Мінімальна пенсія у 6000 гривень: чи стане чергова спроба пенсійної реформи проривом

У березні розпочалася індексація пенсій. А потім урядовці планують здійснити чергову спробу пенсійної реформи, що передбачає подальше збільшення виплат. УНІАН дізнався, що чиновники обіцяють мільйонам пенсіонерів, та чи є ці плани реалістичними.

В Україні останнім часом лунало чимало "пенсійних" новин – у березні проходить традиційна індексація, а також наразі готується чергова пенсійна реформа.

За даними Пенсійного фонду, станом на 1 січня в Україні налічувалося 10,2 мільйона пенсіонерів, а середній розмір пенсії склав 6544 гривні. Та при цьому більше половини пенсіонерів отримують виплати нижче цього рівня: майже третина (31,1%) отримує пенсії в розмірі від 3 до 4 тисяч гривень, у 20% виплати складають від 4 до 5 тисяч гривень і ще трохи менше 4% отримують менше 3 тисяч на місяць.

За поточного рівня цін зрозуміло, що розміри пенсій більшості пенсіонерів абсолютно не дають можливості людям задовольняти свої базові потреби. Питання підвищення пенсій не втрачає своєї гостроти та завжди стикається з хронічною нестачею грошового ресурсу.

Щорічна індексація дає змогу дещо захистити доходи пенсіонерів від інфляції та підтримати купівельну спроможність, але кардинально збільшити розміри виплат це, звісно, не дозволяє. Проте у Міністерстві соціальної політики нещодавно заявили про плани безпрецедентно збільшити розміри мінімальної пенсії – до 6000 гривень. 

УНІАН вирішив розібратися, як зростають пенсії цього місяця внаслідок індексації, що передбачає озвучена версія нової пенсійної реформи та якими є шанси на її успішну реалізацію. 

Березнева індексація

Індексація пенсій щороку проводиться з 1 березня – пенсіонерам перераховують виплати з огляду на минулорічну інфляцію та зростання середньої зарплати по країні. 

Цьогоріч Кабінет міністрів ухвалив рішення про індексацію пенсій та страхових виплат з 1 березня 2026 року на 12,1%. В уряді підкреслили, що визначений розмір підвищення є вищим за рівень інфляції за 2025 рік (8%).

Перерахунок відбувається автоматично і охоплює майже усі основні види пенсій – за віком, військові, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, а також інші спеціальні пенсії для колишніх працівників органів місцевого самоврядування, держслужбовців і науковців.

Міністр соціальної політики Денис Улютін повідомив, що після перерахунку пенсії мають зрости щонайменше на 100 гривень - і не більше ніж на 2595 гривень.

"Розмір індексації визначається за формулою, закріпленою законодавством, відповідно до якої коефіцієнт на 50% залежить від інфляції за попередній рік (8% у 2025 році) і на 50% - від зростання середньої заробітної плати за три роки (16,1%), що в підсумку сформувало коефіцієнт індексації на рівні 12,1%", - розповів Улютін.

За його словами, окрему увагу приділено пенсіонерам із найбільш вразливих категорій. Зокрема мінімальні пенсійні виплати зростають:

• для пенсіонерів віком 80+ років за наявності не менше 25 років стажу у чоловіків і 20 років у жінок, а також пенсіонерів у віці 65+ років, які не працюють і мають повний страховий стаж (35/30 років відповідно), мінімальний розмір пенсії зросте з 3758 грн до 4213 грн;
• для пенсіонерів віком понад 70 років із повним страховим стажем - з 3613 грн до 4050 гривень;
• для пенсіонерів віком до 70 років із повним страховим стажем - з 3323 грн до 3725 грн, а для пенсіонерів з меншим страховим стажем - з 3038 грн до 3406 грн.

Також індексуються мінімальні пенсійні виплати для осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій.

При цьому є три категорії пенсіонерів, яких березнева індексація омине. 

За словами Улютіна, пенсія залишається без змін для пенсіонерів, чиї виплати вже підвищували до мінімального гарантованого рівня, а також тих, хто отримує максимальну пенсію у розмірі 25 950 грн. Крім того, без змін залишаються виплати прокурорам та суддям у відставці.

Пенсійна реформа

Крім цього, в нашій країні назріває чергова пенсійна реформа. За останні роки варіантів реформ обговорювалося чимало, кожен новий міністр соціальної політики з року в рік представляв нові і нові моделі вдосконалення існуючої системи. Проте за останні десятиліття по-справжньому це зробити ніхто так і не зміг, і далі розроблених законопроєктів справа не зайшла.

