Гривня на весняній гойдалці: яким буде курс та як це вплине на економіку та наше життя

Українська національна валюта протягом останніх декількох тижнів активно зміцнюється, але чи довго це буде продовжуватись? УНІАН намагався розібратися, що впливає зараз на курс гривні і чи не варто чекати сюрпризів найближчим часом.

Українська гривня протягом останнього року постійно перебуває ніби на гойдалці. І це не перебільшення, а об’єктивна реальність роботи національного валютного ринку у складний військовий час. В цілому протягом минулого року гривня девальвувала на понад 40 відсотків.

Можна згадати перші дні повномасштабного вторгнення російського агресора на нашу землю, коли вона злетіла до понад 45 гривень в обмінниках, що мало абсолютно спекулятивний характер.

Потім національна валюта з перших переможних звісток з фронту і відходу від першого шоку війни почала поступово зміцнюватися і досягла рівня близько 38-40 гривень за долар. Згодом, через деякий час, у зв’язку з затримкою коштів від західних партнерів та необхідністю почати "друк" гривні для фінансування першочергових соціальних та військових видатків знову опинилася у коридорі близько 41-43 гривень за долар і так тривало до кінця зими 2023 року.

З середини лютого наша гривня знову почала активно дорожчати. Якщо ще на початку останнього місяця зими вона знаходилась на рівні 40,5 гривень за долар, то вже в березні її можна купити в обмінниках навіть за курсом нижчим за 39 гривень за долар. Іншими словами, вона зміцнилася майже на 4 відсотки буквально за лічені тижні.

Цьому сприяло ряд позитивних тенденцій як на зовнішньому, так і на внутрішньому національному валютному ринку. Зокрема попит громадян на готівкову валюту залишається стабільним. Численні ракетні удари російських агресорів по нашим містам, які призводили до частих відключень світла, а інколи - води та мобільного зв’язку, не викликали збільшення попиту громадян на готівкову валюту.

А з початком весни та в умовах більш стійкої ситуації з електропостачанням продуктивність роботи української економіки зросла, що грає на користь подальшого зміцнення гривні.

Попри те, що прогнозувати, якою буде доля гривні протягом другої воєнної весни, справа не вдячна, УНІАН спробував дізнатися у економічних експертів, чого все ж таки варто очікувати від гривні наступні місяці і чи не повернеться гойдалка в іншу сторону ослаблення гривні, адже ризики такого сценарію також відкидати не можна.

Позитивні сигнали для гривні

Важливим фактором, який посилює довіру громадян до національної валюти, є те, що Національний банк продовжує тримати фіксований офіційний курс на рівні 36,6 гривень за долар. 

Ще один важливий чинник, який дає можливість гривні дорожчати, це те, що Україна наразі майже за планом отримує обіцяну фінансову підтримку від зовнішніх партнерів, що дозволяє не застосовувати емісію гривні. Її, до речі, у базовому прогнозі цього року не планують здійснювати взагалі.

"Те, що гривня посилюється протягом останніх тижнів – це позитивний фактор. Це дії Нацбанку – політика фіксованого курсоутворення, депозитні програми НБУ, відсутність монетизації в цьому році, золотовалютні резерви Нацбанку (близько 30 млрд доларів). Сезонний фактор – зазвичай гривня себе весною гарно почуває. Ці чинники позитивно впливають на курс гривні", – пояснив член Ради Національного банку Василь Фурман.

При цьому завдяки гарним новинам на внутрішньому та зовнішньому фінансових ринках формуються позитивні очікування учасників ринку. Одним з таких факторів стало помітне зниження інфляції. Національний банк прогнозує, що вона за результатами 2023 року буде близько 19 відсотків. Це кращий результат, ніж минулого року, коли вона сягнула понад 26 відсотків.

"Спостерігається помірний рівень інфляції, що є меншим за 1 відсоток за місяць. Системна макрофінансова допомога: щомісяця Україна отримує понад 4 млрд доларів від ЄС та США, що допомагає покривати бюджетний дефіцит", -  розповів директор департаменту казначейства банку COMINBANK Герман Марченко.

"Також це стабільні облікова ставка на рівні 25 відсотків та офіційний курс валют, баланс між попитом і пропозицією на готівкову валюту завдяки впровадженим депозитним "конвертаційним" програмам та вчасним валютним інтервенціям регулятора", - додав банкір.

Посівна кампанія та продовження зернової угоди

Також сприяє посиленню гривні і сезонний фактор, а саме початок аграріями посівної кампанії, урожай з якої піде на експорт, а валютна виручка від нього – поповнить валютний ринок пропозицією доларів та євро, що стабілізує попит та буде протидіяти ослабленню гривні.

Для того, щоб мати змогу експортувати в умовах війни українське продовольство через наші морські порти на світові ринки необхідно продовжити зернову угоду, оскільки попередня закінчується у поточному місяці. І уряд України вже розпочав перемовини з іноземними партнерами та ООН щодо цього питання.

"Ситуація з переговорами досить складна. Зараз багато залежить не від нас, а від партнерів", - цитує джерело в українській владі інформаційна агенція Reuters. За даними Міністерства аграрної політики, у сезоні 2022-2023 років наша країна вже експортувала 30 мільйонів тонн зернових, більша частина яких була відправлена закордон в рамках цієї угоди.

Ще одним побічним фактором початку посівної компанії, який сприяє посиленню гривні, є те, що аграрні підприємці зараз активно продають валюту, щоб закупити усі необхідні матеріали, добрива для її початку. Однак для успішного проведення сезону, на думку аграріїв, необхідна подальша підтримка держави.

Як розповіли у Всеукраїнській аграрній Раді, підприємці стурбовані затримками з продовженням на 2023 рік урядової програми пільгового кредитування 5-7-9. Це негативно вплине на подальшу роботу агросектору України в умовах війни.

Підтримку агровиробників у рамках програми "Доступні кредити 5-7-9" уряд розпочав ще в березні 2022 року. Завдяки цьому, бізнес отримував кредити у банках-партнерах зі звичайною процентною ставкою, а держава компенсувала частину відсотків. 

Станом на кінець січня цього року доступним кредитуванням скористалися майже 44 тисячі сільськогосподарських товаровиробників. Обсяг залучених коштів по всіх програмах кредитування становить понад 95 млрд грн.

Уже сьогодні сільгоспвиробники стикаються з тим, що банки, не маючи сигналів від уряду, почали вимагати повернення кредитів. Такий "кредитний зашморг" може призвести до банкрутства частини агропідприємств. Загалом, згідно з програмою, один суб’єкт господарювання отримував пільговий кредит у розмірі до 90 млн гривень та терміном до 12 місяців.

"Якщо найближчими днями програму "Доступні кредити 5-7-9" не пролонгують, весняна посівна буде зірвана. Бездіяльність в питанні підтримки найбільш важливого сектору економіки під час війни призведе до скорочення інвестицій в агровиробництво, що в подальшому негативно відобразиться на економіці країни та продовольчій безпеці", - розповіли у ВАР.

Ризики ослаблення валюти

Поряд з цим варто пам’ятати, що згідно з офіційними прогнозами, закладеними під час розрахунку державного бюджету на 2023 рік, середньорічний курс має триматися в районі 42,2 гривні за долар. При цьому до кінця поточного року в уряді не відкидають сценарій ослаблення гривні до 45 гривень за долар.

Безумовно, це лише прогноз. І не факт, що всі цифри з нього підтвердяться, оскільки дані щодо курсу з торішнього прогнозу не збігаються з тим, що ми маємо на сьогодні. Але забувати про такий негативний сценарій, попри те, що гривня зараз активно зміцнюється, все одно не варто.

Як розповів УНІАН економічний експерт Сергій Костянтинов, невизначеність у валютній політиці держави може призвести до збільшення попиту громадян на готівкову валюту, що підштовхне курс знову до зростання.

"Якщо почне сильно зростати вартість долара в обмінниках, то Національний банк просто вимушений бути також переглядати курс, щоб не спалювати багато резервів на стабілізацію ситуації", - додав експерт.

Аналітик Олексій Кущ з аналітичного центру "Об'єднана Україна" звернув увагу, що від 1 квітня з’являється ще негативний фактор - "вікно" для нерезидентів. З цього часу вони зможуть виводили прибутки, які отримають на ринку військових облігацій. Це бути грати на користь ослаблення гривні. При цьому, за словами експерта, згладити цю ситуацію зможе подальша фінансова допомога наших іноземних союзників.

"І тут важлива допомога, яку ми отримуємо від наших партнерів, а вона поступово знижується. Якщо минулого року ми отримували в середньому 3-4 млрд доларів, то зараз бачимо, що це 2 млрд доларів на місяць", – сказав Кущ.

Важливість посилення економіки

Українська економіка потребує стабільного курсу гривні,  оскільки саме він за традицією, яка склалася а нашій країні протягом багатьох років, сприяє позитивним очікуванням громадян та бізнесу та вселяє надію на краще. Однак, враховуючи продовження руйнівної війни, на жаль, досягти цього дуже важко. Оскільки на нашу гривню тиснуть ризики високої невизначеності.

Попри це, експертне середовище починає покращувати прогнози щодо стану національної економіки у 2023 році. На жаль, вони все ще залишаються в рамках від’ємних значень, але важлива сама тенденція більш позитивного погляду на наше подальше відновлення.

 "Ми покращуємо наш прогноз реального ВВП на 2023 рік на 4,5 відсоткових пункти до мінус 0,5 відсотка рік до року завдяки швидшій, ніж очікувалося, нормалізації ситуації на ринку електроенергії та кращому, ніж очікувалося, показнику ВВП у третьому кварталі 2022 року", - розповіла директор аналітичного департаменту та головна економістка компанії Dragon Сapital Олена Білан.

"Зважаючи на показник ВВП третього кварталу та більш швидке, ніж очікувалось, поліпшення ситуації в енергетиці на початку поточного року ми очікуємо, що економіка вийде на додатні темпи приросту річного ВВП з другого кварталу цього року, після падіння на 20 відсотків рік до року у першому кварталі 2023 року", - додала експерт.

Наразі ніхто не може точно сказати, якою буде гривня протягом наступних місяців, однак за умови подальшого отримання стабільної фінансової підтримки від зовнішніх партнерів, помірного попиту українців на валюту та проведення успішного аграрного сезону – гривня має всі шанси утримати стабільність. Це, у свою чергу, буде сприяти більш повільному зростанню цін як на імпортні, так і вітчизняні товари.

Національному банку зараз треба сприяти тому, щоб задовольнити попит громадян та бізнесу на валюту завдяки стабільній та прогнозованій монетарній політиці, а уряду – і надалі розширювати пільгове кредитування українців, особливо аграріїв та іншого орієнтованого на експорт бізнесу, оскільки саме він, разом з іноземними партнерами та мільйонами вимушених біженців, які тимчасово працюють закордоном, є важливими постачальниками валюти у державу.

Після завершення війни нашою перемогою влада обіцяє повернутися до політики плаваючого курсу, що усуне багато економічних та фінансових ризиків та перекосів, які створює фіксований курс. Тоді ситуація вирівняється та буде більш прогнозованою. А поки маємо тримати холодний розум, не створюючи зайвий попит на валюту без потреби, та тримати частину заощаджень у гривні або у конвертованих депозитах. Стабільність гривні, у тому числі, і в наших руках.

УНІАН в Google News