депозитів. Багато, піддавшись паніці, забирають гроші. Банк «Надра» серед тих, кому населення довіряє. Я вважаю це позитивним фактом ринкового розвитку.

Позитивні бізнес-показники виражаються, насамперед, у кількості клієнтів. За ті чотири місяці, які я працюю, кількість нових клієнтів - фізичних осіб - перевищило 100 тисяч, а обсяг депозитів, залучених від населення, збільшився на 150 млн гривень.

- У банку «Надра» зберігається загальна тенденція більшого зростання депозитів у валюті, ніж у гривні?

- Так. Цей тренд, на жаль, для всіх однаковий. У нас в серпні гривневі депозити зростали швидше, до кінця ж осені перевага в бік іноземної валюти зберігається. До того ж ставки по гривневих депозитах зашкалюють. Можна навіть розділити вкладників на дві групи. Більша їх частина, підвладна паніці, гривню забирає, конвертує в долари і частину коштів кладе на депозит, інша частина грошей іноді просто зберігається вдома.

Але є й ті, хто вміє рахувати гроші. Не панікуючи, вкладають у гривню, усвідомлюючи вигідність вкладення при ставці в двадцять з гаком відсотків річних. Розуміють, що в будь-якому випадку гривневий депозит буде більш дохідним інструментом, ніж депозит в іноземній валюті. Ця група вкладників - невелика за чисельністю, але у них достатньо великі суми і вони намагаються заробити на цьому.

- Під час кризи банк «Надра» був одним з найбільших позичальників Національного банку, сума рефінансування становила понад 7 млрд грн. Який на сьогодні рівень заборгованості перед регулятором?

- У нас є два кредитні договори з рефінансування з Нацбанком, загальна сума заборгованості становить на сьогодні 7,100 млрд гривень.

- Застава під рефінансування переглядалася?

Усі домовленості, які були досягнуті на момент укладання угоди, зберігаються. Заборгованість погашатиметься за графіком частинами до 2016 року.

- У чому полягає стратегія розвитку банку?

Ми позиціонуємо банк «Надра» як універсальний банк, який активно продовжує працювати з корпоративними клієнтами, і, безумовно, розвиває роздріб.

На роздрібному бізнесі варто зробити більший акцент, тому що тут потенціал зростання набагато вищий. Банк існує завдяки мережі, яку вдалося зберегти. Зараз це п'ята за розміром розгалужена мережа банківських відділень в Україні - 543 відділення в 270 населених пунктах.

Згідно стратегії, ми маємо намір відновити той обсяг депозитів, який був у банку до кризи. За рахунок залученого ресурсу будемо кредитувати як корпоративний, так і роздрібний бізнес.

- У роздрібному кредитуванні банк зараз виступає як агент і видає кредити за рахунок коштів іншого банку. Це нова форма співпраці або у банку не вистачає власних коштів?

- Ми уклали договір з «Дельта Банком» про видачу кредитів у своїй мережі. Основна причина, чому ми почали з агентської схеми, - це те, що чотири роки банк не кредитував. Нам необхідно чітко налагодити всі бізнес-процеси, процеси кредитування, оцінки ризику, скоринга і все протестувати.

Рушити зараз з місця в один з найбільш ризикованих продуктів було б, напевно, неправильно. Коли буде протестований скоринг, ми будемо готові видавати кредити зі свого балансу, брати ризик на себе. Повертатися до кредитування потрібно поступово і виважено, щоб не повторити помилок минулого.

- З іншими банками будете укладати агентські угоди?

- Ми не плануємо подібні проекти з іншими банками, тому що крок за кроком даємо ринку власні кредитні продукти: овердрафт, кредитні картки. Стратегія банку передбачає вихід на власне кредитування.

- Ви досить активно кредитували підприємства свого акціонера. Банк не буде розвиватися як кептивний, або частково кептивний?

- Кептивний банк - той, який стовідсотково сконцентрований на внутрішньогрупових операціях. Банк «Надра» занадто великий для того, щоб бути кептивним. Ми однозначно хочемо бути ринковим банком і збільшити свою частку на ринку. Це зараз головне завдання.

