Дешевих грошей не буде: інфляція вбиває мрію про доступні кредити

Вже півтора року за ініціативи президента в Україні працює державна програма дешевих кредитів "5-7-9". При цьому у серпні інфляція сягнула понад 10 відсотків у річному вимірі, а кожне друге підприємство країни не готове до можливого локдауну восени. Як довго за таких умов ще проіснує ера доступних кредитів, розбирався УНІАН.

Протягом тридцяти років незалежності українські громадяни та представники бізнесу мріяли про низькі відсоткові ставки за кредитами, які існують в усіх економічно розвинених країнах. Оскільки саме доступне кредитування є одним із важливих факторів розвитку економіки та підвищення добробуту громадян. Така обіцянка була і в передвиборчій програмі президента України Володимира Зеленського.

У лютому 2020 року мрія президента про дешеві позики почала втілюватися в життя: уряд запустив програму пільгового кредитування. Держава почала компенсувати частину ринкової банківської кредитної ставки так, щоб позичальник-підприємець платив лише 5, 7 або 9 відсотків річних.

"Ви знаєте, що стосується бізнесу, програма "5-7-9" запрацювала… Також на технічному рівні ми "дотиснемо" банківську систему України, незважаючи на те, що вона у нас дуже незалежна, ми "дотиснемо", і банки будуть не дуже акуратними, видаючи кредити нашому населенню. Тому що населенню треба допомагати.", - підкреслив Зеленський.

Основною метою розширення обсягів пільгових кредитів влада назвала збільшення робочих місць в Україні та стимулювання економічного розвитку держави.

"Наше завдання — щоб програмою доступних кредитів активніше користувалися підприємці, які створюють робочі місці та стимулюють розвиток економіки", — зазначав прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

За півтора роки роботи пільгової кредитної програми економічна ситуація в Україні змінилася. Інфляція, за даними статистичної служби, зросла з 2,4 відсотка на момент старту програми вище 10 відсотків у серпні цього року.

Подорожчала за цей час і вартість грошей для банків. Якщо минулого року облікова ставка була на рівні 6 відсотків, то зараз вона підвищена до 8,5 відсотків.

У таких умовах "дотискати" банківський сектор  видавати дешеві кредити навіть за умови компенсації з державного бюджету владі буде на багато важче.

Зростання цін

За даними Державної служби статистики, споживча інфляція в Україні в серпні в річному вираженні - порівняно з серпнем 2020 року -  склала 10,2 відсотка, що є найбільшим показником за останні декілька років і зовсім не сприяє розвитку кредитування.

Однією з причин розгойдування інфляційних процесів є зростання цін на зовнішніх сировинних ринках, зокрема на аграрну продукцію та енергоресурси, що зумовлює подорожчання і в середині України, бо підприємці не готові продавати товари громадянам дешевше, ніж їх купують за кордоном.

Ціни на соняшникову олію підвищилися на 76 відсотків / фото ua.depositphotos.com

Зокрема, ціни на цукор та соняшникову олію в Україні в серпні в річному вираженні – у порівнянні з серпнем 2020 року – підвищилися на 90 відсотків і 76 відсотків відповідно. Ціни на яйця зросли на 52 відсотки, хліб подорожчав на 16,5 відсотків, м'ясо – на 11 відсотків, макарони – майже на 10 відсотків.

Активно також продовжують зростати ціни на комунальні послуги. Підвищення тарифів на житло, воду, електроенергію, газ та інші види пального на 29 відсотків відбулося в основному через подорожчання природного газу на 96 відсотків та електроенергії на 37 відсотків.

Поряд із зростанням цін на сільськогосподарську продукцію зростають і обсяги кредитування аграрних підприємств. За даними Міністерства економіки, найактивнішими учасниками програми є представники сільського господарства - 44 відсотки.

Простіше кажучи, дешеві кредити найбільше отримує той сектор, який найкраще себе почуває відносно інших галузей економіки.

Неефективні рішення

У червні 2021 року Форум провідних міжнародних фінансових установ, членами якого є дванадцять міжнародних банків, що працюють в Україні, надіслав лист до Національного банку та Міністерства фінансів з проханням обмежити реалізацію програми доступних кредитів.

У листі голова правління "Райффайзен банку" Олександр Писарук від імені членів форуму зазначив, що бюджетні кошти витрачаються переважно не на підтримку бізнесу, що постраждав від карантину, та не на фінансування інвестиційних проектів чи створення робочих місць, а на поповнення оборотних коштів платоспроможного бізнесу.

"Якщо за даними "Райффайзен банку" скласти типовий портрет учасника програми, то це буде діюче підприємство сільського господарства, що отримало антикризовий кредит або рефінансування. Здебільшого подібні підприємства є доволі стійкими, не зазнали значних втрат від згортання ділової активності у 2020 році та намагаються легально зменшити видатки від фінансової діяльності", – зазначається в листі.

При цьому підкреслюється, що ця ситуація притаманна не лише для "Райффайзен банку", а й для інших банків.

У Приватбанку підтримують програму пільгового кредитування / фото УНІАН

Проте деякі банки не підтримали такого висновку, серед яких і Приватбанк.

В установі наголосили, що програма пільгового кредитування стала першою за всю історію незалежної України суттєвою та реальною допомогою розвитку підприємництва з боку держави.

"І ми як банк, клієнти якого отримують кожний четвертий такий кредит, активно виступаємо за продовження та розширення програми "5-7-9", - заявив керівник дирекції по роботі з бізнес-клієнтами Приватбанку Євген Заіграєв.

"Концентруючись на реальній підтримці бізнесу - кредитуванні інвестиційних проектів та стартапів, ПриватБанк не підтримує заяви колег щодо можливого скорочення програми, та вважає, що конкурентна боротьба на банківському ринку повинна вестися методами, які не заважають розвитку бізнесу та економіки", - додав він.

Загроза нового локдауну

Значна частина представників малого та середнього бізнесу в нинішніх складних умовах не готові звертатися за кредитним фінансуванням навіть за умови низьких відсотків, оскільки борги треба повертати.

Вільних коштів у українських підприємств зараз дійсно небагато. Багато з них ще не відновилися після понесених збитків у минулому році, а вже зараз є загроза нового локдауну. Таку песимістичну ситуацію підтверджує багато представників бізнесу.

За результатами опитування, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією серед своїх членів, 41 відсоток не готові до відновлення жорстких обмежень. Крім того, третині малого бізнесу ще не вдалося відновити докарантинний рівень доходів. Як за таких умов можна видавати дешеві кредити?

Водночас респонденти зазначили, що їм допомогло б зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, 10 відсотків очікують прискореної діджиталізації послуг і сервісів та контроль за тим, аби вони реально працювали. При цьому самі представники бізнесу та експертне середовище переконані, що допомоги від держави не варто чекати взагалі або вона буде несуттєва.

Підприємствам доведеться перевести працівників на віддалений режим роботи, нагадують експерти/ фото ua.depositphotos.com

"Для підготовки до локдауну підприємствам доведеться перевести своїх працівників на віддалений режим роботи, а якщо це неможливо, то організувати їх підвезення до роботи. Під час локдауна виручка підприємств знижується, тому не погано було б вже зараз сформувати резервний фонд для здійснення невідкладних платежів під час локдауна. На допомогу держави розраховувати не варто. Ця допомога буде або дуже мізерна, або її не буде взагалі", - підкреслив економіст Борис Кушнірук.

Альтернативний шлях

Ряд експертів, які вважають державне програму дешевих кредитів малоефективною, пропонують відмовитися від неї та йти ринковим шляхом до здешевлення кредитів, щоб ними в рівних умовах змогли скористуватися усі українці та представники бізнесу без додаткових бюрократичних умов та фінансування з державного бюджету. Зокрема, уряду необхідно стимулювати продажі товарів, послуг, та окремо підтримувати місцеві виробництва.

"Уряд має подбати, щоб малий та середній бізнес міг продавати товари та послуги. Для цього треба забезпечити його доступ до державних закупівель. Потрібна політика стимулювання виробничої діяльності. Так, місцеві виробництва мають отримувати відтермінування ПДВ, щоб здешевити виробництво готової продукції у порівнянні з виробництвом сировини і матеріалів", – зазначив економіст Борис Кушнірук.

Старший економіст "CASE Україна" Володимир Дубровський вважає, що підтримка малого бізнесу з боку держави неможлива без зменшення податкового навантаження на зарплату та без спрощення обліку та бюрократії для підприємців.

"Необхідно в цілому переглядати податкову політику для бізнесу і покращувати умови кредитування в цілому, оскільки вибіркове "дешеве" кредитування містить в собі також корупційні ризики. Україна є країною, схильною до корупції. І коли вартість частини кредитів для бізнесу нижча за ринок, їхня ціна підтягується до ринкової за рахунок додаткових корупційних платежів", – зазначив він.

Безумовно, спеціальна державна підтримка кредитування за зниженими ставками в умовах коронакризи мала позитивний вплив на ряд підприємств, які отримали можливість рефінансувати свої борги та забезпечити себе оборотними коштами, а також українців, які змогли отримати омріяне власне житло на відносно доступних умовах.

Проте в довгостроковій перспективі така конструкція в умовах високої інфляції, підвищення облікової ставки регулятором та постійною загрози нового локдауну існувати не може. Чиновникам треба думати про нові системні кроки підтримки вітчизняного бізнесу.

Богдан Слуцький

УНІАН в Google News