Бюджетна діра. Два песимістичні шляхи для подолання дефіциту бюджету

Верховна рада готується приймати бюджет на наступний рік. Називають новий кошторис країни - бюджетом можливостей. Але, схоже, урядовці так заклопотались новим, що геть не звернули увагу, що коїться з кошторисом 2020 року, на який країні жити ще два місяці.

Станом на 1 листопада на державних рахунках трохи більше 10 млрд грн. Та за ці два місяці до нового року Кабмін ще має залучити 210 млрд грн. Інакше комусь може не вистачити грошей.

«Тут палка з двома кінцями - або секвестр, тобто коли ви не фінансуєте певні видатки, навіть якщо ви цього так не називаєте, або вам буде потрібно приховано чипрямо вмикати друкарський верстат», - розповідає «Грошам» економіст Дмитро Боярчук.

Що буде робити уряд? Знайде гроші, комусь недоплатить, чи друкуватиме гривню?

Щоб зрозуміти, з чого складається бюджет можливостей, як його називає міністр Марченко, варто подивитись, чиї гроші збирається витрачати очільник мінфіну і скільки вже витратив за рік коронакризи. 

«Бюджет - це план держави на наступний рік, в якому фіксується, які доходи отримає держава та за якими програмами держава вирішила витратити гроші на потреби громадян», - розповідає «Грошам» економіст Данило Монін.

Тобто фізично цих грошей одразу після голосування за бюджет у сесійній залі не з’являється. Вони надходять щомісячно та зберігаються на казначейському рахунку. Туди приходять гроші, які держава або зібрала з податків, або позичила. 

За словами Моніна, Держказначейство – це, по суті, банк  держави, організація, яка обслуговує рух всіх грошей.

«На початок листопада там 15 млрд грн, за листопад прийде близько 120 млрд і стільки ж буде витрачено, а ось у грудні буде цікава ситуація, оскільки витрат планується понад 200 млрд, а доходів близько 120, то треба буде покрити цей дефіцит», - каже Монін.

Доходи держави - понад  трильйон гривень. Більшість з них - це наші з вами податки. Найбільший наповнювач бюджету - Податок на додану вартість, який сплачує кожен громадянин. Це ті три великі літери ПДВ, які ви бачите у чеках з магазину. 20% зверху вартості кожного товару ви віддаєте державі. Цими двадцятьма відсотками ПДВ з кожної покупки ми з вами наповнимо національний бюджет на… понад триста мільярдів! І це - найбільше джерело наповнення національного кошторису.

Бізнес теж докладається у держбюджет. Однак через «сірих підприємців» держава недоотримує близько 30 відсотків від надходжень. За словами заступника голови податкової служби Євгена Олейнікова, є кілька розповсюджених схем. Найпростіше – заниження доходів, їх приховування, а друге – завищення витрат, приховування виплат. 

Але скільки б бізнес не платив - саме податки, які сплачують громадяни, на три/четвертих наповнюють бюджет країни. Податком на доходи фізичних осіб, Військовим збором, Податком на додану вартість та акцизними зборами.

Втім, є схеми, за якими держава недоотримує мільярди гривень. І питома їх частина, через несплату податків. За словами голови комітету з питань податків Данила Гетьманцева, ціна питання 5-6 млрд грн щорічно.

«Зайдіть в будь-який магазин на Хрещатику і щось придбайте, подивіться, який чек вам видадуть. Чек від фізичної особи підприємця. Фізична особа підприємець має, в середньому, 5-6 млн прибутку на рік, в залежності від групи. А весь цей магазин має за день стільки продажів. Це ресторани, це інтернет-магазини, це ювелірка, це електроніка, це аптеки, це секондхенд», - каже Гетьманцев.

І якщо податкова служба збирає гроші в бюджет по плану, Мінфін недовиконує план по запозиченнях. На 2020 рік ситуація така, що у бюджеті витрат закладено на 300 млрд більше, ніж ми заробимо.

«Це казкова сума для країни з таким ВВП, як наша», - каже Дмитро Боярчук.

Кабмін планував покрити «дірку» у бюджеті завдяки запозиченням / фото УНІАН

Ці гроші повинен був знайти Уряд. Кабмін планував покрити «дірку» завдяки запозиченням. Сподівались на гроші іноземних кредиторів та позики в українських банках. 

За словами Данила Моніна, це відбувається наступним чином: Мінфін щотижня виходить на аукціон, випускаються цінні папери, які можуть купити або українські банки, або іноземні інвестори. Окрім того, що Мінфіну потрібно рефінансувати старі борги і покривати дефіцит бюджету, який, зазвичай, складає 2 відсотки, але в цьому році буде близько 5 відсотків. «Тому Мінфіну треба випускати нові папери, а для цього треба взяти десь гроші», - каже Монін.

Ситуація така, що обіцяний кредит від МВФ ми не отримали, а тільки по внутрішнім позикам за останні три місяці в нас недобір на 50 млрд грн.

Міністр фінансів Сергій Марченко запевняє, що гроші знайдуть / фото УНІАН

«На боргові папери України немає великого попиту. Співробітництво з іноземними кредиторами підморожене», - каже колишній в.о. міністра економіки Павло Кухта.

Але у Мінфіні кажуть, що все добре. І гроші будуть знайдені.

«У нас є можливості заміщувати внутрішні запозичення за рахунок зовнішніх та приватизації», - розповідає міністр фінансів Сергій Марченко.

Втім, і по зовнішніх запозиченнях у мінфіну провал. Тільки по плану самих зовнішніх запозичень треба знайти ще 80 млрд грн за два місяці. Тому в парламенті вважають: Мінфін не впорається.

«Вони сподіваються, що ще є можливість розміщення облігацій. Сподіваються протягом 10 аукціонів  дозалучити необхідну суму. Але у мене є сумніви щодо цього, бо, за підрахунками, вони мають залучати на кожному аукціоні рекордну суму», - каже народний депутат Олеся Забуранна.

На жаль, за жовтень не було залучено жодної гривні. І джерела «Грошей» у Мінфіні підтверджують - грошей не знайдуть.

«Уряд не зможе покрити всі витрати. Комусь грошей банально не вистачить. Адже, за прогнозами КСЕ, цьогорічні видатки не будуть профінансовані десь на 120-140 млрд грн. Це ненормально велика сума. Раніше такого недофінансування не було», - каже Павло Кухта.

Тобто якщо Мінфін буде зовсім не справлятись, не вистачить навіть на критично важливі - захищені статті бюджету.

«Коли у вас вже дефіцит 150 млрд, то, скоріш за все, він буде виходити за цю суму і буде зачіпати захищені статті видатків - пенсії, виплати матерям… А якщо профінансує захищені статті, все одно за розрахунками залишається діра», - каже економіст Дмитро Боярчук.

За словами Павла Кухти, зазвичай, недофінансовують капітальні видатки. Наприклад, грошей може не вистачити на програму «Велике будівництво». І в ній вже зараз є проблеми з фінансуванням.

Станом на 1 жовтня об'єкти профінансовані лише на 39%. Фахівці говорять, що з урахуванням таких темпів, у 2020 році буде профінансовано і, можливо, завершено лише 53-55% об'єктів.  

«В наступному році ми матимемо ці підморожені проекти, які буде потрібно дофінансувати, або вони перетворюються на довгобуди, яких у нас і так багато. Це, на жаль, стандартна історія з українським бюджетом», - каже Павло Кухта.

Найгірше, що за багатьма проектами у 2021 році кошти, скоріше за все, не будуть передбачені. Наприклад, знову не закладене фінансування на будівництво скандального Запорізького мосту, який будують вже 10 років.

Ще один шлях до покриття дефіциту - друк гривні. Але тоді, за словами фахівців, вона може подорожчати. І курс становитиме 30 грн за долар.

«Гривню можуть захистити, - каже Дмитро Боярчук. - Можуть використати кілька млрд з валютного резерву, щоб нейтралізувати цю надлишкову гривню і втримати курс… Основний наслідок після такого кроку - нам взагалі доступ на міжнародні ринки буде закритий, тому що міжнародні інвестори дуже негативно ставляться до таких способів використання валютних резервів».

А враховуючи, що на наступний рік в нас теж закладено колосальний дефіцит, фахівці розводить руками. Мовляв, ситуація складна і вихід – знову емітувати. Інших шляхів просто немає.

Тож зараз існує лише два шляхи - Мінфін або залишить недофінансовані програми будівництва, що може призвести до нових довгобудів, або почне друкувати гроші та обвалить гривню.  

Ілля Колдомасов

УНІАН в Google News