Під лежачий український "вектор" інвестиції не течуть

Під лежачий український "вектор" інвестиції не течуть

Іноземні інвестори йдуть з України, або відкладають початок чи розширення проектів. Основні перепони: відсутність потрібного державного сприяння та невизначеність зовнішньополітичного курсу - чи до ТС, чи до ЄС. Індекс інвестпривабливості від ЄВА - найнижчий за останні 4 роки

Іноземні інвестори йдуть з України, або відкладають початок чи розширення проектів. Основні перепони: відсутність потрібного державного сприяння та невизначеність зовнішньополітичного курсу - чи до ТС, чи до ЄС. Індекс інвестиційної привабливості від ЄВА - найнижчий за останні 4 роки.

Інвестиції йдуть... крізь пальці

Тривожні сигнали - іноземні інвестори зупиняють проекти в Україні, а ті, що збиралися на наш ринок, відсторонюються в очікуванні подальшого розвитку подій, відкладаючи початок нових, або пригальмовуючи роботу розпочатих проектів.

Тим часом, українська влада намагається зручніше вмоститися між двох зовнішніх векторів, які, тільки на її переконання, не суперечать один одному,  очікуючи ось-ось отримати великі дивіденди невідомо з яких джерел.

Однак, експерти одностайні - без ясності щодо Асоціації з ЄС чи Митного Союзу ніяких позитивних зрушень в плані залучення інвестицій не буде. Не менш одностайні представники іноземних бізнес-асоціацій та й вітчизняні бізнесмени.

В Американській торгівельній палаті чітко пояснили, що іноземні інвестори зайняли вичікувальну позицію і притримують усі свої проекти, бо не знають, куди буде рухатися Україна. Констатуючи, що "ведення економічної діяльності в Україні ніколи не було легким завданням..."

Європейська Бізнес Асоціація вкотре погіршила Індекс інвестиційної привабливості України. За підсумками четвертого кварталу 2012 року вони дали нам 2,12 бала з п`яти можливих (у третьому кварталі  - 2,14 бала), що є найнижчим показником за всю історію дослідження, яке проводиться з 2008 року. Близько 118 топ-менеджерів компаній – учасниць ЄБА оцінили стан українського бізнес-клімату як «стабільно несприятливий».

Голова Ради Федерації роботодавців, український бізнесмен Дмитро Фірташ заявив, що темпи надходження інвестицій знижуються. «В третьому кварталі 2012 року ми практично вп`ятеро отримали менше інвестицій у країну, ніж за 2011 рік. Це говорить про те, що інвестиції з країни йдуть", - сказав він.

Тож маємо дивну ситуацію з галузі абсурду: покращення призводить до погіршення. Інвестиційний клімат в Україні, за словами можновладців, тільки покращують і покращують, а він все одно не подобається інвесторам, щось їм некомфортно в нас. І статистика це підтверджує. За даними Державної служби статистики, у січні-вересні 2012 року в економіку України іноземні інвестори вклали 4,319 млрд дол. прямих інвестицій, що на 9% менше, ніж за аналогічний період 2011 року.

Очевидно, що амбітним планам Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами щодо залучення за підсумками року 10 млрд дол. іноземних інвестицій не судилося стати реальністю. Директор департаменту міжнародної співпраці Держінвестпроекту Ігор Жовква, саме який похвалився нещодавно такими намірами у Москві на презентації роуд-шоу «Україна: кращі інвестиційні можливості», тоді зазначив, що позитивних результатів очікують від зони вільної торгівлі в рамках СНД, при тому що Україна розраховує завершити аналогічні переговори з ЄС. «Дві зони не суперечать одна одній. Україна веде такі переговори й з іншими партнерами», - наголосив він. У підсумку: дві зони – одна реальність. На жаль, невтішна.

Позитивну динаміку прямих іноземних інвестицій, яка спостерігалася у першій половині року (обсяг іноземних інвестицій в I півріччі зріс на 15,6% - до 3,2 млрд дол.), легко пояснити приватизаційними процесами на початку року (з невеличкою поправкою — приватизаційний капітал в наших реаліях — не є чисто іноземним, скоріше його можна назвати “офшорним українським”), підготовкою інфраструктури до Євро-2012, а також підтримкою іноземними власниками своїх активів в Україні. Проте вже за підсумками року аналітики «Інг Банк Україна» прогнозують зниження на 15%.

Схід і Захід зійшлися в Україні... Подивились-подивились і пішли геть

Рік, що минає, запам’ятається різкими негативними рухами іноземних корпорацій, які начебто вже ступили однією ногою на українську землю, але раптом різко відскочили назад. Так, наче боячись втрапити у трясовину.

