Квартира на повноліття: чи спрацює економічний паспорт українця

Президент анонсував впровадження економічного паспорту українця, який починаючи з 2037 року має забезпечити майбутні покоління солідною сумою на повноліття. Джерелом виплат мають стати платежі від використання українських надр. УНІАН розібрав деталі ініціативи та поцікавився думкою експертів щодо її реалістичності.

У перший день зими президент Україні Володимир Зеленський, виступаючи з трибуни парламенту, анонсував подання законопроекту про економічний паспорт українця. Він передбачає відкриття персональних рахунків для дітей, на яких будуть накопичуватися платежі від використання українських надр.

Ця ініціатива викликала жваве обговорення у суспільстві та безліч припущень щодо того, які суми можна буде отримати по досягненню відповідного віку, та діти якого року народження можуть претендувати на виплати. Зокрема, називалися суми у 10 тисяч доларів, 20 тисяч євро тощо.

Питання щодо того, який рік народження дітей стане стартовим по цій програмі, обговорювалося у Офісі президента. За словами  радника президента з економічних питань Олега Устенка, дискусія була жорсткою.

"Наприклад, я дотримувався точки зору, що потрібно вводити виплати для дітей, які були народжені з початку старту програми, тобто з 1 січня 2022 року. Була думка, що з поточного року. Але було ухвалено компромісно-вольове рішення, що це таки з 1 січня 2019 року", — розповів Устенко.

Таким чином, перші виплати зможуть отримати українці, які відсвяткують повноліття у 2037 році.

Як це буде працювати

Опублікований на цьому тижні текст законопроекту пролив світло на те, як будуть здійснюватися виплати.

Для їх адміністрування буде створено Фонд майбутніх поколінь, який матиме статус неприбуткової організації та формуватиметься з державних внесків. Ці внески здійснюватимуться за рахунок коштів держбюджету від сплати рентних платежів за користування надрами при видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення.

Кошти будуть нараховуватися громадянам, народженим в Україні після 1 січня 2019 року та виплачуватимуться після досягнення ними 18 років. Щорічний державний внесок на одного учасника Фонду визначається у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня відповідного року.

Кошти будуть нараховуватися громадянам, народженим в Україні після 1 січня 2019 року / фото УНІАН

Для отримання виплати по програмі після досягнення 18 років учасник повинен бути громадянином України та постійно проживати на території держави протягом останніх п’яти років.

Виплати по системі економічного паспорта можуть здійснюватися на здобуття освіти у навчальних закладах України, купівлю власного житла, лікування тяжких захворювань. За наявності критичних станів здоров’я, які підтверджені в установленому порядку, гроші можуть бути зняті у будь-який час до досягнення 18 років.

Також законом передбачається можливість переведення коштів на власний рахунок у системі недержавного пенсійного забезпечення, запуск якої теж передбачається вже не перший рік. Однак, навряд чи цей напрямок використання коштів буде популярним серед молоді, яка отримає можливість придбати власне житло чи оплатити навчання в омріяному виші.

У разі смерті учасника Фонду успадковані кошти виплачуються спадкоємцям як одноразова виплата на банківські рахунки спадкоємців. Сума до виплати складає суму, яка підлягає виплаті на день смерті учасника Фонду.

Джерела наповнення Фонду

Фонд майбутніх поколінь формуватиметься за рахунок таких надходжень: 70 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (починаючи з 35 відсотків у 2023 році зі щорічним збільшенням на 5 відсотків до досягнення 70 відсотків); 95 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату (починаючи з 47,5 відсотка у 2023 році).

Також до Фонду буде поступати рентна плата за користування надрами в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (50 відсотків у 2023 році зі щорічним збільшенням на 5 відсотків до досягнення 100 відсотків).

Перший річний державний внесок у 2023 році становитиме 21,8 млрд гривень з розрахунку 2 розмірів мінімальної заробітної плати (7 176 грн) та прогнозної статистики народжуваності. При цьому варто врахувати, що цей внесок має покрити одразу 5 попередніх років – для всіх дітей, народжених з 2019 по 2023 роки.

Перший річний державний внесок у 2023 році становитиме 21,8 млрд гривень / фото УНІАН

На момент перших виплат у 2037 році сума коштів фонду має становити фантастичну для нашої країни суму - 1,832 трлн гривень, яка буде сформована за рахунок внесків держави та отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів у державні цінні папери, що дозволить здійснити виплати на загальну суму 191 млрд грн з прогнозованого розрахунку 626 тис. гривень на одного учасника Фонду.

Зауваження експертів

Законопроект президента виглядає достатньо привабливим у довгостроковій перспективі, адже забезпечення власного житла чи отримання якісної освіти часто є непідйомним для багатьох українських сімей. УНІАН поспілкувався з експертами, щоб дізнатися їхню думку щодо даної ініціативи.

Адвокат юридичної фірми Investment Service Ukraine Володимир Пищида зауважує, що з теоретичної точки зору законопроект є фактичним втіленням конституційного принципу права власності українського народу на надра, та в цілому позитивно оцінює ініціативу президента.

"З огляду на більш ніж успішний міжнародний досвід застосування економічних паспортів, сама ідея такого законопроекту виглядає цілком реалістичною та доцільною, оскільки доходи українців не завжди є достатніми для отримання гідної освіти та можливості придбати власне житло. За попередніми оцінками розмір грошової суми, яку зможе отримати 18-річний українець, складатиме близько 10 тис. євро, що досить непогано для старту в доросле життя, однак практична значимість цієї ініціативи може бути зрозуміла лише після кількарічної діяльності Фонду", - розповів Пищида у коментарі УНІАН.

Розмір грошової суми, яку зможе отримати 18-річний українець, складатиме близько 10 тис. євро / ілюстрація REUTERS

Кандидат економічних наук Олександр Хмелевський зазначив, що в деяких країнах існують програми, за якими держава виплачує кошти дітям та молоді за рахунок доходів від експорту нафти. Проте ці держави мають значні доходи від корисних копалин, профіцитні бюджети та стабільну національну валюту.

"На відміну від них, Україна не має таких значних доходів від видобутку корисних копалин. У нас видобутком та продажем корисних копалин займаються в основному приватні компанії, які перераховують державі лише ренту. Від ренти щороку Україна отримує приблизно 40-45 млрд грн, що недостатньо для виплат дітям 10-12 тисяч доларів, як анонсували представники влади", - сказав Хмелевський агентству УНІАН.

"Крім ренти, для виплат можуть використовувати кошти від приватизації, імпортний ПДВ тощо. Проте акумуляція цих коштів в Фонді майбутніх поколінь означає, що цих коштів не отримає держбюджет. При цьому Україна має постійний дефіцит бюджету, який перекриває за рахунок позик. Втрата частини доходів призведе до зростання дефіциту бюджету та скорочення витрат", - додав експерт.

Туманні перспективи

За словами Хмелевського, іншою проблемою збереження коштів Фонду є інфляція: кошти, які накопичуються, будуть постійно знецінюватися. Зараз передбачається, що кошти Фонду будуть вкладатися в ОВДП, доходи від яких перекриють втрати від інфляції. Проте реальна інфляція значно вища, ніж дохідність ОВДП. Також інфляція може зростати, в той час, як дохідність раніше придбаних облігацій зростати не буде. Тобто, купівля державних цінних паперів не врятує кошти від інфляції, вважає експерт.

"Сама схема виглядає досить сумнівною. Держава перераховує частину своїх доходів Фонду, який кредитує державу її ж коштами та отримує за це проценти. Також державі доведеться витрачати додаткові кошти на утримання Фонду та його працівників. Є й корупційні ризики. Адже виплати розпочнуться лише в 2037 році. Не виключено, що за цей час чиновники розкрадуть частину коштів, та й влада може передумати і скасувати виплати", - зауважив Хмелевський.

Експерт вважає, що президентська ініціатива не забезпечить зростання добробуту молоді, а призведе до суттєвих втрат держбюджету. На його думку, навіть якщо законопроект буде ухвалений, швидше за все, програма так і не запрацює, і діти не отримають обіцяних коштів.

Засновник компанії Performance Management Сергій Сароян вважає, що загалом ця ідея не витримує жодної критики.

"Навіть якщо ми поки що не порушуватимемо такі організаційні питання: де зберігатимуть кошти, у якій валюті і т.д. Зрозуміло, Україна – це не Саудівська Аравія чи Норвегія, як мінімум, щодо чисельності населення. У 2021 році дохід українських компаній від експорту чорних металів може становити близько 13 млрд доларів, тоді як податкові надходження до норвезького бюджету від експорту нафти в 2022 році, коли ситуація з енергоносіями має нормалізуватися, становитимуть 18 млрд доларів. Видно, що порівняння зовсім не на користь України", - каже експерт.

Сароян зазначає, що протягом такого значного періоду часу гроші будуть знецінюватися, тому на виході отримана сума буде меншою ніж прогнозується зараз.

"Коли прийде пора виплачувати гроші молоді, їхня купівельна спроможність може виявитися набагато нижчою, ніж зараз. Якщо, звичайно, виплати відбудуться, адже ризики того, що ці заощадження будуть зрештою витрачені на вирішення актуальних проблем, на кшталт сплати боргу чи виплати пенсій, все ж таки досить високі. Плюс пам'ятаємо про декарбонізацію, яка явно вдарить по прибутковості сировинних компаній", - резюмував експерт.

В цілому ідея накопичування коштів для юних українців виглядає привабливою, адже запас коштів на купівлю власного житла, навчання чи лікування знімає значний тягар з плечей батьків, які не завжди можуть забезпечити ці блага своїми силами. Власна квартира чи гарантія вищої освіти стануть хорошим підґрунтям для самостійного життя молодих українських громадян.

Запас коштів на купівлю власного житла знімає значний тягар з плечей батьків / ілюстрація REUTERS

Звісно, зовсім по іншому ініціативу влади можуть сприймати батьки дітей, народжених до 2019 року, які опиняться "в прольоті". Проте програма може стати стимулом для покращення демографічної ситуації в Україні, адже народжуваність в нашій державі, за даними Держстату, удвічі нижча за показники смертності.

Але існують економічні та політичні ризики, що за такий довгий період ідея не спрацює, гроші знеціняться чи програма буде скасована через нестачу коштів або після чергової зміни влади. Та варто сподіватися на краще, що майбутні покоління українців все ж зможуть скористатися правом отримати свою частку від права власності народу на національні надра.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News