Нещодавно міністр Денис Улютін, який очолив відомство у липні минулого року, представив нове бачення пенсійної реформи. У фокусі уваги – збільшення мінімальної пенсії до 6000 гривень (з поточних 2595 грн).

"Ми розуміємо, що сьогодні понад 4 мільйони людей отримують пенсію менше 6 000 гривень. Це створює додатковий тиск на суміжні сфери, зокрема на систему охорони здоров’я, адже люди з такими доходами не можуть нормально харчуватися й купувати необхідні медикаменти. Це ненормально. Для нас важливо, щоб після реформи не було людей із пенсією нижче 6000 гривень", - сказав він.

Реформою передбачається реформування солідарної частини системи – з максимально прямим зв’язком між внесками людини і розміром пенсії без впливу випадкових чинників, як-то рік виходу на пенсію. 

Як пояснював Улютін, за період своєї трудової діяльності людина робить внески в солідарну систему, накопичуючи їх впродовж свого життя, і коли виходить на пенсію – отримує свій відсоток із цієї системи від кожного року, залежно від розміру внеску.

"Якщо людина працювала 40 років і 40 років сплачувала внески із середньої заробітної плати, вона має отримати відповідну суму пенсійних виплат. І тут немає значення, за якою саме професією вона працювала. Так само немає значення, працювала вона 38 чи 30 років – вона отримуватиме рівно стільки, скільки внесків зробила", - сказав міністр.

Інший напрямок реформи – це переведення спеціальних пенсій у професійні. За словами Улютіна, спеціальні пенсії суттєво навантажують солідарну систему і загалом бюджет. 

"Професійна система, яку ми пропонуємо, базуватиметься на додаткових внесках, необхідних для фінансування таких професійних бонусів, як ранній вихід на пенсію або більший розмір пенсії. Це мають бути саме додаткові внески – не тягар для солідарної системи і не за рахунок людей, які тривалий час працювали", - наголосив міністр.

При цьому перехід від спеціальних пенсій до професійних відбуватиметься протягом тривалого часу – близько 13 років. Як пояснив міністр, якщо людина має щонайменше половину або більше стажу за попередньою системою, вона виходитиме на пенсію за старими правилами.

"Перехід обов’язково буде поступовим. Ми не можемо одномоментно виключити з системи велику кількість людей, які працювали й розраховували на чинні правила. Ті, хто має менший стаж, виходитимуть на пенсію вже за новою системою. Саме перехідний період потрібен для того, щоб збалансувати можливі диспропорції", - сказав Улютін.

Переваги і ризики накопичувальної системи

Під час усіх попередніх обговорень міфічної пенсійної реформи значна увага завжди приділялась інший складовій – накопичувальній системі. 

Важливість цього питання пояснюється тим, що, на думку деяких економістів, діюча на сьогодні солідарна система приречена на провал вже у перспективі 10-15 років – а отже навіть народжені у 1980-ті роки в Україні ризикують лишитися без пенсій. Не кажучи вже про молодші покоління.

"Головна проблема солідарної пенсійної системи полягає у тому, що за своїм принципом роботи це фінансова піраміда. Такий собі "МММ" тільки розтягнутий в часі, тому він не розвалиться миттєво. Вона працює за допомогою держави, тобто держава ще й примушує громадян брати участь у цій фінансовій піраміді. Це єдине, що утримує її від падіння", - пояснював УНІАН ще у 2025 році економіст CASE-Ukraine, фахівець Економічної експертної платформи Володимир Дубровський.

Багато років в України намагалися розпочати запровадження обов’язкових пенсійних накопичень, які, теоретично, могли б в майбутньому урівняти наявні дисбаланси. При цьому запустити їх планувалося буквально у найближчі роки. 

З цією метою розроблялися різні законопроєкти, загальна ідея яких передбачала відрахування у розмірі 1-2% від зарплати працівника до недержавного пенсійного фонду з подвоєнням цієї суми державою. Далі ці кошти мали інвестуватися з метою захисту від знецінення та заробітку додаткового прибутку. Проте поки що жодного кроку в цьому напрямку влада не здійснила. 

А нинішній міністр соцполітики Денис Улютін наполягає, що накопичувальна складова в системі має бути, але не обов’язкова, а добровільна. Він скептично оцінює ідею запровадження обов’язкового накопичувального рівня, зазначаючи, що в жодній країні така модель не продемонструвала переконливої ефективності. Зокрема, від неї відмовилися Польща та Угорщина. На його переконання, обов’язкові накопичувальні фонди фактично лише відкладають проблему, не вирішуючи її системно.