Ще навесні 2012 року китайська автомобілебудівна компанія Geely Corporation призупинила виробництво автомобілів Geely на Кременчуцькому автоскладальному заводі (належить корпорації АІС), де воно було налагоджено з 2007 року. Причина майже ірреальна — ввезти нове авто до України стало дешевше з Китаю, ніж виробити його тут.

Впродовж всього 2012 року українські партнери сподівались на те, що призупинене співробітництво відновиться, але нещодавно стало остаточно відомо, що  Geely відмовилася від наміру будувати завод з великовузлового складання автомобілів в Україні, а також припиняє випуск Geely на Кременчуцькому автоскладальному заводі. Тож Полтавщина, і загалом вся Україна, втратила чималого інвестора та робочі місця на багато-багато років вперед.

Geely остаточно обрала для співробітництва сусідню Білорусь, бо там і умови розвитку вигідніші, і є державна програма підтримки. Плюс ще треба враховувати, що Білорусь має можливість безмитно торгувати з РФ (на відміну від України) - тож китайцям відкривається величезний ринок без зайвих накруток. І можна бути впевненими, що із росіянами білоруси якось там домовляться, щоб не було бізнес-протиріч.

Виробництво з високим ступенем локалізації буде розгорнуто в білорусько-китайському індустріальному парку в Мінській області. За словами білоруських урядовців, до 2015 року в РБ планується побудувати новий завод з виробництва легковиків виробничою потужністю до 60 тисяч штук на рік. Перші білоруські Geely можуть випустити вже в 2013 році.

Втім, останнє “китайське попередження” українським поборникам іноземних інвестицій пролунало не лише з КНР...

Французький виробник консервованої продукції компанія Bonduelle відмовилася від будівництва переробного заводу в Черкаській області. Завод компанії повинен був стати найбільшим у Європі, а інвестиції Bonduelle оцінювалися у 40 млн євро. Частину цієї суми мали становити кошти ЄБРР. У Bonduelle основною причиною відкладення інвестування в Україну назвали можливість купити виробництво конкурента в Росії -  виробника консервованої продукції з Франції Cecab Group. Це, за їхніми словами, дозволить компанії заповнити дефіцит потужностей у Східній Європі. Однак, однією з версій відмови компанії від будівництва заводу називають технічні труднощі під час реалізації проекту. На стадії проектування будівництва заводу енергетики запропонували Bonduelle прокласти до заводу свою високовольтну лінію електропередач протяжністю 10 км, відмовивши в підключенні до лінії, яка проходить неподалік. Напевне, це один з елементів «вітчизняного сприяння залученню інвестицій». Чи не найбільше, на що спромоглися у місцевій владі - вже постфактум пообіцяли розібратися, чи бува хто не заважав іноземцям.

Водночас, керівник аналітичного департаменту ІФК "АРТ Капітал" Ігор Путілін розповів, що не все так погано у нашому домі і від інвестпроектів відмовляються одиниці. «Відмова деяких іноземних інвесторів вкладати гроші в Україну – одиничні випадки. Більшість інвесторів знаходять ставки прибутковості та перспективи роботи в нашій країні цілком привабливими, в порівнянні з ризиками, які вони мають», - говорить він. За його словами, можна навести набагато більше успішних прикладів початку роботи інвесторів в Україні, ніж неуспішних. Так, серед успішних іноземних інвестицій експерт назвав, зокрема, «Метінвест», ДТЕК (хоча це, скоріше, “офшорні українці”, ніж  іноземні інвестори “чистої води”), Пепсі-кола, Крафт-фудс, Трансмашхолдинг, Shell, Chevron тощо.

Путілін також назвав кілька проектів, які мають бути реалізовані найближчим часом — переважно в агро та енергетичному секторах. Він нагадав, що російська корпорація “Сумма” планує стати великим гравцем на зерновому ринку (трейдинг, рослинництво, зберігання). Так само, велику гру на зерновому ринку обіцяє інвестфонд Falcon Group. Компанія DuPont Pioneer починає будівництво насіннєвого заводу, який вироблятиме насіння для ринку СНД).

Російський агрохолдинг БЭЗРК-Белгранком будуватиме другу чергу свинокомплексу (перша введена в 2011 р.). Компанія Martifer Solar (фотовольтаїка) почала будівництво фотоелектричної сонячної  станції потужністю 4.5 МВт в селі Пороги на Вінниччині. “Екотехніка Прага” (Чехия) будує сонячну електростанцію на Київщині, та планує збудувати ще 3 в різних регіонах України. Представник “АРТ Капіталу” також додає, що успішно розвиваються мережі швидкого харчування, найбільші європейські магазини та гіпермаркети збільшують інвестиції до України. Зокрема, наприкінці грудня Kentucky Fried Chicken (KFC) відкрила в Україні свій перший ресторан, а на початку 2013 року відкрити свій перший ресторан планує також фінська мережа Hesburger.

