фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Міністр фінансів України Сергій Марченко: Основний сценарій – це співпраця з МВФ

08:20, 11 лютого 2021
18 хв. 1417 Інтерв'ю

Сергій Марченко очолив Міністерство фінансів України 30 березня 2020 року на початку складного коронакризового періоду. В інтерв’ю агенції УНІАН міністр розповів про стан переговорів з МВФ, своє бачення пенсійної реформи в Україні, плани міністерства на 2021 рік та особливості нової програми доступної іпотеки.

Як ви оцінюєте на сьогодні ситуацію з державними фінансами? Чи є якісь ризики не виконання держбюджету?

Ситуація з державними фінансами стабільна. За відсутності непередбачуваних подій, ми виконаємо бюджет за доходами. Тривають активні перемовини з МВФ. Сподіваюся, що найближчим часом фіналізуємося і досягнемо спільного розуміння, як рухатися далі. 

З точки зору доходів, бюджет досить напружений, але – реальний. Результати січня це підтверджують. Адже фактичні показники надходжень до загального фонду на 3,5 млрд гривень вищі за планові. Перевиконання в цілому за рахунок податкової служби - 3,4 млрд, але основне - це внутрішнє ПДВ. Сума зростання надходжень цього податку у 2020 році рік до року  – 132,4 відсотків. Тобто ми досить суттєво наростили ПДВ. Ця позитивна динаміка – наш головний результат, який зміцнює державні фінанси України з минулого року. Підґрунтя – детінізація. Наголошую, за відсутності несподіваних рішень бачу кінець року досить оптимістичним, адже ми розпочали рік з рекордно високими залишками на казначейських рахунках порівняно з відповідними періодами протягом останніх років (71 мільярд гривень). Пік виплат за державним боргом припадає на вересень поточного року. Ситуація цілком контрольована і не викликає занепокоєнь.

Нещодавно Кабмін затвердив щорічну індексацію пенсій усім категоріям пенсіонерів з 2022 року. Цього року передбачаються додаткові виплати для пенсіонерів, старших за 75 років. Ще прем’єр заявляв про підвищення зарплат медикам і вчителям. При цьому зростання тарифів на комунальні послуги провокує збільшення обсягу субсидій. Чи готовий бюджет до таких витрат?

Індексація пенсій обговорюється. Бажано, щоб це було в межах бюджетних призначень, аби не створювати додаткових ризиків. Щодо освітян – видатки передбачені в бюджеті. Відносно медиків – за результатами кварталу буде зрозуміло, яка ситуація. COVID-19 визначає нинішній тренд фінансування медицини. Минулого року він був досить хаотичний, але ми збільшили видатки на медицину більш, ніж на 85 мільярдів гривень. Цей темп підтримуємо.

З приводу субсидій. За результатами опалювального сезону зробимо попередні висновки. Наразі критичних проблемних питань не бачимо.

Чи можна вже оцінити вплив січневого карантину на економіку України?

Схиляємося до партнерських оцінок: НБУ оцінює цей вплив на рівні 0,1-0,2 відсотки ВВП. Більшість економічних агентів адаптувалася. А грудневі виплати позитивно вплинули на ситуацію. Основний споживчий попит фактично було задоволено до початку локдауну. Суб’єкти мали нагоду попередньо підготуватися, а держава створила певну подушку безпеки.

Повернімося до переговорів з МВФ. Чи можна робити прогнози щодо отримання наступного траншу? Як міжнародні партнери оцінюють рівень виконання структурних маяків?

Переговори відбуваються у спокійному режимі. Виникають нові питання, зокрема, регулювання ринку газу. Зараз вибудовуються параметри, яким чином це має бути узгоджено з МВФ. Залишаються і окремі старі питання – антикорупційна структура, НАЗК, НАБУ, судова реформа.

Є невирішені структурні маяки минулого року щодо закону про банки та банківську діяльність. Натомість уряд забезпечив з 1 січня перехід роботи податкової та митниці у форматі єдиних юридичних осіб. Цей маяк виконано. Прийнято рішення про ліквідацію податкової міліції, можна сказати, і цей пункт виконано. Дискутуємо з МВФ щодо бюджетних параметрів 2022-го: як консолідувати бюджет, аби увійти в параметри у 3,5 відсотки бюджетного дефіциту. 

Чи є граничні терміни отримання Україною траншу МВФ, після яких, у разі неотримання, можуть початися проблеми? Як це вплине на погашення боргів Україною у цьому році?