Міністр пояснює це фінансовою логікою: якщо частину податку на доходи фізичних осіб і частину єдиного соціального внеску, без підвищення ставок, спрямувати до накопичувального фонду, це автоматично зменшить доходи солідарної системи та обсяг ресурсів Пенсійного фонду. Щоб компенсувати цю втрату, державі доведеться збільшувати запозичення з держбюджету. А підвищення ставок відрахувань до Пенсійного фонду – вкрай непопулярна реформа, що суттєво підвищить податкове навантаження на населення.

Водночас кошти, акумульовані в накопичувальному фонді, за нинішніх умов можна інвестувати фактично лише в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). В результаті держава запозичує ці ж гроші назад, повертаючи їх у публічні фінанси для фінансування поточних видатків. За такої моделі через 20 років може виникнути проблема з виконанням зобов’язань перед вкладниками, оскільки ресурс для реального інвестування і примноження коштів є обмеженим.

Альтернативою міністр бачить добровільну накопичувальну систему.

"Наприклад, з 2027 року і наступні три роки додатково до ЄСВ ви будете сплачувати в накопичувальний фонд. Ви можете від цього відмовитись. Але це призведе до того, що ваша пенсія буде на більш низькому рівні", - сказав Улютін. 

Питання формату управління фондом наразі залишається предметом дискусії. В Україні вже працюють недержавні накопичувальні фонди, однак, за словами міністра, вони не мають розуміння потенційних обсягів коштів і можуть не впоратися з такими масштабами. Крім того, інвестиційні фонди, на його думку, не забезпечують належного рівня захисту заощаджень. Тому, як зазначає Улютін, держава має створити механізм, який гарантуватиме повернення коштів щонайменше з урахуванням інфляції через 20 років і тим самим стимулюватиме громадян інвестувати добровільно.

Болюче грошове питання

Як би там не було, попри ряд гучних обіцянок, не схоже, щоб в Україні з’явився шанс на справжню пенсійну реформу, яка могла б виправити ситуацію, в досяжній перспективі. Проте одна заява міністра звучала цілком конкретно – збільшення мінімальної пенсії до 6000 гривень.

Підвищення мінімальної виплати у понад два рази виглядає дуже обнадійливим для найуразливіших верств населення. Проте поки що виглядає незрозумілим джерело такого значного підвищення, адже Україна має хронічний дефіцит бюджету в умовах війни.

Економіст Олег Пендзин в розмові з УНІАН висловив скептицизм стосовно озвучених планів уряду так радикально підвищити мінімальну пенсію. Він пояснив, що пенсії більшості українців фінансуються з Пенсійного фонду, який наповнюється за рахунок єдиного соціального внеску (ЄСВ) – його сплачують із зарплат усіх офіційно працевлаштованих. Окремі категорії (держслужбовці, судді, прокурори, військові) отримують виплати з держбюджету, однак чисельно це значно менша група.

Експерт наводить приблизні розрахунки: в Україні налічується близько 10,2 мільйона пенсіонерів, мінімальна пенсія становить 2500 гривень, середня – близько 6500 гривень, при цьому приблизно 40% пенсіонерів отримують менше середнього рівня.

При цьому середня зарплата складає орієнтовно 27 000 гривень, а ставка ЄСВ – 22%, тобто із середньої зарплати до Пенсійного фонду надходить близько 5900 гривень на місяць. За оцінками експерта, ЄСВ сплачують близько 9,5 мільйона осіб (6,5 млн - у бізнесі та близько 3 млн бюджетників і військових). Це означає, що на одного пенсіонера із середньою пенсією припадає менше одного платника внеску. Додатковим чинником є тіньовий сектор, який, за оцінками, перевищує 30% економіки та не генерує повних надходжень ЄСВ.

За такої структури доходів Пенсійний фонд може виплачувати в середньому менше 5900 гривень на особу без додаткових джерел фінансування. Тому ініціативи підвищити мінімальну пенсію до 6000 гривень викликають питання щодо джерел покриття витрат. 

"В мене є питання – якщо ми хочемо підняти мінімальну пенсію до 6000 гривень, звідки візьметься ресурс? Пенсійний фонд може оперувати лише грошима, які до нього надходять у вигляді єдиного соціального внеску. Якщо ж зробити мінімальну пенсію 6000 гривень, середня буде далеко за 12 000 гривень", - каже Пендзин.

Економіст зазначив, що в разі зростання мінімальної пенсії, мають автоматично зростати всі виплати. За його підрахунками, для середньої пенсії в умовні 12 000 гривень середня зарплата має складати понад 80 000 гривень. Звісно, такий показник зараз не є реалістичним. 

Тож, за словами Пендзина, без чіткого пояснення джерел фінансування суттєве підвищення пенсій виглядає примарним.

"Коли я чую подібні речі, я дуже скептично до них ставлюся. Всі ці красиві заяви впираються у відсутність грошей. І це ще дякувати нашим військовим, які отримують досить значні бойові виплати, з яких Пенсійний фонд отримує 20% ЄСВ", - сказав експерт.

Зміни, без яких не обійтися

У свою чергу, фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначив, що в реальних умовах в Україні на одного працюючого вже скоро припадатиме два-три пенсіонери, і ця ситуація навряд чи зміниться. 

"Відповідно, забезпечити такі пенсійні видатки держава не зможе. До цього додаються спеціальні пенсії на потреби військових, яких після війни буде багато, і їм теж необхідно буде гарантувати достойні умови. Виходить, що працівники, які зараз працюють, не зможуть самотужки покрити потреби системи". – сказав Шевчишин у коментарі УНІАН.

Аналітик підкреслює, що подібна проблема існує в багатьох країнах, які стрімко старішають і наразі компенсують розриви підвищенням пенсійного віку. 

Зокрема, Данія стала першою країною Європи, де вік виходу на пенсію досяг аж 70 років! А підвищення пенсійного віку означає неспроможність держави повноцінно розраховуватися з пенсіонерами за поточної системи, що лише відтягує формування стабільної пенсійної моделі. 

На думку експерта, аби хоч якось забезпечити достойний рівень пенсій у майбутньому, Україні не обійтися без другого та третього рівнів пенсійної системи. Що знову повертає нас до питання обов’язкових та добровільних пенсійних накопичень у цьому замкненому колі складного пенсійного питання.

За словами Шевчишина, в обов’язковій системі частина нарахувань із зарплати спрямовується у пенсійні фонди, і це дає можливість вже молодим людям, навіть 30-річним, починати формувати власні ресурси для майбутньої пенсії, бо ситуація з часом лише загострюватиметься.

Проте на практиці не обійдеться без складнощів. Адже для більшості громадян наразі складно накопичувати власні заощадження.

"Довоєнна статистика та сучасна ситуація показують, що у багатьох людей немає заощаджень, які б допомогли прожити навіть один місяць, і відрахування у пенсійні фонди для них є проблемою, яку держава не може вирішити прямо зараз", - сказав Шевчишин.

А отже, ми знову заходимо у глухий кут…

Проте експерт підкреслює, що справжня пенсійна реформа в Україні назріла і має розпочатися вже сьогодні, навіть якщо вона буде важкою та матиме недоліки. Пенсійні фонди вже працюють, але їхні можливості інвестування обмежені. Деякі банки та компанії мають власні фонди, де акумулюються кошти працівників для майбутньої пенсії. Кількість доступних інструментів дійсно невелика, і ключове місце, на думку аналітика, займають облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).

При цьому варто враховувати вигоди для держави, бізнесу та населення. 

"Пенсійні фонди отримають довгий ресурс, кошти якого підуть на фінансування держави через купівлю ОВДП, що вигідно для держави, а для населення це, як правило, дохід, вищий за депозит. Чим раніше розпочнеться така система, тим краще для всіх сторін", – підкреслив Шевчишин.

…Березнева індексація частково підтримає доходи пенсіонерів і дасть змогу компенсувати частину інфляційних втрат. Однак вона не змінює системної проблеми – занадто низького рівня забезпечення мільйонів пенсіонерів. В умовах війни, бюджетного дефіциту та залежності від міжнародного фінансування будь-яке суттєве розширення соціальних видатків неминуче впирається у питання ресурсів.

Анонсована реформа з підвищенням мінімальної пенсії до 6000 грн може стати соціально важливим кроком, однак її реалізація вимагатиме або стрімкого зростання економіки і офіційної зайнятості, або значних видатків з держбюджету чи зовнішньої допомоги. Без чіткої фінансової моделі та гарантій стабільного наповнення системи навіть найкращі наміри ризикують залишитися на рівні декларацій. Тож ключовим питанням найближчих місяців стане не лише формула перерахунку, а й здатність держави забезпечити сталість пенсійних виплат у довгостроковій перспективі.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News