Загалом по регіонах України ситуація з інвестпроектами суттєво різниться в плані кількості і якості залучень. Зокрема, за даними прес-служби Львівської ОДА, в регіоні немає проектів за участі іноземних інвесторів, які згортаються, або були згорнуті у період 2011-2012 років, оскільки область в інвестиційній політиці традиційно слабенька. Тому існуючі проекти якось животіють без згортання. За даними ОДА, на 2013 рік розглядаються кілька проектів вливання, але пропозиції тільки подано на розгляд Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Поки вони лише у планах, до реалізації ще далеко.

В Запорізькій області обсяг іноземних інвестицій у січні-вересні 2012 року. збільшився на 14,8% - до 1134,2 млн. дол. За словами начальника управління зовнішніх відносин і зовнішньоекономічної діяльності ЗОДА Вадима Міщанина, всі інвестпроекти, реалізація яких планувалася на 2012 рік, реалізовані, фактів скорочення обсягів інвестицій або відмови від співпраці немає. Згідно з даними Запорізької ОДА, основними формами залучення іноземних інвестицій в регіонах залишається придбання корпоративних прав в результаті приватизації держмайна (85,9% загального обсягу іноземних (чи таки “офшорних українських”), інвестицій) та надходження інвестицій у вигляді грошових коштів (9,9% загального обсягу інвестицій).

За словами директора Луганського обласного комунального підприємства «Регіональне агентство сприяння інвестиціям» Юрія Бережного, в області реалізується близько двох десятків інвестпроектів. Чиновник відзначає, що десь із середини літа по кінець жовтня п.р. спостерігалася певна стагнація, особливо в нових проектах, там, де потрібне прийняття рішення: входити в цей бізнес чи ні. Інвестори чекали на закінчення парламентських виборів. «Після виборів зрозуміли, що найближчим часом нічого страшного для них не відбудеться, курс країни залишився тим же та й уряд буде таким же», - сказав він.

Також Бережний розповів про кілька нових проектів. Зокрема, на останньому інвестфорумі (11-13 жовтня) було підписано угоду - план дій з розвитку проекту «агроміст» з інвестиційним фондом «WIMEA Group», загальний обсяг інвестицій 300 млн. євро, перший етап - 2013-2016-й рр.

Але на Луганщині були й проблемні проекти. У жовтні-листопаді одна з міжнародних транспортних компаній планувала придбати близько 4-х луганських транспортних підприємств, хотіли вкласти близько 1 млн дол. інвестицій на оновлення рухомого складу. Придбали тільки одне підприємство, бо “одразу після придбання інвесткомпанією зацікавилися правоохоронні органи”.

Інвесторів стримує невизначеність із зовнішнім курсом

Представники іноземних інвесторів досить чітко окреслюють свої побоювання, оцінки і прогнози.

В дослідженні ЄБА вказується, що в четвертому кварталі бізнес дещо менше зазнав тиску з боку фіскальних органів, але тривожно сприйняв валютно-монетарну політику НБУ. При цьому 76% опитаних експертів і представників бізнесу зовсім не побачили позитивних змін в інвестиційному кліматі. 

Разом з тим, виконавчий директор ЄБА Ганна Дерев’янко зазначила, що серед позитивних досягнень 2012 року експерти ЄБА називають законодавче врегулювання питання перенесення збитків минулих років, скасування декларації відповідності, запровадження нового Митного кодексу, врегулювання питань купівлі-продажу земель несільськогосподарського призначення іноземним інвесторам, відмову від підвищення тарифних ставок на ряд вразливих товарних груп. 

«Проте проблемними залишаються правозастосовча практика, запровадження технічних регламентів. Представники фарміндустрії всі також постають перед проблемами ліцензування імпорту і визнання сертифікатів відповідності GMP. Крім того, несподівано гострою стала проблема ухвалення закону про мови, яка негативно позначилася на системі маркування продукції», - наголосила Дерев’янко.

У свою чергу віце-президент ЄБА Томаш Фіала зазначив, що, незважаючи на цілковито очікуваний результат досліджень, бізнес все-таки розраховує на конструктив з боку влади після виборів. «Завжди чинник до виборів був пов`язаний із зростанням популізму і викидом негативу для бізнесу. Ці вибори – не виняток. І тому сьогоднішні очікування пов`язані з тим, що вибори закінчилися, і наступні вибори - більш ніж через 2 роки. Отже, буде час сфокусуватися на практичних кроках», - сказав Т.Фіала.

Президент Американської торгівельної палати в Україні Хорхе Зукоскі в коментарі для УНІАН зазначив, що на сьогоднішній день глобальна фінансова криза залишається найбільшою перешкодою для залучення інвестицій в економіку нашої країни. «Транснаціональні компанії зараз мають більше грошей на своїх рахунках, аніж в минулому, проте через глобальну фінансову нестабільність не бажають ризикувати. Окрім цього нестабільність політичної ситуації в Україні, яка викликана нещодавніми парламентськими виборами та браком ясності щодо зовнішньоекономічного вектора політики, є однією з основних причин для інвесторів бути обережними з вкладанням капіталу до існуючих або нових проектів в Україні», - говорить Х.Зукоскі.

За його словами,  наразі нема різкого скорочення чи відтоку інвестицій у діяльності компаній-членів - ніхто не залишає український ринок. Те, що відбувається зараз є, скоріш, позицією вичікування з боку міжнародної ділової спільноти щодо перспективності курсу зовнішньоекономічної політики та ефективного впровадження реформ, каже Х.Зукоскі.

В Американській торгівельній палаті зазначають, що на даному етапі дуже багато залежить від рішення керівництва України - Митний Союз або Угода про асоціацію з Європейським Союзом. Обидва вектори мають свої плюси і мінуси, і оцінити їх потрібно дуже прискіпливо, вважає Х.Зукоскі.

«За період діяльності Американської торгівельної палати ми бачили дуже незначну кількість компаній-членів, які прийняли рішення припинити діяльність в Україні. Водночас, ми є свідками ситуації, коли компанії змінюють свою думку про інвестиційні проекти, які планувалися, та відкладають їх допоки не буде ясності та передбачуваності щодо шляху яким Україна піде в майбутньому», - зазначає Х.Зукоскі.

За його словами, як тільки Угода про асоціацію з ЄС набуде чинності, ми побачимо надходження бажаних інвестицій, а також створення нових високооплачуваних робочих місць, стимулювання економічного зростання і ріст надходжень до бюджету за рахунок платежів, податків і зборів, від компанії, для яких Україна стане експортною платформою до одного з найбільших ринків світу. Якщо ж вибір буде зроблено на користь Митного Союзу, потреба у великих інвестиціях відпаде, оскільки поточних інвестицій, які країна отримувала з моменту здобуття незалежності, буде достатньо для забезпечення обігу товарів та послуг на внутрішній ринок Росії, Білорусії та Казахстану.

Такої ж думки і Томаш Фіала: «Користь Митного союзу - тільки короткострокова, у ціні на газ. Довгострокових позитивних рухів не буде». Водночас, за його словами,  інтеграція в ЄС - це беззастережно позитивний крок. «Ринок ЄС у 8 разів більший. Зверніть також увагу на досвід країн Центральної Європи, які, інтегрувавшись в ЄС, ростуть швидше за ту ж Росію, хоча вони не мають того сировинного ресурсу, який є у РФ», - сказав Фіала.

Також він вважає, що інтеграція в ЄС викличе значне зростання інвестицій, які будуть спрямовані на створення нових виробництв, привнесення в країну нових технологій, ноу-хау, а не на купівлю старих активів. «Приєднання до зони вільної торгівлі з ЄС дасть сплеск інвестицій в Україну. Не треба лякати, що Україні нічого робити на європейському ринку, оскільки наш продукт неконкурентоспроможний. Подивіться на Польщу або Чехію», - звернув увагу експерт, заявивши, що, незважаючи на тривалу орієнтацію цих країн на пострадянський ринок, входження в ЄС зумовило входження інвестицій і модернізацію держав.

З офіційних джерел: неконкретно про конкретне

З’ясувати, чи справді йдеться про одиничні випадки відмов іноземних інвесторів чи тенденція більш глобальна, спробували в Міністерстві економіки та торгівлі. Сподіваючись, що у цьому відомстві нам нададуть статистику, які саме інвестпроекти цього року “закрились” і чому.

Але у Мінекономіки відповіли, що інвестиційні проекти, які реалізуються за участю іноземних інвесторів і не потребують державної підтримки, не підлягають державній реєстрації, тому відомство не здійснює моніторинг даних проектів. І порадили звернутись до Держінвестпроекту. Так нам дали підставу зробити висновки, що в міністерстві не знають, чому і скільки іноземних інвесторів останнім часом пішли чи планують піти з України, або не починають раніше заявлені проекти. Проте нас запевнили, що Україна залишається привабливою для інвестицій, тому що... держава робить все для покращення інвестиційного клімату. Ну й не оминули в міністерстві риторики щодо того, що Україна “не знаходиться осторонь світових процесів, є достатньо інтегрованою у світове господарство і порушення макростабільності на зовнішніх ринках має свій відголос в Україні”.