Ми мали отримати транш у серпні минулого року. Робили для цього все можливе. Із причин, незалежних від Мінфіну, цього не сталося. Але попри це, ми повністю виконували взяті на себе зобов’язання, насамперед – щодо обслуговування і погашення боргів. Це – захищені видатки, і немає жодних підстав вважати, що це вплине на можливості держави обслуговувати боргові зобов’язання. 

Але, звичайно, основний сценарій – це співпраця з МВФ. Цей курс дозволяє очікувати продовження співпраці зі Світовим банком, з Європейською комісією. Ідеться як про отримання кредитної допомоги, так і про загалом більш лояльне ставлення до України. Це дозволить запозичувати під нижчу дохідність, підвищить вартість наших цінних паперів і, відповідно, - знизить боргові ризики країни. Міністерство фінансів готове до будь-яких сценаріїв, але ми упевнено сподіваємося мінімізувати ризики. Програма «Стенд-бай» розрахована на 18 місяців і добігає кінця у грудні цього року. Тому ми плануємо отримати кошти від МВФ в рамках поточної  програми до кінця року.

фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Від яких ще міжнародних партнерів очікується допомога у разі позитивного рішення МВФ?

Підв’язку до продовження співпраці з МВФ мають кошти другого траншу макрофінансової допомоги ЄС (600 млн євро).

Також з минулого року очікуємо два транші DPL Світового банку по 350 мільйонів доларів. Днями розмовляв з керівником Світового банку в Україні. Обговорювали умови надання коштів. Щодо першого траншу - це staff level agreement з МВФ. А для другого траншу - прийняття пакету аграрних законів, що, в принципі, реально. Верховна Рада засідатиме через тиждень у режимі пленарних засідань. Тому є шанси розглянути ці законопроекти і отримати 700 мільйонів доларів – два транші Світового банку. 

Ви раніше заявляли про плани відмовитися у найближчі роки від кредитування Міжнародного валютного фонду. Чи дійсно це можливо і за рахунок чого?

Ідеться про кредитування бюджету. Це – реальна ситуація, оскільки варіант, коли МВФ кредитує бюджет, нетиповий для Фонду. Більш зрозумілим і прийнятним є перехід на умови, коли кошти від МВФ поповнюють резерви НБУ і здебільшого спрямовані на підтримку платіжного балансу. Маємо відповідні розрахунки, аби говорити про імовірність відмови у 2023-му від кредитів напряму до бюджету. Зробимо для цього усе необхідне у 2021-2022 роках.  

Яка зараз ситуація на митниці та у податковій? Чи є успіхи у боротьбі з контрабандою та скрутками ПДВ, про які так багато говорилося минулого року?

Ми задоволені результатами роботи податкової за минулий рік – було перевиконано планові показники майже на 50 млрд гривень. І це з огляду на падіння економічної динаміки. За рахунок детінізації і боротьби зі «скрутками» податковій службі вдалось впоратися з поставленим завданням.

З митницею ситуація складніша. Там відбувалися кадрові ротації. Наше незадоволення роботою її керівництва було пов’язані з тим, що не були повністю виконані вимоги щодо виконання і навіть перевиконання бюджетних показників. І при цьому є вимоги  здійснювати реформування, адже митниця є високо сенситивним до корупції органом. Зокрема ідеться про викорінення контрабанди. Не збираюся прикривати ці негативні чинники і казати, що там все добре. 

Є досить об’єктивний показник митниці – співвідношення товарообігу, що заходить на територію країни, і надходжень від митниці. Були періоди, коли ми виходили на хороші показники роботи. Але вони були нестабільними. Це свідчило, що там потрібні зміни. І ми їх робили. Попри те, що політично це було досить важко. Але факти є факти, тут треба дивитися лише на результат – або він є, або його немає.

Так, це зона нашої відповідальності, зокрема, щодо кадрових ротацій. Зараз прийшов новий керівник, сформована команда, є сподівання, що у них все вийде. 

А зараз ви задоволені роботою нового голови митниці?

Поки зарано давати оцінки. У січні планові показники були виконані. Побачимо, як буде у лютому, березні. Все в їхніх руках.

Нещодавно президент Зеленський наголосив на необхідності прискорити реформування митної служби. Як наразі відбувається реформування, що вдалося зробити і що в планах?

План реформи митниці узгоджено з міжнародними партнерами. Це  фактично стратегічний документ Міністерства фінансів – наша дорожня карта по трансформації митних органів. Насамперед ідеться про запуск формату єдиної юридичної особи з 1 січня. Ми це вже зробили. Дано старт експериментальному проекту щодо тестування митників з питань кваліфікації та благонадійності. Розробили механізм уніфікації ставок ввізного мита на товари легкої промисловості. Запустили програму авторизованого економічного оператора (АЕО) в Україні – на сьогодні вже прийнята в роботу одна заява підприємства на про надання авторизації АЕО. 

З 16 листопада здійснюється пілотне тестування роботи національної електронної транзитної системи. З 7 листопада запроваджено можливість подання перевізниками загальної декларації прибуття, як це передбачено Митним кодексом України та Митним кодексом ЄС. З травня працює пілотний проект з автоматичного оформлення – це можливість автоматизованого випуску товарів у відповідний митний режим без участі посадової особи митниці.

Ми експериментуємо, впроваджуємо різні новації, але ще раз скажу – це лише початок. Вимоги до митниці досить серйозні. Вони не лише з боку уряду – у президента питання митниці на особистому контролі. 

фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Уряд налаштований вже з наступного року впровадити в Україні другий рівень пенсійного забезпечення. Багато експертів критикують це рішення з огляду на відсутність в країні інструментів для ефективного інвестування накопичуваних коштів на тривалий термін, а також недовіру людей до недержавних пенсійних фондів. З іншого боку - вічний дефіцит Пенсійного фонду та зростаюча кількість пенсіонерів. Як ви оцінюєте шанси даної реформи, чи спрацює вона в Україні?

Усі наявні на сьогодні законопроекти, зареєстровані у Раді, не вирішують ключове завдання. Пенсійна реформа не може бути фрагментарною, коли хтось пропонує третій рівень накопичувальної системи, а дехто веде мову про другий. При тому, що у нас  невирішене питання, що робити із солідарною системою, з надбавками до пенсій, з різними чинними форматами нарахування пенсій. Тому я скептично налаштований до новацій і пропозицій, які наразі є. 

Команда Мінфіну разом із Світовим банком напрацьовує системне рішення. Ми маємо розуміти, яким чином у 2030-2040 роках вийти на ситуацію із ефективним накопичувальним елементом, коли його запровадити, що робити з діючими системами. До того, ще маємо індексувати пенсії та забезпечити гідні виплати чинним пенсіонерам. 

Поза тим, маємо дефіцит Пенсійного фонду у 195,6 млрд гривень. Дефіцит постійно зростає, оскільки є бажання за рахунок держбюджету збільшувати пенсії. Тож це – комплексне рішення, яке будемо обговорювати з громадськістю та експертами. Маємо запропонувати варіант, за якого знайдемо компенсатори, наприклад, другого рівня. Він можливий, приміром, при інструментах фінансування в облігації державної позики. Поки інших варіантів не розглядаємо. 

Треба розуміти, що накопичувальна система – не для діючих пенсіонерів. Ми маємо їх захистити і забезпечити їм достойну виплату. Але говорити про те, що діючим пенсіонерам чи тим, хто має вийти на пенсію в найближчі 10 років, може бути цікавий накопичувальний елемент – це самообман. Такий механізм має цікавити найбільш активну нині економічну категорію. Але значна її частина, на жаль, готова не платити ЄСВ, не розуміє, навіщо це потрібно, і взагалі не бачить себе майбутнім пенсіонером.

Як планується реалізовувати нову програму «Доступна іпотека»? Хто зможе нею скористатись?

Іпотеку під 7 відсотків вирішили запроваджувати паралельно із діючою програмою бізнес-кредитування «5-7-9» за рахунок Фонду розвитку підприємництва. Це питання наразі дискутуємо, оскільки, на жаль, не маємо ще іпотечного ринку, а тільки створюємо певні його сегменти. 

Важливо створити певну економічну динаміку. Запровадити мотивацію – розвиток будівництва нового житла як ключову ідею проекту. Розуміємо, що маємо і в нинішню іпотеку надати певний поштовх і ресурс. Конфігурація ще може бути змінена, обговорюються різні варіанти. Але ключові маркери – ставка 7 відсотків, максимальна сума іпотеки – 2 мільйони гривень, строк – до 20 років, перший внесок – 15 відсотків вартості. Є нормативна площа з огляду на кількість членів родини. Беремо до розгляду первинний і вторинний ринки житла. Готові це питання обговорювати з банківським середовищем, аби вже ближчим часом були видані перші пільгові кредити.

Прагнемо створити умови, за яких частину ризиків перекласти з банків на державу. Це – підйомна історія, маємо достатній ресурс, тому рухаємося в цьому напрямку. 

Ця іпотека буде доступна будь-якій родині чи є якісь критерії?

Критерії передбачені чинною постановою. Насамперед ідеться про внутрішньо переміщених осіб, освітян, медиків, працівників бюджетної сфери, молоді родини, які потребують поліпшення житлових умов, мешканців гуртожитків та аварійних будинків. Але надалі прагнемо відмовитися від категорійності і надати можливість усім громадянам скористатися доступною іпотекою.

