Чому не спрацювала "податкова амністія" і чи вдасться тепер ховати "ліві" гроші

Україна 1 березня закінчила податкову амністію, яку запровадила влада, щоб дозволити громадянам легалізувати "сірі" доходи, з яких не платилися податки. УНІАН з'ясував, чому були отримані такі скромні результати та чи варто боятися українцям запровадження більш жорсткого контролю за доходами та видатками з боку контролюючих органів.

У перший день весни, 1 березня,  в Україні завершилась кампанія податкової амністії, яка була запроваджена владою  з метою залучення до бюджету коштів, які раніше були отримані громадянами "сірим" способом і з яких не сплачувалися податки і обов’язкові платежі до державного бюджету.  

Насправді амністія мала завершитися ще у вересні минулого року, але через руйнівну повномасштабну війну, яку розв’язала проти нашої держави варварська Росія, вона була продовжена ще на пів року. Тепер і цей пролонгований строк добіг свого кінця. І попри збільшення термінів її проведення результати у грошовому вимірі важко назвати успішними. Вони, відверто кажучи, провальні.

• Недовіра до контролюючих органів
• Причини скромних результатів
• Перспектива посилення фінансового контролю
• Міжнародний досвід
• На порозі змін

При запланованому рівні в 20 млрд доларів амністованого доходу і 1 млрд доларів сплачених податків, вдалося фактично залучити від громадян 8 млрд гривень (еквівалент 200 млн доларів), а  отримати у вигляді доходу до бюджету – лише 500 млн гривень (12,5 млн доларів). Тобто держава отримала лише 2,5 відсотки від запланованого показника! В амністії взяли участь менше 1 тисячі осіб, що  у порівнянні з кількістю економічного активного населення в нашій державі виглядає взагалі смішним результатом.

Умови амністії були наступні: замість того, щоб платити податок на доходи фізичних осіб (18 відсотків), українцям достатньо було сплатити за незадекларовані активи та доходи податки за пільговими ставками - 5 відсотків за активи на території України та 9 відсотків за активи за кордоном.

Більше того, ті, хто придбав за ці кошти ОВДП, могли сплатити за свої незадекларовані активи лише 2,5 відсотки. При цьому потрібно було сплатити ще військовий збір у розмірі 1,5 відсотки.

Тут варто акцентувати увагу, що держава таким способом хотіла залучити не тих громадян, у яких основним джерелом доходу є заробітна плата, адже за таких українців роботодавець сплатив усі необхідні податки, а це стосувалось тих, хто багато років ховає від держави доходи, отримані, наприклад, від нелегальної чи незареєстрованої підприємницької діяльності.

Завершення ж податкової амністії може означати, що тепер громадянам, які не заявили про свої "сірі" доходи, буде дуже важко їх витрати на купівлю якихось дороговартісних товарів таких як, наприклад,  квартиру чи автомобіль. При цьому держава може почати через певний час більш активно перевіряти декларації представників бізнесу на предмет незареєстрованих доходів та їх неправильного оформлення.

Недовіра до контролюючих органів

Широкої популярності остання амністія в Україні не досягла через те, що багато консультантів та юристів дуже обережно рекомендували обирати шлях декларування власних доходів. У першу чергу це відбулось через недовіру до податкових органів.

"У бізнесу досі немає культури самостійного декларування, бо немає довіри фіскалам. Адже доки ти знаходишся у великому колі таких же самих недекларованих власників - є надія на те, що тебе ніколи не побачать, а як тільки ти надаватимеш будь-яку інформацію - твої дані будуть аналізувати і, можливо, будуть запитання, на які бізнес не хоче відповідати, наприклад, про незадекларовані прибутки, фірми, що номінально належать іншим особам та інше", - сказала агенції УНІАН податковий експерт Вікторія Домарєва.

Як розповіла юрист Олена Сітарчук, ще однією причиною не надто успішної кампанії декларування стала і в цілому загальна недовіра громадян до держави.

"Тут мова йде про побоювання потенційних декларантів, що "податкове каяття" може стати в майбутньому підставою для притягнення до відповідності за несплату податків; відсутність системних змін в податковій системі в цілому", - розповіла Сітарчук.

При цьому національна банківська система, як суб'єкт фінансового моніторингу, вже давно користується можливістю аналізувати джерела походження доходів громадян, при операціях які відносяться до готівкових. Це внесення поворотної фінансової допомоги, поповнення частки статутного капіталу, додаткового капіталу та інші операції, що наразі активно використовуються бізнесом для поповнення обігових коштів.

"Щодо підозрілих операцій за обігом коштів без відкриття ФОП - це вже давно обговорюється у інформаційному суспільстві і надання банками такої інформації вірогідно наступний крок, але, на мою думку, це не зможе одразу статися по всіх порушниках, бо це вже буде потребувати великої кількості ресурсів від податкової, навіть на опрацювання запитів і відповідей", - розповіла Домарєва.

"Більш вірогідний сценарій, на мою думку, - це аналіз значущих сум, таких як внески у статутний капітал підприємств та сум наданих фінансових допомог. Для цього в податкової вже є достатньо інформації зі звітності", - зазначила експерт.

Причини скромних результатів

Ще однією важливою причиною провальних результатів цієї кампанії стало те, що сама процедура декларування коштів була забюрократизованою і небезкоштовною.

Якщо максимально спрощено, то механізм податкової амністії виглядав так: банк відкриває рахунок, клієнт кладе на нього кошти, заповнює анкету, в якій пише, що це гроші не від торгівлі наркотиками, не від розкрадання державних коштів, а від підприємницької діяльності чи від заробітних плат "у конвертах". Тоді банк видає клієнту довідку, яка додається до декларації. Сама ж одноразова декларація подається в електронному вигляді до податкової.

"Банк до відкриття спеціального рахунку та внесення готівки здійснює фінансовий моніторинг декларанта та перевірку наявності в санкційних списках. Після відкриття спецрахунку, вартість якого становить 30 тисяч гривень, та  внесення готівки - ще 0,3 відсотка від суми, банк вживає заходів щодо встановлення джерел походження коштів. І врешті, клієнт отримує довідку, подає декларацію та сплачує податок у розмірі 5 відсотків від задекларованих активів", - розповів адвокат Іван Бабаєв.

За словами експерта, виявилось, що легше і дешевше зареєструватись ФОПом, перейти на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, задекларувати законний прибуток та отримати довідку про доходи й виплачені податки. Цим документом в Україні та закордоном можна дати відповідь на запитання про походження статків.

"Цікаво, що лише за 9 місяців 2022 року на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки перейшло 266 тисяч ФОПів. Є багато таких, хто отримав дохід понад 200 мільйонів гривень кожний. І це в рази більше, ніж держава отримала від економічної амністії", - розповів Бабаєв.

Перспектива посилення фінансового контролю

Хоча влада і обіцяє, що до кінця завершення воєнного стану не буде запроваджувати посилення фінансового контролю за громадянами та бізнесом, але, як наголошують експерти, українцям варто готуватися до запровадження так званого непрямого методу податкового нагляду. 

Іншими словами, мова йде про запровадження процедури, яка передбачає здійснення контролю не лише за доходами громадян, але і їх витратами.

Наприклад, якщо людина офіційно отримує мінімальну зарплату, але купує коштовні речі, нерухомість та не може пояснити офіційних джерел походження коштів, до неї можуть прийти контролюючі органи, які будуть розбиратися у цьому питанні.

"Станом на зараз непрямих методів податкового контролю в Україні немає. Однак, очевидно, що процес євроінтеграції буде вимагати від нас повного розповсюдження на капітал українців норм, щодо визначення джерел походження активів, які діють в ЄС. Мільйони наших біженців вже відчули, що це означає, коли без підтвердження джерел походження коштів неможливо навіть відкрити рахунок в банку", - розповів УНІАН економічний експерт Сергій Костянтинов.

При цьому зараз податкові органи не мають доступу до банківських рахунків українців. Цим питанням опікується Служба фінансового моніторингу, яка такий доступ має. Про виявлені підозрілих фактів вона повідомляє не податкову, а Бюро економічної безпеки. БЕБ вже проводить відповідні кримінальні розслідування та притягає у разі порушення законодавства до відповідальності.

Міжнародний досвід

Очевидно, що уряд та Верховна Рада планували ще на самому початку реалізації податкової амністії посилювати податковий контроль. Представники влади тоді вказували, що податкова амністія – це можливість для громадян вийти з "тіні", оскільки далі буде запроваджено автоматичний обмін податковою інформацією між контролюючими органами, відбудеться розширення повноважень податківців щодо доступу до даних про фінансовий стан платників податків тощо.

Це все супутні механізми для вступу України в Євросоюз – про них завчасно попереджали представники влади. При цьому риторика була наступною: "не задекларували – будьте готові до майбутніх ризиків". Зараз, в умовах продовження воєнного стану, держава ще більше зацікавлена в залучені додаткових бюджетних надходжень, тому не виключено, що в майбутньому можуть бути запроваджені певні моніторингові заходи для вдосконалення механізму збору податків.

Разом з тим, за словами адвоката та доктора юридичних наук Якова Вороніна, Україна здійснила значно менше помилок під час проведення податкової амністії порівняно з іншими країнами, які її здійснювали.

"Наприклад, щодо грузинського кейса – ми, на щастя, зробили менше помилок. В Грузії у 2005 році амністію використало всього 8 громадян, при цьому бюджет отримав 35 тис. доларів з запланованих 4 мільйонів. До слова, цей кейс вважається одним з найгірших у міжнародній практиці проведення податкових амністій загалом", - розповів Воронін.

"Якщо ж називати позитивні приклади, то можна згадати Італію. Хоча там податкові амністії – це далеко не рідкість, і деякі з них теж не стали взірцем ефективності, проте у 2001-2002 році все пройшло відносно успішно. Тоді було легалізовано 73 млрд євро з яких до бюджету потрапило майже 1,5 млрд євро. Схожий сценарій також повторили у 2009 році, тоді у вигляді податкових надходжень Італія отримала 4 млрд євро". – розповів експерт.

Казахстан – теж один з достатньо вдалих прикладів легалізації "сірих" доходів. У них було дві амністії: у 2001 році та у 2006-2007 роках. Перша – вивела з тіні пів мільярда доларів, друга – вже майже 7 млрд доларів. Що цікаво – усі податкові документи декларантів за попередні роки влада вирішила знищувати, щоб підвищити рівень позитивного сприйняття амністії серед населення. Можливо, якби українська влада пішла за аналогічним механізмом, то результати її проведення були би набагато кращі.

На порозі змін

Українські громадяни мають зрозуміти, що чесна сплата податків є важливим елементом на шляху до вступу України до Європейського Союзу. Оподаткування є основним джерелом доходів держави, яке використовується для фінансування соціальних, культурних та інших важливих справ, що підтримують розвиток країни. Зараз в умовах воєнного стану – кошти потрібні для утримання нашої героїчної армії та продовження оборони держави. Це надважливе питання виживання української нації.

Податкова амністія, яка хоч і стала провальною, але це тим не менше черговий крок на шляху до впровадження чесного оподаткування. Вона дала можливість почати платити податки з чистого аркушу та допомогти уникнути санкцій за раніше недекларований дохід. Але після цього конче потрібно не повертатися до "лівих" доходів і продовжувати відповідально платити податки.

Українцям потрібно навчитися свідомо платити податки державі, щоб потім вимагати право зворотньої підтримки з державного бюджету. Прозора сплата податків є важливою умовою для стабільного функціонування державних інституцій та економічного розвитку.

Однак при цьому владі та податковим органам необхідно заслужити суспільну довіру. Якби це прикро не звучало, але ця жорстока та руйнівна війна показала, для чого громадяни платять податки на захист та оборону держави. Цей приклад має розповсюджуватися і на інші сфери життя.  

Для цього, очевидно, мають функціонувати чесні суди та запанувати нульова толерантність до корупції. Лише взаємна довіра громадян до держави і держави до громадян забезпечить не лише досягнення амбітних економічних цілей після нашої перемоги у війні, але і пришвидшить рух до побудови сталої демократії та вступу до сім’ї європейських народів – Європейського Союзу.

При цьому українське суспільство, бізнес, владу та експертне середовище під час післявоєнної відбудови чекає складна дискусія щодо запровадження нової системи оподаткування, яка має бути побудована на засадах прозорості, зручності та зрозумілості. Іншими словами, має бути розроблений такий податковий механізм, який буде передбачати не лише конкурентні ставки оподаткування порівняно з іншими європейськими країна, але і бути дуже зручним у використанні з точки зору дистанційної сплати податків без відвідування податкових органів. Багато чого вже зроблено після запровадження "Дії", але роботи ще дуже багато на цьому шляху.

Богдан Слуцький

УНІАН в Google News