Чи будемо ми працювати з підприємствами DF Group? Однозначно - так. Банк, безумовно, повинен підтримувати підприємства групи, але ми не будемо йти шляхом - зібрали депозити і вклали все в проекти, пов'язані з акціонерами. Нам дуже важливо зберегти баланс між кредитуванням підприємств, пов'язаних з акціонером, і ринковими клієнтами, водночас застосовуючи зважену кредитну політику.

- У період кризи в банку були проблеми з поверненням коштів вкладників. На сьогодні вони вичерпані? Як вирішується питання зниження проблемної заборгованості за кредитами?

- Проблем з виплатою депозитів взагалі немає. Це - в минулому. Банк видав гроші всім, хто хотів їх забрати. У принципі, проблеми повернути гроші немає, так як йде постійний динамічний приплив нових вкладів.

Що стосується роботи з проблемними активами, то це великий трудомісткий процес, який нам потрібно ще збудувати. У банку є великий проблемний портфель корпоративних позичальників, є також і великий роздрібний портфель малого та середнього бізнесу.

Проти «Надра» зіграло те, що коли у банку були фінансові труднощі, низка позичальників просто подумала, а що, якщо я не буду платити, навіть якщо гроші є. А раптом з банком щось станеться, і мені не треба буде повертати кредит.

- Капіталізацію банку плануєте збільшити, чи вона достатня на сьогодні?

- Ми йдемо шляхом капіталізації банку. Залучаємо зараз субординовану позику.

- Від акціонера?

- Так, від юридичних осіб. Документи знаходяться на реєстрації в Національному банку. До кінця 2012 року ми плануємо залучити 800 млн грн.

- А статутний капітал?

- Збільшення статутного капіталу поки не планується. Капіталу першого рівня у нас достатньо.

- Який прибуток банк планує отримати в цьому році?

- Немає чіткого плану, тому що зараз на фінансовий результат впливає переоцінка, і ми не знаємо якими будуть курси валют. Підсумок буде залежати, насамперед, від цього. Але він у кожному разі буде позитивним за операційним роком.

- Сума прибутку по всій банківській системі в жовтні становила 1 млрд грн. І це при тому, що за січень-вересень банки заробили 2,8 млрд грн. Звідки такий прибуток?

Думаю, що банківська система виходить з кризи і відбувається ріст доходів. Основна складова збитків минулих років у банківській системі - формування резервів. Якщо зараз проблемна заборгованість не росте, резерви поповнювати не потрібно, значить прибуток буде формуватися за рахунок операційного результату, за рахунок процентного та комісійного доходу.

- Як Ви можете прокоментувати останні ініціативи НБУ щодо валютного регулювання. Я маю на увазі скорочення терміну повернення валютної виручки та введення обов'язкового продажу валютних надходжень?

- Треба розуміти, що економіка України навряд чи може працювати тільки ринковими інструментами. Дуже потрібні адміністративні заходи, якими Нацбанк зараз стабілізує валютний ринок. Без них у нас нічого не буде працювати. Я вважаю, що введення обов'язкового продажу і скорочення терміну повернення валютної виручки до 90 днів для стабілізації валютно-грошового ринку - правильні інструменти. Якщо вони будуть діяти недовго, то дадуть позитивний результат.

- А 15% збір з операцій з продажу валюти?

- Тут наразі більше запитань. А відповіді повинні дати  уряд і Нацбанк, тоді можна буде коментувати детальніше, професійніше. Поки ми тільки розуміємо, що вибраний один з інструментів скорочення попиту на іноземну валюту. Те, що запровадження оподаткування на операції з інвалютою може збити попит на неї - дійсно правильно.

- Коли запроваджували «паспортизацію», теж казали, що це повинно збити попит?

- Цей захід тоді, у короткостроковому періоді, збив попит. Зараз необхідно збити ажіотажний попит на валюту.

- На Вашу думку, коли валюта з'явиться знову у вільному продажу в обмінниках?

- Думаю, просто треба, щоб пройшов ажіотаж.

Дмитро Бобесюк (УНІАН)

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies