Карантинний бюджет. Як житимемо у 2021 році, коли кожна п’ята гривня – позичена

Поки частина українців обговорювала капелюх на головній ялинці, у політичних коридорах ділили гроші на наступний рік, робили одіозні призначення в міністерства та ігнорували малих підприємців. Чим все це обернеться в прийдешньому році?

Спроба ФОПів встановити на Майдані намети перетворилася на штурханину з правоохоронцями. Сльозогінний газ, кийки… Кілька людей опинилися у лікарнях. Відтоді центр Києва гуде від протестів малих підприємців.

Два тижні тому парламент вже поступився мітингувальникам - відтермінував введення касових апаратів на рік. Спроба Уряду домовитись і роздати малому бізнесу по 8 тисяч гривень та іншу карантинну допомогу - цим людям явно не достатньо. Переконують, для них це виглядає лише як відтермінування страти.

А тому вимагають від парламенту - ухвалити альтернативні закони.

За три квартали від Майдану Незалежності, у Верховній Раді розгорнувся бій між вимогами політиків і реальністю. Народні депутати вирішували - на що житиме країна в наступному році.

Із запізненням на два тижні від встановленого законом строку і фактично «під ялинку» депутати взялися за головний кошторис країни. Добре, що обійшлися без бюджетної ночі.

Запропонований урядом бюджет назвали "космічним"  / фото УНІАН

До другого читання Кабмін запропонував країні жити явно на більші гроші, ніж є в кишені. Дефіцит - тобто різниця між тим, що ми хочемо витратити, і тим що заробимо - склала рекордну суму - 240 мільярдів гривень. Це фактично означає - що кожна 5 гривня в бюджеті це неіснуючі гроші. Які десь треба позичити.  Тому скептиків серед депутатів щодо фінансування цьогорічного дефіциту -  вистачало. 

«Цей бюджет я можу назвати лише космічним. Тому що в ньому є чорна діра - 240 мільярдів дефіциту. Це ті гроші, які ми з вами будемо віддавати за рахунок податків, за рахунок невиплачених пенсій, за рахунок невиконаних інфраструктурних проектів», - розповів ТСН.Тижню народний депутат Ярослав Железняк.

Щоб вистачило всім, багатьом довелося зменшити «порції». Під ніж пішли видатки на соціалку, в тому числі субсидії, Пенсійний фонд та громади.

У Кабміні логіка така: оскільки в наступному році збільшиться мінімальна заробітна плата, кожна українська родина відчує покращення доброту, а отже менше потребуватиме субсидій. З мінімальної зарплати мали  б бути вищі відрахування в Пенсійний фонд,  а відтак він потребуватиме менше уваги з боку держбюджету. А от де витрати зросли - так на офіс президента, апарат Верховної Ради та офіс генерального прокурора.

Депутати не були б собою, якби перед голосуванням бодай не спробували поторгуватись. Предмет торгу - субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій. Простими словами - така собі багаторічна годівничка для мажоритарників. Вона діє безвідмовно для збору голосів. І цей рік - не виняток.

Звичайно, довелося пожертвувати чеснішим інструментом -  державним фондом регіонального розвитку, звідки напряму і прозоро гроші йшли на обласні проекти. То ж, аби  мажоритарники натисли зелену кнопочку за бюджет, їм видали доступ до 50 мільйонів на округ.

Рада ухвалила держбюджет-2021 / фото УНІАН, Олександр Кузьмін

Втім  мажоритарників для успішного голосування за дефіцитний бюджет було недостатньо. Фракція Батьківщина погодилась підтримати такий Кошторис країни за двох умов.

«Чи дійсно в спецфонді буде захищена стаття - це доплати медикам. Щоб закрити питання про те, з якою заробітною платою увійдуть в наступний рік медики. Друга позиція - озвучити ту цифру, з якої стартує початківець вчитель», - розповів ТСН.Тижню народний депутат від цієї фракції Сергій Соболєв.

Як влада попрацювала з депутатами, продемонструвало табло - 286 -  «за» - фактично, неформальна коаліція зі Слуг народу, двох депутатських груп та Батьківщини.

Та попри рекордні гроші на медицину і вибиті майже в останній момент додаткові мільйони на освіту, наступного дня - черговий протест. Під Кабмін вийшли лікарі з вимогою підвищити зарплату.

Зазвичай, критикувати проєкт бюджету - справа опозиції. Але цього разу критика лунає і з середини самого уряду - від міністра охорони здоров’я. Максим Степанов каже, що грошей дали вдвічі менше, ніж потребує галузь.

«Я хочу, щоб наші лікарі і медсестри отримували справедливу заробітну плату. Це 23 тисячі - лікарі, 17 - середній медперсонал, 12 тисяч – молодший», - заявив він.

Дмитро Разумков / фото УНІАН, Андрій Кримський

На захист кошторису стає голова Верховної Ради Дмитро Разумков: «Ми виходили з того, що сьогодні має держава. Ми можемо написати 10-20-30 тисяч зарплати, але, на жаль, їх треба підкріпляти ресурсами».

Більш категоричними заявами у своєму відеозверненні був президент Зеленський. Ухвалення бюджету він назвав перемогою і звернувся до опозиції: «Я б назвав це політичним булінгом. Лавина фейків, маніпуляцій було стільки, що десь в куточку заплакав одинокий «кисєльов». Гроші на медицину - найбільше за часів незалежності України… У 21-му році прагнемо збільшення ваших, шановні медики, зарплат».

Щоправда, поки не дуже зрозуміло, з яких джерел. Хоч оптимізму додає заява представників місії МВФ про початок перегляду програми «стенд бай». Втім, подібні заяви від них ми вже чули.

А поки депутати зійшлися в одному - наступний рік буде складним. Тож, скоріше за все, цей варіант бюджету не остаточний. Та й суперечки у парламенті цього тижня не закінчились.

Скандування «Ганьба!», а потім звинувачення у кнопкодавстві й, як наслідок, нелегітимності нового призначення в уряді. Кадрова ротація  в Кабміні пройшла під кодовою назвою  «скандал».   Міністерський  пакет Банкової  складався з чотирьох кандидатів.

Міністром у справах ветеранів стала генерал-майорка СБУ Юлія Лапутіна. Жінка з реальним бойовим досвідом. Не менш реальний, але аграрний досвід, має Роман Лещенко. Він був уповноваженим президента з питань землі, потім став головою Держгеокадастру. Тепер очолив міністерство агропромислового комплексу, яке доведеться фактично відроджувати. Бо новий міністр очолить те, що було з'єднано в єдине ціле з міністерством економіки.

Та якщо агарне відродження у Кабміні відбулося гладенько, то коли складав присягу новообраний міністр освіти, в залі кричали «Ганьба!». Сергій Шкарлет зайшов на посаду міністра з мінімально необхідною кількістю голосів - 226. І критичну нестачу підтримки навіть від провладної фракції Слуги народу заповнила проросійська ОПЗЖ. 

Якщо раніше йому закидали зависокі як для освітянина доходи в декларації, плагіат і зв’язки із Партією регіонів, то сьогодні звинувачують вже у нелегітимності призначення. Представники Голосу запевняють - їхні колеги накнопкодавили.

«Коли в ложі знаходиться 5 людей, а через секунду, в момент голосування, там вже голосують 8 людей. Або, щонайменше 3 картки спрацювали. Не тільки ОПЗЖ, а й інші групи, вони не були у залі, але їхні картки спрацювали», - переконує ТСН.Тиждень Ярослав Железняк.

Сергій Шкарлет / фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Та попри звинувачення, розбір ситуації на регламентному комітеті  і обіцянки довести справу до суду, Шкарлет залишається на посаді, бо склав присягу.

Останній кандидат на призначення був принциповим для Банкової. Колишній топ-менеджер Нафтогазу Юрій Вітренко претендував не тільки на посаду міністра енергетики (відомство без постійного голови - вісім місяців поспіль), а ще й віце-прем’єра. Але депутатам не сподобались статки Вітренка. Точніше, його 5-ти мільйонна премія у доларах  за виграш у російського Газпрому.

186 голосів «за» - і Вітренко полишає залу ні з чим. Втім до розгляду його кандидатури на посаду міністра, депутати ще повернуться. У січні.

Щоправда, у перший місяць року депутати працюватимуть аж один тиждень. За зимові канікули для себе вони теж проголосували. А куди поспішати? Країна, криза, протести, ковід і важкі рішення - якось зачекають.

Ірина Прокоф’єва

УНІАН в Google News