Загалом ми вбачаємо глобальні завдання у розвитку доступної іпотеки. Це, зокрема, впровадження нових фінансових інструментів, стимулювання конкуренції серед надавачів фінансових послуг, що впливатиме на подальше зниження відсоткової ставки.

Верховна Рада прийняла закон про створення Бюро економічної безпеки. Що де дасть Україні? 

Ідея цього кроку – мінімізувати тиск на бізнес. Цей орган координуватиме Кабмін. До речі, створення органу з фінансових розслідувань є частиною міжнародних зобов’язань України, зокрема МВФ. Передбачається оптимізація структури правоохоронних органів та матеріально-технічної бази, запровадження нових аналітичних підходів протидії фінансовим злочинам, аби їх попереджати, запобігати втратам бюджету та мінімізувати недобросовісну конкуренцію.

Але головне – не створити чергового монстра, який розслідуватиме злочини в сфері економіки, із паралельним збереженням впливу інших чинних правоохоронних органів. Це – найбільший ризик, якого треба уникнути. Свою думку я висловлював публічно до прийняття закону – ми підтримували створення аналітичного департаменту в системі Міністерства фінансів. Але це вже неактуально, оскільки закон прийнято. Тепер маємо ліквідувати податкову міліцію. 

Як ви оцінюєте ситуацію на валютному ринку? Зараз гривня зміцнюється, чи надовго це?

Це типове сезонне зміцнення гривні. У нас перед посівною кампанією зазвичай обмінюють валюту для закупівлі палива, добрив, насіння. Згадайте, ще два тижні тому був інший тренд. 

Рекомендую не звертати увагу на незначні коливання курсу. Є усі підстави, аби він був стабільним. Так само стабільним він був і торік, незважаючи на кризу. Спостерігалась спекулятивна атака в березні, перед запровадженням карантину, але то було тимчасове явище. Резервів Національного банку достатньо, аби утримати курс. Підстав для погіршення курсової динаміки не бачу.

фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Які є головні плани Міністерства фінансів на 2021 рік?

Зараз ми оновлюємо Стратегію діяльності Мінфіну, яку ми розробили минулого року. Чимало завдань уже виконали, але попереду нові виклики. Серед основних задач на цей рік – пошук концептуального бачення пенсійної реформи з бюджетними компенсаторами, перекалібровкою між місцевими та державним бюджетами, пошуком формули – коли, як і для кого це робимо. 

Важливим елементом є створення Національного боргового агентства. Пишаюся, що у нас працюють найкращі у Східній Європі фахівці із боргових ринків. Майже кожна публічна транзакція, з якою Україна виходить на міжнародні ринки капіталу, отримує визнання найкращої транзакції в своєму регіоні від авторитетних міжнародних видань. Національне боргове агентство зможе більш комплексно та ефективно застосовувати інструменти по управлінню державним боргом та, працюючи як окремий центральний орган виконавчої влади, не буде залежати від політичних чинників, що важливо для підвищення довіри інвесторів та прогнозованості процесів управління державним боргом в довгостроковій перспективі.

Ми також продовжимо впровадження середньострокового бюджетного планування – уже працюємо над підготовкою Бюджетної декларації на 2022-2024 як стратегічного документу, що стане основою державного бюджету на 2022 рік. Крім того, ми створюємо базу для розроблення середньострокових прогнозів місцевих бюджетів.

У першому півріччі вийдемо з пакетом ініціатив щодо змін до Податкового кодексу. Насамперед, вони будуть спрямовані на врегулювання прогалин у законодавстві, що дозволяють ухилятися від оподаткування. Але заспокою, що особливо різких новацій ми не плануємо.

У нас в планах ще відчутно підвищити ефективність використання бюджетних коштів: будемо міняти підходи до фінансування, наприклад, вищої освіти, соціальної підтримки. Наша задача - убезпечити бюджетні кошти від ризиків нецільового використання. Для цього у нас є механізм превентивної верифікації держвиплат, спрямований на те, щоб кінцевими отримувачами бюджетних коштів були саме ті громадяни, які дійсно потребують допомоги. Буде також проведено аудит використання коштів COVID-Фонду Держаудитслужбою.

Крім того, плануємо створити на основі Податкового університету сучасний науково-освітній хаб за кращими світовими зразками. Хочемо, щоб цей ВИШ став одним з флагманів змін освітнього середовища. Це – якісне поле для успішної трансформації. Маємо створити умови, аби його випускники стали основою кадрового потенціалу для Міністерства фінансів, податкової, митниці, інших державних органів.

Катерина Жирій

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

+
Погоджуюся
Ми використовуємо cookies