Відповідь на питання, які інвестпроекти за участю іноземних інвесторів цього року були призупинені чи зупинені, очікували отримати і від  Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами. Однак вона виявилась трохи спеціфічна - наче ми цікавились якимось неймовірними таємницями українсько-іноземних фінансових потоків. Інформацію, яку ми запитували, віднесли до “з обмеженим доступом”.

Цитуємо (підкреслення автора): “...Відповідно до положень статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На виконання наведеної конституційної норми інформуємо Вас про те, що інформація, яка Вами запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 Закону "Про доступ до публічної інформації...

Що ж, наразі не будемо ані оскаржувати таке ненадання інформації, ані примушувати Держінвестпроект “робити те, що не передбачено законодавством” - боронь Боже, УНІАН і гадки на мав змушувати чиновників порушувати Конституцію - чи то діями, чи то подумки. Хоча дивно, хіба  чиїмось інтересам може зашкодити оприлюднення інформації про проекти, що вже “померли”? Адже найбільша  “шкода” вже завдана — втрачено інвестора. Підкреслюємо, власне, сам факт втрати інвесторів, а не розповсюдження інформації про це у ЗМІ — ось насправді що шкодить державним інтересам. На нашу думку, можливість проаналізувати причини та наслідки поразок, навпаки, можуть допомогти у роботі державних органів різних рівнів. Сподіваємось, що відповідні організації, які покликані залучати інвестиції в країну, зможуть зрозуміти  цей нюанс. В тому числі і Держінвестпроект, хоча, цьому відомству зараз непереливки після скандалу з LNG-терміналом. Скандалу, якого до речі, достатня публічність та оприлюднення важливої інформації цілком могли б запобігти.

Кого привабить перспектива стати "невільником інвестицій"

Поки що можна із сумом констатувати - в Україні створюється каста “невільників власних інвестицій”. Саме ті інвестори, хто вже давно розпочав свої проекти в країні, лишаються у нас, створюючи більш-менш втішну статистику. Тому що вихід з бізнесу завдасть їм набагато більших втрат, ніж українські реалії з їх відомими негараздами й ризиками (нестабільне законодавство, непередбачуваність контролюючих органів, “клановість”, корупція тощо). Ті ж іноземці, які лише розпочали свій бізнес на українських теренах, або згортають його, забираючи гроші, або мінімізують, відмовляючись від розширення чи реалізації напрямків. При цьому характерно, що  відмовляються від України великі інвестори (Bonduelle, Geely), натомість лишаються менші.

Негативу додає і невизначеність зовнішнього вектору. Україна зараз нагадує автівку, яка під`їхала до розвилки, увімкнула одночасно лівий і правий "повороти" і... зупинилася. "Пасажири" у авто, "пішоходи" на найближчому переході та інші "учасники руху", зачекавши певний час, починають сварити недолугого, невпевненого "водія". Адже своїми взаємовиключними діями він поставив у патову ситуацію всіх інших. Та й фізично неможливо їхати одночасно і ліворуч, і праворуч, а увімкнені на обидва боки "фари" лише всіх збивають з пантелику, наводячи на думку про сумнівну адекватність того, хто за "кермом". Тож наразі автівка "Україна" вже не один місяць стоїть отак між двома дорогами, час від часу блимає то лівими, то правими фарами, дратуючи нелогічністю і непослідовністю своїх чи-то дій, чи-то бездіяльності. І все частіше викликаючи думки по те, що поки не змінять водія, ніхто нікуди не їхатиме. А тим часом найбільш нетерплячі і грошовиті пасажири не витримують і йдуть геть - до тих "авто", водіі яких знають куди, коли і яким шляхом вони їдуть. Даруйте вже за такий  чималенький ліричний відступ, але...

Час покаже, чи зможе Україна наступного, “безвиборчого” року, відійти від політичних впливів на інвестиційну ситуацію, чи стане фактором стабільності і приваблості для іноземних грошей нова Верховна Рада і старий-новий уряд, чи не погіршить життя “грошам” (які полюбляють тишу) загострення внутрішньокланової боротьби в українській “верхівці”. Та чи, зрештою, Україна обере "зовнішній стілець", на якому сидітиме. Рік 2013-ий має чіткіше окреслити тенденцію - йтимуть інвестиції до Україну, чи з України.

Ярина Сало (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter