Банки не поспішають кредитувати українців / фото ua.depositphotos.com

Чому українські банки не поспішають кредитувати громадян та бізнес в умовах війни

08:00, 23.09.2022
11 хв. 1475

Громадяни та бізнес в умовах руйнівної війни потребують фінансування для підтримки діяльності та задоволення нагальних потреб. Однак банки не поспішають кредитувати українців, збільшуючи не лише відсоткові ставки за позиками, але і вимоги до позичальників. Чому так відбувається та чи можна змінити цю практику?

Українці та представники бізнесу в умовах війни потребують фінансування для задоволення своїх потреб, щоб залишитися на плаву в ці буремні часи. Однак здебільшого банки відмовляють позичальникам у задоволенні кредитних заявок. Часто навіть тим, хто протягом багатьох років зарекомендував себе як добросовісний позичальник з гарною кредитною історією.

Це пов’язано з тим, що українські банки так само, як і інший бізнес та громадяни, опинилися в дуже скрутних умовах. Складне матеріальне становище з одночасним зростанням вартості життя значно зменшили можливості українців обслуговувати діючі кредитні зобов’язання і, відповідно, збільшили ризики для банків, що останні не отримають назад бодай видані кошти, не говорячи вже про відсотки.

Навіть не зважаючи на те, що в перші місяці війни банки пішли назустріч своїм боржникам та запровадили "кредитні канікули", які тривали до травня-червня, це все одно не врятувало від зростання обсягу прострочених кредитів. Про це відверто говорять представники банківських установ.

"Десь в 2,5 – 3 рази погіршилася по нашому портфелю платіжна дисципліна громадян порівняно з довоєнним станом", – розповів заступник голови правління ТАСкомбанку Артур Муравицький.

Водночас банкіри визнають, що все не настільки погано, адже попри надважкі обставини українці хоч і частково, але продовжують намагатися виконувати свої зобов’язання перед кредиторами.

"У нас дуже маленька частка клієнтів, які зовсім не сплачували. Тобто, звичайно, є клієнти, які сплачують частково, які мають зміни у фінансовому стані. І таким клієнтам ми намагаємося йти назустріч і запроваджуємо відповідні програми реструктуризації, які дозволяють клієнтам змінити графік у зручний для себе спосіб", – зазначив директор департаменту роздрібного кредитування Банку Кредит Дніпро Аркадій Шидер.

Більше того, в Україні немає жодного регіону де б частка неплатежів наблизилася до повного припинення сплати за кредитами.

Нацбанк з початку літа видає рефінансування вже під 27 відсотків річних / фото УНІАН

Високі відсотки

Важливе значення у процесі кредитування має не тільки спроможність банків видавати кошти на певні цілі, але і бажання клієнтів брати ці гроші на умовах, які пропонує кредитна установа. На зростання вартості кредитів зараз впливає стільки чинників, що кінцева переплата для споживача є дуже суттєвою. Це стосується як громадян, які хочуть отримати кошти на споживчі потреби, так і бізнесу, якому потрібні додаткові ресурси на продовження чи відновлення власної справи.

Найбільш значущими обставинами, які призводять до здорожчання кредитування, за словами експертів, є продовження військових дій, зростання інфляції, яка до кінця року може становити 30 відсотків, девальвація національної валюти, яка с початку року вже сягнула майже 50 відсотків. А також, відповідно, зростання вартості коштів для самих банків, адже Нацбанк з початку літа видає рефінансування вже під 27 відсотків річних.

"Такі умови вимагають від банків підвищувати ставки за кредитами. В іншому випадку, вони втратять будь-який економічний сенс продовжувати діяльність і змушені будуть просто піти з ринку. Також обставини змушують банки підвищувати вимоги до потенційних позичальників", - розповів фінансовий аналітик Сергій Костянтинов.

Середня ставка кредитування, яку пропонують підприємцям в банках, у вересні становила вище 30 відсотків річних, а для громадян – понад 50 відсотків річних. При цьому деякі представники ринку прописують в кредитних договорах плаваючу ставку, прив’язуючи її до, наприклад, облікової ставки Національного банку або іншого показника, який з часом може змінюватися в більшу сторону. Це створює додаткові ризики зростання вартості взятих коштів і, відповідно, більшої переплати у майбутньому для клієнтів.

"Не варто також забувати, що в переважну більшість кредитних договорів, зокрема щодо споживчих кредитів, входять додаткові комісії і переплати, які також роблять суттєво дорожчою вартість кредитування. Яскравим прикладом є обов’язкове страхування життя, яке інколи може досягати 10-15 відсотків від початково тіла кредиту, який додається до загальної вартості кредиту, тобто на цю суму також щомісячно будуть нараховуватися відсотки", - пояснив експерт Костянтинов.

Банки пропонують українцям невигідні умови кредитів / фото ua.depositphotos.com

Негативний досвід українців

З подібними складними обставинами часто стикаються українці, які частіше за все вимушені відмовлятися від кредитування на вкрай невигідних для себе умовах.

Як розповіла УНІАН киянка Світлана, яка працює фрілансером, і мала бажання придбати в кредит ноутбук для роботи, однак їй відмовили у видачі позики на ту модель пристрою, яку вона бажала придбати. А погодились позичити кошти під величезний відсоток на більш дешевий пристрій.

"Мені погодили кредит на 20 тисяч гривень з переплатою понад 60 відсотків річних від початкової вартості товару. В ту переплату також входило страхування, а також інші різні комісії.  Я розумію, що зараз ціни зростають на все і треба пристосовуватися, проте на таких умовах брати позику я була не готова. Тому вирішила позичити гроші у друзів на цю покупку", - розповіла вона.

З аналогічною ситуацією стикаються і представники бізнесу. Як розповів УНІАН власник невеличкої столичної кав’ярні Артем, для відновлення роботи власної справи потрібно було знайти близько 200 тисяч гривень, однак йому відмовили у видачі кредиту, погодивши лише 30 тисяч гривень на дуже невигідних умовах.

"Мені потрібно було залучити терміново кошти на купівлю сировини та ремонт обладнання, а також оплатити оренду приміщення, де знаходиться кав’ярні. Але, на жаль, в банку мені відмовили у видачі кредиту на потрібну суму, погодивши лише 30 тисяч гривень під 50 відсотків річних. У вартість переплати також включалося обов’язкове страхування. Я відмовився від такої пропозиції", - зазначив він.

Пріоритетні сфери

В умовах війни банки переважно або відмовляють у кредитуванні бізнесу і громадянам або пропонують такі умови, на які дуже складно погодитися. Однак останнім часом регулювати цей процес почала влада, щоб покращити умови на ринку і допомагати отримати кошти тим, кому вони потрібні для захисту пріоритетних для держави напрямків.

Тут варто згадати посівну кампанію, яка цього року фінансувалася банками за пільговими відсотковими ставками під гарантії держави. Тобто з державного бюджету були виділені кошти на покриття різниці між високою ринковою ставкою та низькою пільговою, яку платять аграрії.

Також не варто забувати, що функціонує пільгове кредитування малого та середнього бізнесу в рамках державної програми "5-7-9%". За офіційною інформацією станом на середину вересня, всього з моменту старту програми суб’єкти підприємництва отримали від уповноважених банків майже 48 тисяч кредитів на загальну суму 140,5 млрд гривень, з яких понад 30 тисяч – від державних банків на загальну суму 56,3 млрд гривень.

Однак у пільговому кредитуванні також є підводні камені. Передбачений великий перелік вимог, які треба виконати перед тим, як претендувати на кошти. Наприклад, щоб отримати фінансування  за пільговою ставкою, треба бути підприємцем мінімум 12 місяців. Якщо менше, то в умовах воєнного стану банки, як правило, не кредитують. Саме через цю причину підприємцю Артему відмовили у потрібному фінансуванні.

"Через відсутність у мене достатнього досвіду ведення бізнесу мені відмовили у пільговому кредитуванні на необхідну суму. Треба зараз стаж мінімум один рік, а у мене поки що лише 9 місяців", - зазначив він.

Соціальний напрямок

Влада наразі готує ініціативи для кредитування громадян за зменшеними ставками. Зокрема у жовтні запрацює програма пільгового іпотечного кредитування. Ставка з іпотеки для українців становитиме 3 відсотки. Термін іпотеки — до 20 років. Мінімальний початковий внесок – всього 20 відсотків від вартості житла.

Скористатися програмою можуть військовослужбовці, правоохоронці, медики, педагоги та науковці. Проте в найближчому майбутньому урядовці обіцяють розширити програму для більшого кола громадян.

Банківська система України зараз перебуває у достатньо важкому становищі, як і вся економіка нашої держави. Це, безумовно, виливається у зростанні вартості кредитування в умовах інфляційних та девальваційних ризиків, в яких ми змушені жити. Також обставини змушують банки більш ретельно вибирати позичальників, яким вони готові погодити кредит.

Робота держави у напрямку здешевлення кредитування проводиться, можливо, не так активно, як би цього хотілося, проте вона помітна. Це стосується і кредитування пріоритетних сфер економіки, а також співфінансування соціальних програм у розрізі іпотечного кредитування.

Однак, на жаль, варто визнати, що далеко не всі можуть претендувати на пільгове кредитування за державними програми, що в умовах високих ринкових ставок за кредитами та суттєвого зростання вимог до позичальників, значно ускладнює становище як бізнесу, так і громадян.

Саме тому банківським установам на чолі з Нацбанкам варто подумати про те, як в цих умовах все ж таки допомогти запустити кредитування національної економіки, оскільки ресурсів в системі насправді вистачає. Станом на середину вересня, ліквідність банківського сектору перевищила 300 млрд гривень. Іншими словами, це ті кошти, які можна було би направити на підтримку бізнесу в рамках інвестиційного фінансування та громадян – споживчого кредитування.

Безумовно, напрацьована стратегія має бути добре захищена від ризиків. Звісно, не можна видавати кошти усім підряд, але і знижувати обсяг кредитування без участі держави до нуля - теж не вихід.

Багато банків в умовах війни змінили власні бізнес-моделі. Якщо раніше вони переважно заробляли на різниці між залученими депозитами у населення та виданими кредитами, то зараз переважно отримують доходи від різниці між залученими депозитами у населення та депозитними сертифікатами НБУ, дохідність яких наразі становить 23 відсотки річних. Наявність такого інструменту виконує важливу функцію, мотивуючи банки підвищувати ставки за депозитами і, відповідно, зменшувати попит населення на готівкову валюту.

Проте в сьогоднішній системі, яка сформувалася в умовах війни, виходить, поки що немає місця для активного кредитування підприємництва та підтримки громадян з гарною кредитною історією у сфері споживчого кредитування. Така практика в майбутньому може ускладнити нам процес відновлення економіки, яку треба буде відбудовувати після нашої перемоги.

Богдан Слуцький

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся